Banner top

Як Злочевський скуповує газовий бізнес Іванющенка

03 квітня 2018595"Економічна правда"
1360768jpgresized0pjq02jaonzp4uy 0

Досі головним скупником енергетичних активів оточення Януковича вважався Павло Фукс, але його гегемонія похитнулася. Конкурентом Фукса став Микола Злочевський.

Як пише "ЕП", у розвитку своєї бізнес-імперії Злочевський спирається на двадцятирічні відносини з другом президента Ігорем Кононенком.

Донедавна головним скупником енергетичних активів оточення Віктора Януковича вважався Павло Фукс. За два роки він оформив на родинні структури частки екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького в компаніях "Укрнафтобуріння" і "Голден Деррік", які володіють десятками родовищ.

Зараз гегемонія Фукса похитнулася. Його конкурентом став засновник Burisma Group Микола Злочевський, який почав кампанію із скупки газодобувного бізнесу легендарного наглядача часів Януковича Юрія Іванющенка.

Перша стадія процесу пройдена: недавно Злочевський поглинув ТОВ "Альба ресурс" і ТОВ "Мировонкабудмонтаж", які володіють великими родовищами вуглеводнів у Харківській області. На черзі — придбання інжинірингової фірми "Сфера плюс", яка має газовий промисел на Івано-Франківщині.

У розвитку своєї бізнес-імперії Злочевський спирається на двадцятирічну дружбу з Ігорем Кононенком. Поки ця стратегія себе виправдовує: Злочевський став єдиним екс-"регіоналом", щодо якого ГПУ зняла свої претензії. Завдяки цьому він зміг повернутися в Україну після чотирьох років відсутності.

Стрибок в ширину

Микола Злочевський очолив Міністерство екології та природних ресурсів 4 липня 2010 року, на п'ятий місяць президентства Віктора Януковича. З того дня життя даного відомства перетворилося на суцільний оксюморон.

Частково тому, що вранці до центрального офісу Мінекології у спальному районі Києва по вулиці Липківського, 35 став приїжджати кортеж міністра на чолі з екзотичним Rolls-Royce Phantom. Частково тому, що публічна монолітна команда "регіоналів" почала кулуарну боротьбу за контроль над міністерством.

Вважалося, що головними конкурентами Злочевського були Рінат Ахметов та Дмитро Фірташ, за квотою яких посади заступників глави Мінекології тоді отримали відповідно Микола Романов та Дмитро Мормуль.

Насправді основним ворогом Злочевського став тоді ще нікому не відомий Едуард Ставицький. Він очолював Держслужбу геології та надр, що відповідає за видачу та анулювання спецдозволів на експлуатацію родовищ.

"В кінці 2010 року Едик продавив через Кабмін зміну положення про Держгеослужбу, після чого вона вийшла з підпорядкування міністерства", — говорить один із співробітників Мінекології тих часів.

За його словами, тоді ж стараннями Ставицького Держгеослужба підмінила Мінекології у функціях управління НАК "Надра України" — державної компанії, яка на той момент володіла десятками родовищ нафти і газу.

Вважалося, що секрет впливовості Ставицького полягав у його дружніх відносинах з тодішнім главою Мінагрополітики Миколою Присяжнюком, який був бізнес-партнером Юрія Іванющенка, що мав статус товариша Віктора Януковича.

Однак джерела ЕП пояснюють успіх Ставицького інакше. "Едик став безпосередньо спілкуватися з Сашком (Олександром Януковичем. — ЕП), минаючи Присяжнюка. Саша дав йому карт-бланш", — говорить джерело в СБУ.

За його словами, знайти підхід до старшого сина президента Ставицькому вдалося завдяки його особистому авторському проекту, реалізованому спеціально для Олександра Януковича в рамках компанії "Голден Деррік".

Їй було видано тридцять родовищ, що займають 70% території Полтавської області — головного регіону виробництва природного газу в країні.

Ліцензії на ці ділянки видавалися поза конкурсом, в рамках розробленого командою Ставицького "Порядку видачі спецдозволів на користування надрами", затвердженого Кабміном навесні 2011 року постановою №615.

Цим справа не обмежилася. У 2011 році під загрозою втрати прав на розробку найбільшої газоносної ділянки в Харківській області — Сахалінського родовища — виявилася компанія "Укрнафтобуріння", якою вскладчину володіли Микола Злочевський та Ігор Коломойський.

"Проблему втрати "Сахалінки" компанією "Укрнафтобуріння" створив Едик. Його служба знайшла порушення в програмі робіт", — говорить екс-співробітник Мінекології. За його словами, до вирішення цієї проблеми Злочевський залучив "важку артилерію": свого друга, тодішнього віце-прем'єра Андрія Клюєва.

Однак вага Олександра Януковича виявилася більшою. Структури Злочевського були змушені продати свою частку в "Укрнафтобурінні" структурам Ставицького, який також відстоював інтереси старшого сина Януковича. Навесні 2012 року Злочевський був звільнений з Мінекології, поступившись кріслом Ставицькому.

