Banner map ukr

Хто і в чому виграв від нового "зеленого" закону – інтерв'ю з директоркою ЄУЕА

31 липня 2020
Хто і в чому виграв від нового зеленого закону – інтервю з директоркою ЄУЕА

Директорка Європейсько-Українського Енергетичного Агентства (ЄУЕА) Олександра Гуменюк поділилася з читачами "Української енергетики" оцінкою останніх законодавчих змін у сфері "зеленої" енергетики та подальших перспектив розвитку галузі

Підписаний сьогодні президентом Зеленським Закон про підтримку виробництва електричної енергії з альтернативних джерел інвестори сприйняли неоднозначно. Меморандум, який передував законопроєкту, підписали лише дві профільні асоціації. Одна з них – Європейсько-Українського Енергетичне Агентство (ЄУЕА). Компанії, які входять до його складу, збудували в Україні 2,9 ГВт вітрових і сонячних електростанцій (включно з тими, які ще будуються). Загальний об'єм їхніх інвестицій в українські проєкти складає орієнтовно 3,5 млрд Євро.
Про ставлення інвесторів до законодавчих змін та оцінку перспектив розвитку галузі ведемо розмову з директоркою ЄУЕА Олександрою Гуменюк.

Хто, на ваш погляд, більше виграв від прийняття нового Закону (№3658) щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел: держава, споживач чи бізнес? 

На мою думку, однозначних переможців тут немає. Але є багато постраждалих сторін. В будь-якому випадку ця ситуація склалася не від хорошого життя, а внаслідок накопичених проблем в енергетичній галузі. Зазначу, що перемовини і очікування змін тривають рівно рік, що ніяк не сприяло залученню інвестицій навіть в інші галузі. Багато бізнес-проєктів, не лише у відновлювальній енергетиці, було поставлено у режим спостереження замість активних дій, з метою виявити, як буде розв’язуватися ситуація в "зеленій" енергетиці. Ми не знайшли кращого варіанту, окрім як підписати меморандум і погодитися на зниження "зеленого" тарифу. Після прийняття закону у другому читанні Україна увійшла в перелік країн, які вводять ретроспективні зміни у своєму законодавстві. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський підписав закон нові умови підтримки "зеленої" енергетики

Що від цих змін отримали інвестори? 

Інвестори отримали знижений, не реструктуризований "зелений" тариф. Реструктуризованим він був би, якби відбулося зниження й одночасне продовження дії їхніх договорів на "зеленому" тарифі. Проте такого не відбулося.

Можливо тоді виграв споживач? 

Споживач скоріше виграв у довгостроковій перспективі. Завдяки наполегливості представників відновлювальної енергетики, було "розкопано" всі недоліки енергетичної системи України. Крос-субсидування, надлишок посередників при купівлі і перепродажу електричної енергії… Увесь державний механізм енергетичної системи був настільки занедбаний і нефункціональний, що кінцевий споживач є постраждалою стороною. Держава підтримує різні напрямки енергетики, втім державна підтримка могла би бути спрямована більш ефективно. 

Система потребує негайних змін і реформ. Ми тому й підписали меморандум, щоби розуміти, що держава має зробити зі свого боку для виходу з ситуації. Я вважаю, що саме це є позитивним. 

Найважливіше зараз почати отримувати виплати від Гарантованого покупця...


Як оцінюють останні законодавчі зміни представники ринку-члени ЄУЕА? Чим задоволенні, чим розчаровані?

Одразу скажу що я, як директор агентства, дійсно бачу настрій різних інвесторів, багатьох приватних, українських та іноземних компаній. Це економіка, відповідно все абсолютно індивідуально. Для багатьох було дуже сильним очікування продовження на два роки договорів про викуп електричної енергії за зеленим тарифом (PPA), зокрема для інвесторів у сонячну енергетику. Але на жаль, цього не відбулося попри те, що напередодні були надіслані листи для захисту інвесторів від міжнародних фінансових інституцій, дипломатичних установ. Лунала навіть думка, що це не ми вимагаємо продовження договорів PPA на два роки, а банки, щоби мати стабільні бізнес-проєкти. 

Ми вважаємо, що неприйняття цієї поправки залишає ефект незавершеності довготривалих переговорів. Якби за неї проголосували, це практично зняло би більшість питань. Цей момент був настільки важливий, не лише безпосередньо для представників бізнесу, а й для банківського сектору, міжнародної спільноти, що коли цього не відбулось, ми ніби повернулися в період до переговорів, в невизначеність. Тобто однозначної відповіді на запитання щодо ставлення бізнесу немає – є ті, для кого він дійсно негативний, а є ті, хто вкладається в свої економічні плани, проєкти будуть виконані у заплановані строки, інвестиції будуть повернені, і їх все влаштовує. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НКРЕКП завтра понизить "зелені" тарифи

Що, на вашу думку, є найважливішим і спільним для всіх інвесторів? 

