Banner map ukr

Приборкання норовливої: як подолати стрибки напруги в електромережах

17 червня 2020
Приборкання норовливої: як подолати стрибки напруги в електромережах

“Українська енергетика” дізнавалась, чому в наших будинках надто сильні коливання напруги електромережі, і чи можна позбутися цього.

Із перепадами напруги в електромережі ми стикаємося доволі часто: то лампочки блимають або світять яскравіше, ніж зазвичай, то комп’ютер перезавантажується або й взагалі вимикається. Проте найгірше, коли через коливання напруги в мережі виходять із ладу електроприлади – пральна машина, холодильник, телевізор, пилосос тощо. Чому так стається і що робити в цьому випадку?

У нас дуже погана якість електропостачання споживача, низький рівень автоматизації, забезпечення обліком для того, щоб споживач міг би впливати на свій рахунок шляхом управління своїм попитом - Буславець...

Причини стрибків

12 червня цього року через перепади напруги у жителів мікрорайону Доманинці в Ужгороді згоріла побутова техніка. Люди розповіли, що в них на деякий час вимкнувся струм, а коли з’явився, то напруга була такою, що її не витримали й згоріли увімкнені телевізори, пральні машини, лампочки в люстрах. Господарі зауважили за допомогою реле напруги (“відсікачів”), що в той момент вона становила 384 В. На жаль, подібні випадки трапляються щороку в різних містах країни. Згідно з річним звітом НКРЕКП, у 2019 році оператори кол-центрів ОСР прийняли 132 824 звернення щодо якості електроенергії (перепадів напруги). Також даний документ свідчить, що компаніями з розподілу електричної енергії" було надано 935 743 грн щомісячних компенсацій за недотримання показників відхилення напруги 10 975 споживачам".

“Перепади напруги, найімовірніше, виникають постійно, – вважає Богдан Серебренніков,  експерт DiXi Group. – Але реально відслідковувати їх можна лише завдяки сучасним системам обліку, які не просто рахують обсяги спожитої електроенергії, але й фіксують її якісні параметри”. Таких систем, зазначає експерт, в Україні практично немає, особливо у населення. Втім, ці проблеми можна помітити навіть неозброєним оком через відхилення у роботі побутової техніки, мерехтіння лампочок тощо. Ну і, звичайно, по техніці, що згоріла від перепадів напруги, додає співрозмовник.

Чому напруга виходить за припустимі межі? “Насамперед, на якість (зокрема рівень напруги) та стабільність постачання електроенергії впливають два основних фактори: дотримання безперервного балансу між виробництвом та споживанням електроенергії в енергосистемі, а також технічний стан мереж (ліній електропередачі, трансформаторів тощо), – провадить далі Богдан Серебренніков. – Тобто якщо в енергосистемі виникають дисбаланси між генерацією та споживанням електроенергії, це спричинятиме коливання напруги”.

Щодо стану електромереж, то більшість їх є зношеними. Власне аварійний стан електромереж – це одна з трьох першочергових проблем на ринку енергетики, визнає міністр енергетики Ольга Буславець. Дві інші – балансування та борги. Про це вона розповіла під час першої зустрічі з членами Комітету енергетики Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА).

Зі слів Богдана Серебреннікова, електромережі створювались із розрахунку на менші параметри навантаження, проте протягом останнього десятиліття рівень енергоспоживання населення значно зріс. Люди використовують дедалі більше різноманітної побутової електротехніки, встановлюють кондиціонери, електричне опалення, підлогу з підігрівом, електричні бойлери та інші прилади. Часто нові багатоповерхові будинки вже не газифіковані, відповідно для приготування їжі також використовується електрика. “Все це спричиняє збільшення електричного навантаження, а старі мережі та ще й з невідповідними технічними параметрами, зокрема недостатньою товщиною перерізу дротів, цього вже не витримують”, – додає експерт.

