"Українська енергетика"

2011-09-28

Коментарів: 0

Поділитись:  

• Друк
• E-mail

Ханну Касі, який працює в компанії АББ (ABB) вже 25 років, володіє величезним досвідом в сферах електротехніки і автоматизації. Фін за походженням, віднедавна він працює в Чеській Республіці, керуючи тамтешнім підрозділом групи.

З очільником східноєвропейського кластеру компанії "Українська енергетика" говорила про бізнес групи АББ в Україні, сучасні підходи до промислової енергоефективності, нові електродвигуни, "розумні" мережі, а також про наслідки економічної трансформації України за останні 20 років.

Д-р Касі, Ви відповідаєте за управління бізнесом компанії АББ у кластері, до якого входять Чехія, Угорщина, Словаччина та Україна. Проте цей кластер не можна назвати однорідним. Перші три країни, на відміну від України, мають розвинену ринкову економіку і входять до складу ЄС. З яких причин їх об’єднали разом?

Регіональна структура групи АББ була сформована ще у 2006 році. Раніше група була структурована лише за напрямками ведення бізнесу.. Окрім цього, зараз ми ще зосередилися на восьмивеликих регіонах: трьох у Європі, трьох в Азії і двох в Америці. Але та ж Центральна Європа залишається величезним регіоном, до якого входять Німеччина, Швейцарія, східноєвропейські країни... Тому компанія АББ прийняла рішення створити у межах регіонів ще й кластери.

Чому ці чотири країни входять до одного кластера? Планувалося об’єднати подібні країни, а також дати можливість країнам із економікою, що розвивається, скористатися досвідом, який накопичила, наприклад, Чехія. Для України Німеччина або Швейцарія були б надто далекими з точки зору культури чи затрат. У той же час Чехія є найважливішою країною для АББ у Східній Європі. В АББ там працює приблизно 3000 співробітників. Чеська компанія знаходиться у вигідному становищі, і здатна допомогти Україні, Словаччині та Угорщині в питаннях розвитку бізнесу. Ми близько, ми завжди доступні, і навіть директор АББ в Україні – з Чеської Республіки.

Сьогодні, коли вже кілька років триває робота в кластері, зрозуміло, що він нам дає. Україна для АББ у Центральній Європі – це найбільший ринок, що зростає. Зрештою, ідея сформувати кластер у регіоні допомогла забезпечити однаковий цільовий підхід до кількох ринків одночасно.

Промислова енергоефективність є одним з основних чинників економічної модернізації в Україні. Які тенденції в цій сфері зараз спостерігаються на глобальному рівні? Розкажіть про останні рішення, якими Україна може скористатися.

У розмовах про енергоефективність часто згадується екологічний чинник. Але цей аргумент мало кого переконує. Люди думають так: "Дбати про довкілля – це добре, але якщо треба збільшувати видатки, а доходи залишаються на низькому рівні..." і здебільшого не готові платити за нове обладнання.

У той же час, якщо підходити до питання ефективності промислового виробництва комплексно, завдяки новому, більш енергоефективному обладнанню підприємства можуть скоротити видатки та значно наростити об’єми виробництва навіть на існуючих промислових об’єктах. Наприклад електростанції споживають 5% всієї електроенергії, яку виробляють. Цей рівень споживання можна легко скоротити на 10-30% за допомогою сучасних засобів і програмного забезпечення. Використовуючи найкраще обладнання, у металургії можна знизити споживання електроенергії на 40%, у цементній промисловості – на 20%.

Цього можна досягти, встановивши кращі електродвигуни, бо саме вони споживають 65% всієї електроенергії у промисловості. Електродвигунів, що мають привід із регулюванням частоти обертання, всього 10%. Це означає, що у більшості сфер промисловості, особливо в Україні та країнах, де не вкладаються кошти в реконструкцію підприємств, двигуни працюють у режимі "Увімкнено/Вимкнено". Це так само, якби автомобіль працював в режимі "Повна швидкість" або "Повна зупинка". Такий автомобіль вийде з ладу через декілька днів. Промисловості режим "Увімк./Вимк." обходиться вкрай дорого, а також дуже швидко руйнує двигуни. Приводи з регулюванням частоти обертання, котрі ми зараз пропонуємо клієнтам, здатні скоротити загальний рівень промислового споживання електроенергії на 20-30%.