Найважливіше зараз почати отримувати виплати від Гарантованого покупця. Наскільки вони будуть у повному обсязі, наскільки вчасними – це є одним з ключових критеріїв оцінки ситуації. 

Прийняття закону, підписання меморандуму якось вплине на рішення інвесторів йти до суду? 

Інвестори не звертаються до суду виключно по тій причині, що вони чекають розв’язання ситуації з неплатежами. Тому для них показником буде те, коли почнуться виплати по зеленому тарифу, які заплановані на 1 серпня. Далі буде видно, наскільки держава виконає зобов’язання виплачувати заборгованість, яка вже накопичилася. Згідно меморандуму, весь накопичений борг, який тягнеться з березня, має бути виплачений частинами до кінця 2021 року. 40% з них мають виплатити до кінця поточного року. Тому крім регулярних поточних виплат, показовим буде те, як йде акумулювання фінансових ресурсів для погашення заборгованості. Це дуже важливі фактори, які будуть впливати на кінцеве рішення щодо звернення до арбітражних судів. Я говорю зі сторони спостерігача, який знаходиться у безпосередньому спілкуванні з інвесторами. 
Яке, за вашими враженнями, ставлення бізнесу до державних гарантій щодо незмінності законодавства? 

На сторінці пана Геруса (Андрій Герус, голова профільного комітету Верховної ради – Ред.) на фейсбуці ми читали в коментарях, що з вересня він збирається реєструвати новий законопроєкт, який буде стосуватися "зеленої" енергетики. Слід сказати, що багатьох стурбувало прийняття поправки №1203, в якій йдеться про те, що не відбуватиметься змін у законодавстві окрім того, що стосується захисту національної безпеки і податкового законодавства. Таким чином можуть вноситися зміни у податкове законодавство, податкове регулювання і ми не є від цього убезпеченими. Це стурбувало інвесторів, але ми не втрачаємо віри в розумність наших депутатів. 

Можна сказати, що новий закон втілив у собі положення меморандуму?

Меморандум був продуктом довгих переговорів і неможливо дійти компромісу без двостороннього крокування назустріч. Якщо інвесторам запропонували зниження тарифів, то й до держави теж було багато вимог, що вона мусить зробити зі свого боку. Інвестори наразі очікують регулярні виплати за «зеленим» тарифом, виплати існуючої заборгованості, і ще низку пунктів, які прописані в меморандумі і за які не зовсім відповідальний парламент, але відповідальний Кабмін, Міністерство енергетики, державний регулятор (НКРЕКП).

Про які очікування йдеться? 

Виплати за "зеленим" тарифом надходять з двох джерел. Перше – від продажу е/е на ринку за ринковою ціною, а компенсація надходить з тарифу на передачу "Укренерго". Цей тариф на передачу наразі є недостатньо високим, щоби його вистачало на здійснення компенсації "зеленого" тарифу. Тому одна з вимог меморандуму – підняття Регулятором тарифу на передачу оператора системи передачі. За рахунок того, що ціни на ринку е/е коливаються, а на тлі конкуренції можуть знижуватися, підняття тарифу на передачу не дуже впливатиме на кінцеву ціну для непобутового споживача – орієнтовно на 5-6%. НКРКП 11 липня вже прийняла рішення про підняття тарифу на передачу, але, на наш погляд, недостатньо. Тому ми в очікуванні того, як це позначиться на регулярних платежах.

Наступна вимога – необхідність оновлювати щорічний прогнозний баланс з метою наступного коригування тарифу на передачу. Для того, щоби тариф був достатній і ми не попадали у боргову яму знову, його потрібно переглядати частіше. А перегляд у свою чергу пов’язаний із прогнозним балансом. 

Ми також вимагали визначити та затвердити річні квоти протягом двох місяців з дня набрання чинності Закону про зміни в "зеленому" тарифі. Мова йде про систему аукціонів. Багато інвесторів зацікавлені брати участь в аукціонах. Система аукціонів мала запуститися з січня 2020 року - вже кінець липня а квоти досі не оголошені. 

Далі – переглянути цінові обмеження для Гарантованого покупця на ринку на добу наперед. Зараз ГарПок не може продавати е/е з відновлюваних джерел по ринковій ціні через ці обмеження. Якщо їх зняти, він матиме додаткові кошти для виплати виробникам е/е з відновлювальних джерел (ВДЕ).

Також дуже важливим є наступне. Технічно енергетична система України зношена і застаріла. Для того щоби приєднувати до неї нові об’єкти генерації з ВДЕ, та забезпечувати стабільне постачання електричної енергії потрібно підвищувати гнучкість енергетичної системи. Саме тому негайно необхідно готувати і проводити конкурси щодо будівництва генеруючої потужності та здійснення заходів з управління попитом. Для цього потрібно прийняти нормативно-правові акти щодо впровадження, стимулювання систем балансування і накопичення енергії.  За даними "Укренерго", щоби не переплачувати виробникам за не вироблену електричну енергію, потрібні балансуючі потужності, яких на 2021 рік має бути збудовано 4 Гвт: 2 ГВт накопичувачів енергії і 2 ГВт вискоманеврових технологій. І цей процес ніяк не може розпочатися оскільки є якісь блокуючи фактори. Відповідно, необхідно розібратися, в чому саме є ненадійність цього механізму.

