Banner top

Президент Зеленський може отримати контроль над тарифами в енергетиці

09 жовтня 2019807
%d0%91%d0%b5%d0%b7 %d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f

Два члени регулятора подали у відставку, що дозволяє президенту оперативно ввести в комісію своїх людей і, як мінімум, на три місяці отримати більшість в регуляторі

В Національній комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), зайняті п’ять посад, які обіймають Оксана Кривенко (голова комісії), Олена Антонова, Дмитро Коваленко, Євген Магльований та Олександр Формагей. 

Двоє підуть — четверо прийдуть

Наразі дві посади членів комісії вакантні, адже конкурс на них заблокований з минулого року судовими позовами з боку екс-голови НКРЕКП Дмитра Вовка та нинішнього очільника департаменту регулювання відносин в сфері енергетики Антона Гудаченка. 

Ще дві посади стануть вакантними, якщо президент Володимир Зеленський прийме відставку Формагея та Магльованого.

Для прийняття рішень, на засіданні комісії має бути кворум — не менше чотирьох членів. Без Формагея та Магльованого кворуму не буде. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Два члени НКРЕКП заявили про бажання звільнитися, щоб дати президенту перезавантажити комісію

Якщо президент призначить своїх тимчасових членів на всі вакантні посади, його представники отримають більшість в регуляторі. Це буде новий кворум, який дасть президентові вплив на тарифи у сферах електроенергетики, газу, теплопостачання, а також регулюванні цих ринків. 

Звідки в президента можливість допризначати членів НКРЕКП

Два роки тому НКРЕКП вже стикалась зі схожою ситуацією: більше місяця не могла приймати жодних рішень — ні затверджувати тарифи, ні перерозподіляти кошти для учасників ринку. Комісія втратила кворум через одного зі своїх членів — Бориса Циганенка, який оголосив себе хворим і не з’являвся на роботі.

Гостроти ситуації додавала провалена ротація членів НКРЕКП: у 2017 році старі члени комісії мали поступово змінюватись на нових, відібраних на відкритому конкурсі. Проте через затримки в формуванні конкурсної комісії, до листопада з комісії звільнилось двоє членів і жодного не призначили натомість. 

Тоді, після гучних публічних дискусій, Верховна Рада дозволила президенту Петру Порошенку на три місяці призначити до НКРЕКП “тимчасових” членів — Вікторію Морозову та Вадима Таратуна. Нові комісіонери оперативно підтримали всі необхідні постанови і енергетика “розморозилась”. 

Законодавчі колізії та ризики

Цього разу президенту не потрібно боротись з парламентом, щоб розширити свої повноваження. 

Закон про НКРЕКП, що буде чинним до 1 січня 2020 року, передбачає, що президент може на три місяці призначити нових членів, “у кількості, що дорівнює кількості вакантних посад” — якщо регулятор став неправомочним.

На дієвості цього варіанту наполягає представник президента в уряді та голова профільного комітету парламенту Андрій Герус: “Закон говорить, що так”. 

З ним погоджується експерт Dixi Group Роман Ніцович, який відзначає, що "тимчасовиків" може бути стільки ж, скільки є вакантних місць. 

“Тобто, за призначення чотирьох таких членів НКРЕКП, вони становитимуть більшість і зможуть приймати рішення незалежно від думки колег, обраних за конкурсом”, — вважає експерт.

Проте, разом з призначенням тимчасових членів, конкурсна комісія мала б оголосити конкурс на вакантні посади. “Лише конкурс дозволить здійснити прозоре перезавантаження складу регулятора”, — відзначає Ніцович.

 А от з конкурсом можуть бути серйозні проблеми. Конкурсна комісія формувалась відповідно до чинного закону, тому до неї увійшли представники від парламенту, уряду та президента. Порядок формування комісії та конкурсного відбору втратять чинність 31 грудня. 

“Так вирішив Конституційний суд. Відтак, сам статус НКРЕКП та формування її складу залежать від змін на рівні Конституції та закону”, — зазначає Ніцович.

Тим часом, голова НКРЕКП Оксана Кривенко звертає увагу на ризик відсутності кворуму комісії для галузі та країни. Наприклад, регулятор має до кінця року сертифікувати незалежних системних операторів транспортування газу та електроенергії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сертифікація оператора ГТС можлива тільки незалежним регулятором — Кривенко

Сертифікація оператора газотранспортної системи — одна з головних умов майбутнього контракту з ПАТ “Газпром” на транзит природного газу через Україну. Це ознака того, що Україна імплементувала Третій енергопакет і контракт має відповідати європейському енергетичному законодавству. 

Проте Ніцович вважає, що через призначення "тимчасових" членів кворум комісії буде відновлено досить швидко. А стосовно сертифікації, то аналіз наданого пакету документів та підготовку проекта рішення здійснюють спеціалісти апарату НКРЕКП, який продовжує роботу.


Автор: Вікторія Ільченко
Коментувати
Energy banner