А ще цікавіше те, що 40% споживання електроенергії у промисловості припадає на будівлі, з них 40-50% – на їх освітлення. Якщо у кожній офісній чи промисловій будівлі встановити світлодіодні лампи, споживання електроенергії можна скоротити на 40-50%. В офісних будівлях можна також встановити датчики руху, щоб світло вмикалося і вимикалося автоматично. З цим пов’язана також одна з наших найбільших лінійок продукції – обладнання для регулювання освітлення, опалення та кондиціювання повітря. Отож, як Ви бачите, є багато різних шляхів.

Це все енергоефективність у промисловості. Як бачите, це не спроби навчити людей "вимикати світло". Це реальні заходи для промисловості, котра споживає найбільші обсяги електроенергії.

Добре, що Ви згадали про енергоефективність для будівель і системи освітлення. Майбутнє електроенергетики – "розумні електромережі", для розвитку яких потрібно розширювати інфраструктуру та розвивати технології вимірювання. Питання інновацій у сфері електромереж, як правило, стосуються великих генеруючих об’єктів або виробничих комплексів. А як щодо помешкань, а саме систем типу "розумний будинок"? Чи доступні такі передові рішення простим українцям?

Безперечно. У країнах із низьким і середнім рівнем доходів населення потенціал таких систем навіть вищий. І все тому, що сьогодні ціна на електроенергію переважно формується на глобальному рівні, тобто мало відрізняється між країнами. Якщо в Чехії атомна електростанція продає 40% виробленої електроенергії в Австрію, ціна буде однаковою для споживачів в обох країнах. Але в Німеччині сім’я не витрачатиме на електроенергію таку велику частку доходів, як в Україні. Знижувати рівень споживання електроенергії тут вигідніше, ніж в інших країнах.

Що можна зробити у власному помешканні? По-перше, можна встановити датчики руху, які вмикатимуть світло, коли ви вдома, і вимикатимуть, коли вас немає. Система KNX також автоматично регулює опалення або споживання електроенергії, коли вас немає вдома або вночі. Це "звичайні" речі, які можна зробити.

Наступним кроком є система розумного обліку енергії. Ціни на електроенергію завжди найнижчі вночі. Саме тоді й можна, наприклад, вмикати пральну машину. Найсучасніше обладнання посилає з електростанції або мережі сигнал: "Зараз електроенергія дешева – починай прання". Звичайно, ця технологія дещо футуристична. Але вже зараз дедалі більше людей встановлюють на дахах будинків сонячні панелі. Коли дуже сонячно, можна користуватися електроенергією лише з фотоелектричних панелей. А взимку потрібна електроенергія від мережі. Розумні ж прилади обліку регулюють, звідки вона надходить.

Третій момент – електричні засоби пересування. Припустімо, люди починають користуватися електромобілями. Ви ж можете заряджати електромобіль вночі, коли це дешевше. Що стосується автомобіля, що працює на бензині чи дизельному пальному, ціна на бензозаправній станції не залежить від часу доби. А ціна на електроенергію відрізнятиметься.

У майбутньому, може, років через 10-20, ви зможете навіть повернути "надлишок" електроенергії з електромобіля назад у мережу, якщо вона вам буде не потрібна. Те саме стосується і сонячних панелей – люди зможуть продавати електроенергію, отриману на даху свого будинку, якщо їх не буде вдома.

Відомо, що ЄС поступово впроваджує нові Мінімальні стандарти енергоефективності для електродвигунів. Чи вдалося всім країнам-учасницям ЄС досягти рівня ефективності ІЕ2, що став обов’язковим з червня 2011 року?

Так, звісно. У країнах ЄС уже просто неможливо продати двигуни з рівнем ІЕ1. Ми знали, що назріває таке рішення. Уже багато років було зрозуміло, що промисловості треба братися за впровадження змін. Зараз починається бум капіталовкладень, бо треба заміняти двигуни. Ми також пропонуємо клієнтам нові, енергоефективні двигуни, які окупляться менш ніж за один рік.

