Upper banner energy

«Зима близько»: про борги і перспективи «Павлоградтеплоенерго»

03 жовтня 2017224
Kotelnaya

Павлоградці з побоюванням ставляться до опалювального сезону 2017-2018 років. Суми в платіжках за тепло — завжди сюрприз. І часто неприємний.

У квартирах і установах не оглядаються на моду — більш актуальні стоптані повстяні уггі, хутряні підкладки-жилетки від курток або бабусині хустки «а-ля пончо». Ну а як інакше зігрітися? І розмови на кухнях все частіше зводяться до скарг на те, що за опалення доводиться віддавати значну частину зарплати.

Чи є реальні перспективи, що тепло стане дешевшим? Яка сума на рахунках тепломереж забезпечила б нам комфортну зиму? І де ті фінансові діри, через які йде від нас тепло взимку? Розбирався Павлоград.dp.ua.

 

ХТО ГРІЄ ПАВЛОГРАД?

Теплом практично всі багатоповерхові житлові будинки, соціальні об'єкти і підприємства Павлограда ось уже 50 років забезпечує комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго». 100% власник підприємства — Павлоградська міська рада. Історія КП «Павлоградтеплоенерго» почалася восени 1966 року. Тоді на базі котельні району Горвєтка створили Павлоградську районну котельню з тепловими мережами. Зараз 19 котелень підприємства забезпечують теплом 690 об'єктів: житлові будинки, школи, садочки, лікарні. Левова частка котельних працює на старому, ще радянському енерговитратному обладнанні. Технічно вони здатні безперебійно забезпечувати місто теплом (правда, скільки ще вони «протягнуть», не можуть відповісти навіть фахівці), але є ще одна сторона — фінансова.

 

ПЛЮСИ І МІНУСИ БЮДЖЕТУ «ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО»

Безкоштовний сир буває лише в мишоловці. Чекати безкоштовного тепла в квартирах та установах нашого міста безглуздо — безкоштовного тепла не буває в принципі. А щоб оплатити всі складові, завдяки яким температура в приміщеннях Павлограда підвищиться до комфортного мінімуму, необхідно, щоб «Павлоградтеплоенерго» перестало отримувати збитки.

У 2016 році КП «Павлоградтеплоенерго» зібрало 122,4 млн грн. платежів. Населення заплатило 79,12 млн грн., бюджетні і приватні підприємств — 43,3 млн грн. Згідно з відповіддю на запит Незалежного порталу Павлоград.dp.ua, недоотримало КП «Павлоградтеплоенерго» — 20,4 млн грн. Головна причина — борги населення і відсутність своєчасної компенсації за субсидії.

За 7 місяців 2017 року підприємство зібрало 81,2 млн грн. платежів з населення і підприємств. Споживачі заборгували 9,1 млн грн. Плюс, до недоотриманих коштів можна додати колосальну суму субсидій — майже 54 млн грн., з яких станом на 1 липня 2017 роки держава не компенсувала більше половини — майже 30,3 млн грн. Згідно з інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб, 23 червня 2017 року щодо «Павлоградтеплоенерго» Господарським судом Дніпропетровської області порушено справу про банкрутство. Позов подало дочірнє підприємство «Газ України» НАК «Нафтогаз України». 11 вересня Господарський суд постановив повернути позов без розгляду через відсутність доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, встановлених законодавством.

За словами директора комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Миколи Вовка, таких збитків як в опалювальному сезоні 2016-2017 років, підприємство не знало за всю свою історію.

«Якщо уявити, що наш дохід — це гривня, то 54 копійки в ній — це субсидії. Їх держава автоматично направляє на оплату природного газу. Нам залишається тільки 46 копійок для того, щоб оплатити інші енергоносії (світло, воду), податки, виплатити зарплати. Цих коштів вже сьогодні недостатньо », — пояснює Микола Вовк.

 

КОМУ ВИНЕН «ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО»?

Маючи борги від держави і населення, КП «Павлоградтеплоенерго» автоматично стає сам боржником ряду підприємств. В першу чергу, свою частку вимагають газовики. Борги підприємств створюють касові розриви для НАК «Нафтогаз України», через що компанія змушена шукати кошти для імпорту газу.

У 2016 році до другої половини жовтня котельні Павлограда не отримували газу через борг тепломереж перед НАК «Нафтогаз України». Сума боргу станом на жовтень 2016 року склала 95 млн грн. Щоб не допустити катастрофи, в ситуацію довелося втрутитися міській владі. Борг реструктуризували на 4 роки. Таку угоду з НАК «Нафтогаз України» підписав міський голова Павлограда Анатолій Вершина. Він повідомив, що щомісяця потрібно виплачувати приблизно по 2 млн грн., тобто 24 млн грн. на рік.

