Upper banner energy

Врятувати рядового «Видобуток»: чи вдасться Україні додати видобувній галузі нових сил

09 жовтня 2017831
Content img 6286

Які «слабкі» місця досі існують у видобувному ринку, що було зроблено і що планують зробити ключові держоргани для усунення цих проблем – саме це обговорювали учасники круглого столу «Орієнтири для інвестора. План дій для ефективної роботи видобувної галузі», який відбувся 6 жовтня.

Захід був організований аналітичним центром DiXi Group за підтримки Інституту з управління природними ресурсами (NRGI).

Цей круглий стіл є продовженням заходу, який відбувся 12 липня і під час якого було презентовано Індекс управління ресурсами – RGI 2017[i], а також результати його застосування, які дозволяють визначити необхідні зміни в українському законодавстві для подальшої реформи видобувного сектору. Під час цього заходу були визначені ключові «слабкі» місця у видобувній галузі. Після цього аналітики DiXi Group підготували «Дорожню карту реформ у політиці управління природними ресурсами», яка була презентована на круглому столі «Орієнтири для інвестора. План дій для ефективної роботи видобувної галузі».

"У липні Україна отримала не дуже добру оцінку за Індексом управління природними ресурсами (RGI) [«середній» бал України за Індексом складає 49 зі 100 – прим. ред.]. Це було об'єктивне відображення проблем у видобувній галузі. На цій основі ми розробили "дорожню карту" реформ у секторі, яка містить перелік конкретних кроків на найближчі 2-3 роки − з чіткими часовими орієнтирами і відповідальними. Краще управління видобувною промисловістю − завдання комплексне і потребує спільного бачення. Сподіваємося, наші рекомендації візьмуть на озброєння, аби вже за два роки отримати кращу оцінку експертів та інвесторів", − зазначив керівник програм DiXi Group Роман Ніцович.

Ці кроки потрібні для вирішення багатьох питань, які наразі стримують надходження інвестицій у видобувну галузь. Серед них виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Роман Опімах, зокрема, виділяє наступні: «За нашими оцінками, на жаль, урядовий план з розвитку газовидобутку виконаний на 20% з затримкою у півроку. Значною мірою це пояснюється супротивом з боку адептів подвійних стандартів, які проти прозорості, бо для них невизначеність − це поле для зловживань. Яскравим прикладом такої "державної" політики є непублічне надання надр у користування поза аукціонами, збереження максимально обмеженого доступу до геологічної інформації, а також суб'єктивне нарахування зборів, яке відбувається в умовах погроз надрокористувачам щодо непродовження спецдозволів".

У свою чергу, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань ПЕК Ольга Бєлькова зазначила, що саме уряд має бути рушієм змін у видобувній галузі, а узгоджена політика та послідовне виконання кроків для усунення «слабких» місць є запорукою успішної роботи видобувної галузі: «Вважаю, що відповідальність за зниження темпів реалізації планів з нарощування обсягів видобутку нафти та газу, зокрема, і з реалізації Концепції розвитку газовидобувної галузі, лежить на Кабінеті Міністрів України. Саме уряд повинен бути рушійною силою змін, оскільки на нього покладено основне завдання з впровадження конкретних реформ, зокрема, і з ініціювання профільних законодавчих ініціатив, в той час як парламент повинен формувати загальний вектор проведення реформ та голосуванням висловлювати підтримку чи не підтримку ініціатив Уряду. Незважаючи на те, що з моменту затвердження Концепції пройшов вже майже рік, ми й досі не бачимо вагомих успіхів та достатньої єдності у напрямку її реалізації. Яскравим прикладом відсутності узгодженої політики є законопроект № 3096-д щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі. Прийняття законопроекту є одним із першочергових заходів для реалізації Концепції. Наразі законопроект перебуває на розгляді Парламенту і до Верховної Ради України надійшла низка висновків центральних органів виконавчої влади щодо законопроекту. Маю зазначити, в той час, як профільні міністерства висловили свою підтримку законопроекту, деякі інші – надали висновок щодо недоцільності його прийняття. Впевнена, що тільки послідовні, виважені та активні дії уряду в напрямку реалізації реформ у газовидобутку дозволять досягти задекларованих показників видобутку в майбутньому».

Голова «Укргазвидобування» Олег Прохоренко погодився із Ольгою Бєльковою і також наголосив на тому, що державні органи не зацікавлені в підвищенні обсягів газовидобутку: «Компанія вже цього року вийшла на найбільший по добовий рівень видобутку за останні 5 років, за 9 місяців видобули більше 11 млрд кубометрів газу. Але для досягнення енергонезалежності України потрібно вирішити багато проблемних питань, особливо питання видачі ліцензій.. Одні із проблем − це затягування видачі спецдозволів, плата за продовження ліцензій, земельні питання… Вкрай низька відповідальність та нульова зацікавленість держорганів − ніхто і ні за що не відповідає. Все, що стосується державних органів − це жах! Більше того, Україна сама «наказує» інвесторів:  кожні 5 років влада вимагає переоформлення ліцензій. Якщо ми рухатимемось так як зараз, то нічого не зміниться. Якщо ми не робитимемо революційних речей, не буде революційних стрибків в обсягах видобутку», підсумував Олег Прохоренко.

На фоні цього Олег Кирилюк, т. в. о. голови Держгеонадр, зазначив: «Якщо говорити про Програму 20/20, то ми не зможемо виконати її тільки за рахунок переоформлення спецдозволів – цього можна досягти тільки за рахунок відкриття нових родовищ».

Водночас, однією з головних новин заходу, про яку повідомив Олександр Лісніченко, директор департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля, стала інформація про те, що міністр енергетики І. Насалик підписав лист-звернення до Прем'єр-міністра України В. Гройсмана підтримати ініціативу газовидобувної галузі щодо впровадження стимулюючої 12% ренти на нові свердловини з 2018 року та привести ставку ренти на газоконденсат у відповідність до ставки на нафту.

Наприкінці заходу експерти підсумували, що попри всі проблеми, Україна все ж має змогу вже за 1-1,5 роки досягти більшості з тих завдань, які дозволять подолати «слабкі місця», які наразі заважають розвитку видобувної галузі.

[i] Індекс управління ресурсами (RGI) 2017 вимірює та оцінює якість управління в нафтовому, газовому і гірничовидобувному секторах. Індекс представляє собою поєднання оцінки якості менеджменту в ланцюжку створення вартості у ресурсному секторі та сприятливості середовища (законодавча база, відкритість даних тощо).

Відео заходу

Фото з круглого столу

Презентації спікерів

Посилання на "дорожню карту" реформ у секторі: українська та англійська версії.


Автор: Анастасія Єрмакова
Коментувати
Energy banner