Журналістів «Наших грошей» віддавна дратувала двоходова схема на опаленні з альтернативних джерел енергії (АДЕ). Виглядає вона так: перший хід – «інвестор» без жодних конкурсів отримує котельню біля бюджетної установи і переводить її з газу на дрова; другий хід – використовуючи своє монопольне становище, піднімає ціну настільки, наскільки йому заманеться.

Час від часу ми дискутували з різноманітними регіональними чиновниками, які стверджували, що «підняти наскільки заманеться – не вийде». Можемо тепер повернутись до дискусії. З фактами, які ми з’ясували на прикладі Слов’янська Донецької області.

Річ у тому, що  мережа пов’язаних між собою приватних підприємств вже понад п’ять років опалює заклади освіти Слов’янська. При чому за останні два роки було переплачено 4,63 млн грн, а саме зараз діє тариф, за яким незаконна переплата становитиме ще 3,3 млн.

Розповімо історію детальніше, аби порівняти її згодом з іншими регіонами України.

Неля Штепа і енергонезалежність

Вважається, що основними перевагами альтернативної котельні є дешевизна і незалежність від російського газу. У Слов’янську за енергонезалежність України почали боротися ще за часів мерства відомої всім Нелі Штепи.

Наприкінці 2012 року місцевий відділ освіти та ТОВ «Промышленное оборудование» домовилися  встановити у двох школах міста котли на біопаливі. Тариф на тепло становив на 10% нижче, ніж у ОКП “Донецьктеплокомуненерго” (у Слов’янську його відділення називається “Слов’янськтепломережа”).

Щоби закріпити перемогу, ще одну котельню вирішили збудувати за державні гроші. Щоправда, там де з’являються публічні фінанси, без нюансів не обходиться. Так сталось і цього разу.

На будівництво заклали 1,5 млн грн, з яких 218 тис – кошти місцевого бюджету,  решта – державний і обласний. Будували котельню по вулиці Конєва майже рік, закінчили наприкінці 2013-го.

Замовником робіт було КП «Слов’янське управління капітального будівництва», яке на той момент очолював Ігор Шаповалов. У 2015 році він стане заступником міського голови, ще через рік його затримають на хабарі.

Підрядником без тендеру обрали ТОВ «Віокс», на субпідряд потрапило  ТОВ «СМУ-4». Обидва підприємства пов’язані з владою Слов’янська. Засновником ТОВ «Віокс» є Володимир Білик, який був директором комунального підприємства «Комсервіс». Засновник ТОВ «СМУ-4» – Андрій Фільчак, який з лютого 2012 року став директором ПП «ПНТК Електротехмаш». Раніше на цій посаді був Ігор Шаповалов, але саме з 2012 року він пішов працювати у комунальні структури Слов’янської міської ради.

Побудовану за бюджетні гроші котельню освітяни передали в оренду тому ж ТОВ «Промышленное оборудование». При цьому, відповідно до акту прийому-передачі, вартість майна склала 997 тис. грн. Але приватники вирішили, що платити за місяць оренди трохи більше 4 тис. грн для них забагато і найняли свого оцінювача.

Наприкінці 2014 року незалежний оцінювач ФОП Наталія Лук’янчук вирахувала вартість котельної в 94,2 тис. грн, тобто в 10 разів менше. Відповідно і ціна оренди знизилась до більш комфортної для інвестора – 403 грн на місяць.

Розквіт альтернативи і дивна схема

Після “пробного шару” альтернативні котельні почали з’являтись як гриби. Однак на відміну від решти України у Слов’янську запровадили дещо дивний спосіб. Приватний інвестор будував котельню, потім передавав її на баланс міста, а згодом її ж орендував. Ця тема ще потребуватиме детальнішого дослідження, поки що можна впевнено сказати лиш одне: оплата оренди суттєвого збитку приватникам не завдавала. Інвестори декларували, що ціна котельні при передачі коливалась від 1640 до 4955 грн. У підсумку й оренда складала від 8 до 24 грн на місяць.

У кожному випадку протягом наступних кількох років у місті з’явилось приблизно 20 котелень. І на початку це справді було вигідно бюджетові.

Сезон 2012-2013

Переговорна процедура. Ціна – 1000 грн з ПДВ за 1 Гкал від виконавця ТОВ «Промышленное оборудование». Тариф ОКП «Донецьктепломережа» – 1086 грн з ПДВ.

