Upper banner energy

Народження гіганта або Хто інвестував у нові об’єкти теплопостачання на Дніпропетровщині

15 травня 20172352

Останні два роки на Дніпропетровщині, як гриби після дощу, почали з’являтися автономні котельні. Ми стаємо свідками зародження «системного» гравця з постачання тепла від потужних твердопаливних котелень, який займає цілі міста за підтримки Дніпропетровської облдержадміністрації. Але котельні будує не тільки він та не тільки інвестори. До прикладу, історія спорудження твердопаливних котелень комуна

Розслідування проведено в рамках проекту USAID «Прозора енергетика». Позиція автора може не збігатися з позиціями Агенства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group.

Перша, демонстраційна

В березні цього року Держенергоефективності (Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України) організувало прес-тур на потужній пелетній котельні в Дніпрі, яка забезпечує теплом чотири великих обласних лікарні.

Котельня у м. Дніпро

Сюди не пішла жодна копійка з державного бюджету: заходить бізнес. Держенергоефективності зацікавлений, щоб сюди заходив бізнес, а ми беремо на себе відповідальність створити прозорі умови для бізнесу. Щоб сюди заходив банківський капітал, вітчизняний, зарубіжний інституційний, інвестор.

Сергій Савчук, голова Держенергоефективності

Савчук підкреслив перспективність проекту: котельня не споживає жодного кубометру газу, а це – внесок у енергонезалежність Дніпра та всієї країни. Крім того, котли – вітчизняного виробництва, пелети з лушпиння соняшнику – від місцевого заводу «Олейна». Тобто, все працює на країну, вигода є для усіх.

Сергій Савчук тримає в руках пелети з лушпиння соняшнику

Згодом, Агентство у своєму прес-релізі повідомило, що для встановлення котельної були залучені кошти іноземного інвестора, а саме – австрійської компанії «APS Power Technology».

Презентована котельня на вул. Космічній у Дніпрі – символ народження нового тепло постачальника-гіганта, який згодом «розрісся» на міста Марганець та Покров (до недавніх пір місто називалось Орджонікідзе). І це тільки початок.

Котельню на вул. Космічній в Дніпрі побудувало ТОВ «Альтернативні енергоресурси», а котельні в Марганці та Покрові – ТОВ «АПС Пауер Технолоджи». Ці фірми розташовані за однією адресою, у будівлі Concord Group в Дніпрі, а у Відні названий Савчуком австрійський інвестор прописаний у тій же будівлі, де і головний офіс Concord Group. Та навіть одна людина – Станіслав Кругляк – презентувала котельні цих двох інвесторів, як у Дніпрі, так і у Марганці.

На перших двох фото Станіслав Кругляк у м. Марганець в 2016-му, на останньому – у котельні в м. Дніпро в 2017-му. На середньому фото: міський голова Марганця Олена Жадько, голова Дніпропетровської облдержадміністрації Валентин Резніченко, його заступник Володимир Пруцаков та Станіслав Кругляк

Тобто, «коріння» інвестора – Concord Group дніпровського бізнесмена Сергія Довгалюка, який, до речі, є партнером олігарха Ріната Ахметова. Основна діяльність холдинга – будівництво і реконструкція об'єктів коксохімічного виробництва по всьому світу. Наприклад, співпрацюють із заводом «Арселор Міттал Кривий Ріг».

Прізвище «Довгалюк» вже, як мінімум, декілька разів за останні півроку згадували ЗМІ (12) у розрізі теми про котельні. Журналісти намагалися визначити секрет успіху цього інвестора. Чому влада співпрацює саме з ним та ще й без публічного конкурсу? Що в інвестора за зв’язки?

Журналісти намагаються знайти, як це пов'язано з губернатором або його радником, або заступниками, що це наша компанія і чого ми полізли в ці міста, якщо ми там нічого не заробляємо?

Юрій Голік, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації

Непрозорі процеси породжують питання та спонукають до думок про можливі зловживання. А тема має суспільний інтерес: інвестори опалюють медзаклади, дитсадочки та школи, отримуючи гроші із бюджетів різних рівнів.

Довгалюк – бізнесмен не публічний. Навіть під час зустрічі він попросив не фотографувати його. Довгалюк майже ніколи не давав коментарів журналістам. Принаймні, в мережі Інтернет його коментарів знайти не вдалось. Проте, він каже, що від журналістів ніколи не ховався.

А плани в цього інвестора, судячи з усього, величезні. Так би мовити, «ахметівського» рівня.

«Ми розуміємо, що якщо ми хочемо побудувати мережу, там, 500 котелень по Україні, то якість обладнання повинна відповідати планам. Інакше ми просто на другому році загрузнемо в проблемах технічних. Хто сьогодні робить твердопаливні котли нормальні? Прибалти і австрійці. Ми купили австрійський проект, отримали на нього українські техумови. Дали українським заводам. А електроніка, механізми, насоси – все фірмове», — розповідає Довгалюк

В одній з брошур «APS Power Technology» вказано, що інвестор планує в 2019-2020 роках введення в експлуатацію об’єктів потужністю 120 МВт та 140 МВт. Для порівняння: твердопаливна котельня в Дніпрі, що постачає тепло та гарячу воду до чотирьох великих обласних лікарень, має потужність 10,5 МВт.