Згідно з інформацією, опублікованою на сайті НАК «Нафтогаз України», в 2017 році борг «Павлоградтеплоенерго» зменшився на 17,1 млн грн. і склав 124,7 млн ​​грн.

Під час підготовки журналістського розслідування підприємство надало таблицю із загальною сумою кредиторської заборгованості, при вивченні якої стає зрозуміло, що крім НАК «Нафтогаз України» у КП «Павлоградтеплоенерго» є ще з десяток кредиторів, яким потрібно повернути борги. Основні з них, це: «Дніпропетровськгаз», «Скела Терціум», «УКРТРАНСГАЗ» УМГ «Харківтрансгаз», «Газ України», КП «Павлоградводоканал».

Загальна сума кредиторської заборгованості станом на 18 липня 2017 року становила 157,9 млн грн.

 

НЕПІДЙОМНИЙ ТАРИФ

Основне джерело доходу КП «Павлоградтеплоенерго» — це оплата послуг теплопостачання від населення (70%). І тут ситуація дещо нагадує взаємини візника і хворого коня: чим більше на коня звалюють вантажу, тим слабкіше він везе.

Намагаючись якось поліпшити своє фінансове становище, КП «Павлоградтеплоенерго» щороку подає на затвердження в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), документи на збільшення тарифу. Однак, позитивного результату це не приносить.

Під час опалювального сезону 2016-2017 років тариф на централізоване теплопостачання в Павлограді становив 34,61 грн. за кв. м або 1421,74 грн/Гкал (для споживачів із загальнобудинковими лічильниками тепла оплата формується виходячи з фактичного споживання) в місяць. Для багатьох городян тариф був не підйомним, і якби не державна програма субсидій, то боргів за тепло павлоградці б нажили ще більше.

Якщо тариф на тепло буде зростати, то буде рости частка субсидій і «живих» грошей у підприємства буде все менше.

«Я можу навести приклад Жовтих Вод — в цьому місті депутати щомісяця виділяють гроші на зарплати співробітникам теплопостачального підприємства. Там частка субсидій становить не 54%, а 86%, — розповів Микола Вовк. — Це місто, де високий рівень безробіття і дуже низькі зарплати у людей, і підприємство не знає, як існувати і ремонтуватися. Про яку інвестиційну діяльність може йти мова?».

 

МІСЬКИЙ БЮДЖЕТ ПІДСТАВИТЬ ПЛЕЧЕ

У ситуації, коли населення не може вчасно і повністю оплачувати тепло, КП «Павлоградтеплоенерго» доводиться просити фінансової підтримки у міської влади. Не виділяти бюджетних грошей керівництво міста просто не може, інакше без тепла залишаться не тільки приватні квартири, але і садки, школи, лікарні ... Останні 2 роки суми фінансової підтримки з міського бюджету, наданої в КП «Павлоградтеплоенерго», істотно зросли. У 2016 році з місцевого бюджету підприємству виділили 18,1 млн грн., а в І півріччі 2017 року — вже 13 млн грн. Левова частка фінпідтримки в 2017 році пішла на погашення заборгованості за газ, наступна стаття витрат — оплата податків, оплата боргу за воду, купівля труб, лічильників тепла і т. п.

Виходить парадокс. Гроші платників податків витрачають на те, щоб вирішити проблему, створену боржниками за комунальні послуги.

 

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОГРАМИ

Вирішити проблему зростаючих боргів тепловиків можна тільки за допомогою комплексного зміни підходів до державного регулювання. В Україні робляться слабкі спроби вирішити це питання.

З 2012 року затверджено порядок функціонування інвестиційних програм для підприємств теплопостачання.

Цей порядок прийнято указом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №630 від 14.12.2012 року.

Програма начебто повинна допомогти в:

· Оновленні основних фондів,

· Підвищенні ефективності виробництва,

· Забезпеченні обліку природних і енергетичних ресурсів;

· Оптимізації технологічних витрат і втрат теплової енергії;

· Підвищення якості надання послуг, рівня організації виробництва і т. п.

Однак всі благі наміри залишаються лише на папері. В реальності виходять одні парадокси — виконання інвестиційних програм стикається з цілою низкою перешкод. В тому числі, через борги споживачів, які не залишають теплопостачальнику вільних оборотних коштів.

