Блоги

День Ахметова у Верховній Раді

Роман Ніцович

2011-06-20

Надіслати поштою

Минулої п’ятниці український парламент прийняв чимало цікавих і потрібних законів, проте ті з них, які стосувалися енергетики, можна стовідсотково назвати лобістськими. Більш того, їх прийняття зіграло на користь бізнесу найбагатшої людини країни – Ріната Ахметова.

 

Зміни до закону „Про угоди про розподіл продукції” передбачають надання держгарантій під час дії укладених угод незалежно від змін в законодавстві. Відповідний проект закону № 7402 підтримали 254 народних обранців. Автором документу є народний депутат Олександр Горошкевич, який у 2005-2006 роках очолював „Чорноморнафтогаз”, а потім перебіг від НУНС до Партії регіонів.

 

Очевидно, зміни до законодавства про УРП були необхідним „парашутом”, страховкою перед підписанням мирової угоди Кабміну з Vanco Prykerchenska Ltd., яке мало відбутися ще навесні, але затягувалося. Як відомо, одним з партнерів розробки чорноморського шельфу є ДТЕК – перлина холдингу Ріната Ахметова СКМ. Таким чином, бізнесмен та партнери вирішили додатково убезпечити себе від проблем, які можуть виникнути, наприклад, при зміні уряду.

 

Іншим схваленим законопроектом – „Про внесення змін до статті 17-1 закону України „Про електроенергетику” – було змінено ставки та терміни запровадження вимог „місцевої складової”, необхідних для отримання „зеленого” тарифу. Відповідний документ № 8231 підтримали 288 народних депутатів. Автором є народний депутат фракції ПР Ігор Глущенко – екс-президент НАК „Енергетична компанія України”, що перед цим очолював „Східенерго”, на базі якого було створено власне ДТЕК.

 

Згідно з документом, з 1 січня 2012 року питома вага сировини, матеріалів, основних засобів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел, має становити не менше 15%, з 1 січня 2013 року – 30%, з 1 січня 2014 року – 50%. Пом’якшення вимог „місцевої складової” вигідне вітроенергетикам, зацікавленим у розвитку галузі. На свою частку ринку претендує і Рінат Ахметов. Зокрема, Довгострокова стратегія розвитку ДТЕК (до 2030 року), презентована наприкінці травня, передбачає будівництво та запуск більше 1 ГВт потужностей відновлюваної енергетики. Мова йде саме про вітроенергетичний бізнес WindPower– дочірньої структури ДТЕК.

 

Раджу ще поглянути на законопроект №8705 про особливості оренди чи концесії об’єктів ПЕК, що перебувають у державній власності. Документ, внесений тим самим Глущенком та його колегою по фракції Павлом Коржем, фактично легалізує схему тіньової приватизації ДТЕК великих державних шахт – „Ровенькиантрацит” та „Свердловантрацит”.


Коментарі

blog comments powered by Disqus

Аналітика

17.05.2012

Ядерна енергетика: бути чи не бути, ось у чому питання

Події у березні 2011 року на АЕС "Фукусіма-Даїчі" призвели до появи дискусії щодо перспектив ядерної енергетики. В Україні ядерна галузь залишатиметься базовою, проте розвиток української енергетики можливий лише за умов забезпечення безпеки функціонування вітчизняних АЕС.

13.05.2012

Антисланцеві кампанії у Європі: реальність чи маніпуляція?

В експертному середовищі побутує оцінка, що за спробами блокувати видобуток сланцевого газу в Болгарії та Польщі стоїть "Газпром", який може фінансувати антифрекінгову активність та оплачувати політиків-важковаговиків, що стоять на чолі екологічного руху. В контексті перших великих пілотних проектів з видобутку нетрадиційного газу в Україні, європейські приклади заслуговують на увагу, пише в тижневику "ДТ.Україна" директор енергетичних програм Центру "НОМОС" Михайло Гончар.

¬ вся аналітика

Публікації

¬ всі публікації