Облрада дала старт

Ідея та підготовка до будівництва котельні у інвестора з’явилась ще до того, як головою Дніпропетровської облдержадміністрації став Валентин Резніченко.

На тему теплопостачання увагу інвестора звернули представники Дніпропетровської обласної ради попереднього скликання, яка була обрана у 2010 році з більшістю від Партії регіонів та пропрацювала до осені 2015-го.

Довгалюк згадує, що вони перші звернулись до облради з приводу можливості створення виробництва синтез-газу з вугілля у індустріальному парку, який планували облаштовувати у м. Павлоград, але в процесі обговорень їм запропонували побудувати котельню на вул. Космічній в Дніпрі. В керівництві облради підкреслили, що їм потрібен тариф не вищий за «газовий», постійна подача гарячої води (раніше літом лікарні користувались бойлерами) та регулювання тепла залежно від погоди. Тоді головою облради був Євген Удод, а одним із його заступників – Віктор Науменко. В 2012 році в ЗМІ з’явилась інформація про те, що Науменко лобіює інтереси Concord Group Довгалюка.

І Науменко спочатку, якби, вів нас, «водив нас за руку». І після того, як ми з Науменком з'явилися два або три рази на якихось зустрічах… Було засідання облради, розглядався інвестиційний клімат до 2020 року, і Науменко нас представив. І після цього всі сказали, що у нас з ним спільний бізнес, що він нас лобіює. Незрозуміло чому.

Сергій Довгалюк, представник Concord Group

Позаминулого року прокуратура Дніпропетровської області відкрила проти Науменка декілька кримінальних справ. Його запідозрили у незаконному перешкоджанні вуличній ході, організації заворушень під облдержадміністрацією, перешкоджанні журналістській діяльності 26 січня 2014 року (перше провадження) та у незаконному збагаченні (друге провадження). Цікаво, що в рамках другого провадження слідчі запідозрили Науменка у зв’язках із підприємством «зеленої енергетики», яке побудувало у місті Покров сонячну електростанцію. Суд спочатку наклав арешт на цей об’єкт, а потім зняв його за відсутністю належних доказів зв’язку Віктора Науменка з підприємством. Станом на початок 2017 року справи проти Науменка ще розглядались судами.

Віктор Науменко у Кіровському районному суді м. Дніпро, липень 2015-го

Отже, після пропозиції представників облради, Довгалюк почав займатись питанням котельні, та питанням бізнесу у сфері теплопостачання загалом.

«Подивилися в Україні хто що будує. Зрозуміли, що, на жаль, не приходили системні люди, які б хотіли працювати 10-20-30 років», — каже він.

Інвестор більше року проектував першу котельню, із залученням фахівців.

Додатковим стимулом для Довгалюка та партнерів стала постанова Уряду № 453, прийнята в вересні 2014-го, завдяки якій тариф на тепло, вироблене із альтернативних видів палива та енергії, прирівняли до вартості тепла, виробленого із імпортованого природного газу. Наприклад, для виробництва тепла використовують пелети, а тариф – ніби використовують імпортований природній газ. Тобто, додатково привабили інвесторів будувати котельні на альтернативному паливі. Згодом ця постанова втратила чинність. Натомість, прийнято закон щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії, який вже вступив в силу. Цей закон має додати Довгалюку конкурентів.

Говорили, що ми будемо монополістами, сидіти будемо на трубі десятиріччями. Так, 2-3 роки найближчі ніхто будувати не буде. Але у зв’язку із законом сюди повинні піти гроші. Коли підуть гроші, через якийсь час, буде як в Прибалтиці: будуються поруч котельні і між собою починають конкурувати.

 Сергій Довгалюк

Котельня ТОВ «Альтернативні енергоресурси» на вул. Космічній в Дніпрі, що постачає тепло чотирьом обласним лікарням, була споруджена у другому півріччі 2015-го та приблизно в грудні успішно дала тепло. Тоді ж оновився і склад Дніпропетровської облради, а інвестор рушив у міста Марганець та Покров, але під назвою ТОВ «АПС Пауер Технолоджи».

Як в міст потреба у інвесторі виникла

Три міста на півдні Дніпропетровщини, які знаходяться поруч одне з одним, майже одночасно почали процес децентралізації опалення.

26 лютого 2016 року міста Покров та Нікополь, а 31 березня місто Марганець прийняли програми, суть яких — відмова від послуг комунального підприємства, яке виробляє та постачає місту, переведення на індивідуальне опалення мешканців квартир, а бюджетних установ — на опалення від автономних котелень.

В прийнятих програмах йдеться про те, що міські підприємства, а саме КП «Марганецьтепломережа», КП «Орджонікідзетеплоенерго» та КП «Нікопольтеплоенерго» – у фінансовій кризі, збиткові та тільки нарощують борги, що тепломережі в жахливому стані та грошей на їх ремонт нема, що споживачів стає все менше, бо мешканці квартир масово переходять на індивідуальне опалення.

Прийняттю цих програм передували нові умови «Нафтогазу» з постачання газу теплопостачальним підприємствам.