Як повідомили в КП «Павлоградтеплоенерго», в наявності на підприємстві тільки дві інвестиційні програми — на 2014 і 2016 роки. Програма на 2013 рік відсутній, на 2015 рік — не була схвалена НКРЕКП, а на 2017 рік — знаходиться в розробці.

Згідно з Постановою НКРЕКП №126 від 16.10.2014 р., на реалізацію інвестиційної програми в 2014 році направили 2,9 млн грн. Джерелом фінансування повинні були стати амортизаційні відрахування (1,5 млн грн.) і виробничі інвестиції з прибутку (1,4 млн грн.). У 2016 році сума зросла практично на мільйон — до 4 млн грн.

 

ПРО ПАРАДОКСИ І ПРОКУРАТУРУ

З інвестиційною програмою для підприємств теплопостачання в Павлограді пов'язана ще одна, на цей раз вже кримінальна історія. Ситуація, яка склалася, говорить багато про що — і про те, наскільки «ефективно» працюють подібні програми, і наскільки вони зрозумілі і прозорі.

У квітні 2017 року на офіційній сторінці Управління боротьби з економічними злочинами Національної поліції України була опублікована інформація про те, що директор КП «Павлоградтеплоенерго» не створив спеціальні рахунки для накопичення коштів на інвестиційні програми. За підсумком інвестиційні гроші, закладені в тариф, можливо, були використані не за призначенням.

 

«Бездіяльність посадової особи призвела до нанесення збитків державі та територіальній громаді Павлограда на суму понад 1,8 млн грн. За даним фактом було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 (службова недбалість) КК України. Зараз слідчі першого слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області повідомили керівнику підприємства про підозру у вчиненні кримінального злочину. Згідно санкції статті, підозрюваному загрожує позбавлення волі на термін від 2-х до 5-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та зі штрафом від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого . Досудове розслідування триває », — говорилося в повідомленні.

Після того, як всі міські ЗМІ опублікували інформацію про халатність Миколи Вовка, більше ніякої інформації від правоохоронних органів про цю історію не надходило.

Ми спрямували письмовий запит в Управління боротьби з економічними злочинами Національної поліції України. Через кілька тижнів до редакції зателефонував слідчий Павлоградського відділу поліції, яка сказала, що запит «спустили» з Дніпра в Павлоград, але тут слідчі про цю справу нічого не знають, тому на електронну пошту Незалежної порталу Павлоград.dp.ua надіслали лист, що наш запит ... відправили в обласну прокуратуру.

Поки наш лист «гуляє» по кабінетах, про кримінальному провадженні мало що відомо і самому підозрюваному.

«Рішення про інвестиційні програми приймає Національна комісія НКРЕКП. 70% всіх теплових підприємств в Україні — її ліцензіати. Але виробництво, пов'язане з відсутністю інвестрахунків в 2015 році, відкрито тільки щодо мене. Не знаю чому, може, у вигляді експерименту? Під час слідства ми показали програму 2015 року. Вона була розроблена і затверджена сесією міської ради, але на розгляд Національної комісії ми її не подавали з простої причини — ще в листопаді 2014 року на наш інвестиційний рахунок виконавчою службою було накладено арешт. Зняти арешт рахунку через суд вдалося тільки в 2016 році, — прокоментував Микола Вовк. — Своїм розпорядженням НКРЕКП зобов'язало всіх тих, хто не розробив або не виконав інвестпрограму 2015 року, включити невикористані суми в інвестпрограму 2016 року. Це ми і зробили».

Рахунки підприємства постійно знаходяться під загрозою арешту. Направляти великі суми на позовно-претензійну діяльність неможливо. Вартість одного позову — від 1 600 грн. Тоді нема на що буде елементарно ремонтувати обладнання.

«Ще один парадокс. У тарифі закладається інвестиційна складова. (Маніпуляція: не прибуток, а виручка та інші засоби (наприклад, позики). У джерелах інвестпрограми-2016 через 4 млн грн. тільки 716 тис. грн. береться з прибутку, — прим. автора). Вона закладається в тариф для бюджетних та інших установ, але не для населення — там стоїть 0. За підсумками року підприємство отримує збиток, фінансовий результат року дає збиток. З'являється так звана різниця в тарифах, — пояснює тепловик. — Тобто, в тариф підприємству заклали прибуток, але за фактом року воно спрацювало зі збитками. Різницю в тарифі ніхто не компенсує. А якщо ми будемо перераховувати гроші на інвестиційний рахунок, то збиток, наш мінус, ще більше зросте. Відповідей на наші запитання Національна комісія, на жаль, не дає».

