Upper banner energy

Енергоекономія. Уряду це не вигідно?

22 червня 20171944

Обіцяний урядом термін – початок 2017 року – давно сплив, а з великого пакету законів для запровадження державної системи підтримки енергоефективності парламент ухвалив лише рамковий –  про Фонд енергоефективності. Ця модель базується на європейських директивах, успішно випробувана в країнах Європейського Союзу та закріплена в Угоді про асоціацію з ЄС.

Що ж стало перешкодою? Недбалість депутатів чи намагання якомога довше зберегти непрозорі газово-комунальні розрахунки з використанням субсидій на десятки мільярдів гривень? А можливо, таке затягування приховує спроби осідлати фінансові потоки у новій системі, де щороку обертатимуться десятки, а то й сотні мільярдів гривень для підвищення енергоефективності?

Поспілкувавшись із незалежними експертами, урядовцями та депутатами, «Главком» дійшов висновку: гальмування запуску Фонду певною мірою зумовлено кожною з цих причин.

Розроблена спільно з експертами Євросоюзу концепція Фонду, а також проекти реформ у суміжних сферах, як індивідуальний облік теплопостачання, енергоефективність у будівлях та врегулювання контрактних відносин між постачальниками комунальних послуг та споживачами, дозволяють уникнути зловживань та корупції, але спритні ділки шукають нові можливості. Джерела «Главкому»  стверджують, що депутати  різних політичних сил легко «валять» потрібні для держави і народу закони за допомогою внесення численних правок до законопроектів, узгоджених профільним Комітетом та винесених на голосування в сесійну залу.

Примітно, що в кожній фракції є група депутатів, які не голосують за законопроекти, що мали би забезпечити можливість простому українцю в рази зменшити платежі за комунальні послуги, а модернізований дім зробити не лише теплішим, комфортнішим і безпечнішим, а й підняти його вартість.

За останні чотири роки обсяги бюджетних субсидій на компенсацію плати за комунальні послуги зросли з 8 до 50 млрд грн (реальні потреби у 2017 році – 75 млрд грн). У концепцію Фонду закладена ключова ідея – зробити так, аби «енергетичні» субсидії йшли на фінансування заходів з енергоефективності, а суміжні закони мають забезпечити належні умови для функціонування такого Фонду.

Щоб заохотити споживачів економити, а субсидії дійсно перетворити на інвестиції в енергоефективність, залишки невикористаної державної допомоги потрібно монетизувати. Уряд обіцяв це зробити ще до початку 2017 року. Але натомість державні субсидії й далі активно використовуються в клірингових розрахунках «Нафтогазу України»  з підприємствами теплокомунальної енергетики та бюджетом держави, тоді як давно пора було б перейти на двосторонні розрахунки між усіма суб’єктами ринку і лише  живими коштами.

ЄС прискорить ухвалення законодавства?

8 червня депутати прийняли підготовлений до другого читання закон про Фонд енергоефективності. Як повідомив «Главкому» народний депутат, голова парламентського підкомітету з енергозбереження та енергоефективності Олексій Рябчин, перед цим збиралися чотири робочі групи. «Перша – з представниками міжнародних організацій. Поспілкувалися з донорами, щоб зрозуміти їхню концепцію. Наступні зустрічі – з банками, посольствами, а також зі споживачами послуг (Фонду енергоефективності – «Главком»). Мене особливо цікавила думка основного клієнта – ОСББ (об`єднання співвласників багатоквартирних будинків). Всі зауваження враховані», - запевнив депутат.

Парламент змушений був прискорити ухвалення закону про Фонд енергоефективності, адже через його відсутність Євросоюз міг уповільнити рішення про третій транш макрофінансової допомоги Україні - 600 млн євро. «Перш ніж ухвалити рішення про допомогу,  ЄС має переконатися, що Україна  виконує так звані індикатори, серед яких – закон про Фонд», - акцентує увагу в розмові з «Главкомом» народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва та житлово-комунального господарства Альона Бабак.

Уряд обіцяє зробити Фонд довгостроковим інвестором модернізації вкрай зношеного житлового фонду України. Крім того, Україна повинна дотримуватися  погоджених із Заходом зобов’язань щодо імплементації директив ЄС з енергоефективності (зобов’язання України перед Енергетичним співтовариством та перед ЄС, згідно з Угодою про асоціацію).

