Upper banner energy

Успішний експорт та імпорт електроенергії в Україні: реальність чи фантастика?

25 вересня 2017406

Саме перспективи та перепони, які існують на шляху до налагодження успішної роботи з експорту та імпорту електричної енергії в Україні, обговорювали депутати профільних комітетів Верховної Ради України, представники Міненерговугілля, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Світового банку та компаній на круглому столі «Створення можливостей для експорту/імпорту електричної енергії в Україні».

Захід відбувся 22 вересня за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та за сприяння Посольства Великої Британії в Україні.

Зокрема, в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський зазначив, що, відповідно до міжнародних угод, ключовою метою України в напрямку реформування енергосектору є інтеграція з європейськими енергетичними ринками: «За декілька років нам вдалося проголосувати не за всі, але за ключові законопроекти, які забезпечують можливість нашої інтеграції. І одним із ключових таких документів є закон «Про ринок електричної енергії», головна ідея якого полягає в тому, що ключовим гравцем на цьому ринку буде споживач, який отримає право купувати якісний продукт по справедливій ціні».

Високопосадовець наголосив на тому, що в рамках імплементації цього закону, у нас є низка завдань, які ми зобов’язані виконати: «Зокрема, інтеграція української енергетичної системи з європейською. Звичайно, викликів і проблем дуже багато, але ключовий меседж – в рамках синхронізації з європейським ринком у нас з’являться інші можливості: в першу чергу, з нарощування експорту електроенергії з України».

У свою чергу, Лев Підлісецький, член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, зазначив, що відкритість ринку електроенергії до імпорту є запорукою створення конкурентного ринку.

«Основна мета прийняття Закону України “Про ринок електричної енергії” − це запровадження конкуренції між виробниками з метою встановлення ринкової об’єктивної ціни для потреб споживачів, але конкуренція буде ефективною лише тоді, коли ринок буде відкритим до імпорту», наголосив депутат.

Керівник комерційного відділу, перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Кеті Котрел зазначила: «Енергетична безпека – пріоритетний напрям для України та становить великий інтерес для Британії. Ми вітаємо плани уряду реформувати ринок електроенергії. Наявність прозорих та конкурентних енергетичних ринків, які забезпечують рівні можливості для українських та іноземних інвесторів під наглядом незалежного регулятора, є запорукою енергетичної незалежності України.”

Йоханнес Баур, керівник програми "Енергетика. Довкілля. Транспорт" Представництва ЄС в Україні, підкреслив, що Європейський Союз всіляко підтримує прийняття Україною законопроектів про ринок електроенергії та про регулятор, однак вважає це лише першими кроками на шляху реформування вітчизняного енергетичного ринку: «Тепер потрібно впроваджувати вторинне законодавство, а також працювати над поліпшенням технічних правил та регуляторних оцінок. Інтеграція вітчизняної енергетичної системи з європейською повинна залишатися одним із пріоритетних напрямків роботи».

У свою чергу голова НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук наголосив на тому, що для України варіант повного синхронного об’єднання з європейською енергосистемою є єдиним можливим варіантом: «Саме тому завдання “Укренерго” на цьому етапі – забезпечити технічну можливість вільної торгівлі електроенергією, забезпечити інфраструктуру. Чи більше буде доступ інвесторів, тим кращою буде ситуація в економіці нашої країни в цілому. Технічна можливість продавати нашу електроенергію за кордон робить нашу країну інвестиційно більш привабливою. Протягом 2-3-х років після об’єднання власних ринків з європейським, всі країни демонструють чітку тенденцію до зниження оптової ціни на електроенергію на 25-30%. Це гарний сигнал для нас», зауважив Всеволод Ковальчук.

Він також наголосив на тому, що дуже часто серед ризиків процесу синхронізації називають протистояння монополій, однак, на його думку, це не є ризиком: «Не бачу для гравців великого ринку будь-яких проблем – навпаки, це нові можливості для них».

