Фактично за два місяці почнеться опалювальний сезон. У Міністерстві енергетики запевяють, що заплановані до початку опалювального сезону ремонти на енергетичних об'єктах відбуваються за графіком. Проте повідомляють, що найгірша ситуація з підготовкою до зими – у прифронтових і прикордонних з рф областях. Зокрема, йдеться про Херсон, Запоріжжя, Чернігів, Харківську та Сумську області.

"Безумовно, найскладніша ситуація там, де постійні обстріли. Це Херсон. Вони досить прицільно б'ють по наших бригадах, які виїжджають на певні роботи. Це Харків. Це прифронтові території. Більш-менш нормальна ситуація по Миколаєву, але щодо Запоріжжя – щодня приходить інформація про обстріли. Там складна ситуація. Плюс Чернігів і Сумська область – прикордонні. Оце найскладніші регіони", – сказав міністр енергетики Герман Галущенко.

Чи готові до опалювального сезону мешканці прифронтових міст, враховуючи минулорічний досвід? На жаль, не у всіх пошкоджених рашистами багатоповерхівках, які знаходяться у регіонах, наближених до фронту, замінили вибиті вікна на нові. А значить, якщо у ці будинки буде подаватись централізоване тепло, воно вилітатиме у повітря. А якщо тепла не буде?

"Українська енергетика" розпитала представників компаній-управителів, як готуються до зими жителі прифронтових міст.

 

Ізюм: здобутий минулої зими досвід стане у пригоді

 

Мешканці п’ятиповерхового будинку в Ізюмі, де з 2016 року діє ОСББ "Добробут-Ізюм", сьогодні думають про те, як взимку не опинитись в ситуації, яку вони пережили торік. Фактично з березня 2022-го по січень 2023 року будинок був без світла, тепла, газу та води. Опалення тут запустили 31 грудня 2022 року, після того, як провели обстеження централізованих мереж і вирізали радіатори у двох квартирах. Тепер гаряча вода в них проходить лише по стояку.

"Коли 2022 року почалась війна і ворог наступав, у березні у місті відключили світло, – згадує Марина Науменко, голова ОСББ "Ізюм 6+8". – Відповідно насоси припинили працювати, але вода залишилась в будинкових трубах. Її злили із системи там, де це було можливо. Оскільки у цокольному приміщенні нашого будинку знаходилось підприємство, до якого після початку війни не стало доступу, то вода залишилась у трубах. І коли почались морози, вона замерзла, і труби порвало".

Тоді у будинку проживало більше половини мешканців. Однак через постійні бомбардування та через те, що будинок опинився без світла, тепла, води та газу, люди почали виїжджати. Не покинули свої домівки мешканці 12 квартир, це 21 особа, які живуть там і досі. Здебільшого пенсіонери, яким немає куди дітися.

Отже, мешканцям, які залишились в будинку, довелось виживати і пристосовуватись до воєнних умов. За водою ходили до приватного будинку, де була власна свердловина. Їжу готували на дровах просто на вулиці, біля під’їздів. Взимку у квартирах було 5-7 градусів нижче нуля. Спати за такої температури – це ще те випробування! Мешканці ходили у квартирах у шубах, валянках, хустинах, шапках.

У такий спосіб виживали у лютому та березні. І лише у квітні 2022 року, коли окупанти захопили місто, у будинок почали давати світло, воду та газ. А от опалення не було. Проте люди принаймні могли грітись за допомогою електрообігрівачів. Це було непросто, бо майже всі вікна були знищені. Мешканці позабивали або позатуляли їх хто чим міг. Однак лише у власних квартирах. В решті помешкань гуляв вітер.

Ізюм. Фото: t.me/synegubov

Марина Науменко з початку війни жила поблизу багатоповерхівки, у приватному секторі, але була постійно на зв’язку із сусідами і часто навідувалась до своєї квартири. Там залишались тваринки: кіт, папуга, хом'як, африканські равлики. Останні не витримали зими, однак решта вижили, і жінка змушена була приходити годувати їх і прибирати за ними. 

ЗСУ звільнили Ізюм від рашистів 10 вересня.