Водночас, прийняття лише одного рамкового акту не вирішує проблему загалом. Народним депутатам не варто забувати, що Фонд як такий є лише одним з пакету необхідних кроків, і наміри ЄС взяти участь у фінансуванні його діяльності обумовлюються прийняттям усього належного законодавства, про що не втомлюються нагадувати українським парламентаріям представники Євросоюзу. Для запуску роботи Фонду необхідно ухвалити низку інших законів, а саме «Про енергетичну ефективність  будівель», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги»Всі вони прийняті лише у першому читанні. А окремі не змогли пройти друге, будучи повернутими до профільних комітетів на повторне доопрацювання.

Монетизація субсидій лише сниться

На помпезному Форумі з енергоефективності в червні 2016-го, де зібралися понад тисяча учасників, глава уряду Володимир Гройсман обіцяв запустити Фонд на початку 2017 року

На помпезному Форумі з енергоефективності в червні 2016-го, де зібралися понад тисяча учасників, глава уряду Володимир Гройсман обіцяв запустити Фонд на початку 2017 року

Внеском простих споживачів у Фонд, крім позики в банку, мали б стати невикористані залишки повністю монетизованих субсидій. На цьому  наполягають міжнародні партнери України. Але, схоже, що терміни реалізації проекту відсунуть на роки, хоча це потрібно було зробити ще до того, як встановлювати нові ціни на газ, електроенергію й теплопостачання.

За різним оцінками, Україна споживає енергоносіїв в три-п’ять разів більше, порівняно з розвинутими країнами Заходу, отже, має надпотужний потенціал для економії. Запропонована модель модернізації житлового фонду України успішно випробувана в країнах Європейського Союзу. Доцільність модернізації обґрунтовує лише одна цифра: бюджет України щороку витрачає приблизно $3 млрд зовнішніх запозичень на закупівлю газу.

Кожен українець зможе інвестувати в модернізацію свого житла частину субсидій, а також взяти пільговий кредит, низькі відсотки за яким обіцяють забезпечити іноземні донори за рахунок грантів. У результаті можна на 50–70% скоротити втрати тепла в оселях, а отже, зменшити платежі за комунальні послуги, і тоді держава скоротила б витрати на субсидії.

«Якщо ми зменшимо енергоспоживання, то, відповідно, скоротиться й потреба в субсидіях, а поки що це  – кошти  на проїдання.  Кожна друга родина в Україні – це бідні люди, і вони не побіжать у банки брати кредити, не маючи можливості використати на утеплення своїх осель зекономлені гроші, які держава дає як субсидії», - каже Альона Бабак, акцентуючи увагу на необхідності повної монетизації субсидій - виділені державою дотації мали б надходили на банківську картку кожній родині. Одночасно варто провести аудит субсидіантів на предмет фіктивності підстав для отримання субсидій та зробити контроль їх надання набагато жорсткішим, що, в свою чергу, також зекономить чималі бюджетні кошти.

Щорічне споживання газу на опалення житлових та громадських будинків – майже 19 млрд м куб. За оцінками експертів, потенціал для скорочення – понад 11 млрд м куб. – це майже 60% обсягу, який Україна щороку імпортує. На придбання газу «Нафтогаз України» залучає кредити, збільшуючи  борги перед міжнародними фінансовими структурами.

Коли запрацює Фонд

Закон про Фонд енергоефективності прийнято, але скільки часу знадобиться для його запуску? Наприклад, запуск НАБУ - від моменту прийняття закону в жовтні 2014 року до присяги перших детективів - зайняв рік. Процес формування оновленого складу енергетичного регулятора - НКРЕКП - досі не розпочався, хоча закон прийняли ще наприкінці вересня 2016 року. Найбільш оптимістичні очікування щодо Фонду в Кабінеті міністрів. «Організаційні питання мають бути вирішені до четвертого кварталу 2017 року. Наші західні партнери наголошують, що у них реформа тривала 10-15 років, однак Україна має унікальний шанс використати їхній досвід і зробити все набагато швидше. Всі необхідні законопроекти готуються до другого читання. Сподіваємося, що парламент їх вчасно ухвалить», - повідомив «Главкому» віце-прем’єр з регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

За його даними, «для запуску Фонду потрібно прийняти сім актів уряду - їх розробляє Мінрегіон». «Вже є проекти основних документів, насамперед статуту. Але їх фінальна редакція залежала від остаточної версії закону про Фонд», - запевняє віце-прем’єр.

Але в парламенті в це не вірять. «Уряд налаштований  оптимістично – обіцяють, що Фонд створять до наступного опалювального сезону. Але, думаю, це станеться наступного року, - каже народний депутат Олексій Рябчин. – Ще потрібні підзаконні акти. Кошти для Фонду в державному бюджеті вже виділені (400 млн грн. – «Главком»),  а от гроші, які нам обіцяє Європейський Союз, – це 100 млн євро - прийдуть до нас лише у квітні 2018-го – така у них бюрократична процедура».