Сезон 2013-2014

Жовтень-грудень. Переговорна процедура. Ціна – 1000 грн з ПДВ за 1 Гкал. Виконавці – ТОВ «Промышленное оборудование» і ТОВ «Укрекотепло». Тариф «Донецьктеплокомуненерго» – 1086 грн з ПДВ.

Січень- квітень. Переговорна процедура. Ціна ТОВ «Промышленное оборудование» – 787 грн з ПДВ, ціна ТОВ «Укрекотепло» – 787 грн без ПДВ (оскільки ТОВ перебувало на єдиному податку). Тариф на тепло, вироблене з газу, від комунальників – 1086 грн з ПДВ.

Сезон 2014-2015

Після звільнення Слов’янська, у вересні 2014 року уперше проводиться процедура відкритих торгів.

Важливий момент, який вплинув на ситуацію, – коливання цін на центральне опалення по всій Україні. З січня 2014 по січень 2017 року тариф ОКП “Донецьктеплокомуненерго” для бюджетних установ змінювався 12 разів:

Жовтень – грудень.  Переможець – «Промышленное оборудование». Ціна – 1198 грн з ПДВ. Вартість 1 Гкал у договорі з ОКП “Донецьктеплокомуненерго” значилась 1302,55 грн.

Січень-квітень. Переможець – «Укрекотепло». Ціна – 1390 грн/Гкал без ПДВ. Вартість газового опалення – у середньому 1709 грн/Гкал з ПДВ.

Сезон 2015-2016. Перші переплати

У вересні 2015 року був запущений портал “Є-Дата”. Це дало змогу побачити, скільки по факту сплачувалось за договором.

Жовтень – грудень. У жовтні 2015 року укладається договір з ТОВ “Укрекотепло” на 4,44 млн грн. Потім були укладені додаткові угоди, і у підсумку відділ освіти сплатив 5,52 млн грн.  Ціна одної Гкал в 1691 грн стала нижчою від ціни комунальників в 1716 грн тільки за рахунок того, що “ Укрекотепло ” не сплачує ПДВ. Це стало першим дзвіночком, що приватники можуть опалювати пелетами дорожче, ніж централізоване опалення газом.

У січні 2016 року укладено договір на опалення, за яким вартість від “Укрекотепла” в 1885 грн/Гкал без ПДВ є дорожчою, ніж у ОКП “Донецьктеплокомуненерго” 1672 грн/Гкал з ПДВ.

Загалом у порівнянні з ціною комунальників було переплачено 898,7 тис грн.

Пікантна деталь. Затвердив цей дорогий тариф виконком Слов’янської міської ради. Однак сталося це 6 квітня 2016 року. Тобто через два з половиною місяці після підписання договору. Мало того, згідно з діючою на той момент нормою Закону “Про теплопостачання”, тарифи на опалення з використанням відновлюваних джерел енергії до літа 2017 року мала встановлювати виключно НКРЕКП. 

Але не будемо вже зважати на такі «дрібнички». Оскільки всіх їх перекрив опалювальний сезон 2016-2017.

2016-2017. Пуститись берега

Як не дивно, але свято переплат у Слов’янську прийшло разом із епохою Prozorro. У результаті «прозорих і відкритих» тендерів ціна опалення від альтернативників почала стрімко обганяти традиційну.

Восени 2016 року влада виставила 18 лотів: на постачання теплової енергії 18 учбовим закладам.

Шість перемог забрало собі ТОВ “Укрславтерм” (на 2,12 млн грн), 12 лотів –  ТОВ “Слов’янські теплові мережі” (“СТМ”) (4,95 млн грн). Третім учасником, який підіграє,  виступило «Промышленное оборудование».

Цього разу ціни вже вражали.  Вартість одного Гкал від “Укрславтерм” – 1895 грн без ПДВ, “СТМ” – 1904 грн без ПДВ.  У той самий час “Тепломережа” опалювала газом у середньому за 1419 грн з ПДВ. В порівнянні з цінами від комунальників приватним постачальникам було переплачено 2,18 млн грн.

Наступна тендерна процедура на опалення в січні-квітні 2017 пройшла майже за таким саме сценарієм. На цей раз відділ освіти Слов’янська зробив три лоти. У тендері взяли участь 3 учасники, кожен з яких переміг у одному лоті і програв в інших.