“Я і в себе вдома, і в помешканнях родичів не раз стикався з перепадами напруги – вона була то нижча, то вища, – ділиться думками Юрій Веремійчук,  доцент Інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ. – Це говорить про якість електричної енергії, яка залежить від обладнання. А воно несвоєчасно замінюється енергокомпаніями, тому вони часто продовжують працювати на застарілому. Також якість електропостачання, зокрема виникнення перепадів напруги, залежить від кількості підключених споживачів до однієї трансформаторної підстанції”.

Окрім цього, зазначає Богдан Серебренніков, стрибки напруги можуть бути спричинені форс-мажорними обставинами – різного роду аваріями в системі, обривами ліній, неспрацюванням автоматики тощо. А ще перепади у мережі можливі внаслідок локальних факторів, як-от перекосів у завантаженні фаз всередині багатоквартирних житлових будинків чи офісних будівель, додає експерт.

Стан мережі як основна проблема

Відповідно до Закону “Про ринок електричної енергії”, споживачі мають бути забезпечені надійним і безпечним постачанням електричної енергії. Зрозуміло, якщо вони потерпають через перепади напруги, то про надійність і безпечність не йдеться. І навряд чи ми отримаємо якісні послуги за існуючого стану нашої системи електропостачання.

Розрахунковий термін експлуатації повітряних ліній (ПЛ) 220-750 кВ становить 50 років. Однак за даними НЕК “Укренерго” за 2018 рік, понад 60% повітряних ліній магістральних електромереж компанії експлуатуються вже більше 40 років. Зокрема на Онлайн-карті енергетичного сектору України  бачимо, що загальна довжина повітряних електроліній (за ланцюгами) в енергетичних системах складає майже 23,4 тис. км. Із них – 66,7% або 15,6 тис. км мають понад 40 років; більше 5 тис. км або 21,5% – від 30 до 40 років; 2,3 тис. км або 9,9% – до 25 років; 438,2 км або 1,9% від загальної протяжності – від 25 до 30 років.

Відповідно до інформації, наданої “Українській енергетиці” Асоціацією операторів розподільних електричних мереж України, загальна встановлена потужність українських електростанцій – близько 55 млн кВт (≈ 28 млн кВт – ТЕС). 90% виробленої електроенергії постачається споживачам через низьковольтні електромережі (0,38-110 / 150 кВ), протяжність яких – 912 тис. км. До речі, за оцінками Асоціації, вартість будівництва 1 км низьковольтних мереж складає близько 1 млн грн. Сегмент обслуговує близько 200 000 підстанцій (6-150 кВ). Загальний показник зносу інфраструктури, переконані члени Асоціації, – понад 70%. Термін експлуатації об'єктів інфраструктури становить від 30 років. 51% розподільних електромереж потребують капітального ремонту. Зокрема 17% трансформаторів мережі вимагають термінової заміни. Через такий стан інфраструктури країна щороку втрачає до 15 млрд кВт·год електроенергії, повідомили в організації.

“Отже, стан розподільних мереж вкрай незадовільний, – підсумовує Сергій Дубовик, член президії Асоціації операторів розподільних електричних мереж України. – Ступінь зносу інфраструктури становить понад 70%. Усереднений показник зносу основних фондів, наприклад, у ПАТ “Волиньобленерго” – 86%, ПАТ “ЕК “Херсонобленерго” – 85%, ПАТ “Чернігівобленерго” – 66%, АК “Харківобленерго” – 69%, ПАТ “Сумиобленерго” – 74%, ПАТ “Полтаваобленерго” – 68%, ПАТ “Кіровоградобленерго” – 68% тощо. Не дивно, що втрати електроенергії у розподільних мережах складають від 12 до 17%, а в окремих енерговузлах – 25-33%. Скажімо, втрати за 2014-2018 роки – 59,6 млрд грн”.

Українські розподільні компанії не мають можливості створити інвестиційний потік необхідного обсягу не тільки для розвитку, але й просто для підтримки в робочому стані існуючої інфраструктури...

