Урядова пропозиція передбачає збільшення акцизів у кілька етапів. І розпочатися цей процес має вже з 1 липня, тому часу для затвердження законопроєкту не надто багато. Депутати з профільних комітетів тексту документа поки що не мають – очікують його реєстрації у Верховній Раді. “Українська енергетика” дослідила ситуацію на ринку пального тепер і разом з експертами спрогнозувала, яких цифр на стелах АЗС чекати вже влітку.

 

Бензин та дизель дорожчають, ціна автогаз знизилася

 

На ринку пального за останні два місяці суттєвих коливань не спостерігається. Хоча ціни на стелах автозаправок і змінювалися, утім, ситуація виглядає цілком контрольованою. Дефіцитів не виникало, з'явилися й позитивні сигнали. Постачальники зуміли пристосуватися до нових реалій – як воєнних, так і, скажімо, блокування польсько-українського кордону. Але зрештою і ця перепона зникла – польські фермери пішли з державної межі, рух тепер вільний.

Отже, бензин у середньому по країні коштує близько 56 грн за літр. Ще в березні його вартість була на понад 4 грн менша. Такі дані наводить Консалтингова група "А-95". Що ж до дизельного палива, то зараз воно коштує близько 54 грн за літр. А ще два місяці тому цифри на заправках були на 2 грн меншими. А от з автомобільним газом тенденція зворотна: у порівнянні з березнем цей вид палива подешевшав на 50 копійок на літрі, тепер середня ціна становить майже 27,5 грн.

Попит на бензин в Україні може зрости. Причин кілька: по-перше, зростають продажі автомобілів, які використовуються саме цей ресурс. Причому як у сегменті вживаних, так і серед нових машин. В Асоціації українських автомобілевиробників "УкрАвтопром" повідомили: у квітні український автопарк поповнили на поді 19 тис. вживаних легковиків, які завезли з-за кордону. І майже половина із них мають бензинові двигуни. Схожа ситуація і з новими авто.

"У минулому місяці (квітні – Ред.) автомобілі з традиційними двигунами охопили близько 71% ринку нових легковиків. Найпопулярнішими залишаються моделі з бензиновими двигунами, їм належить 46,4% квітневих продажів нових авто, що на 2 % менше показника квітня 2023 року", – повідомила пресслужба Асоціації "УкрАвтопром".

Влітку попит на бензин в Україні може зрости. Серед причин: збільшення кількості авто на рідкому паливі, жнива та необхідність масово застосовувати генератори

Ще один фактор, що може вплинути на попит на пальне, – це ймовірні відключення електроенергії влітку. За таких умов і частина бізнесу, і побутових споживачів будуть змушені використовувати генератори. За повідомленням Міністерства енергетики, з кінця березня Україні втратила близько 7 ГВт потужностей генерації. Уже зараз, коли споживання електроенергії по країні є на річному мінімумі, НЕК "Укренерго" було змушене залучати аварійну допомогу.

"Системному оператору доводилось обмежувати промислових споживачів у години пік (наразі незначні обсяги, проте кожного дня є відповідні очікування). Тобто бізнес, який платить реальну ціну електроенергії і створює додану вартість. А побутовий споживач і далі вважає, що в системі все гаразд. Проте ілюзію безпроблемності вдасться утримувати недовго. У травні, коли почнеться спека, якщо не змінити поведінки споживання, в системі будуть суттєві дефіцити. І тоді відключень для усіх не вдасться уникнути. І це відчує і бізнес, і населення", – вважає експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Водночас, попри ймовірне зростання попиту на пальне, його дефіциту фахівці не прогнозують. У Консалтинговій групі "А-95" повідомили: ринок зумів підлаштуватися під воєнні реалії, а джерел для імпорту ресурсу вдосталь.

Третій фактор, що однозначно вплине на попит на пальне, є цілком прогнозованим і саме тому не матиме надзвичайних наслідків. Ідеться про жнива, коли влітку аграріям будуть потрібні значні запаси пального, здебільшого – дизельного палива.

