Фахівці вже вшосте оприлюднюють індекс прозорості енергетики. І вже вдруге досліджують доступність даних в умовах повномасштабного вторгнення Росії та запровадження воєнного стану. Починаючи з лютого-березня 2022 року більшість інформації про енергетику припинили публікувати для широкого загалу. Ідеться як, скажімо, про показники видобутку корисних копалин, так і про фінансову звітність деяких компаній. Причому більшість даних закрили не через розпорядження Кабінету міністрів чи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а з власної ініціативи суб'єктів господарювання та інших розпорядників даних.

Як змінилася ситуація з доступом до інформації в енергетиці торік – дослідили експерти DiXi Group. Новий випуск Індексу прозорості енергетики-2023 підготували за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Що таке індекс прозорості енергетики? 

 

Важливими факторами гармонійного розвитку галузі є оцінка реального стану доступності інформації та, що не менш важливо, – її якість. Кінцевим бенефіціаром прозорості сфери, безумовно, є споживач, який в таких умовах зможе ліпше розуміти як свої права (відповідно – захистити їх), так і свої обов'язки. Також дослідження може бути цікавим компаніям і державним структурам. А ще – потенційним інвесторам та іноземним партнерам України, які зможуть зрозуміти кілька головних факторів, передусім – загальну картину ситуації в галузі та її відкритість, що дає змогу будувати плани та стратегії.

Індекс прозорості енергетики охоплює 229 індикаторів. Відмінність цьогорічного дослідження від торішнього: додався лише один новий. Як пояснюють автори звіту, ідеться про важливий крок уряду – ухвалення Енергетичної стратегії України до 2050 року. Однак одразу варто зауважити: документ не є публічним. Міністерство енергетики обмежується короткими повідомленнями, де описує лише узагальнені цілі. Зокрема, стратегія передбачає максимальне наближення української енергетики до кліматичної нейтральності до 2050 року.

"На жаль, це знову воєнний індекс. Ми торік показали, наскільки менш доступною стала інформація в енергетичному секторі. Це питання безпеки, ми розуміємо. Особливо в умовах, коли б'ють по енергетичному сектору. Але велику частину даних, які закриті зараз, легко можна зробити публічними. Ми це показали буквально по кожному датасету, коли опублікували наше дослідження з командою по відкритих даних. Нам це важливо, тому що бізнес уже говорить, що він не може нормально планувати свою роботу без достатньої кількості даних", – наголосила президентка DiXi Group Олена Павленко.

Прозорість енергетики за допомогою спеціально розробленого інструменту – Індексу – фахівці DiXi Group досліджують уже вшосте з 2018 року. Однією з особливостей останніх двох досліджень є дія правового режиму воєнного стану через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Війна суттєво вплинула на прозорість даних, значно обмеживши доступ до них. Головними завданнями цього аналізу фахівці визначили: об’єктивне відображення та аналіз впливу війни й режиму воєнного стану на інформаційну відкритість сектору. А також – визначення потенціалу відновлення прозорості впродовж дії режиму воєнного стану. Автори дослідження Індексу прозорості енергетики наголошують: головна мета дослідження не критикувати, а допомагати. Тому до кожного з розділів аналітичної звіту розробили й низку рекомендацій і готові ними ділитися, зокрема з державними органами, енергетичними компаніями чи іншими гравцями галузі.

"Для регулятора норма прозорості – це не просто слова, а норма закону і принцип діяльності, який має бути дотриманий. Я дуже радий, що торік завдяки співпраці ми змогли знайти компромісний варіант відновлення всіх реєстрів регулятора і розмістити їх на сайті. І додали ще два нових реєстри у цьому році. Це реєстр учасників оптових енергетичних ринків та реєстр об'єктів ВДЕ. Я розумію важливість для громадського контролю, для планування розвитку відповідних секторів наявності достатньої інформації, яка збирається у регулятора", – розповів член НКРЕКП Олександр Формагей.

