Banner top

Андрій Коболєв: "Північний потік-2" призведе до відключень газу в ЄС

20 березня 2018534
Kobolev

В ексклюзивному інтерв’ю Андрій Коболєв розповів, чому Росія демпінгує ціни на газ для Європи, навіщо ЄС вивчати український досвід газових відносин з Росією та чим може загрожувати в майбутньому поверхневий підхід до цього питання.

12 березня в комітеті закордонних справ Європарламенту було представлено українське бачення та оцінку тактики газових війн Росії, чергову з яких вона (після 2006 та 2009 років) розв'язала втретє.  Аби розповісти європарламентарям, чим загрожує Євросоюзу побудова "Північного потоку-2" та поділитися українським досвідом у протидії російському газовому шантажу, до Страсбурга приїхав очільник правління НАК "Нафтогаз України", пише "Укрінформ".

В ЄВРОПІ НЕ РОБИЛИ ГРУНТОВНОЇ ОЦІНКИ ГАЗОВИХ КРИЗ 2006 і 2009 РОКІВ

- Андрію Володимировичу, яка мета вашого візиту до Європейського парламенту? Які головні меседжі до євродепутатів підготували?

- Говорили про штучну газову кризу, яку Газпром спробував створити на початку березня цього року. Тобто, це сталося приблизно 12 днів тому. Ми запропонували Європейському парламенту дати свою оцінку тому, що сталося. Буде для цього створена група чи комісія – це вже нюанси роботи Європарламенту. Головна проблема газових криз 2006 та 2009 року полягає в тому, що Європа, яка була вражена в негативному сенсі, тобто її зачепили обидві кризи, не спромоглася дати оцінки того, що реально сталося. І це дуже велика проблема відносин між нами та Газпромом, Європою та Газпромом, тому що росіяни поводять себе та діють проти правил ринку, порушують контракти, порушують закони, порушують рішення судів і ніхто не називає black-black, white-white. Ніхто їм з Європи не каже: "Дивіться, шановні, ви не виконали умови контракту. You failed (Ви провалили справу – ред.)". Важливо почати це говорити, тому що без цього дуже важко давати оцінки їхнім діям узагалі та, наприклад, дуже важкого говорити, чи потрібен Європі "Північний потік-2". Це комерційний проект чи не комерційний проект. Якщо це не комерційний проект, то які ризики він несе. Тому знання історії та правильні оцінки історичних подій дуже важливі саме з цієї точки зору.

- Але рішення Стокгольмського арбітражу – це вже своєрідна оцінка, визнання того, що black є black?

- Справа в тому, що рішення Стокгольмського арбітражу покриває певний набір відносин у минулому, який не стільки стосується Європейського союзу, а стосується відносин Україна-Росія або Нафтогаз-Газпром. Газова криза березня цього року прямо стосується інтересів Європейського Союзу. Якби вона розгорнулася, то ми б отримали таке саме переривання транзиту, яке мало місце в 2009 році. Ось і все. Тому, з точки зору саме цієї ситуації, вона напряму зачіпає потенційні інтереси Європейського союзу. Повторюю, що Стокгольмський арбітраж сказав, що black є black, а white є white, але вони це зробили щодо відносин Газпром-Нафтогаз, тобто – з різних аспектів одного питання.

 

ВИВЧЕННЯ МИНУЛИХ ГАЗОВИХ ВІЙН ДАСТЬ ЄП ЗМОГУ ЗАКЛАСТИ ОСНОВУ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ДИСКУСІЙ

- На вашу думку, як має Україна протистояти прокладанню "Північного потоку-2"? Які інші відомства й міністерства могли б бути більш ефективними в боротьбі з "Північним потоком-2"?

- Насправді дуже багато хто долучився до цієї дискусії, так назвав би цей процес. Я б не називав це протистоянням. Як ви знаєте, нещодавно український парламент звернувся до парламентів інших країн, є спільний лист, до якого приєдналися вже парламенти п’яти країн, ініційований він був, наскільки пам’ятаю, парламентами України та Молдови, багато депутатів говорять про це. Знаю, що "Народний фронт" збирається вдатися до певних дій найближчим часом з приводу "Північного потоку-2". Вони вже зробили певні публічні заяви, тому багато хто про це говорить з європейцями, але дуже важко вести розмову, не оперуючи таким поняттям у бізнесі як fact-based evidence (фактично обґрунтовані докази – ред.). Ось те, що ми зараз пропонуємо Європейському парламенту – це вивчити ситуацію, розібратися і створити fact-based evidence – що сталося, хто себе і як поводив. Це дуже важливий момент для майбутніх дискусій.

- Чи робили такі висновки, що сталося і хто як себе поводив у 2006 та 2009 роках?

- На жаль, вони не були зроблені або вони були зроблені в нейтральній чи амбівалентній конструкції. Наприклад, Європейська комісія за подіями березня цього року видала меседж, що вона закликає всі сторони дотримуватися рішення Стокгольмського трибуналу. Це все чудово, звичайно, але це те саме, що дивитися в школі на бійку двох людей, а третій при цьому стоїть і говорить про те, що ті двоє повинні дотримуватися правил, коли вони вже б’ються. Говорити про дотримання правил – це важливо, але поряд з цим треба визначити – хто був винним, хто це все розпочав і хто ініціював цей конфлікт.