 

Ціновий прогноз: чого чекати далі?

 

На вартість пального на українських АЗС впливають три головних чинники: ціни на світовому ринку, розмір акцизів та коливання курсу валют. Нестабільна ситуація на Близькому Сході та у Червоному морі відбилися на вартості нафти. Коливання поки що не є катастрофічними. Зростання ціни цього тижня відбулося у межах менше одного відсотка, барель нафти марки Brent торгують на рівні близько 83,5 доларів.

Курс валют в Україні зберігає відносну стабільність. У квітні долар таки подорожчав – на понад 1%. Але останніми днями гривня намагається відвоювати позиції. Україна також гарантовано отримуватиме міжнародну допомогу, зокрема, від США – у 2024 році йдеться про 7,8 млрд доларів. Ще 5,4 млрд доларів від МВФ. Усе це разом також мало б сприяти валютній стабільності.

Якщо Верховна Раді підтримає ініціативу уряду збільшити акцизи на пальне – то зростання цін на заправках не оминути

"Збільшення видатків бюджету вплинуло на співвідношення попиту і пропозиції на (валютному) ринку і зумовило девальваційні процеси. Поряд з цим ситуація на валютному ринку залишається контрольованою", – зауважив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

А от з чим поки що немає передбачуваності, то це з фіскальною політикою держави на ринку пального. Уряд виступає за збільшення акцизів. Якщо Верховна Раді підтримає такі ініціативу, то зростання цін не оминути.

 

Що пропонує Кабінет міністрів?

 

Довга і клопітка робота уряду над розрахунками нових акцизів на пальне закінчилася наприкінці березня. Кабінет міністрів зрештою розробив спеціальний законопроєкт. У документі прописали етапи підвищення акцизів на бензин, дизельне паливо, автомобільний газ та моторне паливо. У розрахунках прописали і точні цифри.

Отже, підвищення акцизів на пальне має відбуватися у п'ять етапів. Процес, за планами Кабінету міністрів, має розпочатися з 1 липня. Фінальний етап буде у 2028 році.

У підсумку підвищення акцизів на пальне виглядатиме так:

• бензин: +145,5 євро на тонні;
• дизельне паливо: +190,5 євро на тонні;
• скраплений газ: +18 євро на тонні;
• моторне паливо: +понад 110 євро на тонні.

У Міністерстві фінансів повідомили: причин для підвищення акцизів на пальне кілька. Утім, головна з них – це наближення ставок до мінімальних, які використовують у країнах Європейського Союзу.

"Перегляд акцизів обумовлено необхідністю наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, що є наразі актуальним з огляду на отримання Україною статусу країни – кандидата на членство у ЄС", – повідомила пресслужба Мінфіну.

Якщо Верховна Рада підтримає ініціативу уряду і акцизи таки зростуть з 1 липня, то це дасть змогу наповнювати бюджет на додаткових понад 1,6 млрд грн щомісячно

Водночас в уряді не приховують: підвищення акцизів на пальне дасть можливість збільшити надходження до бюджету країни. Адже фактично половина кошторису держави – це закордонна допомога. Якщо Верховна Рада підтримає ініціативу уряду і акцизи таки зростуть з 1 липня, то це дасть змогу наповнювати бюджет на додаткових понад 1,6 млрд грн щомісячно.

"Впровадження положень законопроєкту дозволить забезпечити додаткові надходження до держбюджету у другому півріччі 2024 року: від операцій з реалізації пального – на 1,6 млрд грн у середньому за місяць. З них 1,3 млрд грн від акцизного податку та 292 млн грн від податку на додану вартість. Від операцій з реалізації проміжних продуктів – на 4,5 млн грн за місяць від акцизного податку. Це важливо для підтримки безпеки країни, адже всі власні надходження спрямовуються на сектор безпеки і оборони", – підсумувала пресслужба Міністерства фінансів України.