У мене до вас парі

Втеча Віктора Януковича в Росію у 2014 році знівелювала впливовість усіх його прихильників, включаючи Ставицького. Рятувати награбоване вирішили шляхом продажу активів представникам нової влади.

Саме тому згадані компанії "Голден Деррік" та "Укрнафтобуріння" перейшли під контроль Фукса, якого журналісти не раз бачили в Адміністрації президента. З того моменту про долю інших енергетичних активів оточення Януковича нічого не було відомо. Зараз ця пауза в минулому.

Як стало відомо ЕП, естафету у Фукса перехопив Злочевський. Наприкінці 2017 року він викупив дві газовидобувні компанії в Іванющенка.

Йдеться про ТОВ "Альба ресурс" і ТОВ "Мировонкабудмонтаж", які володіють спеціальними дозволами на розробку відповідно Південно-Медведівським і Південно-Хрестищенським родовищами газу в Харківській області із сумарними запасами близько 8 млрд куб м палива.

За часів президентства Віктора Януковича ці компанії контролював фонд Іванющенка "Нові технології". Зараз контрольні пакети, 51%, обох ТОВ перейшли у власність кіпрських офшорів Dafresion Services Limited і Dimoreno Ventures Limited.

За даними джерел ЕП, ці фірми з Лімасола представляють інтереси Злочевського. Про це свідчить непряма ознака: після зміни засновників "Мировонкабудмонтаж" та "Альба ресурс" отримали новий менеджмент, який має зв'язок із Злочевським.

Так, директор фірми "Альба ресурс" Сергій Гурський свого часу очолював ТОВ "Геофізична компанія "Вікінг", чий київський номер телефону є номером фірми "Інфоксводоканал", що належить Злочевському.

Крім того, недавно призначений голова фірми "Мировонкабудмонтаж" Зиновій Карман був помічником народного депутата Миколи Лісіна — бізнес-партнера Злочевського за компанією Burisma Group, який загинув у 2011 році в автокатастрофі на київській окружній трасі.

Генпрокуратура в допомогу

Чому ця угода відбулася тільки зараз, через чотири роки після краху команди Януковича? Це пояснюється двома причинами.

Перша — і "Альба ресурс", і "Мировонкабудмонтаж" оперували п'ятирічними дозволами, термін дії яких закінчився 13 січня 2016 року.

Однак гарантій того, що команда Іванющенка зможе домогтися пролонгації цих ліцензій, не було. Причина — "Юра Єнакіївський" є фігурантом кримінальної справи, порушеної Генпрокуратурою за фактом "організації розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах".

Через це Злочевський погодився розглядати угоду з токсичним продавцем тільки в кінці 2016 року, коли менеджмент Іванющенка утряс останні папери з продовженням спеціальних дозволів для компаній "Альба ресурс" і "Мировонкабудмонтаж" на новий п'ятирічний період — до 13 січня 2021 року.

Друга причина — Злочевський до кінця 2017 року був нев'їзним в Україну, оскільки був учасником кримінального провадження, відкритого МВС навесні 2014 року "за фактом незаконного заволодіння коштами на суму понад 300 млн грн організованою групою посадових осіб Мінекології".

У рамках цього процесу на початку 2015 року тодішній глава ГПУ Віталій Ярема оголосив Злочевського в розшук. Після цього суди арештували активи бізнесмена. Однак на початку 2017 року Burisma заявила про закриття всіх судових дій щодо свого президента Миколи Злочевського та операційних компаній групи.

"Дане рішення — результат взаємної багатомісячної роботи двох команд — Генеральної прокуратури і Burisma Group", — говорилося в повідомленні.

За офіційною версією, мирова угода між Генпрокуратурою і компанією Burisma стала результатом згоди Злочевського заплатити до держбюджету 180 млн грн штрафу. Реальна причина цікавіша.

"Злочевський та Кононенко — старі друзі. Вони знайомі понад 20 років, жили на Рейтарській (вулиця в центрі Києва. — ЕП), ходили в один спортзал, займалися боротьбою. Їх пов'язують людські відносини, а не бізнес", — говорить джерело ЕП. За його словами, Кононенко активно сприяв реабілітації Злочевського.

Власне, армійський друг президента не зробив нічого особливого: він вчинив так, як за часів Януковича з ним поводився Злочевський у статусі глави Мінекології. "Злочевський особисто приймав Кононенка в кімнаті відпочинку міністра в 2011 році, особисто вирішував його питання", — каже джерело ЕП.

Співрозмовник ЕП передбачає, що, спираючись на ці відносини, Злочевський дозволив собі два місяці тому повернутися в Україну і вже почав будувати нові плани розвитку. Один з імовірних об'єктів для поглинання — "Інжинірингова компанія "Сфера плюс", яка також належить структурам Іванющенка.

Правда, щоб ця угода стала можливою, команді Іванющенка доведеться пройти відому дорогу: домогтися пролонгації спецдозволу, що належить цій компанії, на Коломийську газову площу, термін дії якого закінчується через півтора року.


Коментувати
Energy banner