Banner map ukr

Стан і перспективи глобального енергетичного сектору в 2020 році - звіт МЕА

07 травня 2020МЕА
Стан і перспективи глобального енергетичного сектору в 2020 році - звіт МЕА

Вплив кризи, зумовленої пандемією COVID-19, на глобальний попит на енергоносії та обсяги викидів CO2 проаналізувало Міжнародне енергетичне агентство

Вплив кризи, зумовленої пандемією COVID-19, на глобальний попит на енергоносії та обсяги викидів CO2 проаналізувало Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) - переклад "Української енергетики".

Глобальне споживання енергоносіїв та обсяг викидів СО2 у 2020 році

Попит на енергоносії

Останні дані свідчать про те, що стрімке згортання глобальної економічної діяльності та жорстке обмеження свободи пересувань впродовж першого кварталу 2020 року спричинили падіння глобального попиту на енергоносії на 3,8% порівняно з першим кварталом 2019 року. Якщо карантинні заходи триватимуть протягом ще кількох місяців, а відновлення економіки відбуватиметься повільно у більшості регіонів світу (і це видається дедалі більш імовірним), річний попит на енергоносії в 2020 році може скоротитися на 6%, що повністю знівелює зростання попиту, яке відбулося протягом останніх п’яти років. Таке падіння попиту не спостерігалося впродовж 70 минулих років. Якщо заходи з протидії поширенню коронавірусу та відновлення економіки будуть більш успішними, падіння попиту на енергоносії може сягнути лише 4%. Проте нерівномірність процесу перезапуску економіки, порушення глобальних ланцюжків постачання та друга хвиля поширення інфекції, що може настати в другій половині цього року, можуть зумовити ще більше скорочення попиту.

Темп зміни глобального попиту на основні енергоносії, 1900-2020 рр.

Відкрити

Глобальний попит на енергоносії в першому кварталі 2020 року (1 кв. 2020 р.) зменшився на 3,8%, або на 150 мільйонів тонн нафтового еквівалента (Мтое) порівняно з першим кварталом 2019 року, що повністю знівелювало зростання попиту на енергоносії в 2019 році. Скорочення глобальної економічної активності зумовило набагато більше падіння попиту на певні джерела енергії, ніж на інші, при цьому падіння попит у 1 кв. 2020 р. значно перевищило падіння ВВП для певних секторів економіки та джерел палива.

У 1 кв. 2020 р. карантинні заходи з обмеження економічної активності та зміна погодних умов найбільше позначилися на попиті на вугілля та спричинили його падіння майже на 8% порівняно з 1 кв. 2019 р. Це відбулося переважно в енергетичному секторі внаслідок суттєвого скорочення попиту на електроенергію (- 2,5%) та конкуренції з дуже дешевим природним газом. Скорочення промислового виробництва також суттєво вплинуло на попит на вугілля  впродовж перших трьох місяців цього року, при цьому найбільш помітним виявилося падіння попиту на вугілля у Китаї.

Глобальний попит на нафту скоротився приблизно на 5%. Заходи з обмеження свободи пересувань та закриття робочих місць і кордонів зумовили різке падіння попиту на паливо, потрібне для подорожей особистим автомобільним транспортом та літаком, водночас  скорочення глобальної економічної активності пригальмувало споживання палива для перевезення вантажів.

У 1 кв. 2020 р. також зменшився світовий обсяг енергії, яку виробляють атомні електростанції, оскільки було взято до уваги скорочення попиту на електроенергію, зокрема в Європі та у США.

Попит на природний газ у 1 кв. 2020 р. скоротився приблизно на 2%, при цьому найбільш значне скорочення відбулося в Китаї, Європі та США. Падіння попиту на основних ринках було пом’якшено за рахунок стабільно низьких цін на газ, при цьому більшим виявилося падіння попиту на вугілля через скорочення попиту на електроенергію. Обсяги газу у сховищах у 1 кв. 2020 р. помітно зросли внаслідок збільшення (порівняно з аналогічним періодом минулого року) обсягів торгівлі скрапленим природним газом (LNG) та одночасного падіння попиту.