Ціни переможців:  ТОВ “Промбіосервіс” – 2055 грн без ПДВ; ТОВ “Укрславтерм” – 1450 грн без ПДВ; ТОВ “Слов’янські теплові мережі” – 1450 грн без ПДВ.

У цей період ОКП “Донецьктеплокомуненерго” опалювали заклади освіти Слов’янська по ціні в 1338 грн з ПДВ. Таким чином, переплата від приватних постачальників тепла у сумі склала 1,55 млн грн.

2017. Закон України, який не прочитали у Слов’янську

У березні 2017 року сталась важлива подія. ВР прийняла  зміни до закону “Про теплопостачання”, який регулює ціни на альтернавний обігрів. У ньому було вказано, що тариф на нього має становити 90% від середнього по області на тепло з газу.

Тоді деякі експерти говорили про те, що навіть 90% – це забагато, і саме цю цифру лобіювали альтернативники, аби пояснити свої фінансові апетити. Експерти просто не знали, як вміють “їсти” у Слов’янську. Річ у тому, що тут цей Закон пройшов взагалі непоміченим.

25 вересня 2017 року Державне агенство з енергоефективності та енергозбереження України встановило, що середньозважений тариф на теплову енергію для бюджетних організацій по Донецькій області становить 1201,71 грн за Гкал. Тому тариф на опалення з використанням альтернативних джерел енергії мав би становити  1081,54 грн.

Практично одразу по тому, у жовтні 2017 року у Слов’янську проходить черговий тендер. Відділ освіти знову ділить замовлення на три лоти. Участь взяли четверо постачальників, один з яких – ТОВ “Промышленное оборудование” – відпрацював статистом на усіх трьох  лотах. Не було зроблено жодного пониження по ціні, а кожен із переможців взяв участь лише в одному лоті.

Результати: “Краматорська енергетична компанія” (“КЕК”) – 2050 грн, “Слов’янські теплові мережі” – 1850 грн, “Укрславтерм” – 1940 грн.

Тут вступила в гру прокуратура. Правда, вийшло це в неї досить кумедно. У той же день, коли було укладено договори з “КЕК”, “СТМ” та “Укрславтерм”, були опубліковані додаткові угоди про узгоджене зменшення ціни. Місцева прокуратура  бравурно проінформувала, що її зусиллями вдалось домогтись зниження вартості ціни на закупівлю теплової енергії на 350 тис. грн.

 У результаті зусиль прокуратури ціни знизились до 1990 грн, 1800 грн та 1820 грн відповідно. Тобто переплата за опалення з використанням АДЕ від 90% вартості середньозваженого тарифу на теплову енергію в Донецькій області знизилась з 3,61 млн до 3,3 млн. Ось таке досягнення.

За підсумками понад п’ятирічної епопеї з опаленням закладів освіти приватними структурами переплачено 4,63 млн грн у порівнянні з тарифами комунальників. Після укладання договору з “КЕК”, “СТМ” та “Укрславтерм” восени 2017 року розцінки на опалення вже у порушення Закону “Про теплопостачання” перевищують 3,3 млн грн. У сумі це 7,93 млн грн, які можна було б заощадити.

Наводимо діаграму із порівнянням вартості 1 Гкал від ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та приватних опалювачів за кожним опалювальним періодом:

Голова правління ГС “Біоенергетична асоціація Украіни” Георгій Гелетуха прокоментував стан речей із опаленням закладів освіти Слов’янська приватними структурами:

“У цій ситуації викликають питання одразу кілька речей. Перше – хто затверджував тариф на опалення? Згідно зі змінами до Закону “Про теплопостачання” з червня 2017 року тарифи на опалення з використанням альтернативних джерел енергії (як дрова чи пелети) мають встановлювати органи місцевого самоврядування (ОМС). До цього тарифи на опалення з альтернативних або поновлюваних джерел встановлювала виключно НКРЕКП. Я дуже сумніваюсь, що цим приватним опалювачам тариф затверджувала Нацкомісія. Їм просто не могли встановити тарифи на рівні 1800-2000 грн, за умови, що вони опалюють пелетами.

Друге – чому мовчить місцева влада і платить такий дорогий тариф? У законі сказано, що перегляд тарифів відбувається раз на квартал. Припустимо, що у них об’єктивний тариф на 2 тисячі. Згідно з законом, відділ освіти мав право подати в ОМС заяву про перегляд тарифу. Освітяни мали б послатись на закон, де чітко вказано про тариф з використання АДЕ на рівні 90% від середньозваженого по області і просити його перерахувати. І цим приватникам мали встановити 0,9 від тарифу на газ по області – це було б 1081 грн за Гкал. І аж ніяк не 1800-2000 грн.