Усе впирається в гроші, а отже – в тарифи

Така ситуація, на думку членів Асоціації, виникла через відсутність інвестицій у модернізацію й зумовлена незадовільним фінансуванням компаній за залишковим принципом. За їх підрахунками, мінімальна критична потреба галузі в інвестиціях – понад $ 40 млрд на найближчі 10 років. Однак звідки їм взятися, якщо в 2014-2018 роках запланований обсяг інвестиційних програм становив 20,4 млрд грн, але фактично було отримано 14 млрд грн. Не дивно, що зниження втрат електроенергії у розподільних мережах за ці п’ять років склало лише 0,402 млрд грн, або 0,25%.

Українські розподільні компанії не мають можливості створити інвестиційний потік необхідного обсягу не тільки для розвитку, але й просто для підтримки в робочому стані існуючої інфраструктури, – каже Сергій Дубовик. – Інвестиційні програми підприємств затверджуються Регулятором в обсязі 10% від потреби (сумарний обсяг інвестиційних програм всіх розподільних компаній становить близько 190 млн дол. США)”.

У нас низький рівень автоматизації та практично відсутні “розумні мережі"...

Крім того, проблему з браком фінансування для модернізації мереж погіршує необхідність витрачання коштів енергорозподільними компаніями на утримання потужностей, які не використовуються. “Таких – до 80%, тобто споживачі не відшкодовують витрати на їх забезпечення, – каже Сергій Дубовик. – Наприклад, завод “ЧЕЗАРА” в Чернігові: приєднано 28 МВт, використовується для виробничих цілей – 5 МВт”.

Усі вищеназвані проблеми позначаються на якості електроенергії. “У нас низький рівень автоматизації та практично відсутні “розумні мережі”, – констатує Богдан Серебренніков. Це, зі слів фахівця, призводить до значних втрат електроенергії. Крім того, середня тривалість значних перерв в електропостачанні нашої країни (індикатор SAIDI) є одним із найгірших показників у Європі. Якість електроенергії постійно погіршується, зокрема через значні перепади напруги, додає експерт.

В Асоціації операторів розподільних електричних мереж України зазначають, що  посилення вимог Регулятора до якості обслуговування споживачів є справедливим.  “Водночас, державою в особі того ж Регулятора не створено жодних передумов для формування компаніями стійких інвестиційних потоків необхідного обсягу, а також захисту інвестицій. Кардинально змінити ситуацію могло б прийняття українським Регулятором деяких рішень. Йдеться про запровадження стимулюючого тарифоутворення і двоставкового тарифу на розподіл електроенергії”, – каже Сергій Дубовик. На його переконання, саме вони і є тими інструментами, які не на словах, а в реальності могли б створити необхідні умови для інвестування в інфраструктуру.

Зазначимо, що 29 квітня цього року НКРЕКП схвалила проєкт змін до нормативної бази RAB-регулювання й виставила його для обговорення. Документом пропонується встановити окремі регуляторні норми доходу. Для “старої” бази активів – 1%, для “нової”– 15% (замість загального показника 12,5%). Досягнення встановлених показників якості послуг переноситься з 8-го на 5-й рік після переходу на стимулююче тарифоутворення. Загальний показник ефективності 1% пропонується застосовувати вже з першого року першого регуляторного періоду, скасувавши для нього показник в 0%. Втім, запропонований Регулятором проєкт щодо RAB-регулювання може зазнати змін, оскільки до нього чимало критичних зауважень від фахівців та експертів.

Щоб споживачі могли отримувати якісні послуги й забути про перепади напруги в мережі, на найвищому рівні має створюватись стійка, збалансована та гнучка енергетична система, вважає Богдан Серебренніков. Така, що дозволятиме оперативно реагувати на зміни у споживанні. “Вона повинна мати достатній рівень маневрених генеруючих потужностей і відповідні резерви, – зазначає експерт. – З іншого боку, можуть вживатися різного роду заходи з управління попитом на електроенергію”. Також, переконаний він, необхідно модернізувати мережі, впроваджувати сучасні “розумні” системи (Smart Grid), автоматизувати регулювання на трансформаторних підстанціях тощо.

Чиї дроти?