Останнього опалювального сезону «Нафтогаз» дійсно міг постачати газ тільки тим теплопостачальникам-боржникам, які сплачують поточні рахунки, мінімум, на 90% та погодили графік погашення накопиченого боргу до 2021 року.

Всі були в шоці.

 Юрій Голік, радник губернатора Дніпропетровської області

З огляду на те, що переплачувати за збиткові комунальні підприємства, які тільки нарощують борги, немає сенсу, як і встановлювати завищені тарифи, які могли б «витягти» підприємства із фінансової кризи, і були прийняти програми оптимізації опалення.

«Нафтогаз», судячи з усього, так налякав Покровську міськраду, що під кінець лютого 2016 року вона вирішила припинити функціонування центральної парокотельні. Одним махом відмовились від комунального теплопостачальника, ще не обравши інвестора, який буде будувати автономні котельні та постачати тепло бюджетній сфері.

Вони не йшли в нікуди. Вони дуже чітко розуміли, що інвестор все одно буде. Той чи інший. Ніякого ризику.

 Юрій Голік, радник губернатора Дніпропетровської області

До речі, ризики все-таки були.

Згодом в місті Покров було обране ТОВ «Укрекоенергоінвест», керівником якого тоді був Олег Батюков, колишній депутат Дніпровської міської ради, помічник народного депутата від партії «Опозиційний блок» Олександра Вілкула.

Ця фірма, за словами Довгалюка, спочатку розробила інвестпроект, ґрунтуючись на офіційні дані про стан мереж теплопостачання, а по факту мережі були у незадовільному стані.

Радник губернатора каже, що ТОВ «Укрекоенергоінвест» пропонувало побудувати тільки котельню, без заміни мереж.

«Тоді ми прийняли рішення, оскільки Сергій по м. Марганець досить далеко просунувся, сказали: «Давайте приймемо абсолютно спокійне рішення. Ви компанію продаєте, як юридичну особу, передаєте документацію, і людина займається сама», — розповідає радник губернатора.

Департамент ЖКГ Дніпропетровської облдержадміністрації у відповіді на інфозапит зазначив, що інвестиційного конкурсу у м. Покров не було, бо співпрацювати виявило бажання тільки два інвестора: «АПС Пауер Технолоджи» та «Укртехресурс» місцевого підприємця. Ні слова про ТОВ «Укрекоенергоінвест»

Довгалюк каже, що вони приїхали у Покров аж у середині вересня 2016 року.

«Побудувати котельню за 2,5 місяці неможливо було за визначенням. Ми пішли назустріч, щоб врятувати ситуацію», — каже бізнесмен.

Інвестор взяв на себе обов'язки поміняти мережі за свій рахунок.

Може Довгалюк помилився. Меморандум про співробітництво із ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» Покровська міськрада підписала 17 серпня 2016 року та скоріш за все перемовини почалися ще раніше

ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» збудувало в м. Покров одну потужну твердопаливну котельну на 4 МВт. Ще два інвестори, серед яких і місцевий бізнесмен, побудували в місті декілька твердопаливних котелень поменше.

Сесія Покровської міськради від 28 жовтня 2016 року. Начальник управління ЖКГ Віктор Ребенок, через два місяці після підписання меморандуму із «АПС Пауер Технолоджи», заявив депутатам та присутнім, що інвестор, який будує котельню у 4 МВт – «Укренергоінвест».

Процес децентралізації опалення в м. Марганець, на відміну від Покрова, проходив послідовно.

Спочатку прийняли програму оптимізації опалення, потім підписали з ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» меморандум про співпрацю, який передбачає будівництво в Марганці шести твердопаливних котелень, а вже потім відмовились від послуг КП «Марганецьтепломережа».

Велика котельня за Марганецькою міськрадою. Контейнера, заповненого пелетами, вистачає на тиждень опалення

Процес децентралізації опалення сколихнув в Марганці акції протесту. Люди просили зробити його поступовим, до 2018 року. Активісти вимагали прозорості, обговорення питання із громадою та спеціалістами. Учасники акцій направляли листи навіть до Генпрокуратури, у зв’язку із чим наявність порушень перевіряли правоохоронні органи.

«Імпульс» від облдержадміністрації Резніченка

Рішення про децентралізацію опалення дійсно вигідні для громад. Головне – вони зупиняють накопичення місцевими підприємствами теплокомуненерго невиправданих боргів за газ. Але, дивує синхронність, ніби за вказівки «зверху», прийняття рішень містами.

Міський голова Олена Жадько каже, що після погроз «Нафтогазу» особисто звернулася до Дніпропетровської облдержадміністрації із проханням про допомогу.

Вже 25 березня 2016 року міський голова зібрала оперативну нараду із керівниками місцевих підприємств, установ та організацій:

«На сесії 31 березня буде прийнята Програма децентралізації опалення. Програма передбачає будівництво нових альтернативних котелень. У нас є чотири інвестора, які на сьогодні надають свої пропозиції. Пропозиції вивчаються обласною державною адміністрацією під керівництвом Пруцакова Володимира Володимировича (заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації – авт.), і 30 березня ми виїжджаємо на консультації, на семінар. 31-го – підведення підсумків.

