Новини

Щоденник “Зеленої експедиції”. День п'ятий

"Українська енергетика"

2017-04-03

Ідея проведення “зелених експедицій" для груп активістів, журналістів та законотворців по різних куточках України з відвідуванням енергетичних об'єктів спала на думку народному депутату Олексію Рябчину та його колегам з міжфракційного депутатського об’єднання “Зелена енергія змін", яке буде займатися просуванням в парламенті "зелених" ініциатив, адже подібна тематика слабо представлена у нинішніх програмах політичних партій. Експедиції регіонами України розглядаються як перший етап у реалізації цієї мети.

 

Перша поїздка відбулась протягом чотирьох днів (27 лютого - 2 березня), за які учасники відвідали енергетичні об'єкти Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей.

 

Щоденник "зелених експедицій". День перший

 

Щоденник "зелених експедицій". День другий

 

Щоденник "зелених експедицій". День третій

 

Щоденник "зелених експедицій". День четвертий


 

 

Друга експедиція до Волинської, Рівненської та Хмельницької областей відбулася 30-31 березня.


Волинська область

Центр енергоефективності та енергозбереження м. Луцьк

 

30 березня разом із командою "Зеленої експедиції" відвідали Центр енергоефективності та енергозбереження м. Луцьк. Він навчає управляти будинками (ОСББ) та запроваджувати енергоефективні (ЕЕ) заходи. Центр допомагає новоствореним (а подекуди і досвідченим) ОСББ проводити енергоаудит та термомодернізацію будинків.

 

До створення та функціонування Центру причетні виключно прогресивні люди з прогресивними ідеями. Але вони продукують не тільки ідеї, але й результат. Тут люди згуртувались і власними силами протистоять неправильній тарифній політиці держави. В невеликому місті можна побачити багато утеплених будинків (як комплексно, так і на жаль клаптиково).

 

Ще 12 вересня 2001 року в м. Луцьк було створено перше #ОСББ, наразі вже налічується більше 360 об'єднань. Переважно ОСББ створюються або в старих будинках, де можна швидко отримати ефект від ЕЕ заходів, або в нових, де мотивом є збереження гарного стану будівлі. ОСББ тут перетворились на потужну інституцію, вони об’єднались в асоціації ОСББ та впливають на рішення місцевої влади, самі готують та пропонують проекти рішень для міської ради.

 

 

В зразкових ОСББ завдяки енергоефективним заходам платіжки, зокрема, за опалення, в січні 2017 р. були на 70%(!!!), а в лютому на 67%(!!!) меншими, ніж в будинках, де присутня енергоефективна бездіяльність. А енергоспоживання при повній модернізації будинку знижується з 280 до 120-140 кВтгод/м2/рік, тобто на 40-50%.

 

Часто люди просто бояться брати кредити на утеплення, бояться, що їх надурять і обкладуть непідйомними відсотками. Цей страх породжений ще 90-ми роками. Зараз Центр енергоефективності допомагає лучанам побороти такі стереотипи й зменшити суми в платіжках за комунальні послуги за рахунок зменшення споживання енергії.

 

До 2013 р. кошти для покриття процентних ставок по кредитам від місцевої влади повністю покривали потреби ОСББ, в 2017 р. вже вибрано 75% від виділених коштів і попит продовжує зростати. Тим не менш, в 2016 році завдяки револьверному механізму та виділенню місцевою владою 3 млн грн. залучити вдалось 18 млн. Цікаво, що лучани змагаються з рівненчанами в підвищенні енергоефективності та залученні інвестицій в цю сферу. Так, з виділених 45 млн грн. рівненчани залучили лише 4, тобто коефіцієнт - 0.09, тоді як у лучан показник 6.0. Показник повернення кредитів на рівні 98%.

 

В залученні енергоаудиторів лучанам допомагають проекти USAID.

 

“Зелена експедиція” оглянула низку луцьких ОСББ, які вражають своєю доглянутістю та використанням сучасних технологій. Зокрема, в будинках встановлюють індивідуальні теплові пункти, дані з яких лічильники пересилають через інтернет, також їх можна передати на флешці.

 

Така результативність робот лучан не пройшла повз увагу урядових структур і їх по праву можна назвати родоначальниками "теплих" кредитів в Україні.

 

Ще одним цікавим прикладом економії коштів від підвищення енергоефективності в м. Луцьк є заміна старих (завершився проектний термін експлуатації) ліфтів на нові. Наприклад, в одному з випадків продовження терміну експлуатації одного ліфта на ДВА роки коштувало б для мешканців близько 500 тис. грн., в той час як заміна на новий - 300 тис. грн, який можна ще 20 років експлуатувати.