 

ВСЕ ІНВЕСТИЦІЙНІ КОШТИ — НА ЛІЧИЛЬНИКИ

А поки вся інвестиційна діяльність підприємства спрямована на установку загальнобудинкових лічильників тепла. За інформацією http://teplo.gov.ua, на сьогоднішній день лічильниками оснастили 43% будинків (не рахуючи тих, де це зробити технічно неможливо).

«Поки що ми виконуємо інвестиційну програму 2016 року, але розробляємо програму на 2017 рік. У нас відкрито спеціальний рахунок в державному банку, на цей рахунок ми проводимо відрахування, встановлені згідно з програмою. Для того, щоб використовувати гроші на розвиток, реконструкцію та інше, потрібно на 100% оснастити житловий фонд приладами обліку. До січня 2018 року в нас повинно бути оснащено приладами обліку не менше 90% будинків», — каже керівник КП «Павлоградтеплоенерго».

Підприємство почало активно закуповувати лічильники в 2016 році. Ця інформація опублікована на сайті електронних закупівель «Prozorro». 16 лічильників Ultraheat T550/UH50 закуплено в грудні 2016 року. На закупівлю у фірми «ЕРГОМЕРА» вдалося заощадити майже 24 тис. грн. (замість очікуваних 400 тис. грн. витрачено 376 тис. грн.).

У квітні 2017 року КП «Павлоградтеплоенерго» закупило велику партію лічильників — 110 штук марки Ultraheat T550/UH50 або її еквівалента. Переможцем торгів стало ТОВ «НВП Екон», яке запропонувало найнижчу ціну — 1 млн 750 тис. грн. (при початковій ціні 2,3 млн грн.).

У травні були завершені торги із закупівлі 50 лічильників тепла Ultraheat T550/UH50 або еквівалент. Замість запланованих 950 тис. грн. вдалося закупити лічильники за 702 тис. грн. (фірма-переможець — ТОВ «НВП Екон»).

У липні відбувся ще один тендер — на 60 лічильників теплової енергії все тієї ж марки або її еквівалента. Завдяки електронним торгам підприємству вдалося істотно заощадити: замість запланованих 1 млн 140 тис. грн. вдалося укласти договір на суму 665 тис. грн. з фірмою «РОДHІК-ЮТ».

Інформація про останній тендер опублікована 14 серпня — закупили ще 20 лічильників на загальну суму близько 490 тис. грн.

Технічно встановити прилади обліку у всіх будинках неможливо. За словами першого заступника міського голови Віталія Мовчана, в 91 будинку немає технічної можливості встановити лічильники. Це так звані «безпідвальні» будівлі. У них немає приміщень, які відповідають технічним вимогам як такі, де можна розмістити лічильник. У таких випадках буде ставитися прилад-розподільник тепла, який дозволить проводити приблизні розрахунки обсягів споживання.

Ті багатоповерхівки, в яких лічильники будуть, зможуть відчути всю економію термомодернізації, адже утеплені підвали і стіни, економічні склопакети і ізольовані труби, сучасні радіатори в квартирах, установка терморегуляторів на радіаторах — все це тепер стане впливати на платіжки за тепло. Лічильники — це перший і обов'язковий крок, після якого потрібно встановлювати енергоефективне обладнання (в тому числі, за рахунок державної підтримки і «теплих кредитів» — якщо в будинку створено ОСББ). Завершальний етап — це встановлення індивідуальних лічильників тепла в квартирах.

 

ГАЗ, ПЕЛЕТИ, СМІТТЯ, ВУГІЛЛЯ АБО ЕЛЕКТРИКА: ЧИМ БУДУТЬ ТОПИТИ НАШІ ДІТИ?

Як вже було сказано, загроза зриву опалювального сезону найбільш реальна через відмову газовиків подавати блакитне паливо без належного рівня оплати. Ціни на газ постійно зростають. Населення платитиме за рахунками вже не в змозі. Чи є вихід? Може, нас врятують альтернативні джерела палива? Про це стали замислюватися в Павлограді.

У липні 2017 року КП «Павлоградтеплоенерго» провело тендер на «Розробку схеми теплопостачання Павлограда».

Схема теплопостачання міста — це документ, що містить передпроектні матеріали по обґрунтуванню ефективного і безпечного функціонування системи теплопостачання, її розвитку в області енергозбереження і підвищення енергетичної ефективності.