Україна ще не входить до складу ЄС, але їй потрібно досягати того ж рівня виробничої ефективності. Що швидше Україні вдасться запровадити стандарти, що діють у великому торговому об’єднанні, то краще. Звичайно, напрошується питання: "Де взяти на це кошти?". Та якщо період окупності низький, то й шанси їх знайти високі. Чим раніше їх вкласти, тим швидше вони почнуть приносити прибуток.

АББ в Україні проявляє зацікавлення в окремих інфраструктурних проектах і дедалі активніше працює на ринку низьковольтної продукції. Чи не могли б Ви поділитися деякими планами розвитку бізнесу в нашій країні?

У складі групи АББ є 5 різних підрозділів. Перший відповідає за обладнання для електроенергетики. Тут у 2010 році ми уклали контракт із "Укренерго" вартістю більш ніж 20 млн. дол. Зараз ми працюємо з тим же клієнтом над повторним замовленням, допомагаючи йому підвищити ефективність розподілу електроенергії. У цій сфері є величезний потенціал для інвестицій.

Є також підрозділ дискретної автоматизації та приводів, що займається двигунами, генераторами, приводами та робототехнікою. Чим більше українських промислових компаній, починають використовувати більш енергоефективні двигуни, тим логічніше стає займатися цим напрямком у вашій країні. І не лише двигунами, а й приводами. В Україні працює багато старих радянських двигунів взагалі без приводів. Ви вважаєте, що користуватися старим електродвигуном дешевше. Та це не так. Якщо під’єднати до нього привід, економія енергії перевершить затрати на модернізацію.

Напрямок систем для електроенергетики також буде вкрай важливим. У вас дуже скоро почнеться бум сонячної енергетики. Це лише питання часу. Я переконаний, що для України навіть краще, що бум починається з деяким запізненням. У Німеччині та Чехії він почався дуже рано, і було вкладено надто багато коштів в електростанції, але не було збудовано відповідних електромереж. Тепер встановлюють нові лінії, витрачаючи мільярди. В Україні зараз потрібно не тільки будувати електростанції, а й планувати те, як розподіляти вироблену електроенергію. Очевидно, ми теж активно займатимемося цим питанням. Для нашого бізнесу це відкриває багато перспектив. Ми вкладатимемо сюди значні ресурси та співпрацюватимемо з українськими компаніями. Це створить можливості і для місцевого бізнесу, бо з’явиться потреба в обслуговуванні. Упродовж наступних п’яти років ми плануємо розширити український бізнес АББ вп’ятеро.

Є також сегмент низьковольтної продукції – електроустановочна фурнітура, розумні електромережі, системи "розумний дім" тощо. У цій широкій сфері ми хочемо надалі зміцнювати свої позиції. Зараз ми обдумуємо плани поглинань. Загалом, єдине, чого в Україні ми поки що не робили, – це пошук об’єктів для придбання. Незабаром ми почнемо тут цей процес.

Зараз український ринок привертає до себе багато уваги. Українська економіка зростає на 4-5% щорічно. Звісно, залишається серйозна проблема інфляції, і політичне середовище має стати стабільнішим. Зате МВФ надає Україні значну підтримку. Це, безперечно, підтверджує правильність рішень про інвестиції у місцеву економіку.

Безперечно, ми прийшли сюди надовго. Наступного року українське відділення АББ відзначить свою 20-ту річницю. Ця дата гарно перегукується з недавнім українським ювілеєм здобуття незалежності.. Ми наче розвиваємося тими ж темпами. Чим швидше розвивається українська економіка і підвищується її стабільність, тим краще для нашого бізнесу.

Ви захистили докторську дисертацію про економічні трансформації у посткомуністичних країнах. Нещодавно Україна відсвяткувала 20-ту річницю своєї незалежності. На Вашу думку, якими є основні досягнення України за цей перехідний період? Які основні помилки було зроблено на шляху до ринкової економіки?

Звісно, це непросте питання, бо не хотілося б вдавати з себе людину, котра "краще знає, як керувати політичною системою чи урядом", або які нормативно-правові акти потрібні. Починаючи роботу над дисертацією, я працював на першому спільному підприємстві АББ, яке будувалося у Пермі (Росія). То було в далекому 1993 році. Я розумів, що багато змін ще має відбутися. Мені завжди було цікаво, чим усе завершиться. Наприклад, ми робили презентації і намагалися пояснити, що дуже важливо планувати на 5 років. Нам казали: "Так, у нас були п’ятирічки". Але тут є різниця: навіть якщо є план, до нього все одно потрібно щороку вносити зміни.