 

РОСІЯ БЕЗПЕРЕРВНО ПРАЦЮЄ НАД РОЗКОЛОМ ЄС, І В ЄВРОПІ ЦЕ УСВІДОМИЛИ

- Яка позиція західних партнерів у цьому питанні? Яке ставлення до ситуації, що склалася? Які у кого інтереси?

Газпром і Росія вклали в голови багатьох європейських політиків думку, що вони є вигідним й зручним для роботи контрагентом

- Інтереси у всіх свої. Як це завжди буває. Важливо зрозуміти, що Газпром і Росія вклали в голови багатьох європейських політиків думку, що вони є вигідним й зручним для роботи контрагентом. Багато хто в Європі на цьому заробляє гроші. Про це не треба забувати. Є багато людей, які прагматично зацікавлені в тому, щоб продовжувати співпрацювати з Росією, і, відповідно, – закривати очі на ті події, які цей імідж комерційного партнера підривають. Всі хочуть жити, всі хочуть заробляти, тому є певна група людей, яка буде, звичайно, підтримувати Газпром, говорити, що все о’кей або ж – що це питання не до них, а це питання до України. Але інша частина європейських політиків, які насправді готові на це дивитися, які вже зробили необхідні висновки з певних подій, з того самого Брекзіту, коли було втручання Російської Федерації. Вони зробили висновки й щодо багатьох інших елементів гібридної війни в Європі та розуміють, що закривати очі на подібні дії Росії – це давати росіянам можливість продовжувати розкол в Європейському союзі, над яким вони працюють вдень і вночі.

- Тобто цей одночасно стратегічний, геополітичний, глобальний аспект має перемогти бізнес?

Європейцям треба обирати: або мати трохи дорожчий газ LNG, або бути готовими до подій, що відбулись в Україні, коли раптом Росія вирішила відключати газ

- Я б скоріше сказав, що це безпековий аспект. Є така цікава дискусія, вона відбулася в Сполучених Штатах Америки, в Хьюстоні, коли представник "Північного потоку-2" говорить: "Ось дивіться, ви ж розумієте – якщо доставити газ "Північним потоком-2", то Росія завжди буде давати кращу ціну, ніж LNG". Завжди чи не завжди – це питання спірне, але в цьому аргументі є велика доля правди, і європейцям де-факто треба обирати: або мати в даний момент трохи дорожчий елемент імпорту газу в Євросоюз – це LNG (і ми говоримо про LNG на міжнародному ринку), або бути готовими до подій, що відбулися в Україні у березні цього року, коли раптом Росія вирішила відключати газ.  Ми то в Україні були до цього готові, ми швидко переорієнтувалися, ми втілили певний план заходів – і все добре. Якщо б так вчинили щодо Європейського Союзу, вони не переорієнтувалися б навіть через місяць. У них би був реальний дефіцит, виникла б реальна газова криза.

Ризик відключення газу – питання не філософського, а безпекового характеру. Треба обирати варіант, коли ти знаходишся в безпеці й у тебе є альтернатива

Чи варто платити нормальну ринкову ціну для того, щоб мати у себе диверсифікацію, чи хочеться отримувати на копійку дешевше, а він завжди буде на копійку дешевше – саме тому, що там є компонент стратегічної небезпеки, як ми називаємо російський газ. Але ризикувати, що його можуть відключити – це питання не філософського, а безпекового характеру. Для мене відповідь на це очевидна: треба обирати варіант, коли ти знаходишся в безпеці й у тебе є альтернатива. Ми, Україна, від цього стільки страждали, що добре знаємо, як це працює. Європейці ж на собі це повною мірою не відчули. І ми хочемо якраз заздалегідь розповісти їм – що буває, якщо ігноруєш це питання.

 

ПОБУДУВАВШИ "ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2", РОСІЯ ПІДВИЩИТЬ ЦІНУ НА ГАЗ

- Ви кажете – "на копійку дешевше", хто регулює цю ціну?

- Цю ціну ніхто не регулює. Газпром займає домінуючу позицію на газовому ринку Європи й вони цією домінуючою позицією зловживають. Один із елементів зловживання – що вони, контролюючи частину Східноєвропейського ринку де-факто (про що є розслідування антимонопольне Європейського Союзу, яке вже триває майже десять років, й досі невідомо – коли скінчиться), вони не пускають інших постачальників газу на цей ринок. Є багато шляхів – яким саме чином вони це роблять, але коли в них вже всі інші методи вичерпані, що вони ще роблять – демпінгують, постачаючи газ на копійку дешевше, ніж інше джерело, щоб просто не відпускати цей ринок.

- Як це зміниться після побудови "Північного потоку-2"? Якою може бути ціна?

- Після побудови "Північного потоку-2" здатність Газпрому використовувати таку стратегію тільки посилиться. Коли інші постачальники від Європи відвернуться й зрозуміють, що немає сенсу намагатися заходити на цей ринок, бо там Газпром у будь-який час готовий піти на короткостроковий демпінг, російська монополія зрозуміє, що вона цей ринок повністю закрила для інших постачальників. Тоді Газпром застосує свою іншу тактику. Вони просто будуть піднімати ціну.

Ольга Будник, "Укрінформ"


Коментувати
Energy banner