А що робити самим споживачам? Мовчки чекати на зміни? Ми настільки звикли до неякісного електропостачання, зокрема до перепадів напруги, що здебільшого (коли не горить техніка) навіть не реагуємо на його прояви.  Водночас, дуже хотіли би позбутися їх, бо розуміємо потенційну небезпеку –  виникнення пожеж і втрати дорогої техніки. Але до кого звертатися? Хто й за які мережі відповідає?

“Енергосистема України складається з магістральних і розподільних мереж, – пояснює Андрій Білоус, експерт DiXi Group. – Призначення магістральних мереж – передати електроенергію на великі відстані від виробника до точки входу в розподільні мережі. До розподільних, своєю чергою, вже підключені кінцеві споживачі. За стан магістральних мереж відповідає оператор системи передачі – державна компанія НЕК "Укренерго". За стан розподільних – 31 оператор систем розподілу (ОСР). Переважно в кожній області є своя розподільна компанія”. На найнижчому рівні, додає Богдан Серебренніков, за стан мереж всередині будівель відповідають управителі (ЖЕКи, ОСББ чи приватні компанії), а вже за мережі у самих квартирах чи офісах, звичайно, їхні власники. І якщо у квартирі раптом згорів, скажімо, телевізор, треба з’ясувати причину, чому це сталося. Чи тому що в даній квартирі стара проводка, яку ви не замінили, проте одночасно ввімкнули багато приладів, чи справа в раптовому стрибку напруги вище від норми?

Щоб запобігти втраті техніки, чекаючи на глобальне вирішення проблеми перепадів напруги на вищому рівні, споживачі на своєму, побутовому, рівні можуть застосовувати певні автономні технічні рішення, переконані експерти. Наприклад, можна встановити у квартирах стабілізатори напруги чи, принаймні, сучасні захисні реле. Останні, реагуючи на стрибки напруги в квартирі, будуть тимчасово вимикати електропостачання і, таким чином, захищатимуть побутову електротехніку.

скаргу можна також подати через мобільний додаток "Енергетика онлайн"...

“Коли люди роблять сучасну щитову, то в більшості випадків електрики-монтажники пропонують встановити бодай 1-3 реле напруги, залежно від конфігурації мережі, яка є вдома, – каже Юрій Веремійчук. – Це недешево, бо одне реле напруги коштує близько 500 грн. Проте по-іншому споживач не побачить перепадів, адже не буде постійно перевіряти лічильник – як змінюється напруга”.

Окрім того, Андрій Білоус радить під час обрання побутової техніки звертати увагу, в якому діапазоні напруги може працювати прилад, і обирати відповідно до потреб. Окрім того, можна звернутись до своєї розподільної компанії зі скаргою на неналежну напругу в мережі та, за потреби, до НКРЕКП. Таку скаргу можна також подати через мобільний додаток "Енергетика онлайн". За недотримання стандартів якості електропостачання передбачені компенсації для споживача, що мають бути вирахувані з наступних платіжок. Але, звичайно, автоматично робитись це не буде, а вимагатиме активної позиції та дій зі сторони споживачів, зауважує експерт.

“Відповідно до договору про постачання електроенергії, який є у споживача, енергорозподільна організація повинна забезпечувати якість електричної енергії. Відхилення електричної напруги може бути не більше 10% від стандартної –  220В, тобто плюс-мінус 22В”, – додає Юрій Веремійчук. Знаючи це, споживач сам, за допомогою приладів (реле напруги), може побачити відхилення напруги. І тоді він має право зателефонувати до свого обленерго та зробити заявку про відхилення, зауважує фахівець. Ця компанія повинна вирішити дану проблему. Втім довести відхилення напруги на практиці споживачеві дуже непросто. Особливо, коли в результаті згоріла техніка. Щоб компенсувати втрати, потерпілі можуть звертатися до суду. Однак здебільшого не роблять цього, оскільки вважають, що лише втратять час.