Асоціація ОСББ "Лучани"

 

 

Асоціація налічує 45 ОСББ.


Першим будинком, в якому було створено ОСББ, є гуртожиток сімейного типу.


Будинок повністю термомодернізований, на кожній сходовій площадці Петриківські розписи.


Перед створенням ОСББ в підвалі завжди була вода і всі сантехніки говорили, що то підземні води. Насправді, то були діряві труби.


За 8 років ОСББ зекономило таку кількість грошей, якої могло б вистачити на купівлю однієї квартири в цьому будинку.


Ґрунтовного аналізу немає, але мешканці говорять, що після створення ОСББ ринкова вартість їх квартир зростає чи не вдвічі.


Центр надання адміністративних послуг м. Луцьк


Ще лучани пишаються своїм Центром надання адміністративних послуг, який, за переконанням місцевої влади, є одним з найкращих в Україні. Щоденно ЦНАП обслуговує 1-1,5 тисяч громадян.


ЦНАП надає 325 різноманітних послуг (37 в яких додали за останній рік).

 

Відкрилися 01.07.2013 р. з п'ятьма робочими місцями, наразі займають вже п'ять поверхів.


Загальні витрати на створення та функціонування ЦНАПу склали близько 10 млн грн., але тільки в 2016 р. ЦНАП заробив близько 15 млн доходу. Окупність менше року! Це при тому, що тільки 25% послуг є платними.


При народженні дитини її батьки можуть отримати в центрі цілий спектр послуг, незвичних на перший погляд:


Фінансову допомогу при народженні дитини;


Запис в чергу у дитячий садочок;


Отримання дитячого закордонного паспорту та ін.


Сюди надходять усі дзвінки щодо аварійних ситуацій


Існує окреме вікно для білорусів та поляків, як сусідів


Всього надають 325 адміністративних послуг, з яких 50 онлайн. В цьому році було введено 37 таких.


Функціонує повноцінний електронний документообіг


Луцька міська рада та обласна адміністрація

 

Область може завдяки біомасі (солома, відходи деревини та ін.) замістити до 60% загального енергоспоживання. Завдяки енергозбереженню в будівлях загальне енергоспоживання області може бути скорочено на 30-35%. Додавши в енергобаланс використання біогазу, сонячної та вітрової енергії Волинській області реально перейти на 100% ВДЕ за десяток-два років!

 

 

Для реалізації своїх цілей лучани просять депутатів прийняти правки в закон про ЕСКО, щоб він міг бути застосований для бюджетних організацій. В екологічному плані вони відчувають гостру необхідність прийняття закону про видобуток бурштину.

 

Рівненська область
Млинівська мала ГЕС

 

Маленька Млинівська ГЕС має потужність близько 360 кВт і виробляє в середньому 2 млн кВтгод на рік. Але це умовні обсяги виробництва, так як рік від року ситуація відмінна. 2013 рік був сприятливий, 2014-2016 рр. - було надзвичайно мало води. Ця ГЕС є стратегічним об'єктом і підстраховує Рівненську АЕС в забезпеченні водою, яка використовується для охолодження реакторів. Найбільш сухого літа 2016-го потреби в допомозі ГЕС для АЕС не було завдяки правильно налагодженій роботі атомників.


Штучне водосховище, яке використовується ГЕС, було розраховане на 50 років експлуатації. ГЕС побудована в 1951 р. і, відповідно, воно вже вичерпало свій ресурс та потребує реновації.

 


Через малу потужність малої Млинівської ГЕС її модернізація, на думку власників, є економічно недоцільною. Але вони бачать перспективною підтримку ГЕС в такому стані, в якому вона зараз є. Для цього вони мають повний запас усіх необхідних запчастин.


В рамках підтримки відновлюваної енергетики власники мріють про будівництво сонячної електростанції поряд з ГЕС. СЕС могли б працювати в той період, коли паводок слабкий, а ГЕС в інший період.


Цікавим рішенням для зменшення операційних втрат на скіс трави навколо ГЕС є розведення овець:).

 

Поїздка відбулась за фінансової підтримки Екоклубу, Представництва Фонду ім. Г. Бьолля в Україні, а також членів МФО "Зелена енергія змін" та внесків інших учасників проекту "Зелена експедиція".

 

Олександр Д'ячук, "Українська енергетика"