Якщо такого сценарію у Слов’янську не відбулось, значить це все має корупційні ознаки. Чому відділ освіти платить майже 2000 грн за Гкал, коли можуть платити 1081 грн? Чого не подають документи на зниження тарифу? Я цього не розумію, закон цього не розуміє, взагалі здоровий глузд цього не розуміє”.

Кілька слів про удачливих бізнесменів

Протягом тексту ми не згадували, кому належать усі ці фірми і хто став активним інвестором в альтернативу у Слов’янську. Річ у тому, що всі вони зводяться до однієї людини. Ми не знаємо, чиї інтереси, крім власних, представляє ця людина. Можливо, й власні. Хоча стосовно цього є сумніви.

У судовому реєстрі можна знайти низку кримінальних проваджень стосовно приватних інвесторів та методів їх роботи.

Як наприклад, рішення, де чорним по білому написано, що ТОВ «Промышленное оборудование» і ТОВ «Укрекотепло» до тендеру подали однакові списки працівників. Або є красномовний вирок директору ТОВ «Укрекотепло», що той не цурався підробляти документи для участі у тендері.

Лише – кілька штрихів і одна табличка.

ТОВ «Промышленное оборудование». одним із засновників у 2012 році був В’ячеслав Рогоза

ТОВ “Укрекотепло”.  Засновники – Костянтин Бантуш, Кирил Горлов та В’ячеслав Рогоза. Керівником від початку був Рогоза.

У 2014 році, коли «Промышленное оборудование» і «Укрекотепло» брали участь в одному тендері, представником «ПО» був Рогоза. Він же був директором «Укрекотепла».  В протоколі розкриття пропозицій присутнім вказано Рогозу В. О. – учасника ТОВ “Промышленное оборудование”. «ПО» вказало контактним номер, який збігається з телефоном ТОВ “Укрекотепло”. Цей самий номер значиться контактним у ФОП Рогоза Вячеслав Олексійович у ЄДР.

ТОВ “Укрславтерм”. Засновником і керівником є Діана Романенко. “Укрславтерм” зареєстрований в будинку, де до середини 2016 року було прописане ТОВ “Укрекотепло”.

Обладнання для ТОВ “Укрславтерм” постачає ФОП Рогоза Вячеслав Олексійович. Згідно до  даних у аналітичній системі Clarity project, номер телефону ТОВ “Укрславтерм” у тендерних процедурах вказували контактним ТОВ “Укрекотепло” і ТОВ “Еко модуль-Україна”, де засновником є Вячеслав Рогоза.

ТОВ “Слов’янські теплові мережі”. Підприємство було засновано в Краматорську у квітні 2016 року. Його засновником став Олексій Распопов, підпис якого стояв у актах виконаних робіт між відділом освіти Слов’янська та ТОВ “Промышленное оборудование” з листопада 2012 року по квітень 2013 року.

Постачальником обладнання для “СТМ” є ФОП Резниченко Платон Олександрович, контактний номер якого збігається з телефоном ТОВ “Укрславтерм” і за списком з ТОВ “Укрекотепло”, ТОВ “Еко модуль-Україна”.

ТОВ “Промбіосервіс”.  Засновано підприємство у вересні 2016 року в Краматорську. Від початку  початку керівником та засновником став Олександр Зенько, який до цього був директором ТОВ “Укрекотепло”. Зараз директором “Промбіосервіса” є Дмитро Пустовіт, який значився співробітником ТОВ “Укрекотепло” згідно їх документації до тендеру.

Обладнання для ТОВ “Промбіосервіс” постачає ФОП Писаренко Марина Олександрівна з Дружківки. Це дружина дружківського бізнесмена Дмитра Писаренко, який є бізнес-партнером Вячеслава Рогози і разом із ним є співзасновником ТОВ “Славекотепло”.

ТОВ “Краматорська енергетична компанія”. Фірма з’явилась у квітні 2016 року в Краматорську та прописана по одній адресі з ТОВ “Слов’янські теплові мережі”, має однаковий телефон з ТОВ “Промбіосервіс”. З “Промбіосервісом” “Краматорську енергетичну компанію” пов’язує не тільки номер, а й засновник – Олександр Зенько.