До речі, юрист порадив мешканцям ужгородського будинку, які втратили побутову техніку через перепади напруги, зафіксувати збитки, а для цього треба скласти відповідні акти, засвідчені підписами сусідів та їх паспортними даними. А далі –  звернутися із заявою до підприємства, яке надає послуги з розподілу електроенергії, в якій вимагати відшкодування збитків у добровільному порядку. І якщо підприємство (мережі за цією адресою належать до оператора системи розподілу – АТ "Укрзалізниця") не відшкодує збитки – звертатися до суду. Однак, чи підуть на це люди, які втратили побутову електротехніку? Адже на відшкодування збитків можна сподіватися, по-перше, лише на підставі зафіксованого РЕМом факту перепаду напруги, а по-друге, за наявності підтверджувальних документів від ліцензованого сервісного центру про те, що техніка згоріла саме через стрибок напруги. Отримати їх, кажуть ті потерпілі, які пробували, доволі складно. Оператори систем розподілу будуть доводити, що техніка вийшла з ладу через неякісне обслуговування саме у внутрішньобудинкових мережах. А за них відповідають або співвласники будинку, або житлово-експлуатаційні організації.

Закордонний досвід

Цікаво, чи є проблеми з перепадами напруги в Європі? ”У країнах ЄС вони є, але їх значно менше, ніж у нас, – розповідає Андрій Білоус, – бо там працює тарифоутворення, що покриває витрати на інвестиції або стимулює до активного оновлення мереж. Також на рівні Єврокомісії та національних урядів підтримується розвиток більш ефективних і "розумних" мереж, заходів управління попитом, що підвищує рівень гнучкості та стабільності енергосистем”.

Зокрема, за кордоном поширені рішення на основі “розумних” мереж (Smart Grid), які допомагають здійснювати якісне електропостачання. “Є багато концепцій щодо Smart Grid, – розповідає Юрій Веремійчук. – Одна з них передбачає, що мережа буде обладнана багатьма вимірювальними приладами”. За їх допомогою, пояснює фахівець, можна контролювати всі показники якості електричної енергії на різних ділянках і застосовувати певне електротехнічне обладнання, включене в смарт-мережу. За допомогою системи оператори мереж багато чого можуть контролювати, здійснювати дистанційні облік, відключення споживача, обмеження за потужністю тощо. Тобто оператор енергорозподільної компанії, сидячи за комп’ютером, може багато чого робити в межах договору зі споживачем або в межах чинних нормативних документів певної країни.

“Звичайно, сучасні “розумні” мережі допоможуть краще та оперативніше підтримувати баланс в енергосистемі. Але процес їх впровадження в Україні наразі в зародковому стані. Для початку треба розробляти спеціальні програми, що стимулюватимуть їхнє впровадження на всіх рівнях енергосистеми – від виробників до споживачів”, – зауважує Богдан Серебренніков.

Окрім “розумних” мереж, європейською практикою вирішення проблем із поганою якістю електроенергії, додає Андрій Білоус, є стимулювання операторів систем передачі та розподілу до нарощування інвестицій в основні фонди, зокрема через так зване стимулююче регулювання (RAB-тарифи). Це коли на нові активи нараховується вищий відсоток прибутковості, відповідно оператору вигідніше вкладати кошти у модернізацію своїх мереж. Проте в Україні вже багато років тривають дискусії щодо введення такого регулювання, зауважує співрозмовник. “Основні точки спротиву в тому, який рівень прибутковості має бути на старі та новостворені активи”, – зазначає експерт.

Утім, з’явилася надія, що процес активізується. “Я підтримую, що стимулюючий тариф треба вводити, тому що, дійсно, стан електромереж не відповідає викликам сьогодення, – заявила міністр Ольга Буславець під час зустрічі в Європейській Бізнес Асоціації. – У нас дуже погана якість електропостачання споживача, низький рівень автоматизації, забезпечення обліком для того, щоб споживач міг би впливати на свій рахунок шляхом управління своїм попитом. Тому нам цим потрібно займатися”.

Світлана Олійник спеціально для “Української енергетики”

 


Banner index 250 2