Я вивчав, як функціонує російська система, і дійшов висновку, що Росія, велика країна з величезними природними ресурсами, спершу має пережити період "чорної діри". У менших країнах, як-от Угорщині чи країнах Балтії, велику роль відіграє суспільний контроль. Коли твій сусід чи офісний працівник їздить на "Мерседесі", постає питання: а звідки він його взяв? Річ не в тому, наскільки чесні там люди. Де б ви не були, люди подібні. Просто працює суспільний контроль.

Тому чим більше державне утворення, тим більша державна бюрократія і тим краще приховано те, що відбувається насправді. У великих країнах виникає велика проблема з перетвореннями, бо в них нижчий рівень прозорості.

Коли немає прозорості, люди схильні обманювати. Обманюють усі. Тому має бути система, яка всіх контролює: контролює дотримання законів, контролює розвиток правового поля... Термін "система" може видатися не надто приємним, але мають бути процедури: політики приймають якісь рішення, цих правил необхідно дотримуватися, а на наступних виборах має відповідати той, хто їх не виконував.

Повторюю, мій висновок такий: всі люди схожі, незалежно від місця проживання. Я жив у шести різних країнах, а побував, мабуть, у ста. Питання не в тому, вищий чи нижчий рівень корупції. У середньому він однаковий. Питання в тому, що суспільство має стимулювати дотримання правил, котрі саме ж і створило.

(Далі буде)

Довідка "Української енергетики":

Компанія АББ, світовий лідер з технологій для енергетики та автоматизації, працює в Україні з 1992 року. В АББ в Україні працюють понад 160 співробітників. Офіси компанії - в Києві, Донецьку, Львові, Запоріжжі, Миколаєві та Харкові.

Компанія АББ свого часу стала однією з перших електроенергетичних компаній, котра зосередилась на виробництві продукції для підвищення енергоефективності електромереж та промислових підприємств, обладнання та технологічних рішень для альтернативної енергетики, електромобілів і очистки питної води. На українському ринку компанія зосереджена саме на тому, щоб пропонувати найбільш інноваційні технології для модернізації мереж, підвищення промислової продуктивності, розвитку альтернативної енергетики та збільшення енергоефективності домашніх господарств.

Серед проектів АББ в Україні:

- Реконструкція для НЕК "Укренерго" двох високовольтних підстанцій ("Південної" та "Дніпродзержинської") у рамках проекту модернізації електромереж України;

- Поставка НЕК "Укренерго" 44 високовольтних елегазових вимикачів, котрі замінять застарілі повітряні і підвищать надійність та ефективність роботи українських електромереж;

- Будівництво "під ключ" підстанції "Центр" 110/10 кВ в  м. Києві, де вперше в Україні був встановлений  елегазовий комплектно-розподільчий пристрій;

- Участь у реконструкції 40 генераторів Каскаду Дніпровських ГЕС;

- Постачання генераторних вимикачів, високовольтного обладнання для управління та захисту підстанції 330 кВ для пуску першої черги Ташлицької ГАЕС;

- Постачання комплектного розподільчого елегазового пристрою 330 кВ типу ELK-3 для  Дністровської ГАЕС;

- Встановлення блоків світлорегуляторів на  DIN-рейку для регулювання яскравості освітлення в ресторанах комплексу "Донбас-Арена";

- Встановлення щитового обладнання 6300 А  і 4000 А та установки компенсації реактивної  потужності для центру обробки даних "ДеНово"

- Перше в СНД встановлення сучасного електроприводу АББ для прокатного стану ВАТ "Запоріжсталь"

- Встановлення електродвигунів для оборотного  циклу охолодження доменної печі Єнакієвського металургійного комбінату;

- Встановлення роботів-палетайзерів на 4 заводах "Хенкель Баутехнік Україна";

- Поставка обладнання та програмного забезпечення для автоматизації виробництва на ЗАТ "Подільський цемент", що стало першим проектом автоматизації такого рівня на українських цементних заводах.

Роман Ніцович, "Українська енергетика"