1 квітня 2016 року буде визначено, який інвестор буде виконувати роботи по будівництву, установці, прокладенню мереж і запуску нової системи опалення. Це передбачається тільки для двох типів абонентів – бюджетної сфери і підприємств, які будуть напряму заключати договори із інвестором».

Цікаво, що саме в день проведення оперативної наради, 25 березня, в держреєстрі юросіб з’явився запис про реєстрацію ТОВ «АПС Пауер Технолоджи».

Тобто, інвестора для міста Марганець, зі слів мера, обирала Дніпропетровська облдержадміністрація, яка, до речі, так і не надала порядок обрання інвестора у відповіді на інформаційний запит газети «Лица».

Можна вважати, що процес обрання інвестора не мав публічний характер.

Розуміння необхідності проведення інвестиційних конкурсів було у Дніпропетровської облради попереднього скликання. В грудні 2014 року обласні депутати під головуванням Євгена Удода прийняли рішення «Про інвестиційні конкурси» для будівництва твердопаливних котелень для опалення 209 закладів Дніпропетровської облради. Після цього організували перший інвестконкурс на будівництво твердопаливної котельні для «Дніпропетровської міської багатопрофільної клінічної лікарні № 4». Удод підписав розпорядження про проведення інвестиційного конкурсу, із об’явою, із положенням про комісію та складом комісії. Комісію з проведення конкурсу тоді очолив вже відомий Віктор Науменко.

Рішення облради логічне. Про існування конкурсу можна було дізнатися хоча б з розпорядження голови обласної ради.

Але в 2015-му інвестиційний конкурс на будівництво твердопаливної котельні для четвертої лікарні в Дніпрі так і не провели. Натомість з’явилася котельня у іншому місці – на вул. Космічній, про яку йшлося раніше. Про інвестконкурс по цьому об’єкті взагалі нічого не відомо.

Радник губернатора Дніпропетровщини Юрій Голік та представник інвестора Сергій Довгалюк кажуть, що про рішення облради «Про інвестиційні конкурси» нічого не знають. Голік вважає, що інвестиційні конкурси не на часі, бо бажаючих майже нема.

Марганець і Покров сказали: «Хлопці, ми не знайдемо інвесторів. У нас немає місцевих людей, готових потягнути такий обсяг, дайте когось». Нас же довбали за інвестиційний конкурс. Ми не розуміємо, що таке інвестиційний конкурс? Приходить інвестор: «У мене є 100 млн. Я хочу вкласти». Ми йому говоримо: «Почекай. Зараз ми оголосимо інвестиційний конкурс, прийде хтось, дасть 150». Але ситуація трошки зворотна. Тут же люди в чергу не встають – у прифронтовому регіоні. Тим більше в Марганці та Покрові. Ввалити туди 100 млн.? Це потрібно дуже добре розуміти, навіщо ти це робиш.

 Юрій Голік, радник губернатора Дніпропетровської області

Голік вважає, завдання облдержадміністрації – бігати за всіма адекватними людьми, незалежно від їх походження, і просити вкладати гроші.

«При цьому ми, коли Сергія Івановича Довглаюка просили, ми говорили, що ми адміністративно зробимо все, щоб його ніхто не чіпав, всі допомагали і швидко виходили всі папірці. На таких умовах, якщо інвестор готовий ризикнути, він ризикує», — пояснює Голік.

На зауваження про те, що, до прикладу, працювати в Марганці виявили бажання чотири фірми, радник губернатора відповів, що це здебільшого фірми, які хочуть опалювати невеликі заклади, а потрібно було одночасно «накрити» котельнями об’єкти бюджетної сфери всього міста. Міський голова Марганця теж каже, що головною умовою було – покриття котельнями всього міста.

Між Довгалюком та Мішаловим

28 квітня 2016 року меморандум про співробітництво з ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» підписала не тільки Марганецька міськрада, а й Дніпропетровська облдержадміністрація, Дніпропетровська облрада та Дніпровська міськрада.

Документ закріпив за інвестором будівництво та експлуатацію модульних котелень на біопаливі не тільки в Марганці, а й в Дніпрі.

Хто підписував меморандум про співпрацю із ТОВ «АПС Пауер Технолоджи»

Зокрема, будівництво в облцентрі 6 модульних котелень загальною потужністю до 25 МВт для постачання тепла в заклади, які підпорядковуються Дніпропетровській обласній раді. В меморандумі зазначено, що він діє до 2018 року та буде автоматично продовжуватися кожного року, якщо не одна із сторін не відмовиться від співробітництва.

Про підписання меморандуму із ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» нічого не було відомо до тих пір, поки радник губернатора Юрій Голік не почав популяризувати досвід Дніпропетровщини по будівництву автономних котелень за гроші інвесторів (яких не називав). Але ж ми знаємо, як чиновники полюбляють «під фанфари» підписувати меморандуми.

Незрозуміло, чому після будівництва котельні в Дніпрі, в Марганець та Покров не зайшло саме ТОВ «Альтернативні енергоресурси», яке вже офіційно мало досвід? Навіщо було створене нове підприємство «з нуля»? Можливо, мали на меті почати з «чистого листа», бо в «Альтернативних енергоресурсів» достатньо довга історія, в якій спливають різні керівники та засновники.