"На щастя, будинок вцілів, у нього не було прямих влучань, але були вибиті майже всі вікна, і від вібрацій постраждав дах (у ньому були тріщини). Оскільки моя квартира на останньому поверсі, то вона також, як і інші квартири на п'ятому поверсі, потерпала від дощів. На жаль, міська рада на наші прохання про допомогу чи, принаймні, співфінансування робіт, чи матеріалів відповіла, що таких, як ми, багато, а коштів у місцевому бюджеті наразі немає. Потрібно шукати спонсорів та інвесторів. Сказали чекати", – розповіла представниця ОСББ.

На жаль, міська рада на наші прохання про допомогу чи, принаймні, співфінансування робіт, чи матеріалів відповіла, що таких, як ми, багато, а коштів у місцевому бюджеті наразі немає. Потрібно шукати спонсорів та інвесторів. Сказали чекати…

Однак, зрозуміло, мешканці не могли чекати, адже їх житло заливали дощі. У травні вони відремонтували покрівлю за кошти, які залишились на рахунку ОСББ. Пішло близько 30 тис. грн. Щодо вікон, то люди закривали їх хто плівкою, хто ковдрами, хто дерев’яними плитами із тріски деревини (OSB-плитами),а пізніше вже діставали ці плити через волонтерів і міськраду.

"Загалом минулий опалювальний сезон ми пройшли нормально. Нам пощастило, бо котельня, яка поруч із будинком, також не постраждала, тому ми мали тепло. Але у будинку немає багатьох вікон, і закрити їх бодай клейонкою ми не могли, бо не мали доступу до багатьох квартир (мешканці виїхали і не залишили ключів). А це означає – скільки тепла не подавай у будинок, він не нагріється, у квартирах не буде тепло. Проте люди, які лишались зимувати, не замерзли", – зазначила Марина Науменко.

З її слів, мешканці будинку сподіваються на те, що новий опалювальний сезон пройде нормально, але готуються до гіршого. Наразі ОСББ долучили до проєкту з КП "Жилкомсервіс", який передбачає встановлення вікон замість OSB-плит. Однак, йдеться про 40% вікон від загальної кількості, бо зі 162 знищено 66. Оскільки у людей сьогодні немає коштів, то доводиться чекати на допомогу від міста.

Загалом ситуація в Ізюмі станом на зараз відносно спокійна. Прильоти бувають рідко, хоча до лінії фронту якихось 70 км. 21 людина знову планує зимувати в будинку. В основному це люди літнього віку. Як боротимуться з холодом у разі відключень?

Альтернативи у плані генератора немає, тому що для нього потрібне пальне, а його ніхто не купуватиме. Скидатись на пальне мешканці не будуть, бо не мають грошей. Внесок до фонду ОСББ (4,50 грн за 1 кв. м) сьогодні сплачують лише 12% співвласників квартир. Минулої зими люди виживали без світла завдяки тому, що мобільні та ліхтарики заряджали у "Пунктах незламності". А ще користувались свічками. Так буде, кажуть, і цього року. І ховатись після тривоги будуть, як і раніше, у підвалі.

Внесок до фонду ОСББ (4,50 грн за 1 кв. м) сьогодні сплачують лише 12% співвласників квартир…

"Там у нас колись було складське охайне приміщення, де до створення ОСББ знаходився ЖЕК, – пояснила голова ОСББ. – Торік ми там робили все поспіхом, а тепер підготуємось краще. Зокрема, плануємо відновити туалет у підвалі, який колись там був в ЖЕКу, але потім був занедбаний через те, що став непотрібним. Через це минулої зими замість туалету використовували відро. Оновимо запаси води у великих пляшках. Підготуємо місця для сидіння, поремонтуємо двері, які викривило ударною хвилею через вибухи".

Буржуйки у будинку немає. Кажуть, її пропонували волонтери, але люди відмовились: в їхньому сховищі немає куди вивести трубу, тому і їжу готували на вулиці. Щоправда, для цього довелосб порізати на дрова всі дерева та кущі поблизу.

Наприкінці липня в Ізюмі розпочали встановлювати модульні котельні. Фото: city-izyum.gov.ua

"Думаю, що у найгіршому варіанті, якщо мешканці раптом знову залишаться без тепла і світла, то грітимуться, кутаючись у ковдри. Досвід вже є, – зазначила Марина Науменко, голова ОСББ. – Наш будинок, на жаль, ніколи не брав участі у проєктах з енергоефективності, тому він не утеплений, у ньому немає індивідуального теплового пункту тощо. Люди свого часу не підтримали такі ідеї, бо боялись, що під співфінансування з тим же Фондом енергоефективності потрібно брати кредит. До слова, ОСББ, яке поруч з нами, взяло кредит на такий проєкт, а тут – війна. І тепер воно у скрутному становищі. Тому сподіваємось сьогодні лише на те, що встигнемо до зими поставити вікна".

