Коментарі

Наталя Кацер-Бучковська: Енергетична дипломатія - слабка ланка

"День"

2016-08-31

Чому представників України не було на Саміті глав держав ініціативи «Адріатика – Балтика – Чорне море»?   Україні потрібно посилювати свої геополітичні позиції в регіоні з огляду на безпекові загрози та необхідність диверсифікації енергоресурсів. 

 

Одним із перспективних напрямів для України щодо цього є участь у Балто-Чорноморському Союзі. Україна має відігравати активну роль на шляху до його створення. 

 

Унікальне геостратегічне розміщення країн Балто-Чорноморського регіону відкриває широкі перспективи щодо трансрегіонального співробітництва між країнами Європи, Кавказу, Центральної Азії і Близького Сходу, посилення економічної співпраці, підвищення регіональної безпеки, реалізації енергетичних проектів, особливо в частині транспортування енергоресурсів з Центральної Азії та Сходу до Європи.

 

Таким чином створення Балто-Чорноморського Союзу дозволить систематично та ефективно впроваджувати вищезазначене в практичну площину. 

 

Ідея створення цього Союзу не є новою, вже довгий час відбувається активна дискусія навколо неї, і Україна бере активну участь у цьому процесі.

 

Вже були зроблені поодинокі зусилля щодо інтеграційних процесів, як, наприклад транспортний коридор «Вікінг», який з’єднує Україну, Литву і Білорусь та в перспективі може відкрити шлях на Близький Схід. Або відновлення «шовкового шляху», який проходитиме за маршрутом від Балтійського до Жовтого моря через Польщу, Україну, Чорне море, Кавказ, Центральну Азію та Китай.

 

Вже є позитивний досвід в межах цього проекту, коли на початку 2016 року український потяг прибув на станцію Достик, що розташована на кордоні між Казахстаном та Китаєм. Практична реалізація, тобто інституційне оформлення ідеї створення Балто-Чорноморського Союзу, сьогодні ще не завершена.  

 

Однак на тлі сучасної геополітичної турбулентності в Європейському Союзі, викликаної перш за все результатами Brexit, дещо активізувалось обговорення цього питання. Свідченням цього є проведення Саміту глав держав ініціативи «Адріатика – Балтика – Чорне море» у м. Дубровник (Хорватія) 25 – 26 серпня 2016 р., учасниками якого були Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Литва, Латвія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Китай та США.

 

На превеликий жаль, на цьому заході делегація з України була відсутня попри те, що організаторами було заздалегідь направлено українській стороні офіційне запрошення. Україна втратила можливість долучитися до прийнятої спільної декларації учасників зустрічі про співпрацю у сферах енергетики, транспорту та економіки.  

 

Особливий акцент під час зустрічі був зроблений на обговоренні проблематики посилення енергетичної безпеки Центральної Європи, зокрема щодо реалізації проекту газового коридору «Північ - Південь».

 

Україна мала б змогу використати цей захід для посилення власних позицій щодо протистояння намаганням Росії підірвати національну енергетичну безпеку шляхом реалізації проектів щодо побудови альтернативних газопроводів в обхід української ГТС. В свою чергу, долучившись до роботи цього Форуму, Україна могла б посилити позиції своєї енергетичної дипломатії шляхом налагодження двосторонніх енергетичних відносин та підтримки ініціативи щодо подібного формату для співробітництва в рамках Балто-Чорноморського регіону. 

 

Такі ситуації не повинні повторюватися в майбутньому, оскільки Україні треба використовувати усі можливі шляхи на міжнародній арені для посилення власної енергетичної безпеки.   

 

Саме тому з метою ідентифікації основних проблем енергетичної безпеки та дипломатії, а також напрацювання рекомендацій щодо їх вирішення 15 вересня цього року відбудеться спільне засідання двох комітетів Верховної Ради України - Комітету у закордонних справах та Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на тему «Енергетична дипломатія як інструмент посилення енергетичної безпеки України».

 

"День"


Коментарі

blog comments powered by Disqus

Публікації

  • Тижневий аналітичний звіт: 13-19 березня 2017 року

    У цьому випуску: - Що змусить операторів ТЕС знайти шляхи диверсифікації поставок антрациту? - Чи мають реальний вплив зусилля ОПЕК з контролю видобутку нафти? - Що дозволить спростити роботу інвесторів на газовому ринку?

¬ всі публікації