Наступний важливий момент – це повна компенсація виробниками з ВДЕ за обмеження в виробництві е/е через виконання диспетчерської команди оператора системи передач. Законом передбачена повна оплата у разі такого відключення, але на практиці в нас немає механізму – яким чином має здійснюватися розрахунок, як компенсуватися. Крім того, відключення відбувається непропорційно: наприклад, і для маленької електростанції відключення відбувається на 1 МВт, і для великої – теж на 1 МВт. Наразі наше агентство входить у робочу групу з іншими галузевими асоціаціями при "Укренерго", де ми розробляємо механізм компенсації, щоби було зрозуміло джерело компенсації, що є дуже важливим для впровадження цього механізму, та ін. 

важливою розбіжністю стала відсутність продовження на два роки договорів про продаж е/е за «зеленим» тарифом для проєктів, які зазнали зниження тарифу на 15%...
 

Які з важливих моментів закон не вирішив? 

Закон не може покривати такі питання, як, наприклад, механізм компенсації, про який ми говорили, чи забезпечити вчасні виплати за «зеленим» тарифом. Закон не може відповідати на запитання періодичності перегляду тарифу на передачу "Укренерго". Він лише закрив питання щодо зниження «зеленого» тарифу, кінцевих строків будівництва проєктів, а також того, що впровадження механізму аукціонів. Тому законодавча влада в законі зробила все, що могла. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скороход відкликала постанову про скасування закону щодо підтримки ВДЕ

Проте є багато інших елементів, на які Верховна рада не може впливати. Це завдання для центральних органів виконавчої влади. Ми сподіваємося, що позитивні зміни будуть відбуватися в комплексі і на законі все не припиниться. У цілому проголосований закон відповідає меморандуму - єдиною важливою розбіжністю стала відсутність продовження на два роки договорів про продаж е/е за "зеленим" тарифом для проєктів, які зазнали зниження тарифу на 15%. Зараз ці договори діють до 2029 року, але якщо проєкти зазнають зниження "зеленого" тарифу, було б позитивним для інвестиційного клімату України, якби ці договори були продовжені на два роки. Але цього не відбулось. Ми вважаємо, що це така "ложка дьогтю".
 
Повертаючись до меморандуму, важко було досягти консенсусу всередині агентства при підготовці його положень?

Були обрані представники Європейсько-українського енергетичного агентства, які брали безпосередню участь у переговорному процесі, в напрацюванні матеріалів, так звана Команда з Медіації. Координатором вибрали Юрія Кубрушко, Керуючий партнер IMEPOWER, член Ради ЄУЕА та має більше ніж 20 річний досвід стратегічного, інвестиційного, фінансового, ринкового та регуляторного консалтингу з акцентом на український енергетичний сектор для клієнтів приватного та державного сектору. Працювала ціла команда, яка провела величезну роботу, в яку також увійшли Аліна Свідерська, член Ради ЄУЕА, менеджер з розвитку бізнесу Скатек Солар, Магнус Йохансен,  член Ради ЄУЕА, Генеральний директор NBT в Україні, Ходсон Торнбер, засновник UkrWindInvestments LLC. Дуже хочу подякувати нашій команді по медіації, завдяки професійності і небайдужості до цілого сектору в довгостроковій перспективі, були враховані думки всіх членів ЄУЕА. Безперечно подяка і голові Ради ЄУЕА – Матсу Лундіну та кожному члену Ради ЄУЕА за швидкість та командність у прийнятті рішень. Без медіатора нам би було набагато складніше вести переговори і дійти компромісу, тому велика вдячність Дірку Бушлє та Янежу Копачу за те, яку вагому роль Секретаріат Енергетичного співтовариства відіграв у вирішенні галузевого спору. Що стосується саме представників державної влади, то маю зізнатися, дуже складно вести переговори з представниками, які так швидко змінюються. Але неможливо не відзначити також  сильну фахову підготовку представників Міністерства енергетики, які виступали в переговорах на останніх етапах. 

Думаю найголовніше тепер докласти зусиль для стабілізації галузі ВДЕ та виправдати очікування кожного інвестора, від фермера на Херсонщині до великої публічної компанії в Норвегії, адже галузь ВДЕ – унікально різноманітна своїми учасниками, серед яких більше 800 компаній та 25 000 домогосподарств, що встановили сонячні панелі на дахах. 

Олеся Натха, спеціально для "Української енергетики"
 


Banner index 250 2