Правління ОСББ домовляється з мешканцями, які виїхали, передати ключі, аби можна було встановити вікна в їх квартирах, коли до цього дійде.

"Зараз на рахунку ОСББ приблизно 9 тис. грн, але я ще не розрахувалась, наприклад, з двірником. До того ж витрати будинку за місяць становлять у межах 154 тис. грн. Де брати гроші – невідомо. Тому жодних глобальних робіт не плануємо", – додала Марина Науменко.

Водночас жінка впевнена, що оскільки люди пройшли такі складні випробування, то пройдуть, у разі чогось, і нові. Головне, аби місто не бомбили і не обстрілювали.

 

Мешканці Сум на "чорний день" готують генератори

 

Більшість будинків у Сумах мають централізоване опалення. Відтак підготовка до зими відбувається відповідно до затверджених правил.

"Ще наприкінці травня були подані плани щодо підготовки до нового опалювального сезону, за якими перевіряється запірна арматура та інше устаткування, – розповів Роман Гученко, голова правління асоціації ОСББ "Сумщина", віце-президент Всеукраїнської ради голів ОСББ. – Трохи згодом, безпосередньо перед опалювальним сезоном, почнеться випробування мереж у будинках".

Деякі будинки, що мають автономне опалення, приймають рішення про забезпечення альтернативною електричною енергією, аби бути готовими до нетривалих вимкнень електроенергії.

"Звичайно, в даному варіанті словосполучення "альтернативна енергія" звучить доволі гучно. В більшості випадків йдеться про закупівлю генераторів (якщо їх ще немає). Для того, щоб підтримати у будинку більш-менш нормальну температуру, яка дозволить не розморозитись системі у разі тривалого блекауту, мешканці готують графіки увімкнень певних поверхів, квартир. Деякі ОСББ вже підготували відповідні плани", – зазначив Роман Гученко.

Передача генератора. Фото: Роман Гученко

Серед робіт, які зараз виконують фахівці у будинках: проведення окремої від тієї, що є, проводки, аби могли працювати двоконтурні котли, які знаходяться у квартирах.

Водночас до різних аварійних ситуацій готуються не лише члени правління ОСББ, але й пересічні мешканці. Люди ставляться до цього дуже серйозно, тому що мають досвід минулого року й знають усі різновиди небезпеки, з якими можуть зіштовхнутись, враховуючи, що область наближена до кордону з ворогом.

"Суми знаходяться безпосередньо за 30 кілометрів від кордону, – зазначив Роман Гученко. – Що можуть зробити безпосередньо співвласники у своїх багатоквартирних будинках – це запастись генераторами, пальним, і якщо підвал може слугувати найпростішим укриттям, то потрібно облаштувати його (звісно, якщо там певний час зможуть жити люди). Адже ми розуміємо, що якщо ТЕЦ, які генерують тепло, вийдуть з ладу, то співвласники зможуть грітись  лише разом у підвалі".

Водночас очільник Асоціації ОСББ "Сумщина" зазначив, що більшість підвалів не придатні навіть для найпростішого укриття. Щоправда, мер міста Суми повідомив, що міська рада виділятиме кошти для проведення внутрішніх комунікацій і для того, аби у будинках можна було зробити це найпростіше укриття. Втім сумчани не сподіваються на них. Більшість людей у разі відсутності тепла у квартирах планують виїхати до приватного сектору. Адже буржуйку можна поставити не у кожен підвал. І навіть якщо її там поставити, то ці підвали не такі великі, щоб вмістити всіх мешканців. До того ж жити у підвалі старші люди або жінки із дітьми реально можуть кілька днів, максимум тиждень.

Більшість підвалів не придатні навіть для найпростішого укриття…

Роман Гученко пригадав, як мешканці ОСББ, яким він керує, пережили минулу зиму, коли були вимкнення світла, а також проблеми із постачанням опалення. Тоді у будинку з 300 квартир залишились мешканці приблизно 20-ти.