За даними аналітичної платформи YouControl, співзасновником ТОВ «Альтернативні енергоресурси», коли ще воно мало іншу назву, було ТОВ «ПКТБ «Конкорд», створене Сергієм Довгалюком та Оленою Сосєдкою. Раніше вони були одружені.

Наразі Сосєдка – співвласниця банку «Конкорд», гроші якого і залучали для реалізації проекту «APS Power Technology» (та, за словами Довгалюка, з приватних австрійських фондів).

Через деякий час після розлучення із Довгалюком, вона одружилася з Вячеславом Мішаловим. Хоча на даний час, судячи із декларації Мішалова, офіційно вони теж розлучені. В листопаді минулого року Олена Сосєдка на своїй сторінці в Facebook написала про те, що більше року тому розійшлась із Мішаловим. Тобто, якщо вірити її словам, вони розлучились ще до місцевих виборів, які пройшли восени 2015-го. Хоча, на початку 2016-го в них народилася дитина.

Ми не живемо разом, я його бачу набагато рідше, ніж депутати міськради, і вже тим більше не маю на нього впливу. Інакше жили б ми в радості.

 Олена Сосєдка

Вячеслав Мішалов – секретар Дніпровської міської ради, син відомого в Дніпрі забудовника Дмитра Мішалова, фірми якого виглядають ще більш затребуваними при губернаторстві Валентина Резніченко та при секретарстві його сина. Про це, зокрема, писали «Наші гроші».

«Зараз губернатор покровительствує бізнесу, в який інвестує банк дружини нового секретаря Дніпропетровської міськради», – йдеться на сайті проекту. Крім того, завдяки ресурсу «Zакупівлі 2.0», який об’єднує інформацію із «Вісника держзакупівель» та ProZorro, можна побачити, наприклад, «злет» ТОВ «Майстер-Буд», пов’язаного із Дмитром Мішаловим. Тобто, фірма почала вигравати більше підрядів, замовниками яких є структури як Дніпровської міської ради, так і Дніпропетровської облдержадміністрації, починаючи з 2015 року (з цього року головою ОДА став Валентин Резніченко).

Меморандум про співробітництво із ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» від імені Дніпровської міської ради підписав секретар Вячеслав Мішалов.

Довгалюк каже, що інформація про лобіювання Мішаловим «APS Power Technology» у облдержадміністрації – справжня дурість.

Олена Віліївна моя колишня дружина. Мішалов – це її чоловік. Які відносини у мене можуть бути з ним? Ну це ж нерозумно за визначенням. Той, хто говорить такі речі, намагається витягнути з пальця слова. Маячня якась.

 Сергій Довгалюк

Хто ще?

Із огляду на зібрану інформацію, сітуація така: ТОВ «Альтернативні енергоресурси» будує котельню в Дніпрі за підтримки Дніпропетровської облради попереднього скликання. Котельня демонструє свою працездатність. Облраду переобирають восени 2015-го, а навесні 2016-го створюється ТОВ «АПС Пауер Технолоджи», яке приблизно через місяць після створення облдержадміністрація обирає інвестором у м Марганець. Потім ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» передають головну котельню в м. Покров.

То, може, ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» – це результат домовленостей? Результат об’єднання бізнес-груп із зв’язками, завдяки яким Дніпропетровська облдержадміністрація і дає «імпульс» для забудови котельнями, як Марганця, так і Покрова? Хто ще може бути причетним до інвестора?

Засновник ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» – Ганна Левченко. Вона – сестра Олени Острініної, в.о. голови правління «Конкорд» банку. Раніше Левченко працювала в ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс». За даними аналітичної платформи YouControl, станом на 7 вересня 2016 року ця фірма була серед співзасновників ТОВ «Лібератор», яке виробляє твердопаливні котли.

Вячеслав Мішалов володіє знаком для товарів та послуг «Лібератор», що відображено в його е-декларації. А контактний номер ТОВ «Лібератор», вказаний в держреєстрі юридичних та фізичних осіб, належить Іллі Михайлецю.

Із Вячеславом Мішаловим поговорити не вийшло, натомість, вийшло зв’язатись із Іллею Михайлецем. На питання про те, чи це ТОВ «Лібератор», той відповів, що ні. Та тільки почав називати телефон, куди можна передзвонити, як перебився та порадив подивитись на сайті.

— Це ж Ілля Михайлець? 
— Так. 
— Скажіть, а чому Ваш номер в реєстрі цієї фірми як контактний? 
— А ви чому питаєте? 
— Я журналіст з газети «Лица». 
— Так? Ааааа. Так а що ви хочете? 
— Я хотів поговорити із представником фірми, а в реєстрі Ваш номер, як контактний. 
— Так вийшло, – відповів Михайлець. 
— Просто так? 
— Буває і таке. Як казав Фрейд, іноді сигара – це просто сигара. 

В 2013 році Ілля Михайлець очолив Наглядову раду заводу «Дніпропрес». Цей завод свого часу купив Вячеслав Мішалов.

В 2011 році вирішив зайнятись важкою промисловістю. Почав інвестувати в Дніпропетровський завод пресів.

