З 1 липня 2019 року в Україні запущений новий ринок електричної енергії. Формально цей ринок відповідає нормативній базі і вимогам Європейського Союзу. Більш того, Закон «Про ринок електричної енергії» і основні підзаконні нормативні акти були розроблені за активної участі в цьому процесі Секретаріату Енергетичного співтовариства та отримали схвалення західних партнерів України. Але як завжди, хотіли одного, а вийшло зовсім інше.

Необхідність знайти джерело фінансової компенсації різниці між високим «зеленим тарифом» і ринковою ціною на електроенергію, бажання не дратувати виборця перед виборами і не підвищувати ціну для побутових споживачів, а також намір убезпечити постачальників (колишні обленерго) від банкрутства - усі ці фактори стали визначальними в ситуації. Вони призвели до того, що в останній момент перед запуском нової моделі ринку регулятор і уряд прийняли такі рішення, які суттєво вплинули на коректну роботу ринку.

По-перше, їх рішення зобов'язали державні генеруючі компанії НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго», які виробляють понад 60% всієї електроенергії України, на спеціальних аукціонах дуже дешево продавати електроенергію гарантувати покупцеві і постачальникам універсальної послуги. Особливо це стосувалося НАЕК «Енергоатом», яка повинна була продавати на цих аукціонах 90% всієї виробленої електроенергії.

 По-друге, встановили такі цінові обмеження на ринку на добу вперед і внутрішньодобовому ринку, які спотворюють ціноутворення і не стимулюють конкуренцію на них.

І по-третє, прийнятий на балансуючого ринку механізм ціноутворення для визначення вартості небалансів і штучне обмеження їх ціни призвели до того, що учасники ринку не зацікавлені в мінімізації своїх небалансів. Більш того, в учасників з'явилася можливість маніпуляцій на ринку.

Куди ведуть благі наміри, ми знаємо, тому й результати прийнятих рішень не є сюрпризом.

Обмеження обсягів електроенергії для вільного продажу генеруючих компаній НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго», а також цінові обмеження на ринку на добу вперед і внутрішньодобовому ринку призвели до істотного викривлення ціноутворення і відсутності конкуренції. Особливо це було помітним у перші місяці після запуску ринку. Встановлені регулятором граничні ціни не завжди покривали витрати виробників, і, як наслідок, виникав дефіцит електроенергії в окремі години, заявки для яких подавалися тільки на балансуючий ринок.

Механізм ціноутворення балансуючого ринку для визначення вартості небалансів істотно відрізняється від європейської практики. Розрізняють два типи небалансу - негативний, коли учаснику ринку не вистачає куплених обсягів електроенергії для покриття споживання, і позитивний, коли є надлишок. На європейських ринках учасник, винний у створенні небалансу, несе фінансові втрати незалежно від типу небалансу. А на нашому балансуючого ринку в разі позитивного небалансу його винуватцю заплатять, і ціна за небаланс буде на рівні 70% від ціни, яка склалася на ринку на добу вперед. Тож не дивно, що це у підсумку призвело до неправильних сигналів для учасників ринку.

Для постачальників універсальних послуг, що мають доступ до дешевої електроенергії на спеціальних аукціонах, завдання по мінімізації небалансу зводиться до купівлі такого обсягу електроенергії, який гарантовано покриє споживання. А в разі надлишку електроенергії (позитивного небалансу) за це йому ще й заплатять. Такий стан справ фактично перекручує саму ідею функціонування балансуючого ринку, який був задуманий, аби стимулювати учасників ринку тримати баланс в енергосистемі, а не порушувати його.

Найбільша небезпека для роботи ринку - це можливість маніпулювати ним. Окремі учасники ринку придумали схему, яка дозволяє абсолютно законно отримувати зиск буквально з повітря. Користуючись тим, що в години нічного провалу енергосистема України профіцитна (за рахунок роботи АЕС), ці учасники продають електроенергію для нічних годин на ринку на добу вперед. При цьому вони продають «повітря», тобто реально неіснуючі обсяги електроенергії. В кінцевому підсумку у них виникає небаланс. Але оскільки ціна небалансу буде менше ціни на ринку на добу вперед, то, користуючись із цієї різниці, вони отримують прибуток фактично з нічого.

Бажання підстрахуватися і уникнути неконтрольованих цінових стрибків, які могли б викликати соціальну напруженість або привести до банкрутства на початку запуску ринку – цілком зрозумілі. Однак у прагненні допомогти – головне не перестаратися.

Спроби регулювати роботу ринку неринковими методами, як правило, дають зворотний результат. Тому, напевно, вже назріла необхідність внесення у нормативну базу ринку електричної енергії України відповідних змін, які дозволять ринку коректно функціонувати і давати правильні сигнали його учасникам.

Олексій Гварішвілі, експерт з енергоринків