Banner top

Реформування вугільної галузі: де конкретні плани?

21 березня 2020369
%d1%88%d0%b0%d1%85%d1%82%d0%b8 %d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%bb%d0%be

Що першочергово слід зробити, аби проблеми вугільної галузі почали вирішуватись.

Вугільну галузь намагаються реформувати з самого моменту здобуття Україною незалежності. З останніх таких намагань можна згадати те, як наприкінці 2017 року тоді ще прем'єр-міністр Володимир Гройсман давав три місяці на підготовку покрокового плану реформування вугільної галузі. За два роки до цього вимогу до профільного міністра представити бачення реформи озвучував Арсеній Яценюк. Заяв було зроблено достатньо, проте якщо переглянути сайт Міністерства енергетики та захисту довкілля, то інформації про конкретний план щодо реформи вугільної галузі там практично немає.

Президент про реформу галузі

В Україні до 1 травня має бути реформована вугільна галузь – таке завдання президент Володимир Зеленський минулого року поставив міністру енергетики Олексію Оржелю.

"Якщо в уряду є трансформація вугільної промисловості в цілому, спочатку будуть плани, потім обговорюватимемо їх із суспільством, потім говоритимемо з шахтарями", – зазначив президент і  зауважив, що під час обговорення плану реформи вугільної галузі потрібно буде вирішувати, які державні шахти підлягатимуть модернізації.

"Яка шахта, на жаль, вже не домодернізується, і тоді треба знайти людям іншу роботу, держава має надати, де зарплата така сама або краще, не менше", - сказав Зеленський.

Благі наміри мінекоенерго

В листопаді 2019 року міністерство енергетики та захисту довкілля планувало представити нову концепцію. 

"Міненергодовкілля розпочинає реформування вугільної галузі. Працювати повинні ефективні шахти, які можуть себе забезпечувати. Дуже скоро ми презентуємо нашу концепцію подальшого розвитку шахт", - написав у тоді Facebook міністр Олексій Оржель.

Завдання було поставлене, але не встигло бути реалізованим і перейшло у спадок вже новому Кабінету міністрів під керівництвом Дениса Шмигаля.

Новий прем’єр із розуміння поставився до проблем вугільної галузі, яких на момент його призначення накопилося досить багато. Про що свідчить принаймні борг із зарплат, який на 1 березня 2020 року сягнув позначки 1,6 млрд гривень. Варто додати, що на початок березня уряд спрямував 654 млн грн на погашення заборгованості із виплати заробітної плати перед шахтарями з дев'яти підприємств.

"Вугілля потрібне для нашої енергетики. Ситуація на ринку складна. Ціна газу буде падати до літа, ситуація покращуватися не буде. Це великий виклик", - вважає Шмигаль.

"На сьогодні в Україні 65 міст повністю залежні від вугільної промисловості: вугледобувних підприємств чи теплової генерації.  Тож, зволікання із реформуванням вуглевидобувної галузі спричиняє збільшення кількості непродуктивних дотацій", - зазначив прем’єр.

До того ж, на державних шахтах України видобуток зменшився майже вдвічі, водночас дотація на 1 тонну вугільної продукції зросла майже в 3,7 раза. Зокрема, у період з 2016 по 2019 рік видобуток скоротився з 6,7 млн тонн на рік до 3,5 млн тонн на рік. При цьому, дотації на одну тонну у 2016 році становили 246 грн, а у 2019 році — уже 908 грн.

Однак, кабмін не планує закривати перспективні шахти, на яких є можливість добувати вугілля.

"Якщо шахта є перспективною, якщо є можливість добувати українське вугілля для українських станцій, ми взагалі не ведемо мову про закриття. Є 33 державні шахти. Є природно перспективні, є природно неперспективні, які працюють 50-60 років", - сказав Денис Шмигаль.

Він зазначив, що шахти, де видобуток добігає кінця, закриватимуться природним чином. Таких шахт наразі небагато, але їх кількість з часом збільшуватиметься.

"Але ми не говоримо про закриття шахт. Ми маємо говорити про розвиток вугільних регіонів. Поки я, як керівник уряду, не маю відповіді, де (шахтарям, - ред.) працювати, ми не будемо вести розмову про закриття шахти", - відзначив Шмигаль.

Урядові кроки в реформуванні

У проекті змін до державного бюджету на 2020 рік на реструктуризацію вугільної галузі закладають додаткові 1,6 млрд грн. Такі дані закладені у проекті документу, який оприлюднив в Telegram-каналі народний депутат Олексій Гончаренко.

За інформацією нардепа, у проект за вказаним напрямком заклали 3,563 млрд грн, тоді як раніше на реструктуризацію вугільної галузі виділялося 1,963 млрд грн. Таким чином, уряд хоче закласти додаткові 1,6 мрлд грн для шахтарів.

Разом з тим, в оприлюдненому проекті припиняється фінансування реалізації державного інвестиційного проекту "Новокостянтинівська шахта. Розвиток виробничих потужностей", на який закладалося 140 млн грн. Програму "Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах" залишили без змін.

Також зменшили фінансування заходів з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств - з 1,28 млрд грн до 659,7 млн грн.