Директор департаменту електроенергетичного комплексу Міненерговугілля Ольга Буславець акцентувала увагу на тому що «на сьогодні діючими нормативно-правовими актами, зокрема Правилами оптового ринку електричної енергії, передбачено, весь обсяг імпортованої електроенергії повинен бути проданий в ДП «Енергоринок». Для цього необхідне встановлення Регулятором ціни продажу імпортованої електроенергії. Останній раз імпорт електроенергії здійснювався у 2015 році. У 2016 та 2017 роках не передбачався імпорт електроенергії тому, що не зважаючи на відомі труднощі з постачанням та забезпеченням вугілля, попит на електричну енергію забезпечувався та забезпечується за рахунок енергогенеруючої потужності країни. З метою підвищення безпеки постачання електроенергії та задоволення попиту на неї в країні у 2018 році Міненерговугілля опрацьовує питання включення до Прогнозного балансу ОЕС України імпорту електроенергії з Республіки Білорусь у І та ІV кварталах в обсязі 2,5 млн.кВтгод, в той же час буде передбачено експорт електроенергії на такий же обсяг в Республіку Білорусь в міжопалювальний період, коли в ОЕС України ми маємо профіцит генеруючої потужності. Після цього потенційні постачальники зможуть вести переговори та опрацьовувати умови договорів між Беленерго та українським постачальником. Законом України «Про ринок електроенергії» передбачено затвердження Регулятором у шестимісячний термін нового Порядку проведення електронних аукціонів з розподілу пропускної спроможності міждержавних мереж. В цьому документі повинні бути врегульовані всі питання щодо імпорту/експорту, транзиту електроенергії. Реальний вплив імпорту електроенергії на підвищення конкуренції на ринку електроенергії України можливий після повної синхронізації енергосистеми України з енергосистемами ENTSO-E, імплементації Закону «Про ринок електроенергії» та подальшої інтеграції ринку електроенергії України з європейськими ринками».

Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський поінформував учасників заходу про стан реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС». Зокрема, Юрій Недашковський зазначив, що «цей проект стане першим кроком для стратегічної синхронізації енергосистеми України з ЄС. Проект повністю інвестиційний та не потребує будь-якого навантаження на бюджет України. Повернення інвестицій буде забезпечено за рахунок продажу електроенергії на європейському ринку. Проект має розглядатися у комплексі з будівництвом ХАЕС №3,4 та відновлення лінії «Хмельницька- Жешув 750 кВ. Своєчасна реалізація цього пілотного проектуце єдина можливість України використати свій енергетичний потенціал».

 

Андрій Фаворов, директор компанії «Енергетичні ресурси України», у своєму виступі наголосив на тому, що в України є і технічні рішення, і всі можливості для успішного експорту та імпорту електроенергії: «Не вистачає тільки регуляторних рішень НКРЕКП та відповідних рішень Міненерго».

Водночас, Катерина Каралі, експерт із питань електроенергії Секретаріату Енергетичного Співтовариства, зазначила, що наразі в Україні нема можливостей для нормальної роботи трейдерів, оскільки всі правила роботи ринку диктує Міненерговугілля. Окрім того, вона висловила чимало застережень щодо експорту-імпорту електроенергії. Здебільшого, вони стосувалися того, що енергетичні ринки Молдови та України наразі є нерозвинутими. На питання щодо підтримки проекту «Енергетичний міст “Україна-ЄС”» Енергетичним Співтовариством Катерина Каралі відповіла наступне: «Ми не проти цього проекту, але й не підтримуємо його як такий. Ми ще маємо відповісти на велику кількість питань, бо є певні правила та обмеження, які варто серйозно обговорити. Є бажання Європи та України, однак усе треба обговорювати».

Олександр Домбровський після виступу пані Каралі пообіцяв присвятити окрему зустріч та обговорити з Енергетичним Співтовариством проект «Енергетичний міст “Україна-ЄС”» у відповідності до всіх коментарів, які прозвучали на заході.


Автор: Анастасія Єрмакова
Коментувати
Energy banner