У 1 кв. 2020 р. приблизно на 1,5% зріс попит на відновлювальні джерела енергії завдяки додатковим потужностям, введеним впродовж останніх років у результаті  реалізації нових проектів у галузі повітряної та сонячної енергетики. Здебільшого об’єкти відновлювальної енергетики мають пріоритетний доступ до системи мереж, і їм не потрібно коригувати свої потужності з урахуванням попиту, що убезпечує їх від наслідків падіння попиту. Отже, частка відновлювальних джерел енергії у виробництві електроенергії суттєво зросла і сягнула рекордних позначок  у погодинній генерації для різних відновлювальних джерел у Бельгії, Італії, Німеччині, Угорщині та східних регіонах США.

Не в усіх випадках падіння попиту на енергоносії у 1 кв. 2020 р. відбулося внаслідок запровадження заходів з реагування на Covid-19. На падіння попиту також вплинули більш м’які (порівняно із середнім рівнем) погодні умови, що тривали взимку в більшості географічних поясів Північної півкулі. Вплив погодних умов виявився особливо сильним у Сполучених Штатах, де скорочення споживання газу домашніми господарствами та промисловістю, що склало 18%, було переважно зумовлено більш м’якою зимою, ніж у 2019 році.

Відмінності у тенденціях до зниження попиту для кожного виду палива стали причиною суттєвих змін у співвідношенні їхніх часток у світовому енергетичному балансі у 1 кв. 2020 р. У результаті падіння глобального попиту на вугілля його частка в енергетичному балансі скоротилася майже на 1 повний відсотковий пункт і склала менше 23%. При цьому частка нафти та природного газу зазнала незначної зміни. Частка відновлювальних джерел енергії зросла найбільше і склала майже 13%, що перевищує відповідний рівень 2019 року на половину відсоткового пункту. У секторі електроенергетики зростання частки відновлювальних джерел виявилося ще більш помітним – з 26% у 1 кв. 2019 р. до 27,5% у 1 кв. 2020 р.

Наслідки вжиття карантинних заходів для попиту на енергоносії на рівні регіонів у 1 кв. 2020 р. залежали від того, коли були запроваджені обмеження в кожній країні та яким чином вони вплинули на попит. Спираючись на дані щодо попиту на енергоносії, свободи пересувань та ступеня жорсткості карантинних обмежень, отримані у режимі реального часу, Міжнародне енергетичне агентство (IEA) оцінило наслідки вжиття карантинних заходів та інших обмежень для тижневого попиту на енергоносії порівняно з відповідними тижнями 2019 року. 

Менш суворі обмежувальні заходи, вжиті в Кореї та Японії, зумовили падіння попиту на енергоносії менше ніж на 10%. У Китаї, який був першою країною, де були вжиті карантинні заходи, не в усіх провінціях були застосовані обмеження однакового ступеня жорсткості. Попри це  заходи з протидії поширенню вірусу призвели до того, що на всій території Китаю тижневий попит на енергоносії скоротився приблизно на 15%. Карантинні заходи в Європі запроваджували поступово, починаючи з часткових обмежень і закінчуючи повноцінним карантином. Результатом часткових карантинних обмежень стало падіння попиту в середньому на 17%. У країнах з більшою часткою сектора послуг в економіці та більш суворими карантинними заходами скорочення попиту (з урахуванням впливу погодних умов) сягнуло в середньому 25%, а в деяких випадках – 30%. В Індії внаслідок введення повсюдного загальнодержавного карантину попит на енергоносії скоротився майже на 30%, тобто кожен додатковий тиждень карантину призводить до падіння попиту на 0,6%. Загалом, за нашими оцінками, кожен додатковий місяць, впродовж якого тривають обмеження з рівнем жорсткості, що відповідає початку квітня, може зумовити падіння глобального попиту на енергоносії приблизно на 1,5%.

Перший квартал 2020 року порівняно з першим кварталом 2019 року

Скорочення тижневого попиту на енергоносії впродовж періодів карантину та загальна зміна в попиті, 1 кв. 2020 р.

Китай зазнав кризи, зумовленої поширенням захворювання Covid-19, раніше, ніж інші регіони. У 1 кв. 2020 р. період, впродовж якого діяли карантинні заходи, тривав близько восьми тижнів, тобто довше, ніж в будь-якому  іншому регіоні. Через це в Китаї відбулося найбільш суттєве падіння загального попиту на енергоносії, а саме більше ніж на 7% порівняно з 1 кв. 2019 р.

