Banner map 990%d1%8590
Що чекає електроенергетику в 2017 році?
Світлана Голікова

Що чекає електроенергетику в 2017 році?

24 квітня 2017
Що чекає електроенергетику в 2017 році?

Велику енергетику і маленьку людину не можна порівняти за рівнем впливу. Але тисячі і мільйони маленьких споживачів колись пройдуть свій особистий «Енергомайдан» і стануть вільними.

Майже 20-річне існування квазіпулу в електроенергетиці України є прямим доказом, що управління галуззю в ручному режимі призводить до збагачення тих, хто стоїть біля рубильника, і зубожіння тих, хто від цього «рубильника» залежить. Українська енергетика із завзятістю, гідною кращого застосування, довела всім, що можна продавати електроенергію, в ціні якої майже 30% ─ дотаційні сертифікати.

 

Іншими словами ─ це віртуальний перерозподіл всіх оплачених споживачами грошей, що пропускаються через сито так званого алгоритму. При цьому чинний закон легалізує, по суті, картельну угоду і звільняє від відповідальності основного покупця-продавця електроенергії. Детальніше про стан електроенергетики в Україні та її перспективи розповість Світлана Голікова, директор компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг», пише Forbes.

 

Населення, привчене політиками сприймати електроенергію як соціальне благо, багато років переплачувало за неї в ціні товарів, транспорті чи послугах, не піклуючись про енергоефективність та енергозбереження. Ми опинилися в числі енергетично бідних країн, коли майже половина населення може собі дозволити споживати трохи більше 100 кВт на місяць на сім'ю, і це не економія, і далеко не завжди мотивована поведінка.

 

У 2016 році наші парламентарії, частина з яких все-таки вміє тримати слово і робити справу, проспівали «Оду радості» про незалежного регулятора енергетичного та житлово-комунального сектору і впритул наблизилися до реформаторського закону про енергоринок.

 

До речі, інший не менш реформаторський енергетичний закон, іменований у середовищі енергетиків законом «про засади», в дійсності так «із засади» і не вийшов, хоча набув чинності майже два роки тому. Але на заміну йому енергетичні консолідатори працюють над новим законопроектом, в який кинули тисячу каменів у вигляді поправок. Хто не без гріха? Кидайте ще.

 

Силами тих же людей, що шукали і знаходили компроміс із законом про національний регулятор, вдалося не скотитися до лобіювання інтересів виробників неекологічної електроенергії й опублікувати нехай і не дуже амбітний, але все-таки перспективний проект «Енергостратегії 2030».

 

Силами інших, що поєднують таланти профі та популяризаторів, обиватель почув про «Роттердам+», «Трансформаторів++» і «RAB регулювання+++». Щоправда, останній термін асоціювався у них з маркою модного позашляховика, але загалом висновок було зроблено правильний: крадуть.

 

Від третіх ми чули заклики до «Тарифного майдану», але залишилися глухими, тому що на Майдан виходять за волю, честь і гідність, а не за перерахунок коефіцієнтів. Хоча в наших умовах і це не завадить.

 

Воля реалізовувалася в тисячі нових індивідуальних побутових електроустановок, честь і гідність переважали швидку економічну вигоду і втілювалися в сонячних панелях, вітряках, теплових насосах, твердопаливних і біогазових котлах, енергоаудиті та теплоізоляції. Ініціатива і професіоналізм знаходили себе в унікальних сонячних колекторах, «розумних» мережах або мобільних додатках для зручності споживачів.

 

Всі разом, клянучи «злочинну владу», ставили лічильники і підраховували ефект від переходу на зонні тарифи. І таки отримували його.

 

Завзято доводили, що головне в енергетиці ─ споживач, і він повинен отримувати максимум інформації, яка давала б йому можливість вибирати й оптимізувати своє енергоспоживання. Він не повинен годинами сидіти в чергах і місяцями чекати підключення до мережі. Він повинен отримувати кваліфіковану допомогу при вирішенні питання з постачальником і не платити за це більше, ніж його борги і нерви.