 

Проблема закритості даних

 

Досліджувати прозорість галузі фахівцям уже другий рік поспіль доводиться у воєнних реаліях. Після 24 лютого 2022 року держава фактично закрила доступ до усієї аналітики та даних, які стосуються енергетики. Мета очевидна: не дати ворогу змоги довідатися корисну для нього інформацію, особливо в умовах масованих обстрілів енергогалузі. Головні зміни до законодавства, відповідно до яких і закрили реєстри, держава внесла упродовж березня 2022 року.

"Торік наш аналітичний центр проаналізував 151 набір даних, які були закриті з початку дії воєнного стану, і виявилося, що 68% цих даних можна відновити в публікації без будь-яких змін. Ще 24% можливо публікувати з певними змінами. Або це агрегація, або публікація з певною затримкою. Або вилучення певних даних, які дають ворогу змогу ідентифікувати місцезнаходження об'єкту чи отримати якусь персональну інформацію. І лише 7% даних ми визначили як такі, які не потрібно публікувати. Зрозуміло, що у державних структур, у спецслужб є свої аргументи. Але закриття даних – це іноді не просто іміджева шкода, а шкода економіці", – вважає директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Обсяги втрат держави від закриття даних підрахувала організація YouControl. Фахівці зазначали, що через відсутність доступу до реєстрів, агрегаторів чи інших джерел інформації держава втрачала близько 90 млн гривень щодня. Загалом за перші 13 місяців повномасштабного російського вторгнення економіка України недоотримала колосальну суму: ідеться про щонайменше 36 млрд грн.

"Неодноразово піднімали питання: закриті дані чи відкриті, можливості оприлюднення зараз. Я розумію, що це, можливо, звучить не зовсім ринково: чи вимірювалася потреба суспільства з точки зору такої деталізованої відкритості? Чому я про це кажу? Тому що у нас дійсно чутливість інформації досить висока. І якщо відсутня потреба суспільства повною мірою, то виникає питання: чи варто щось відкривати?", – дискутує заступник голови Державної інспекції енергетичного нагляду Анатолій Замулко.

Значна частина даних про енергетику другий рік поспіль є закритою від громадськості не з ініціативи, скажімо, уряду чи регулятора. Фахівці DiXi Group дослідили: лише 33% даних закриті прямими директивними рішеннями, що заборонили оприлюднювати конкретну інформацію, тобто постановами Кабінету міністрів чи НКРЕКП або законами, які ухвалили депутати Верховної Ради. Натомість 67% даних закриті з ініціативи самих розпорядників та суб'єктів господарювання, які вирішили обмежити доступ до них і не публікувати.

"Наша команда зробила 40 інтерв'ю з різними стейкхолдерами. Це були журналісти, бізнес, аналітичні центри, інвестиційні компанії. Спробували "виміряти" важливість відкриття даних. Бізнес казав, що недоступність інформації змушує їх додавати більше ризиків, коли вони вибудовують свої бізнеспроцеси, портфелі, через що дорожчає їхній продукт. Недостатність інформації може означати вищу вартість якогось товару вкінці. Тому що вищі ризики для бізнесу. Не кажучи вже про якість та доступність інформації для журналістів та аналітиків. Якщо вони щось готують, то, скажу це цитатою: "те, що колись займало дві години – тепер займає дві доби", – зазначає президентка DiXi Group Олена Павленко.

Однак почасти інформацію, яку держава закрила від загалу, розголошують самі посадовці. Здебільшого – на публічних виступах чи у спілкуванні з медіа. Скажімо, коли йшлося про запаси палива на зиму.

 

Результати дослідження: ситуація дещо поліпшилася

 

Першочергова мета дослідження – дати загальну оцінку впливу війни та запровадження правового режиму воєнного стану на прозорість енергетичної галузі. Відповідно – дослідити, чи можливо покращити ситуацію з доступністю даних. Експерти зазначили: процес закриття інформації про енергетику для широкого загалу мав певні хаотичні елементи, що можна вважати природною ситуацією на той час. Бо відбувався цей процес у перші місці російського вторгнення. Саме тому експерти також дослідили вплив головних чинників на погіршення інформаційної відкритості. Їх розуміння, пояснюють фахівці, буде ключем до відновлення доступу до інформації. Водночас автори дослідження Індексу прозорості енергетики додають: варто провести ревізію рішень про обмеження доступу до даних, що приймалися після двох років війни: які цифри варто оприлюднити, а які залишити у службовому користуванні. 