Але сам по собі Фонд енергоефективності не дасть позитивних результатів, якщо влада не створить відповідних умов для бізнесу. «Головна роль держави у цьому процесі – не стільки створити Фонд, скільки змінити бізнес-середовище, – вважає асоційований директор департаменту енергоефективності Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Сергій Масліченко.

Досвід реалізації подібних проектів в Україні свідчить, що Фонд не запрацює в обіцяні урядом терміни. Імовірно, це станеться не раніше, ніж через два роки. Тому гаманці простих споживачів і далі спустошуватимуть високі платежі за постачання тепла, газу та електроенергії.

Що переважить: монетизація чи взаємозаліки

Експерти переконані: перш ніж запроваджувати світові ціни на внутрішньому ринку газу та переходити до нової моделі тарифоутворення на тепло, спочатку потрібно було створити належні правові та організаційні умови й започаткувати державну підтримку проектів зі зниження енергоспоживання в оселях. «Один з етапів трансформації моделі тарифоутворення  – це підготовка до монетизації субсидій. Якщо в державі ухвалено політичне рішення про перехід від однієї системи тарифоутворення до іншої, тоді монетизацію субсидій, організацію обліку споживання енергоносіїв, регулювання ринку, запровадження енергоефективності – все це потрібно було зробити якщо не до, то хоча б в процесі (переходу до іншої моделі – «Главком»). Цього нічого не зроблено…», - констатує Олексій Рябчин.

На необхідності запровадження монетизації субсидій активно наполягає й заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва та житлово-комунального господарства Альона Бабак. «Депутати законом зобов’язали уряд, щоб до 17 березня цього року була розроблена постанова про монетизацію субсидій. Але її й досі немає. На жаль, процес гальмується через відсутність бачення, як має працювати монетизація», - каже парламентарій. Вона акцентує увагу на тому, що ключові розробники згаданого документу - Мінфін та Мінсоцполітики за участі Мінрегіону та Національного банку, який відповідає за запровадження  спеціальних рахунків для отримувачів субсидій.

Проте найбільш потужно гальмують процес депутати-лобісти, вони намагаються зберегти можливість  «Нафтогазу України»  й надалі здійснювати клірингові розрахунки з підприємствами теплокомунальної енергетики та іншими структурами – з використанням субсидій. За даними Мінрегіону, понад 85% усіх розрахунків за субсидіями проводяться шляхом взаємозаліку, тобто здійснюються непрозорі клірингові розрахунки. «Главком» уже розповідав, що в уряді визнали недоцільність непрозорих взаємозаліків, які призводять до нарощування заборгованості за газ комунальними підприємствами перед «Нафтогазом».

«Контролювати повинен Мінфін. Процедура важка та непрозора, моніторинг також слабкий», – визнає віце-прем’єр Зубко. Але керівник Мінфіну Олександр Данилюк  проігнорував журналістський запит про результати моніторингу клірингових розрахунків «Нафтогазу» і виявлені зловживання.

Коментуючи непрозорість взаємозаліків, Геннадій Зубко закликав якомога скоріше здійснити монетизацію: «Перший крок до вирішення проблеми - перехід на розрахунок за субсидію «живими» коштами. Це надасть системі прозорості, зменшить можливості для маніпуляцій та дозволить чітко ідентифікувати, яка зі сторін не виконує зобов’язання», - каже віце-прем’єр. Затримку в цьому процесі пояснює необхідністю завершити процес верифікації отримувачів соціальних виплат – минулого року Мінфін розпочав перевірку правомірності надання субсидій.

Водночас, голова «Нафтогазу» в одному з інтерв’ю чітко заявив, що виступає за повну монетизацію субсидій як способу покінчити з неефективною системою розрахунків та «локомотиву розвитку сегмента енергоефективності[1] ». Цілком можливо, що це дійсно може відповідати інтересам «Нафтогазу», оскільки відсутність коштів на рахунках підприємств ТКЕ лише поглиблює і так катастрофічну ситуацію з багаторічною заборгованістю останніх перед «Нафтогазом» за поставлений газ.

Що ж в дійсності відбувається за лаштунками урядової щедрості з субсидіями, які задіяні в клірингових розрахунках «Нафтогазу», повнішу відповідь дасть Рахункова палата. Нардеп Альона Бабак стверджує, що виявила порушення бюджетного законодавства і направила відповідний запит в цей орган.

Розслідування проведено в рамках проекту USAID «Прозора енергетика». Позиція автора може не збігатися з позиціями Агенства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group

Наталка Прудка, «Главком»


Коментувати
Energy banner