Роман Ніцович

2010-07-07

Коментарів: 0

Поділитись:  

• Друк
• E-mail

7 липня на засіданні уряду планували розглянути фінансовий план і основні показники обігу коштів НАК „Нафтогаз України” на 2010 рік. Іншими словами, чиновники хотіли вкотре залатати дірки монополії з найменшими втратами для бюджету та власного іміджу. Проте, як і в червні, розгляд питання довелося відкласти, за офіційною версією - "для доопрацювання". І це не просто так.

На жаль, історія з плачевним фінансовим станом компанії повторюється не перший рік. Власне, не вперше Кабмін зволікає з проведенням непопулярних кроків та реформ, які дозволили б відновити рентабельну роботу НАКу. Йдеться насамперед про підвищення внутрішніх цін на газ до ринкового рівня (в Мінпаливенерго вживають словосполучення „економічно обгрунтованого рівня”), перехід ринку на прямі договори, зменшення втрат газу у розподільчих мережах, реструктуризація самої компанії у відповідності до європейських норм (вимоги Третього енергопакету ЄС), не кажучи вже про стратегію зменшення споживання.

А мова йде про серйозні кошти. Ще у травні ЗМІ повідомляли, що урядовий проект фінансового плану „Нафтогазу” передбачає залучення у 2010 році кредитів на суму 16,323 млрд. грн. (майже 2 млрд. дол.) для фінансування закачки газу до ПСГ. І це поряд з обслуговуванням попередніх кредитів, яке коштуватиме компанії 5,214 млрд. грн. (658 млн. дол.). Власне, розрахована тоді „дірка” між виручкою та витратами складала всього 3 млрд. дол. Можливо, на цьому фоні бравурні заяви про те, що „Нафтогаз” закінчить рік з дефіцитом у 1% ВВП, виглядали цілком реалістичними за умови закладення у держбюджеті відповідних компенсацій.

Проте минулі 2 місяці ціковито змінили картину, оскільки з’явилася ціла низка негативних факторів. „Нафтогаз” на 3 млрд. кубометрів збільшив обсяги імпорту російського трубопровідного газу, а отже зросли і відповідні щомісячні платежі. Серйозним викликом стало рішення Стокгольмського арбітражу про компенсацію на користь RosUkrEnergo 11 млрд. кубометрів газу. Потихеньку розпалюється скандал з продажем Держкомрезервом 1,3 млрд. кубометрів газу, який належав НАКу. Тож достеменно невідомо, з яким балансом закачаного в ПСГ палива Україна вийде на старт опалювального сезону.

Зрештою, не кращим чином впливає на ситуацію атмосфера непрозорості, яка оточує „Нафтогаз” усі останні роки. Більш того, вона лише погіршується.  Ця проблема підсилюється дискусіями навколо різноманітних форм інтеграції „Нафтогазу” з „Газпромом” – від СП з управління ГТС до повного злиття (читай: поглинання), – що шкодить іміджу прогнозованого та відповідального партнера.

На цьому тлі позитивною новиною є збільшення обсягів транзиту газу українською ГТС до країн Європи, яке у першому півріччі склало близько 30%. Це значить, що додаткові прибутки „Укртрансгазу” – чи не єдиної рентабельної „дочки” НАКу – дозволять якщо не вирівняти, то принаймні пом’якшити ситуацію з виплатами за імпортований російський газ. Також опосередковано позитивним фактором є прийняття закону про функціонування ринку газу, який, проте, буде реалізовуватись поетапно у 2012-2015 роках.

Натомість керівництво компанії не поспішає вдаватися до непопулярних кроків, описаних вище. Навряд чи влада дозволить собі підвищення внутрішніх цін та початок тарифної реформи до місцевих виборів восени. Вочевидь, серед ринкових механізмів фінансової стабілізації НАКу першу скрипку гратимуть кредитні ресурси. В червні з’явилася інформація про кредит від російського „Внєшторгбанку”, і нещодавно була досягнута домовленість про позику МВФ.

Водночас, підключаються адміністративні механізми. Так, під ціновий пресинг потрапляють багатостраждальні підприємства теплокомуненерго та облгази, які й раніше не вирізнялися платіжною дисципіною. Арсенал боротьби з боргами, які вкупі сягли більше 12,5 млрд. грн. (10 млрд. облгази + 2,5 ТКЕ), не є чимось новим і сключає в себе профілактичні відключення злісних неплатників, перепідписання договорів з „Газом України”, обіцянки реструктуризації заборгованостей за минулі опалювальні сезони.

За які кошти „Нафтогаз” збирається виконати свою мінімальну інвестиційну програму (для стабілізації показників видобутку та підтримки життєздатності ГТС)? Яким чином уряд скоротить дефіцит „Нафтогазу” до 10 млрд. грн. та вийде на прибутковість у 2011 році? Як виглядатиме баланс споживання газу на другій хвилі економічної кризи? Мабуть, цього не знає навіть сам міністр Юрій Бойко. Фінансовий план головної компанії держави залишається для громадськості та експертів головоломкою з багатьма невідомими.