 Вячеслав Мішалов

В Дніпровську міськраду він пройшов від партії «Самопоміч» (в квітні цього року стало відомо, що його виключили із фракції партії). Разом із Мішаловим в депутати міськради від партії «Самопоміч» балотувався і Ілля Михайлець, але не пройшов.

Крім того, «Liberator», згідно із даними сайту компанії, знаходиться в Бізнес-центрі «Куб», де дніпровська «Самопоміч» організовувала прес-конференції та презентувала себе під час передвиборної кампанії на місцевих виборах 2015-го.

До речі:

Нещодавно сайт 49000.com.ua оприлюднив техніко-економічне обґрунтування твердопаливних котельних, які будує КП «Комунжилсервіс» Дніпровської міської ради в районі заводу Південмаш в Дніпрі. Будують їх тому, що мешканці району платять за тепло по найвищому тарифу. Котельні будує комунальне підприємство за бюджетні кошти.

Так от, в оприлюдненому документі значиться, що в склад основного обладнання котелень входять твердопаливні котли фірми «Liberator».

ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс», в якому раніше працювала Ганна Левченко, пов’язують із дніпровським бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим. Одна з фірм-співзасновниць «Альтуса» прописана в Дніпрі там же, де і торгово-виробнича корпорація «Алеф» Єрмолаєва.

Судячи із даних в ЗМІ, бізнесмен міг мати опосередковані партнерські стосунки із Довгалюком, до речі, в сфері «зеленої енергетики».

В одному із матеріалів Forbes йде мова про те, що в лютому 2011 року в заснованому співробітниками корпорації «Алеф» Вадима Єрмолаєва ТОВ «ВО «Оскар» серед співзасновників з’явилась австрійська компанія Wellmind.

Wellmind стала одним із засновників ТОВ «Розвиток Крим». Компанія збиралася побудувати в Криму вітроелектростанцію потужністю 100 МВт. Партнером «Розвитку» стала «Конкорд груп», «яка будує в Криму мережу вітроелектростанцій сумарною потужністю понад 500 МВт».

Про те, що дніпропетровська Concord Group будує вітроелектростанції в Криму, писало і Kyiv Post, але Довгалюк під час інтерв’ю заявив, що «до 2013-2014 року ми не займалися питанням альтернативної енергетики або тепла».

Більш того, коли цей матеріал готувався до публікації, засновником ТОВ «Лібератор», згідно держреєстру юридичних осіб, стала Галина Зіменко, яка прописана окупованому у Криму. Вона ще й засновник ТОВ «ВО «Оскар Мет». Раніше, за даними аналітичної платформи YouControl, засновником цього підприємства було ТОВ «КУА «Альтус Ассетс Актівітіс».

Цікаво, що і у Вадима Єрмолаєва був бізнес (а може й досі є) у Криму, у Вячеслава Мішалова є об’єкт незакінченого будівництва у Криму, та навіть заступник голови Дніпропетровської облдержадмінстрації Олег Кужман, який підписував меморандум, до 2014 року працював чиновником у Криму.

Мішалова вважають партнером Вадима Єрмолаєва. До речі, ще до виборів дніпровські ЗМІ писали про те, що міську «Самопоміч» фінансує Мішалов-Єрмолаєв.

Нікополь. Свій інвестор

У квітні 2015 року влада Нікополя заявила про те, що почала пошук підприємців, які візьмуться за опалення шкіл, дитсадків та інших бюджетних закладів. Приблизно через місяць після об’яви створюється ТОВ «Комунсервіс тепло Нікополь».

3 листопада того ж року технічна рада на своєму засіданні дає згоду ТОВ «Комунсервіс тепло Нікополь» на будівництво блочно-модульних котелень. За декілька днів до засідання ради – 30 жовтня 2015 року – в місті пройшли вибори депутатів та перший тур виборів міського голови.

Рішення технічної ради закріпили меморандумом про співробітництво із ТОВ «Комунсервіс тепло Нікополь», який Нікопольська міськрада затвердила наприкінці грудня 2015 року, під Новий рік.

У лютому 2016 року міський голова Нікополя Андрій Фісак створив робочу групу по вивченню питання щодо переведення об’єктів соціально-культурної сфери міста на індивідуальне опалення, у яку ввійшло більше 20 людей. Робочу групу очолив Сергій Донець, перший помічник міського голови Нікополя.

Сергій Донець

Влада, за словами Донця, оголосила про пошук підприємців, на що відгукнулося 9 фірм (міський голова взагалі казав, що 15). Спочатку обрали три фірми, але дві з них не зробили жодних дій за декілька місяців, тому з ними співпрацю припинили.

Довелося умовляти того інвестора, який залишився. Це «Комунсервіс тепло Нікополь».

 Сергій Донець, перший помічник міського голови Нікополя

Сергій Донець звертає увагу на переваги фірми: «Зареєстрована в Нікополі. Всі люди, які працюють там – вони нікопольці і податки платяться тут».

Крім того, за словами Донця, у фірми є досвід – у 2015 році вона почала в Першотравенську Миколаївської області.

Сергій Михайлович вважає, що міська влада все зробила правильно і прозоро, «до нас ніхто не пред’явить претензій».

