Блоги

Правове поле для ринку енергосервісних послуг: що принесуть нові закони?

Ірина Перелі

2013-11-28

Відомо, що останнім часом Україна все більш цілеспрямовано намагається закріпити свої позиції на європейському просторі. Особливо актуальним цей процес став із намаганням нашої держави підписати угоду про Асоціацію з ЄС. Звичайно багато хто розуміє, що у разі позитивного вирішення питання, нашій державі доведеться приводити чимало своїх нормативних актів до стандартів ЄС. Це стосується також і законодавчої бази, пов’язаної з питаннями енергозбереження, виробленням енергії з альтернативних джерел, розвитком ринку енергоресурсів та зростанням ринку енергосервісних компаній, що можуть надавати свої послуги як державним та муніципальним партнерам, так і приватним.

 

Очевидно, що Україна вкотре стоїть на порозі великих змін, на разі – у площині питання енергозбереження та енергоефективності.

 

Сьогодні серед найбільш привабливих галузей для інвестування в Україні можна виділити такі сектори як аграрний, фармацевтичний та IT-сектор. Крім того, цікавим напрямом для інвестицій є машинобудування та проекти розвитку інфраструктури. У цьому ключі перспективними можуть бути проекти, реалізовані за принципами державно-приватного партнерства. Уже сьогодні, аналізуючи результати діяльності Програми розвитку державно-приватного партнерства, що працюватиме в Україні до вересня 2015 року, можна виділити успішну реалізацію невеликих інфраструктурних проектів, що пов’язані з енергоефективністю бюджетних будівель, енергоефективним освітленням вулиць, поводженням з твердими побутовими відходами,  а також добуванням і спалюванням біогазу з виробництвом електроенергії. Очевидно, що ці напрями діяльності і надалі матимуть актуальність для реалізації як у великих, так і у малих містах України.

 

Однак, на нашу думку, сьогодні ринок енергосервісних послуг в Україні знаходиться на стадії  формування, існує мала кількість його учасників. Крім того, є проблеми щодо забезпечення фінансової самостійності енергосервісних компаній, оскільки вони, зазвичай, не володіють достатньою кількістю матеріальних активів, щоб мати можливість самостійно покривати свої зобов’язання у разі реалізації енергоефективного проекту на об’єктах замовника за власні кошти.

 

Звичайно, уже сьогодні прийнято чимало нормативно-правових актів, що регулюють в тій чи іншій мірі ці питання, однак очевидно, що багато з цих потребують доопрацювання та уточнення.

 

Улітку 2013 року на розгляд  до Верховної Ради було запропоновано декілька законопроектів, а саме: «Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів», «Про особливості здійснення закупівель енергосервісних послуг», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів». На думку авторів цих документів, введення їх в дію дозволить зекономити чимало бюджетних коштів та коштів приватних компаній (коли йде мова про реалізацію заходів з енергозбереження на підприємствах).

 

Розглянемо детальніше, що несуть у собі ці документи та що мають на меті.

 

Проект Закону «Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів» більшою мірою є рамковим законом, що визначає основні терміни і сферу застосування документу та покликаний прийти на зміну закону «Про енергозбереження». Однак, за висновками експертів ринку, що пов’язаний з даним напрямом діяльності, він не до кінця відповідає вимогам сьогодення та потребує доопрацювання. Хоча у ньому визначені основні поняття, що регулюють відносини, пов’язані з використанням паливно-енергетичних ресурсів, визначено напрямки державної політики та управління у цій сфері, визначено сфери застосування енергетичного маркування, умови проведення енергетичного аудиту та запровадження системи енергетичного менеджменту, визначено випадки, коли і за яких умов можуть укладатися договори у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, а також істотні умови енергосервісних договорів та й, власне, надано визначення енегосервісних послуг.

 

За результатами проведеного V Міжнародногоінвестиційногобізнес-форумуз питаньенергоефективності та відновлюваної енергетики,  що проходив у м. Києві 5-8 листопада 2013 року, стало відомо, що прийняття цього законопроекту планується у січні 2014 року. Це, у свою чергу, дасть змогу працювати і над іншими законопроектами у цьому напрямку.

