Блоги

Енергостратегія України vs Зміни клімату

Олексій Хабатюк

2012-09-25

До оновленої Eнергостратегії України до 2030 року є досить багато запитань, як за формою, так і по суті. Пройшли громадські обговорення в Міненерговугілля та круглі столи . Було багато слушних зауважень та пропозицій, частину з яких варто було б врахувати. Чи врахують? Побачимо.

 
Однак, не про це хотілось би написати. Є така собі проблема "зміни клімату". Одні визнають її, посилаючись на велику групу вчених, а інші ні – у них є своя група вчених. 
 
Але незаперечним фактом є те, що, зокрема, ЄС на політичному рівні визнає цю загрозу та приділяє її важливе місце у внутрішній та зовнішній політиці. Як на мене, то єврочиновники не демонізують проблему "зміни клімату" (хоча з першого погляду так може здатися). Вони прагматично використовують кліматичну ідею, як обґрунтування жорстких внутрішніх та зовнішніх заходів, що мають за мету підвищити конкурентоздатність своєї економіки та її енергоресурсну безпеку. ЄС ставить дуже амбіційну мету, але вона чітка й викладена на 10 аркушах паперу. 
 
А що ж Україна? Україна проблему зміни клімату визнає (це "просте рішення", яке не потребує зусиль), але що з цим робити – не знає. Все, що чую, це такі ж "прості рішення" - збереження проектних механізмів Кіотського протоколу, перенесення квот на викиди, низькі зобов’язання зі скорочення викидів, збереження статусу країни з перехідною економікою і т.д. Така собі мантра, що вводить в транс не перше "покоління" українських чиновників.
 
Як ми знаємо, оновлену Енергостратегію готував Фонд "Ефективне Управління", що робить собі гарні словесні промоції: "Один із провідних принципів Фонду - залучати в Україну найкращі світові практики, тому кожний проект Фонд здійснює у партнерстві з провідними міжнародними організаціями з досвідом розв’язання подібних завдань". Тут з'являється надія. Може автори нової Eнергостратегії врахували "нові можливості" від проблеми зміни клімату? На жаль, лише згадали задля красного слівця "зміна клімату", а по суті - "нуль". 
 
Чому? Проблема в тому, що Україна рухається не по шляху "екологізації" економіки, а, навпаки,  робить спроби "економізувати" екологію, що бачимо на прикладі імплементації механізмів Кіотського протоколу. При чому "економізувати" в найбільш простий спосіб – як сировинний сегмент економіки. Однак, як і всі сировинні ресурси, й цей ресурс скінченний. А цей - скінчиться особливо швидко. 
 
Що робити? Забути "мантру" та прагматично йти шляхом підвищення конкурентоздатність економіки України та її енергоресурсної безпеки, використовуючи проблему зміни клімату лише як один із важелів в досягненні мети. 

Коментарі

blog comments powered by Disqus

Публікації

  • Тижневий аналітичний звіт: 6 - 12 лютого 2017 року

    У цьому випуску: - Які газотранспортні проекти отримують підтримку ЄС; - Які наслідки для нафторинку України може мати суперечка Росії та Білорусі; - Яка динаміка поширення електромобілів в Україні; - Навколо яких питань відбувається дискусія щодо припинення товарообігу з окупованими територіями; - Які завдання реалізовує уряд щодо потенційного меморандуму з МВФ.

¬ всі публікації