Блоги

Як теплопостачальник рентабельним став!

Дмитро Сакалюк

2015-05-06

Чому теплопостачальні підприємства в Україні є збитковими та надають споживачам неякісні послуги?  Головними причинами цього є зношеність обладнання та популістична зарегульована процедура формування тарифу. Якщо упродовж року  підприємство постачало тепло на території двох чи більше областей України або ж обсяги постачання перевищують 18 тисяч Гкал на рік, тариф на тепло встановлює НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). Для усіх інших теплопостачальних підприємств тариф встановлюється місцевими органами влади ( міською/селищною, районною радою).

Намагаючись “задобрити” виборців, і НКРЕКП, і місцеві депутати часто встановлюють популістичні і занижені тарифи. Це призводить не лише до повної відсутності інвестиційної складової в тарифі, а й, зачасту, збитковості тарифу для підприємства. Крім того, тарифи для промисловості в рази більші, ніж для населення, що змушує бізнес відмовлятися від централізованого опалення. У 2015 році газ буде найдешевшим для  підприємств “Теплокомуненерго”, що надають послуги населенню, - 1803 гривень за 1000 м3. Для порівняння, промисловість платитиме за газ 7200 гривень. Уже зараз ціна російського газу за тисячу кубометрів становить 248 доларів, або ж орієнтовно 6000 гривень. Чи варто говорити про те, як будуть виживати підприємства за такої цінової політики?

Звісно, проблеми є всюди. Втім, поки одні скаржаться і нічого не роблять для зміни ситуації, інші знаходять вихід і починають розвиватися. Враховуючи втрати енергії в українських будівлях, для опалення середнього містечка в 30 тисяч населення потрібно близько 70 тис. Гкал теплової енергії. Її забезпечують 3-4 котельні, що належать єдиному комунальному підприємству.  Якщо натомість створити підприємство на кожній котельні, то тариф для них зможе затверджувати міська влада, що дозволить підвищити рентабельність і якість послуг.

Так зробили у КП “Рокитнекомуненергія”, смт. Рокитне Рівненської області.Відповідно до рішення Рокитнівської районної ради № 408 від 03 жовтня 2014 року “Про затвердження розрахунку тарифів на теплову енергію та підігрів води КП “Рокитнекомуненергія” тариф, затверджений для підприємства, враховує інвестиційну складову. Рентабельність тарифу складає 10%. Таким чином у підприємства з”являються кошти для заміни обладнання, ремонту теплотрас, та ін. - заходів, які покращать показник енергоефективності, що в свою чергу допоможе уникнути стрімкого росту тарифів у майбутньому. Гроші на інвестиції з кожної платіжки за теплопостачання надходять на окремий рахунок, що теж передбачено рішенням районної ради1. Завдяки цьому витрати з нього можна легко відслідкувати.

За ці кошти КП “Рокитнекомуненергія” у 2014 році встановило твердопаливний котел типу «KALVIS-500» виробництва ТОВ «Волинь-Кальвіс» м. Ковель, що дало можливість замістити 75,0 тис. м³ природного газу. За словами керівника підприємства Стрільця Сергія Леонідовича, у планах підприємства розпочати заміну мереж на попередньо ізольовані труби. Також пан Стрілець зауважує, що  пріоритетом розвитку підприємства є повернення до централізованого теплопостачання споживачам-фізичним особам. Ще донедавна усі намагалися відключитися від центральної мережі, а цього літа очікується подання до підприємства низки заяв із проханням підключення до неї. Факт доволі промовистий як для українських реалій.

Заходи з енергоефективності на підприємстві розпочали впроваджувати із 2010 року. На той час споживання природного газу складало 602,0 тис. м³, а вже у 2014 році було спожито всього 227,6 тис. м³, тобто вдалося зекономити 264,5%!

Цих показників вдалося досягнути завдяки тому, що тариф для підприємства затверджувало не НКРЕКП, а міська влада, хоча це теж було не так просто. Важливо, що навіть у такому випадку тариф для населення теж не має рентабельної складової - він лише покриває витрати.

Чи можуть інші міста використати цю позитивну практику і які переваги можна отримати в майбутньому від прийняття такого рішення?

За нашими розрахунками, більшість міст та містечок до 40-50 тис. населення мають лише в 2-5 разів потужнішу систему генерації тепла, ніж в смт. Рокитне. Можливо, керівникам цих міст спільно з керівниками теплопостачальних підприємств варто замислитися над розділенням одного підприємства на декілька окремих юридичних осіб та використати позитивну практику Рокитного. Перефразовуючи відомий вислів про гору та Магомета: “Якщо НКРЕКП не встановлює економічно вигідні тарифи, то ми їх самі встановимо”.

І це не єдина перевага такого рішення. У Європейському Союзі будь-яка організація, що цього прагне, може прийти на ринок центрального теплопостачання і працювати на ньому. Відмовляють їй лише у тому випадку, коли вона не виконує котрогось із визначених пунктів для цієї діяльності, що є чіткими, не мають двоякого трактування і відкриті для громадськості. Завдяки цьому ринок не є замонополізованим, а конкуренція справді існує. Створення в одному місті декількох підприємств змусить кожне із них шукати можливості у сфері енергоефективності. Адже якщо воно буде неефективним та матиме високі втрати, тариф буде у нього вищим, аніж в інших підприємств міста. А це призведе до того, що жителі захочуть отримувати послуги від сусіднього підприємства з нижчим тарифом. Уявіть собі ситуацію, якби у Вашому місті працював лише один супермаркет, де продається хліб.

Важливим також у цьому випадку є той факт, що підприємства, залучивши інвестиції, відразу відчують ефект від їх використання, а жителі відчують це на тарифі. Втрати на інших об”єктах не будуть включені у собівартість і тариф.


Коментарі

blog comments powered by Disqus

Публікації

  • Тижневий аналітичний звіт: 20 - 26 березня 2017 року

    У цьому випуску: - За яких умов стануть ефективними плани України з інвестицій у відновлювану енергетику? - Як вплине переорієнтація імпорту на макроекономічне прогнозування? - Які антикорупційні ініціативи заслуговують на особливу увагу влади?

¬ всі публікації