Перемогу в конкурсі здобуло ТОВ НВО «Термосистеми» (Харків). Вартість послуги — 647 942 грн. Схема дозволить визначити, де в Павлограді краще побудувати котельні і на якому паливі (в тому числі, з використанням вторинних і нетрадиційних ресурсів). Після цього міська влада зможе залучати інвесторів для будівництва нових котелень або модернізації діючих.

«Починати потрібно з схеми теплопостачання міста: вона дасть розуміння, що може стати джерелом енергії — пелети, вітер, сміття, електрику або щось інше. Я знаю одне — від природного газу нашим котельним потрібно відмовлятися, — коментує міський голова Павлограда Анатолій Вершина. —- Але при цьому ми повинні залишити централізоване опалення. Я був в декількох європейських країнах, вивчав досвід, і він показує, що в розвинених країнах повертаються до практики побудови однієї котельні на район, місто. Тому що це економічніше».

Часто павлоградці задають питання, чому в вугільному регіоні ми не використовуємо вугілля для опалення будинків? Факторів багато. І найважливіший з них — це сучасні екологічні норми.

А якщо поглибиться в історію, то котельні в Павлограді будувалися до того, як тут почала розвиватися вугільна промисловість. У той же час два міста-супутника — Тернівка і Першотравенськ — були засновані біля вугільних шахт, тому там є вугільні котельні. Зараз побудувати такі котельні можна тільки за межею міста. Крім того, видобуток вугілля з кожним роком стає все дорожче, тому наскільки дешевше буде топити котли вугіллям — велике питання.

Микола Вовк керує КП «Павлоградтеплоенерго» 24 року і визнає, що в тому вигляді, в якому підприємство існує зараз, воно малоперспективно. Незрозуміло, чи відчуває керівник підприємства відповідальність за такий стан речей.

«Чи буде підприємство видозмінюватися? Скоріше за все так. Як? Складно гадати. Поки ми не бачимо, на що націлюватися, нам потрібно знати думку фахівців, депутатського корпусу. Місто розглядає перспективу піти від природного газу та встановити електрокотли з високим ККД на рівні 98%. Але це великі капіталовкладення — потрібен серйозний інвестор, який готовий вкласти понад 1 млрд. грн. Сподіватися, що такі гроші виділять з державного бюджету — це утопія ».

Але перш ніж думати про нові джерела палива, логічніше було б зменшити споживання тепла за допомогою обліку, утеплення та інших енергоефективних заходів. Тільки маючи прогноз попиту можна будувати прогнози і продумувати моделі теплопостачання.

Питання термомодернізації та утеплення існуючих будівель тільки починає опрацьовуватися у Павлограді. За останні 2 роки ОСББ створили співвласники половини багатоповерхівок міста. Активні ОСББ вже взяли участь в грантових програмах ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», в цьому році вперше була розроблена і впроваджена міська програма підтримки об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, на реалізацію якої спрямують 4 млн грн. Працює державна програма теплих кредитів, але ОСББ поки бояться нею користуватися — компенсації за субсидіями іноді доводиться чекати по півроку, і грошей на рахунку вистачає тільки на видачу зарплати, сплату податків, електроенергії і термінові ремонти.

Всі ці процеси — розробка теплової схеми міста, погашення заборгованості жителями Павлограда, термомодернізація будівель, пошук альтернативного палива і інвесторів для реконструкції котелень — повинні проходити поступально і паралельно. Тільки тоді у міста є перспективи.

До речі:

У серпні 2017 року Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію реалізації державної політики у сфері теплопостачання. У ній описані існуючі проблеми теплопостачальних підприємств (в принципі, всі вони схожі з тими, які спостерігаються на «Павлоградтеплоенерго»). Концепція передбачає ряд заходів на 2018-2035 рр., Серед яких 100% оснащення приладами обліку тепла споживачів, розвиток і сприяння переходу виробництва теплової енергії з альтернативних джерел, збільшення частки комбінованого виробництва електричної і теплової енергії (когенерацію), зменшення обсягів споживання теплової енергії за рахунок тепломодернізації будівель, введення дієвого механізму відповідальності споживачів за несвоєчасну оплату спожитих комунальних послуг, перехід до двоставкових тарифів, використання більш ефективних форм управління тепловими підприємствами та інші. Фінансувати програму планують за рахунок міжнародних фінансових і донорських організацій, грантів і кредитів.

Автор Тетяна Волкова, http://павлоград.dp.ua

Текст підготовлений в рамках проекту USAID «Прозора енергетика». Позиція автора може не збігатися з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group. У разі передруку розслідування передрук дисклеймера обов'язковий.


Коментувати
Energy banner