 

Наслідки підвищення акцизів: багато критики

 

У Кабінеті міністрів поки не беруться прогнозувати, як саме зміняться ціни на пальне після підвищення акцизів. Зрозуміло єдине – різкого стрибка не буде, бо відбуватиметься процес у кілька етапів.

"Це додасть цінам за сьогоднішнього курсу євро 7,3 на бензин та 9,6 грн/л дизельне пальне. На скраплений газ акциз запропоновано підвищити з 52 до 70 євро/1000 л. Тобто на 0,9 грн/л за 5 років. Досить невеликий акциз на дизель тепер наздоганяє бензин, тому його покупцям теж доведеться платити майже по максимуму. А для споживачів LPG нічого не змінюється", – вважає директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Гравці ринку пального урядові повідомлення уже проаналізували й озвучили свої позиції. У Нафтогазовій асоціації України пропозицію Кабінету міністрів розкритикували і закликати переглянути її.

Наприкінці п'ятирічного періоду, за умови стабільного курсу євро, собівартість бензину збільшиться на 7,4 грн/л,  дизпалива – на 9,7 грн/л, а скрапленого газу – менше за 1 грн/л

"Це призведе до зростання вартості бензину та дизпалива для споживачів. Наприкінці п'ятирічного періоду, за умови стабільного курсу євро, собівартість бензину збільшиться на 7,4 грн/л, дизпалива – на 9,7 грн/л, а скрапленого газу – менше за 1 грн/л. Таким чином, все бюджетне навантаження ляже на споживачів бензину та дизелю, тоді як покупці скрапленого газу фактично не візьмуть участь у формуванні бюджету країни", – заявив президент Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко.

В Українській асоціації скрапленого газу вважають, що держава може взятися за підвищення акцизів на пальне значно пізніше, а не вже цього літа. Хоча і визнають: навіть якщо це відбудеться, то значного подорожчання автомобільного газу споживачам чекати не варто.

Значного подорожчання автомобільного газу споживачам чекати не варто

"Підвищення акцизів – це вимога умов вступу до Євросоюзу. Але це можливо та реально, не порушуючи умов, почати робити в рік самого вступу  і розтягнути процес на 7 років, наприклад (це легше для перебудування ринків, які споживають паливо). Якщо підвищення акцизу відбудеться відповідно до Директиви ЄС, тоді ціни на автогаз незначно зростуть – на 0,5-1,0 грн літр. Але газ завжди притримується на стелах у межах 50% від бензину. Відповідно, буде тягнутися за вартістю бензину", – вважає голова Української асоціації скрапленого газу Станіслав Батраченко.

Остерігаються підвищення акцизів на пальне й українські аграрії.Особлива зона їхнього інтересу – це дизель, який у великих обсягах знадобиться фермерам у період жнив. Тобто саме тоді, коли уряд і планує запроваджувати перший етап збільшення акцизів. А зробити значні запаси пального заздалегідь у період війни – це дуже складне і небезпечне завдання.

 

Де законопроєкт: чи готові депутати до голосування?

 

"Українській енергетиці" вдалося поспілкуватися з депутатами найбільших парламентський фракцій із двох комітетів – енергетичного та податкового. Усі вони підтвердили: попри повідомлення про готовність законопроєкту, уряд так і не зареєстрував його у парламенті. Ба більше – консультацій щодо розрахунків збільшення акцизів урядовці з депутатами не вели.

"Комітет ще не розглядає цей законопроєкт, тому позиції та пропозиції щодо цього ми не оголошуємо. Як розглянемо в робочих групах, відкрито, сформулюємо позицію, одразу повідомимо. Наскільки я знаю з тексту законопроєкту, він пропонує перший етап підняття акцизів з липня місяця. Тому зволікати з його розглядом не будемо", – зазначив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Депутати поки що не можуть спрогнозувати, коли саме Верховна Рада розпочне розгляд цього законопроєкту

Ні у профільному – податковому, ні у комітеті з питань енергетики поки що не можуть спрогнозувати, коли саме Верховна Рада розпочне розгляд цього законопроєкту. Лише зауважують: часу для його затвердження залишилося не так вже й багато: менше двох місяців. Пріоритетними для розгляду Верховної Ради є законопроєкти, які стосуються оборони країни. Водночас питання акцизів на пальне також важливе з точки зору наповнення бюджету додатковими надходженнями. Тому уряд може наполягати на першочерговості голосування і цього документу.