Отже, за підсумками 2023 року зафіксоване незначне зростання прозорості галузі. Динаміка позитивна, утім говорити про довоєнні показники ще не доводиться.

"До повномасштабної війни спостерігалася позитивна тенденція – прозорість зростала в середньому на 6-7 пунктів за рік. Хотілося б швидше, але, як показала практика, зростання прозорості дається лише системними зусиллями. І реалізується головним чином через законодавчі зміни, а це потребує часу. Повномасштабна війна у 2022 році та запровадження воєнного стану призвели до стрімкого падіння показника – він обвалився на 24 пункти, опустившись у зону неприйнятної прозорості. Бал України за оцінюванням 2023 року зріс до 41 пункту порівняно із 39 у 2022 році", – окреслив результати роботи над Індексом заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

Варто зауважити, що доступ до даних у дослідженні оцінювали за кількома критеріями, як-от безпосередньо наявність, доступність, актуальність, регулярність, використовність та вичерпність інформації. А самі дані фахівці розділили на 8 категорій:

• баланси;
• природні монополії;
• постачання;
• надійність та безпека;
• споживання;
• звітність;
• політика;
• органи влади.

Найвищі бали отримала категорія "органи влади", її показник 50 балів зі 100 можливих. Ця категорія відповідає характеристиці "недостатня прозорість".

"Цікаво, що на відміну від попереднього року, коли прозорість по всіх органах впала, цього року ми побачили, що по двох – це Регулятор (НКРЕКП) та Антимонопольний комітет – досить помітно зріс індекс інформаційної відкритості. Для нас це позитивний сигнал про те, що можна шукати способи, хай це буде точково, але покращувати прозорість. Це дуже важливо не лише для сектору, а й для економіки в цілому. Але з іншого боку, ми побачили, що по чотирьох інституціях продовжилося зниження", – відзначив Богдан Серебренніков.

Регрес зафіксували у двох міністерствах – енергетики та захисту довкілля, а також у Держенергоефективності. Причинами цього є вже згадувані законодавчі обмеження у публікації даних, а також той факт, що подекуди суб'єкти втратили можливість збирати певні види інформації. 

Відносно добрий результат, як на ситуацію загалом, отримала категорія "споживання": ідеться про 49 балів і характеристику "недостатня прозорість". У цьому розділі фахівці оцінили відкритість для споживачів інформації про ціни та тарифи, а також стандарти обслуговування і їх дотримання. Водночас, попри один з найвищих показників, у цій категорії в порівнянні з оцінкою минулого року суттєвих змін не відбулося, наголосили дослідники.

"Певні чинники падіння мали місце. Це неоприлюднення оновленої інформації про тарифи на електроенергію у різних регіонах та сусідніх державах. Тут ідеться про загальноукраїнську інформацію та статистику європейських інституцій, яку щороку оприлюднював регулятор. Там була інформація про кінцеві тарифи для побутових споживачів та їхнє порівняння з аналогічними цінами у сусідніх країнах. Чинниками зростання стало покращення якості оприлюднення цінових пропозицій операторами АЗС. Деякі з них запустили свої застосунки, де є мапи АЗС, які надають доступ до інформації про ціни", – розповів генеральний менеджер з розвитку ринків DiXi Group Андрій Урста.