"Добре, що у нас було автономне опалення і газ, – наголосив він. – Коли вмикали світло, то будинки трохи прогрівались. Під час обстрілів люди ховались у підвалах. Однак, загалом наші підвали не розраховані на те, щоб там можна було жити. Проте, так чи інакше ми маємо готуватись до того, що певний проміжок часу (у разі атаки) ми маємо бути в них. Отже, повинні запастись паливом, генераторами, їжею, водою".

До слова, ОСББ, яким керує Роман Гученко, купило генератор наприкінці травня 2022 року. Тоді він коштував приблизно 18 тис. грн, хоча тепер такий коштує близько 8 тис. грн.

Сумчанин зауважив, що для будинків із даховим котельнями ситуація є складнішою. Для того, аби газовий котел працював у котельні багатоквартирного будинку, потрібно мати генератор, вартість якого сьогодні становить, щонайменше, 1 млн грн. Відповідно, якщо у будинку 100-200 квартир, то за свої кошти співвласники не потягнуть купити його. Торік ОСББ таких будинків (їх у місті п'ять) звертались до міського голови, щоб він розглянув можливість фінансування або співфінансування для придбання генераторів, але ця пропозиція не була розглянута. Відтак грітись людям доведеться, хто як може. На жаль, сонячні електростанції – не варіант, бо дуже дорогі.

"Сонячні панелі, якщо встановлюють у багатоповерхівках, то за спонсорські кошти, – зазначив Роман Гученко. – Проблема у тому, що на багатоквартирний будинок потрібно закупити дуже багато панелей, аби вони дали потрібну кількість електричної енергії для роботи котлів та іншого обладнання. Так, панелі можуть дати певні обсяги електричної енергії для того, щоб десь у будинку було світло, але не для всіх мешканців. До того ж вартість необхідного обладнання та вихід згенерованої електроенергії сьогодні неспівставні. Тому таких проєктів будинкових СЕС сьогодні майже немає. Купувати сонячні батареї лише задля світла дуже дорого. Дешевше купити акумулятори й заряджати гаджети за допомогою генератора".

Та й коштів у співвласників ОСББ сьогодні немає. Програми, за якими людям могли надаватись кредити, діяли до війни. Зараз банки не видають кредити. Люди можуть скористатись лише програмою Фонду енергоефективності для встановлення індивідуального теплового пункту, але початковий внесок ОСББ має становити 40%. Таких коштів також немає.

"До того ж ІТП працює від електрики і бере тепло з центральної мережі. Відповідно, якщо у місті не буде тепла, то ІТП не працюватиме. Якщо не буде електроенергії, то він не буде повноцінно виконувати свою функцію, бо працюватиме під тим тиском, яке даватиме місто", – додав голова правління Асоціації ОСББ "Сумщина".

Фото: Shutterstock

Залишається дослухатись до вказівок органів місцевого самоврядування, наприклад, щодо того, коли потрібно спускати воду з будинків. А якщо у квартирах автономне опалення, то слід розуміти, як довго не буде електроенергії.

"Якщо у мешканців є автономне опалення, то ми радимо зараз закупити акумулятори, конвектори, перетворювачі. Адже якщо у будинку є газ, але немає світла, то від акумулятора (навіть від автомобільного) двоконтурний котел зможе працювати понад добу, не вимикаючись. А якщо його вмикати час від часу, лише для того, щоб бодай якось підтримувати температуру у квартирах, то ефект буде більш тривалий”, – розмірковує  Роман Гученко.

Людям, які живуть у будинках із централізованим опаленням, він радить мати чіткий план дій у разі тривалого відключення світла. Наприклад, переїзд на дачу чи до товариша, з яким слід вже домовитись. А починаючи з вересня, головам ОСББ варто особисто зайти у кожну квартиру (а не писати у загальний чат) і зібрати інформацію про те, хто з мешканців зимуватиме у будинку, а хто ні. Щоб розуміти ситуацію.

Людям, які живуть у будинках із централізованим опаленням, треба мати чіткий план дій у разі тривалого блекауту. Наприклад, переїзд на дачу чи до товариша, з яким слід вже домовитись…

"Адже якщо через поверх чи два у людей буде опалення, то ми розуміємо, що загалом у будинку температура не опуститься нижче 10 градусів, а значить все буде добре. До того ж така інформація допоможе органам місцевого самоврядування оперативно приймати рішення. Наприклад, у випадку розселення, вивезення людей тощо. Замість паніки і ситуації, коли ніхто не знає, за що хапатись, має бути чітка і зважена позиція", – додав представник ОСББ Сумщини.