Електрична теплогенераторна «Кітотерм», яка обігріває школу у Нікополі

Активіст із міста Нікополь, заступник керівника Дніпропетровського обласного осередку НВР «Правий сектор» Олександр Кирилов вважає, що по факту відбулося звичайне лобіювання одного інвестора.

Про прозорість ми можемо взагалі забути. Там було лобіювання одного інвестора. Лобіювання і домовленості із міським головою.

 Олександр Кирилов

 

Голова депутатської фракції «Укроп» в Нікопольській міській раді Дмитро Бичков каже, що їх фракція єдина, яка не голосувала за переведення міста на індивідуальне опалення, і не тому, що проти процесу, а тому, що не влаштовував підхід саме у виборі інвестора. Він не розуміє, чому за процес «децентралізації опалення» взявся саме Сергій Донець. В місті Донця вважають одним із тих, хто доклався до розвалу «Нікопольтеплоенерго». Навіть матеріали в місцевих інтернет-ЗМІ виходили під назвою «Прийшов Донець – отже, тепломережі кінець».

За інформацією Бичкова, створена група з пошуку інвестора не приймала рішення голосуванням, а рішення приймав особисто Сергій Донець.

З огляду на те, що ТОВ «Комунсервіс тепло Нікополь» зайшло першим у місто, із ним першим затвердили меморандум про співпрацю (літом 2016-го був доповнений), а потім вже почався реальний процес «децентралізації опалення», у тому числі пошук підприємців — можна казати про створення нерівних умов для інвесторів. Тобто склалася ситуація, коли початковому інвестору передають більш вигідні об’єкти, а за менш вигідні беруться не всі, тому інвестори і відмовляються від співпраці.

За словами міського голови Нікополя Андрія Фісака, він навіть розмовляв із інвестором, який почав співпрацювати з владою Марганця та Покрова, де побудував пелетні котельні. Але ця розмова відбулася вже у вересні 2016 року, коли левову частку об’єктів у Нікополі вже було закріплено за «Комунсервісом». «Пелетникам» запропонували, так би мовити, залишки – 9 об’єктів, але інтересу ті не проявили.

Створення нерівних умов, обмеження конкуренції зазвичай пов’язане із корупцією та політичними домовленостями. Тим паче, що для домовленостей є підґрунтя.

Співвласниця ТОВ «Комунсервіс тепло Нікополь» Євгенія Дубінська має частку у фірмі, яка з 2014 року працює у Нікополі, але у іншій сфері – ТОВ «Керуюча компанія «Домком Нікополь».

Свого часу ця фірма, теж доволі швидко та несподівано, зайшла у міську комунальну сферу. У серпні 2014 року представники міської влади, у тому числі Андрій Фісак, який за місяць до цього став в.о. міського голови Нікополя, а також тоді ще заступник міського голови Сергій Донець та інші заявили про залучення двох керуючих компаній, серед яких і ТОВ «КК «Домком Нікополь». Само підприємство було створено приблизно за місяць до прес-конференції, на якій представили керуючі компанії.

На зустрічі з журналістами була і розповідь про те, що на конкурс подалося 9 фірм. Але, як і у випадку з опаленням, частина одразу відмовилися.

Так само, в назву включили «Нікополь», аби створити враження, що компанія місцева, нікопольська.

Компанія «Домком» почала діяльність у Кривому Розі у 2011 році, та саме із цим містом, що розташоване більш ніж за 100 км від Нікополя, і пов’язаний головний приватний теплопостачальник Нікополя.

Чоловік Дубінської Ярослав Жилкін народився у Кривому Розі, саме з цього міста і почався їх бізнес. У 2010 році Жилкін став депутатом Криворізької міської ради від партії «Сильна Україна», а потім приєднався до фракції «Партії регіонів».

У 2013 році Євгенію Дубінську на міжнародному конгресі, який офіційно підтримало Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ (Мінрегіонбуд), представили радником міністра Мінрегіонбуду Геннадія Темника. Він – соратник діючого народного депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула, який у той час займав посаду віце-прем’єр-міністра України.

І Олександр Вілкул, і Геннадій Темник (не народився, але працював) – теж із Кривого Рогу. Батько Вілкула досі очолює це місто, де працює бізнес Дубінської та Жилкіна.

Жилкін також був відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення жертв війни та політичних репресій, яку очолював Олександр Вілкул.

Олександр Вілкул вручає квіти Ярославу Жилкіну на День народження

У Мінрегіонбуді у 2013 році, при Геннадію Темнику, працював і Геннадій Лебідь, керівник ТОВ «Комун сервіс Україна», яке є власником ТОВ «Комунсервіс тепло Нікополь». Саме Лебідь презентував перші котельні у Нікополі.

Він – колишній міський голова м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області, від Партії регіонів. На сьогодні – депутат Верхньодніпровської районної ради від тієї же політичної партії, що і Сергій Донець – «Відродження». До речі, ця партія взяла більшість у Нікопольській міській раді.

Краще вам, мабуть, спілкуватися із керівництвом міста, вони вам більше розкажуть.

 Геннадій Лебідь

Ігор Сініченко, який був першим керівником ТОВ «Комунсервіс тепло Нікополь» (саме при ньому підписали меморандум про співробітництво), через якого була спроба поспілкуватись із Євгенією Дубінською, сказав, що вона просила розмовляти з Геннадієм Лебідем.