Однакові показники в 43 бали отримали категорії "політика" та "постачання". Дещо нижчим є показник за розділом "природні монополії". Тут фахівці зафіксували тенденцію до погіршення ситуації з прозорістю та доступом до даних – 5 балів у порівнянні з 2022 роком. Гравці ринку ще більше обмежили доступ до даних, при чому дуже часто з власної ініціативи. Експерти відзначили й колізію: з одного боку, доступ до інформації в Україні перекритий, а з іншого – частина з цих засекречених даних є у вільному доступі, скажімо, на вебсайтах інституцій держав західних партнерів України, зокрема з Європейського Союзу.

"Варто відзначити ще одну особливість 2023 року, яка суттєво й негативно позначилася на прозорості в цій категорії. Ідеться про непідготовлену передачу "Нафтогазу" операторів газорозподільних мереж. І ця передача призвела до виникнення великого провалу в роботі зі споживачами та до втрати великої кількості даних, які раніше були доступні споживачам. Тому ми будемо стежити за відновленням інформування споживачів, зокрема і про якість газу", – пояснив експерт проєкту Геннадій Рябцев.

У категорії "звітність" показник прозорості фахівці оцінили у 30 балів, що відповідає рівню "неприйнятна прозорість". У цьому розділі зафіксували тенденцію до погіршення: мінус 3 бали в порівнянні з 2022 роком. Головними чинниками падіння експерти назвали закриття розділів на сайтах компаній, де вони раніше публікували фінансову звітність. Вони також припинили підготовку інших репортів, зокрема про платежі на користь держави. Загалом у дослідженні експерти розглянули діяльність понад двадцяти енергокомпаній, серед яких є, зокрема, видобувники корисних копалин.

"Міністерство фінансів навіть спеціальне повідомлення написало, у якому сказало, що навпаки – бухгалтерську звітність бажано відновити в публікації. Але маємо, що маємо – оцінки знизилися. Лише три компанії продовжили публікувати фінансову звітність. А от якщо говорити про таку інформацію, як звіти про управління та нефінансові корпоративні звіти, то тут їх припинили публікувати усі компанії. І окремим негативним явищем є закриття цілих розділів корпоративних сайтів, де мала б міститися актуальна звітність і за минулі періоди", – розповів експерт проєкту Дмитро Науменко.

І найнижчі оцінки в дослідженні прозорості енергетики отримали дві категорії: "надійність та безпека" – 25 балів та "баланси" лише 17 балів. В обох випадках оцінка відповідає рівню "неприйнятної прозорості". У 2023 році ці дві категорії в порівнянні з 2022-м продемонстрували або незмінну динаміку, або погіршення ситуації з відкритістю даних. 

 

Висновки дослідження 

 

Експерти, які досліджували прозорість енергетики у 2023 році, констатують: загалом ситуація з доступом до даних продемонструвала позитивну динаміку. Це означає, що навіть попри війну та дію воєнного стану гласність інформації стала більшою: нагадаємо, йдеться про +2 бали у загальному індексі у порівнянні з 2022 роком. Разом з ти фахівці зафіксували зростання індексу "чорних скриньок" – це індикатори, по яких взагалі немає даних у вільному доступі. Їхня частка зросла на 2 процентних пункти у порівнянні з 2022 роком і цей показник складає 36%.

Дослідники розробили сценарні оцінки розвитку ситуації з доступом до даних. Це – три групи рекомендацій, якими експерти готові ділитися із органами влади та гравцями галузі, аби сприяти поліпшенню ситуації. Першу група – це узагальнені поради, які не мають прив'язки до продовження чи завершення воєнних дій. Другий блок – це саме рекомендації для втілення під час війни. Вони дозволять істотно покращити прозорість, уникаючи ризиків завдати шкоди національній безпеці. І третій блок порад стосується вже повоєнного відновлення України. Всі вони адресні і стосуються конкретних органів влади.

Заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков підсумував:

"В результаті цих сценарних розрахунків ми побачили, що реалізація блоку рекомендацій на період дії воєнного стану дозволить досягти досить швидкого ефекту та істотно покращити прозорість у секторі. Зокрема, від теперішнього рівні 41 бал, недостатня прозорість, можна перейти на якісно інший рівень: до 59 балів, середня прозорість".

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"