Постачальником обладнання для ТОВ “Краматорська енергетична компанія” значиться вже знайома нам ФОП Писаренко Марина Олександрівна.

На картинці усе виглядає приблизно так:

Для збереження балансу ми спробували отримати коментар власне від героїв статті. Були зроблені дзвінки на контактні номери ТОВ “Краматорська енергетична компанія”, ТОВ “Слов’янські теплові мережі” і ТОВ “Укрславтерм”, які виграли тендери в жовтні 2017 року і саме зараз опалюють школи, садочки та інтернат. Метою було дізнатись, чим опалюють підприємства, обґрунтованість тарифу, причини перевищення вартості опалення у порушення норм закону та зв’язки між фірмами. Доволі передбачувано, що далі другого питання розмова з керівниками фірм не пішла.

Зв’язатись з “КЕК” не вийшло, тому що банально ніхто не брав слухавку.

Директор та засновник “Укрславтерм” Діана Романенко розповіла, що заклади освіти її підприємство опалює біопаливом. Після питань про обґрунтованість тарифу зв’язок перервався і більше в “Укрславтерм” слухавку не брали.

 Більш продуктивною вийшла розмова із засновником “СТМ” Олексієм Распоповим. Він вказав, що у них пелетні котельні. На питання про розрахунок тарифу у 1800 грн за Гкал Распопов відповіді не дав і рекомендував звернутись до директора підприємства та бухгалтерії:

“Це ви забагато мені питань задаєте, мені здається. Це вам треба дзвонити директору моєму або в бухгалтерію, надішліть лист – вам нададуть розрахунок тарифу. Давайте пізніше здвонимось і я поділюсь з вами контактами”, – сказав він.

Олексій Распопов пообіцяв надати електрону пошту бухгалтерії підприємства для отримання розрахунку тарифу, але так і не надіслав контактні дані.

Улюбленці місцевої влади

Насправді нас не дуже цікавлять «усі ці люди». Більш важливим є пошук пояснення  незвичної “любові” міської влади до цих фірм.

На Слов’янську міську раду надіслали запит із проханням надати документи, згідно до яких затверджувались тарифи для приватних опалювачів починаючи з 2013 року і до сих пір. У відповідь отримали лист за підписом міського голови Вадима Ляха про те, що міськрада мала право встановлювати тариф на теплову енергію від приватних підприємств. Виконком Слов’янської міськради в квітні 2016 року затвердив тариф у 1885 грн/Гкал для ТОВ “Укрекотепло”, однак це спричинило відкриття поліцією кримінального провадження за статтею “Службова недбалість”.

Рішення про затвердження тарифів до квітня 2016 року в Слов’янській міськраді загубили:

«Під час роботи з архівними документами за період 2013-2015 роки, необхідні документи відсутні по невідомим нам причинам», – було зазначено у листі.

Далі – більше. Ми вже розібрались, що тариф на опалення закладів освіти у Слов’янську з використанням пелетів мала встановлювати НКРЕКП. У відповіді на запит в Національній комісії чітко зазначили, що не встановлювали тариф для жодної з групи пов’язаних фірм, які понад п’ять років опалюють освітні заклади Слов’янська.

Коли законодавство України в 2016 році зменшило максимальний дохід для підприємств на єдиному податку (а на спрощеній системі оподаткування перебувають усі приватні фірми, які опалюють освітні заклади Слов’янська, окрім ТОВ “Промышленное оборудование) з 20 до 5 мільйонів гривень, місцева влада пішла назустріч інвесторам. І почала дробити лоти так, щоб можна було вписатись у 5 млн і не “злетіти” з єдиного податку, як це відбулось із ТОВ “Укрекотепло” у 2016 році, коли приватники отримали договір на 7,95 млн. Тоді це і призвело до появи нових фірм з-під спільного даху, щоби “з’їсти” весь бюджетний пиріг, не лишаючи крихт.

Напевне не зможемо знайти пояснень таких сильних почуттів влади до малого і середнього бізнесу. Коли для улюблених фірм не шкода жодних грошей, особливо якщо вони – не свої.

 

Богдан Красовський для «Наших Грошей», Слов’янськ. Розслідування проведене в рамках проекту USAID “Прозора енергетика”. Позиція автора може не збігатися з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group.