 

Що далі?

 

А далі в нас буде вибір. Ось тут зробимо паузу й не будемо писати про погане. Це як у гороскопі: ви можете вибрати те, що хочете. І це станеться.

 

Енергетична політика, стратегія і безпека. Можна трохи попіаритися,розповісти, які ми молодці, виконали умови Угоди про асоціацію Україна – ЄС, І прийняли, прийняли, прийняли. І навіть Паризьку хартію врахували. Як потім контролювати виконання, якщо це все буде на рівні розпорядження КМУ?

 

А можна подивитися на заклопотані бізнесом обличчя колег-депутатів, важко зітхнути, подумати трохи і вирішити, що навіть якщо серед них немає людей із гучними історичними прізвищами, то масштабно мислити нікому не заборониш. Згадати, що у тебе в запасі є з десяток професіоналів, і готувати закон про енергетичну політику, безпеку та дипломатію. Справа не в назві. В суті. У послідовності й можливості бути реалізованим. У розумінні загроз і того, що ти залишиш після себе. У підтримці та контролі.

 

Енергетичний регулятор. До повного оновлення складу НКРЕКУ ще майже два роки, але все почнеться вже в 2017-му. Інтерес буде навіть не в тому, кого виберуть, а в тому, хто піде, і як буде сформована конкурсна комісія. Як пройде сам конкурс. Без сумніву, кандидати будуть цікаві, навіть несподівані. Від того, хто увійде до її складу, багато в чому залежатиме, чи отримає НКРЕКУ кредит довіри суспільства. А ось внутрішні регламенти регулятора повинні істотно оновитися, особливо в частині захисту прав споживача. Не виключено, що це вимагатиме нового законодавства. Поки що це ─ тема для фахівців, і вони є.

 

Енергетичний ринок. Тут повинні працювати консолідатори. Або миротворці. У чому основна місія миротворця? Позначати присутність. Це люди і з минулої влади, і з енергокомпаній, і молоде покоління, що не боїться змін. По-іншому не вийде. Повільний український енергоринок буде так само повільно трансформуватися. Ми упустили сприятливий час для його зміни в 2005-2009 роках.

 

Згадаймо, до речі, хто тоді були прем'єрами. Незакінчена п'єса для механічного перенесення європейської моделі в українські чорноземи, гори, ліси і степи, на яких стоять радянські ТЕСи, АЕСи і ЛЕПи, не зазвучить. Однак партитуру напишуть. Потім ще не раз переписувати будуть. А ринок буде проростати знизу. Зерна кинуто. Слідкуйте за розвитком мереж.

 

Енергетичні компанії. Шість шматочків пирога у вигляді акцій обленерго. І вишенька на тортик у вигляді «Центренерго». Кісточкою від вишеньки ще ніхто не подавився? Шкода. Можна помріяти на цю тему. А ще повангувати, щоб, наприклад, у Хмельницький прийшла європейська або японська (так-так!) компанія зі світовим ім'ям. Але зберегла чудовий перспективний менеджмент, розвиваючи технології і працюючи на споживача. А інших власників зібрала і сказала: «Ні тепер немає у нас з вами близькості. Одна тільки енергобезпека і нові технології. І навчіться, нарешті, боротися не за чергу до «тіла», а за споживача».

 

Енергетичні технології. Вони є. Вони приходять. Вони будуть. Люди є. Освіту підтягнути. Не заважати.

 

Енергетичний споживач. Вчитися. Думати. Не тільки як оптимізувати витрати, але і як самому стати частиною енергосистеми, поєднуючи виробництво і споживання.

 

Велику енергетику і маленьку людину не можна порівняти за рівнем впливу. Але тисячі і мільйони маленьких споживачів колись пройдуть свій особистий «Енергомайдан» і стануть вільними.

 

 


Автор: Світлана Голікова
 index 280%d1%85360 web