На питання про те, як проходив відбір їх компанії, Сініченко відповів: «Я не можу такі речі коментувати».

Тож головним інвестором у опалення бюджетної сфери Нікополя, як у нас часто буває, стала НЕ класична бізнес-компанія, люди якої не торкалися влади та політики. Із інвестором пов’язані колишні депутати, люди з Мінрегіону, і навіть колишній мер одного з міст Дніпропетровщини. Керівник компанії, яка є власником нікопольського приватного теплопостачальника, – однопартієць одного із основних консультантів міста у процесі «децентралізації опалення».

До речі: скоріш за все, з централізованим постачальником тепла будуть прощатися і в м. Жовті Води Дніпропетровської області. Принаймні, вже створена фірма ТОВ «Комунсервіс тепло Жовті Води», а в місцевій пресі з’явилося повідомлення про те, що в місто заходить інвестор.

Тінь обрання

Судячи із усього, процес обрання інвесторів пройшов, як завжди – не достатньо прозоро. Зібрана інформація наштовхує на думку, що в такий перспективний бізнес вклали гроші люди, які, м’яко кажучи, ближче, до влади, ніж інші.

Складається враження, що процес децентралізації опалення в м. Марганець могли запустити спеціально під інвестора. 24 березня 2016 року Ганна Левченко підписала рішення про створення ТОВ «АПС Пауер Технолоджи», а на наступний день міський голова Марганця на оперативній нараді сказала, що приблизно за тиждень міська рада прийме Програму оптимізації системи теплопостачання і що 1 квітня 2016 року визначать інвестора.

Але 12 квітня 2016 року в розділі «Оголошення» на сайті Дніпропетровської облдержадміністрації з’явилося оголошення із запрошенням інвесторів, що 28 квітня 2016 року відбудеться засідання керуючого комітету з інвестицій та стратегічного розвитку Дніпропетровської області, на якому буде розглянуто питання залучення інвестицій в об’єкти бюджетної сфери для переведення на альтернативні види палива. В той же день і було підписано меморандум із ТОВ «АПС Пауер Технолоджи».

Людина, до якої можна було звертатися з питаннями з приводу засідання – Володимир Марченко, співробітник департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації, телефоном сказав, що нічого не пам’ятає про конкурс, на якому було обрано ТОВ «АПС Пауер Технолоджи»

Я не пам’ятаю, що було вчора. Якби я займався тільки одним об’єктом...

Володимир Марченко, співробітник департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДА

Радник губернатора Юрій Голік каже, що не розуміє необхідність в інвестиційних конкурсах та визнає, що облдержадміністрація сприяла Довгалюку. Пояснення Голіка на користь інвестора – його системність та можливості.

З одного боку, радник губернатора каже, що Дніпропетровщина регіон прифронтовий і що інвестори в ньому «у черзі не стоять», а з іншого, розмовляючи про, можливо, передчасне рішення Покровської міськради припинити роботу парокотельні, ще не обравши інвестора, Голік каже, що інвестора все одно б знайшли, що ризику не було.

Сам процес децентралізації опалення, дійсно, вигідний. І це визнають навіть в тих містах, де він пройшов. Міста Марганець та Покров здихалися комунальних підприємств – постачальників тепла, які накопичували борги за газ. Тепер нарощування боргів перед НАК «Нафтогаз» припинилося. Їх погашення – питання перемовин місцевої влади із національним постачальником газу.

Автономні котельні на пелетах з соняшникового лушпиння – це внесок в енергонезалежність країни. Крім того, в них нижчий тариф. До прикладу, цієї зими 1 Гкал (одиниця вимірювання тепла) з котельні від ТОВ «Альтернативні енергоресурси» в Дніпрі коштувала 1.526 грн. (з ПДВ). Вартість 1 Гкал з котелень ТОВ «АПС Пауер Технолоджи» у м. Марганець – майже 1.667 грн. (з ПДВ), у м. Покров – 1.774 грн.

У Нікополі, де, переважно газові та електричні автономні котельні, тарифи вищі. І це незважаючи на те, що 1 березня 2017 року міськвиконком їх відкоригував в сторону зниження. Вартість 1 Гкал у ТОВ «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» – майже 1.995 грн. (з ПДВ), у ТОВ «Комунсервіс тепло Нікополь» – 1.832 грн. (з ПДВ), у ТОВ «ТИТАН ПЛЮС» – майже 2.504 грн. (з ПДВ), але 18 квітня їм знизили тариф до 2.346 грн.

В цілому, в закладах та установах бюджетної сфери, які і опалюють нові автономні котельні, стало дійсно тепліше. Іноді аж занадто. В Нікополі визнають, що іноді в закладах освіти температура повітря була вища за санітарні норми.

Крім того, з’явилась можливість коригування температури в залежності від погоди.

Активіст із міста Нікополь, заступник керівника Дніпропетровського обласного осередку НВР «Правий сектор» Олександр Кирилов вважає, що завищення температури повітря у навчальних закладах – усвідомлене нецільове використання бюджетних коштів.

 


Коментувати
Energy banner