В цілому у Сполучених Штатах Америки попит на енергоносії скоротився на 6% порівняно з 1 кв. 2019 р. Хоча в березні на попит вплинули заходи з протидії поширенню Covid-19, при цьому основна частка падіння попиту за квартал зумовлена більш м’якими погодними умовами.

Попит на енергоносії в Європейському Союзі скоротився на понад 5% порівняно з 1 кв. 2019 р. Скорочення економічної діяльності та падіння попиту на енергоносії в основному припали на березень після запровадження карантинних заходів. Найбільше падіння попиту спостерігалося в регіонах, які запровадили карантинні заходи раніше, наклали більш суворі обмеження та мають суттєву частку сектора туристичних послуг в економіці.

Вплив на попит на енергоносії в Індії у 1 кв. 2020 р. був помірним,  попит підвищився на 0,3 порівняно з 1 кв. 2019 р. Основні наслідки запровадження карантину в Індії для тижневого попиту на енергоносії стали відчутними лише тоді, коли країна запровадила загальнодержавний карантин у кінці березня. Оскільки карантин триває, відповідні наслідки для попиту на енергоносії будуть більш суттєвими у 2 кв. 2020 р.

Зміни у попиті на енергоносії до кінця 2020 року залежатимуть перш за все від тривалості, ступеня жорсткості та географічної поширеності карантинних заходів, а також від швидкості відновлення економіки. Початкові оцінки агентства IEA свідчать про те, що річний попит на енергоносії може скоротитися майже на 6%, що дорівнює сукупному попиту Франції, Німеччини, Італії та Сполученого Королівства  на енергоносії у 2019 році. Це потенційне падіння попиту на 6% буде у сім разів більшим, ніж падіння глобального попиту на енергоносії внаслідок кризи 2008 року, що нівелює повністю зростання попиту на енергоносії, досягнуте впродовж останніх п’яти років. Це падіння світового попиту на енергоносії в 2020 році в абсолютному вираженні є безпрецедентним, при цьому падіння попиту такого порядку у відносному вираженні не спостерігалося протягом останніх 70 років.

Прогноз на весь рік

Прогноз щодо змін у попиті на основні енергоносії з розбивкою за видами палива на 2020 р. порівняно з 2019 р.

Відкрити

Попит на усі види енергоносіїв, за винятком відновлювальних, зазнає найбільшого скорочення за останні десятиліття. У деяких випадках річне падіння попиту буде навіть більшим, ніж у першому кварталі.

  • Попит на нафту може скоротитися на 9% або 9 млн барелів/добу в середньому впродовж року, що означає повернення до обсягів  споживання нафти на рівні 2012 року.

  • Попит на вугілля може скоротитися на 8%, здебільшого внаслідок падіння попиту на електроенергію приблизно на 5% впродовж року. Це може зумовити скорочення обсягів виробництва електроенергії з використанням вугілля більше ніж на 10%. Відновлення попиту на вугілля для потреб промисловості та генерації електроенергії у Китаї стримує глобальне падіння попиту на вугілля.

  • Попит на природний газ впродовж усього року може скоротитися набагато більше ніж у 1 кв. 2020 р. через падіння попиту на газ для потреб електроенергетики та промисловості.

  • Попит на ядерну енергію також може скоротитися через падіння попиту на електроенергію.

  • Очікується, що попит на відновлювальні джерела енергії зростатиме завдяки низьким експлуатаційним витратам та можливості пріоритетного доступу до багатьох електромереж. Збільшення потужностей завдяки реалізації деяких нових проектів, що увійдуть в експлуатацію в 2020 році, також сприятиме збільшенню обсягів виробництва цих видів енергії. Проте попит на  біопаливо,  ймовірно, скоротиться внаслідок безпосереднього впливу такого чинника, як зниження транспортної активності.

У 2020 році попит на енергоносії має скоротитися у всіх основних регіонах планети. За нашими прогнозами, попит на енергоносії в Китаї скоротиться більше ніж на 4%, це – корінний поворот від тенденції до щорічного зростання попиту в середньому приблизно на 3% у період 2010-2019 рр. В Індії падіння попиту на енергоносії відбудеться вперше після невеликого зростання попиту в 2019 році. Проте у 2020 році найбільше падіння попиту на енергоносії відбудеться саме у країнах з розвиненою економікою. Як у Європейському Союзі, так і у Сполучених Штатах попит на енергоносії у 2020 році, ймовірно, скоротиться на 10% порівняно з рівнями 2019 року, тобто майже вдвічі порівняно із скороченням попиту внаслідок глобальної фінансової кризи. 