Що з програмою реформування?

Прем'єр-міністр презентував, що Кабінет міністрів  за участі міжнародних партнерів працює над програмою - трансформації шахтарських регіонів.

"Ми сьогодні працюємо зі Світовим банком, з міжнародними партерами над програмою справедливої трансформації шахтарських регіонів. Не стоїть завдання закрити шахту. Питання — що потім робити з містами, які живуть за рахунок цих шахт", - зазначив Шмигаль.

Прем'єр-міністр зазначив, що раніше зустрічався з українськими шахтарями, але не в статусі голови уряду.

"Я відвідав Донецьку і Луганську області, спілкувався з керівниками шахтарських об'єднань. Ми провели велику нараду шахтарів. Це довгострокова програма. 5-10 років, яка передбачає, яке буде майбутнє території, робітників шахт та сімей, які є навколо цих підприємств", - додав Шмигаль.

Також уряд планував за два місяці погасити борги перед шахтарями.

"Ситуація у вугільній галузі дійсно надзвичайно критична. Ми домовилися - і президент пообіцяв шахтарям на всеукраїнській нараді погасити половину боргів.  654 млн надійшли на рахунки. Це перший крок. Друга половина наявних боргів буде погашена у наступному місяці. Але це надзвичайно складно. Я не буду розказувати, чого це вартує уряду і країні", - відзначив прем'єр-міністр.

Поради експертів

Українські шахти та вугільна промисловість матимуть попит ще найближчі 30 років. Про це у інтерв'ю GMK center сказав голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков.

"Як мінімум в найближчі 30 років вугільна промисловість України буде потрібна. Це вугілля енергетичне - для теплогенерації - і коксівне - для металургії", - вважає Плачков.

Експерт зазначає, що теплові електростанції, які працюють на вугіллі, становлять близько 37% в енергобалансі України.

"Це серйозна частка. Також вугільні електростанції забезпечують маневровість енергетичної галузі - знижують і підвищують виробітку залежно від перепадів споживання. Це дуже важлива функція. Навіть Європа будує вугільні електростанції - та ж Польща і, як не дивно, Німеччина. Це електростанції невеликої потужності, до 400 МВт, які забезпечують маневровість енергетичної системи. У ЗМІ про це рідко пишуть, тому що панує тренд на відновлювані джерела енергії. Проте, це правда", - зазначив експерт.

На його думку, зберегти українські шахти можливо за умови проведення приватизації.

"Єдиний ефективний шлях - приватизація вугільних шахт. Ті шахти, які були приватизовані (тут, правда, варто відзначити, що приватизовані були кращі об'єкти), сьогодні є рентабельними. У них немає питань щодо зарплати, обсягів видобутку, збуту продукції і т.д. Українська економіка сьогодні побудована так, що не передбачає ефективного державного управління такими підприємствами, як вугледобувні. Більш того, практично у всіх країнах вони приватизовані", - наголосив Плачков.

Разом з тим, Плачков вважає, що з усіх наявних державних шахт лише кілька мають реальну перспективу.

"Думаю, з 33 державних шахт, які знаходяться на підконтрольній території, тільки кілька будуть затребувані. Їх потрібно постаратися приватизувати. Зрозуміло, що з точки зору приватизації вони не дуже привабливі, але у держави є багато механізмів із залучення інвесторів", - зазначив Плачков.

"Ми всі розуміємо, що вугільні шахти будуть рано чи пізно закриватися. Що робити з шахтарями? Потрібно займатися перенавчанням шахтарів, допомагати шукати їм нову роботу, нову кваліфікацію", - сказала сказала президент DiXi Group Олена Павленко під час обговорення реформ у енергетиці.

План з перекваліфікації мав би бути представлений уже цього року, вважає вона. Міністерство, уряд, парламент та профільний комітет ВРУ мають визначитися з тим, як виглядатиме перекваліфікація шахтарів.

Разом з тим, підкреслила експертка, уже найближчим місяцем має почати вирішуватися проблема «зеленого» тарифу для відновлюваних джерел енергії. Адже поки в Україні не визначились із проблемами вугільної галузі, ЄС уже розпочав реалізацію нової стратегії European Green Deal через затвердження плану переходу до “зеленої” економіки, що означає мінімізацію та відмову від використання вугілля. І Україна теж має відповідати цій стратегії.

Довідка

На частку української вугільної промисловості припадає близько 4 % світових підтверджених запасів вугілля. А основні запаси кам’яного вугілля України зосереджені у двох басейнах: Донецькому та Львівсько-Волинському. Донецький вугільний басейн знаходиться на території Дніпропетровської, Донецької, Луганської та Харківської областей України. Кількість робочих пластів басейну досягає 120, з них близько 65 знаходяться в експлуатації. Львівсько-Волинський басейн розташований у Львівській та Волинській областях.

Вугільна промисловість України складається з приватного та державного секторів. Найбільшим представником приватного сектору є енергетичний холдинг "ДТЕК". Серед найбільших підприємств державного сектора можна виділити ДП "Львіввугілля" та ДП ВК "Краснолиманська".


Коментувати
Energy banner