 

Так, вже сьогодні активно обговорюється законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів», що передбачає внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель», де визначаються особливості закупівель енергосервісних послуг повністю або частково за рахунок державних коштів; а також змін до діючого сьогодні Закону України «Про енергозбереження», де пропонується визначення енергосервісного договору, можливості його застосування та порядок коригування його положень у випадку виникнення обставин, що впливають на результат надання

 

Крім того, сьогодні на розгляді знаходиться також проект Закону України «Про особливості здійснення закупівель енергосервісних послуг», що покликаний встановити особливості їх здійснення стосовно енергосервісних послуг відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Зазначимо, що цим законопроектом визначено поняття «базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг», «договір про закупівлю енергосервісних послуг (енергосервісний договір)», «зобов’язання замовника за енергосервісним договором».

 

У законопроекті  визначено, що він застосовується до всіх замовників, які здійснюють закупівлю енергосервісних послуг за рахунок державних коштів (повністю або частково), незалежно від вартості предмета закупівлі. Отже, у разі, якщо закупівля товарів чи послуг (енергозберігаючого обладнання чи енергосервісних послуг) здійснюється за участю держави чи органу місцевого самоврядування (особливо актуальна така схема закупівель при реалізації проектів інфраструктурного розвитку за принципами державно-приватного партнерства), слід обов’язково застосовувати норми цього законопроекту, у разі його прийняття.

 

Нормами проекту цього правового акту визначено, що якщо вартість предмета закупівлі становить більше 200 тис. євро, то оголошення про проведення процедури закупівлі та про результати такого тендера додатково розміщуються у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель. Крім того, ст. 4 законопроекту запропоновано перелік показників та інформації, що мають бути обов’язково включені у документацію конкурсних торгів та у запит цінових пропозицій. Серед них виділено: 1) базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі; 2) повна інформація про об’єкт, щодо якого здійснюється закупівля енергосервісних послуг, та обладнання, що використовується на об’єкті  для постачання та/або споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг (у точу числі таку документацію: технічні паспорти, специфікації, плани, креслення, рисунки, технічні та якісні характеристики, копії договорів з постачальниками паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг); 3) мінімальний розмір економії у грошовому вираженні відповідних витрат замовника на споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або комунальних послуг та/або на обслуговування відповідних мереж, приладів та обладнання відносно базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг.

 

При цьому критерієм для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції є критерій «показник ефективності енергосервісного договору», питома вага якого серед інших не може бути нижчою 75%.

 

Серед нововведень, що були запропоновані на розгляд був також проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів». Ним регулюватимуться відносини, у разі його прийняття, між органами центральної влади та місцевого самоврядування (розпорядниками бюджетних коштів) та енергосервісними компаніями, що надавали енергосервісні послуги у рамках підписаних енергосервісних договорів. Внесення змін та доповнень до ст. 51, 55, 76 Бюджетного кодексу України дасть можливість захистити інтереси енергосервісних компаній шляхом  обов’язкових розрахунків за надання послуг від замовників послуг за рахунок бюджетних коштів, оскільки видатки на оплату енергосервісних договорів включені до складу видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, що зазвичай є захищеною статтею видатків бюджету, тобто мають бути профінансовані в обов’язковому порядку у повному обсязі.   

 

Прийняття розглянутих вище нормативних актів може дати поштовх до розвитку ринку енергосервісного  перфоманс-контрактингу в Україні, прискорить  розвиток енергосервісних компаній та дозволить отримувати замовниками енергосервісних послуг послуги кращої якості. Це, у свою чергу, може сприяти удосконаленню технічних рішень з енергоефективності та постачанню енергозберігаючого обладнання найвищої якості.

 

Однак, на разі ще не визначено права і обов’язки енергосервісних та інжинірінговихкомпаній. За даними Держенергоефективності, сьогодні вже розроблено проект закону «Про енергосервісні компанії», що дасть однакові можливості як для бізнесу, так і для бюджетних організацій укладати довгострокові договори на виконання робіт з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Крім того, учасники ринку визначають необхідність розроблення низки підзаконних актів, які стосуються реалізації механізмів державно-приватного партнерства, удосконалення системи стандартизації в Україні, а також необхідності прийняття низки технічних регламентів. Тільки після виконання цієї великої роботи можна буде сподіватися на успішну реалізацію проектів з енергоефективності на всій території України.


Коментарі

blog comments powered by Disqus

Публікації

  • Енергетичні реформи: огляд квітня 2017 року

    Проект “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію” представляє моніторинговий звіт про просування України у виконанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом у сферах енергетики та довкілля за квітень 2017 року.

¬ всі публікації