Зростання попиту на енергоносії з розбивкою за регіонами у 2019 та 2020 рр.

Відкрити

Якщо карантинні заходи триватимуть впродовж короткого проміжку часу та відновлення економічної активності відбуватиметься швидше, падіння глобального попиту на енергоносії може залишитися у межах 3,8% (що все таки у чотири рази більше, ніж падіння попиту впродовж глобальної фінансової кризи). Менша тривалість карантинних заходів та більш швидке відновлення економічної активності можуть стримати річне падіння попиту на нафту на рівні близько 6% (при цьому в середньому впродовж 2-4 кварталу спостерігатиметься більше падіння попиту, ніж у 1 кварталі) і вдвічі послабити негативні наслідки для річного попиту на вугілля, газ та ядерну енергію, що свідчитиме про відновлення попиту в 2-4 кварталі.

З іншого боку, можливе настання другої хвилі пандемії або повільне відновлення активності можуть загострити тенденцію до падіння попиту на певні види палива в 2020 році. Схоже на те, що об’єкти відновлювальної енергетики є єдиними джерелами енергії, попит на які зростатиме до кінця 2020 року незалежно від тривалості карантинних заходів або швидкості відновлення активності.

Викиди CO2 

Приголомшливе падіння попиту на енергоносії в 1 кв. 2020 р. зумовило суттєве скорочення викидів СО2 у глобальному масштабі, яке перевершує всі попередні. У 2020 році буде безпрецедентним не лише темп скорочення річного обсягу викидів СО2, до того ж і обсяг скорочення буде майже вдвічі більшим, ніж усі разом узяті попередні обсяги скорочення викидів, що мали місце після Другої світової війни.

Глобальні викиди СО2 в 1 кв. 2020 р. скоротилися більше ніж на 5% порівняно з 1 кв. 2019 р., здебільшого в результаті скорочення на 8% викидів СО2, зумовлених споживанням вугілля, на 4,5% - викидів СО2, зумовлених споживанням нафти та на 2,3% - викидів СО2, зумовлених споживанням природного  газу. Викиди СО2 скоротилися більше, ніж попит на енергоносії, оскільки скорочення попиту на більшість вуглецевоємних енергоресурсів виявилося найбільшим  протягом 1 кв. 2020 р.

Скорочення викидів СО2 було найбільшим у тих регіонах, які найраніше та найбільше постраждали від наслідків COVID-19: Китай (-8%), Європейський Союз (-8%) та Сполучені Штати (-9%), при цьому в США скорочення викидів було значною мірою зумовлено м’якими погодними умовами.

Перший квартал 2020 року порівняно з першим кварталом 2019 року

Очікується, що глобальні викиди СО2 скорочуватимуться навіть з більшою швидкістю впродовж наступних дев’яти місяців, що залишилися до кінця року. Обсяг викидів за 2020 р. становитиме 30,6 Гт, що на 8% менше, ніж у 2019 р. Цей рівень буде найнижчим після 2010 р. Таке скорочення обсягу може виявитися найбільшим за всю історію та у шість разів перевищить попереднє рекордне скорочення викидів, яке становило 0,4 Гт у 2009 р. і відбулося внаслідок фінансової кризи. Обсяг цього скорочення також буде вдвічі більшим, ніж сукупний обсяг усіх скорочень викидів, що сталися з часів Другої світової війни.

Прогноз на весь рік

Скорочення обсягу викидів СО2 може становити майже 2,6 Гт. З них понад 1,1 Гт можна віднести на рахунок скорочення споживання вугілля, 1 Гт – нафти та 0,4 Гт – природного газу. Найбільше скорочення викидів в абсолютному вираженні може мати місце в Сполучених Штатах (близько 600 Мт), при цьому Китай та Європейський союз не надто від них відставатимуть. 

Подробиці по секторам за посиланням -  https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2020/global-energy-and-co2-emissions-in-2020

Переклад "Української енергетики"


Banner index 250 2