 

У Запоріжжі увага на комунікаціях

 

Марина Гордиман керує чотирма ОСББ у Запоріжжі. Три з них – це майже ідентичні дев’ятиповерхівки на чотири під’їзди кожна. Одна дев’ятиповерхівка має лише один під’їзд.

Жінка починала головувати в ОСББ 2014 року: у дев’ятиповерхівці на чотрири під’їзди з 144 квартирами. У цьому будинку 2017 року за кошти мешканців утеплили фасад, тому у ньому тепло навіть за мінімального підігріву взимку: нижче 19 градусів температура у квартирах не падає.

Мешканцям пощастило, бо дев’ятиповерхівка на одній гілці з пологовим будинком, тому її ніколи не від’єднували від постачання. Навіть минулого опалювального сезону.

Інші будинки утеплені не повністю, а лише деякі стояки і завдяки тому, що мешканці згуртувались і зробили це.

Проте люди готуються до гірших розкладів. У плані альтернативного електропостачання, кажуть: тут нічого нового не придумати, бо будинок великий, а коштів немає. Відтак мешканці запаслись акумуляторами, павербанками, щоб можна було протриматися без світла певний час.

"До чого готуємося зараз – аби за дзвінком, у разі чогось, злити всю воду із системи, щоб вона не замерзла і її не порвало, – розповіла очільниця ОСББ. – Якщо нас відключать і у будинку не буде ані тепла, ані електроенергії, то сподіваємось на комунікації з нашою місцевою котельнею. Звідти нам мають повідомити, коли треба буде злити воду, і тоді цим займеться сантехнік".

До чого готуємося зараз – аби за дзвінком, у разі чогось, злити всю воду із системи, щоб вона не замерзла і її не порвало…

Жінка розповіла, що ще минулого року представники влади рекомендували мешканцям Запоріжжя під час блекаутів за можливості виїжджати сім’ям у приватний сектор. Там бодай можна грітися від пічного опалення. І приблизно 50% мешканців виїхали. Половина квартир досі порожні. Однак приблизно половина людей залишається, а деякі з тих, кого зараз немає, у вересні планують повернутись.

"Будемо діяти по факту, – планує Марина Гордиман. – Плити у нас газові, генераторів немає. Завдання для всіх просте – аби електричні мережу були в порядку. Ми пройшлись, зробили техобслуговування по будинку: перевірили всі контакти, клемники, автомати, бо перепади напруги розхитують систему, відповідно періодично треба щось підтягувати. Зараз ніби все зробили".

Будинок ОСББ "Чарівний світанок", Запоріжжя. Фото: Марина Гордиман

Голова ОСББ тішиться, що у двох ОСББ завдяки "теплим" кредитам мешканці встигли ще до війни повністю замінити електричну мережу. Завдяки цьому, сподіваються, протягом опалювального сезону проблем не буде.

"Тепер просто слідкуємо за тим, аби всі комунікації були у хорошому стані, аби все працювало. А якщо раптом щось відключиться, щоб це не дуже вплинуло на будинок. Треба перевірити, чи все у нас гаразд в елеваторному вузлі, чи всі стояки зібрані, тобто чи закінчили ремонти власники квартир, які хотіли щось замінити", – додала Марина Гордиман.

Вона згадала попередній опалювальний сезон. З її слів, він минув доволі м’яко. Навіть якщо і були якісь аварійні відключення, і якщо протягом дня не було електроенергії, то після цього всі системи, обладнання нормально запускались.

"Сподіваємось, що у новому сезоні не буде все аж настільки погано, бо все ж таки наші хлопці на фронті працюють", – підкреслила голова ОСББ.

Отже, підготовка до опалювального сезону багатоквартирних будинків у прифронтових містах, з одного боку, є подібною, а з іншого – різниться, бо залежить від нюансів самого будинку та міста. Більшість мешканців буде намагатись виїхати на зиму у більш спокійні міста країни чи принаймні у будинки у приватному секторі. Залишаться зимувати у своїх квартирах переважно люди старшого віку. У разі відключень будинків від тепла та електроенергії, їм доведеться, у кращому разі, використовувати генератори, у гіршому – грітись лише за допомогою теплого одягу та ковдр. Залишається лише сподіватись, що відключення світла якщо і виникатимуть, то будуть нетривалими.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"