"На сьогоднішній день проєкт закону не зареєстрований. Тому ні я, ні інші народні депутати, експерти не бачили його тексту. Пропозиція уряду підвищити ставки акцизу на пальне до мінімального рівня за Директивою 2003/96/ЄС мною не підтримується, бо мета незрозуміла і підхід не відповідає економічним інтересам країни", – вважає членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Угода про асоціацію з ЄС не містить прямих вимог підвищувати акцизи на пальне в Україні до європейського рівня саме тепер

Критикують депутати і обґрунтування для підвищення акцизів, яке запропонував Кабінет міністрів. Одразу троє обранців – Інна Совсун, Ніна Южаніна та Олексій Кучеренко – переконують: Угода про асоціацію з ЄС не містить прямих вимог підвищувати акцизи на пальне в Україні до європейського рівня саме тепер. Однак у перспективі таке рішення є неминучим. Хоча й додають: прагнення уряду наповнити бюджет є зрозумілим. Бо державі катастрофічно не вистачає коштів.

"Додатково сплачені нами податки – це краще забезпечення тих, хто нас захищає. Це пріоритет номер один. Чи це єдина альтернатива, що ми маємо? Не думаю. Уряду також варто було б зосередитися на рівній конкуренції тих-таки АЗС. Експерти ринку показали на прикладі минулого року, що в однієї великої мережі АЗС податкове навантаження може складати 3 грн на літр проданого пального, а у іншої – 0,2-0,7 грн. І відбувається це не завдяки мегаефективному управлінню витратами, а найчастіше завдяки ухиленню від сплати податків", – вважає членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики Інна Совсун.

Що ж до Директиви 2003/96, на яку також посилається Кабінет міністрів, то стосується вона лише країн – членів Європейського Союзу. Відповідно – Україна поки що не має зобов’язання виконувати її негайно чи з прив’язкою до конкретної дати. Питання підвищення акцизів на пальне не обговорюється із міжнародними кредиторами. Це питання не згадується ні в меморандумі з Міжнародним валютним фондом, ні в програмі Ukraine Facility від ЄС.

"Я розумію, що державі потрібні гроші. За реалізацію пального Кабмін розраховує отримати приблизно 1,6 мільярди на місяць. Десь 19 мільярдів на рік. Ну непогана сума, це тільки за пальне. За проміжні продукти там не такі великі кошти будуть, але оці 19 мільярдів для бюджету – це непогано. Хоча знову-таки треба розуміти, що їх заплатимо ми з вами", – наголосив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики Олексій Кучеренко.

Потрібно знайти оптимальний баланс між тим, аби потреби оборони фінансувалися максимально, але працювала економіка і дотримувалася рівність умов для всіх

Уряд пішов на відверто не популярний крок – підвищення акцизів, що, безумовно, потягне за собою і ціни на саме пальне. Це означає, що Кабмін не бачить альтернативи цьому рішенню – дефіцит бюджету дається взнаки. Держава змушена шукати кошти, аби продовжувати фінансувати військо та оборону. На такі потреби закордонні партнери кошти не виділяють – макрофінансову іноземну допомогу Україна може витрачати лише на соціальні потреби.

"Під час війни дуже важливо дійти нормального суспільного договору щодо податків – усі повинні платити податки, – підсумувала членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики Інна Совсун. – Відтак, потрібно знайти оптимальний баланс між тим, аби потреби оборони фінансувалися на максимум, але працювала економіка і дотримувалася рівність умов для всіх".

Сергій Барбу, спеціально для “Української енергетики”