Banner top

П’ять проблем ринку електроенергетики, які привітали Україну з 2020 роком

17 січня 20201890
630 360 1493079044 7475 lep foto shutterstock

У 2020 році енергетикам доведеться виправляти помилки та недопрацювання 2019-го: приборкати “зелений” бум, прибрати перехресне субсидіювання, та й загалом — врегулювати цінову політику на ринку електроенергії.

Від “Енергоринку” до “Гарпоку”

Минулого року електроенергетика України мала перейти від моделі пула з єдиним покупцем ДП “Енергоринок” до вільного ринку та біржової торгівлі електроенергією. Проте, через неготовність низки елементів до нових умов, повного переходу не відбулось.

Замість “Енергоринку” з’явився новий “енергомонстр” — ДП “Гарантований покупець”, який перепродає більше половини електроенергії на українському ринку. 

У 2019 році “Гарпок” викуповував 95% виробітку НАЕК “Енергоатом” та 35% ПрАТ “Укргідроенерго” за фіксованим тарифом і перепродував на ринку “на добу наперед” (РДН), щоб забезпечувати низькі тарифи для населення і виплачувати високі “зелені” тарифи. У 2020 році спецобов’язки “Енергоатому” знизять до 90%, але “Гарпок” залишиться державним монополістом з часткою ринку в 55%.

Субсидування населення 

У 2018 році компенсація постачальників електроенергії для населення склала 45,3 млрд грн. У 2019 році “Гарпок” одразу продає електроенергію постачальникам для населення за зниженими тарифами.

Уряд до кінця 2020 року поклав на “Енергоатом” та “Укргідроенерго” спецзобов’зання, які дозволяють зберігати тариф для населення незмінним. Але що чекає на населення в 2021 році? Як уряд прибере викривлення ринку, коли замість атомних та гідроелектростанцій прибуток отримує “Гарпок”? Тим більше, що і йому ці кошти йдуть не на користь — держпідприємство просто перерозподіляє прибуток на користь “зелених”.

Чим довше тягнеться невирішеність, тим більшу прірву доведеться долати, щоб привести ціну для населення до ринкового рівня. 

Субсидування обленерго та “Укренерго”

З нового року тарифи на розподіл зросли приблизно в 2 рази — через необхідність купувати всю електроенергію для виробничо-технологічних втрат на ринку “на добу наперед” (РДН), а не за низькими тарифами АЕС та ГЕС через “Гарпок”, як це було в 2019 році. 

Зміна тарифів на розподіл призведе до подорожчання електроенергії постачальників за вільними цінами, приєднаних до електромереж обленерго. 

Населення та малих непобутових споживачів ця зміна не зачепить — їх тариф на електроенергії залишиться на попередньому рівні. Великі споживачі, приєднані до мереж “Укренерго”, теж не зазнають особливих втрат. Адже вони не сплачують тариф на розподіл, а тариф “Укренерго” на передачу зріс лише на кілька копійок.

Криве дзеркало PSO

Діяльність “Гарпок” викривляє ринок: держпідприємство купує електроенергію задешево АЕС та ГЕС і перепродує на ринку “на добу наперед”. В результаті, дешева електроенергії майже не потрапляє на ринок напряму. 

Минулого року “Енергоатом” міг продавати на РДН лише 5% прогнозного виробітку, цього року буде продавати до 10%. На вільному ринку компанія могла б формувати довгострокові дешеві пропозиції для великих споживачів. І, з одного боку, підвищувала б конкурентність української промисловості, а з іншого —  формувала б ресурс для підтримки атомної галузі (підвищення безпеки, будівництва нових блоків). Натомість компанія шукає зовнішнє фінансування для своїх проектів. 

Аналогічна історія з "Укргідроенерго", яке фактично балансує систему і могло б працювати на найдорожчих сегментах ринку електроенергії. Натомість підприємство компенсує прорахунки в тарифній політиці. 

Від “зеленого” тарифу до “зеленого” аукціону

У 2019 році ріст генерації з відновлювальних джерел енерії (ВДЕ) перетворився з гордості на велику проблему. Україна декларувала перехід від фіксованих “зелених” тарифів до аукціонів, на яких інвестори самостійно пропонують вартість “зеленого” кіловата. Очікується, що нові тарифи будуть нижчими, ніж закріплені в законі, і уряд планує використати їх як привід і індикатор для реструризації чинних тарифів. 

Інвестори в українську відновлювальну енергетику прискорились і за 2019 рік побудували нових “зелених” станцій більше, ніж за всі попередні роки. При цьому, з найвищими в Європі "зеленими" тарифами українські виробники електроенергії з ВДЕ мають низку переваг над іною генерацією: немає відповідальності за небаланс (різниця між прогнозованою та відпущеною е/е), захист від обмежень видачі потужностей ("зелені" станції в самому кінці списку виробників, яких може обмежити диспетчер), компенсація обмежень видачі потужностей.  

В результаті, в листопаді-грудні 2019 року на виплату “зелених” тарифів не вистачило 1,4 млрд грн. 

Врегулювати “зелену” проблему має законопроект з реструктуризації тарифів, який до кінця січня обіцяє презентувати Міненергодовкілля. А також — ми всі чекаємо на перші аукціони, які нарешті покажуть, скільки насправді має коштувати відновлювальна енергетика в Україні. 


Коментувати
Energy banner