Ворог не полишає спроб атакувати енергетичну інфраструктуру України. Ніхто не має сумнівів, що осінньо-зимовий період буде непростим. Про зміни, які мають допомогти в його проходженні, будівництво захисних споруд на підстанціях і умови збільшення імпорту електроенергії з Європи, "Українській енергетиці" розповів голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Чи можемо ми поговорити про фінансову сталість "Укренерго" напередодні ОЗП, як ви могли б охарактеризувати ситуацію і в тому числі з поточними боргами? Чи є нині необхідність переглядати тариф на передачу або диспетчеризацію "Укренерго", на яких підставах?

– Загальний борг на ринку електричної енергії сягає за позначку у 60 мільярдів гривень. Нам боргують учасники ринку за передачу електроенергії, диспетчеризацію системи та на балансуючому ринку. Ми, відповідно, не можемо у повному обсязі розраховуватись по своїм зобов’язанням. Причин утворення цього ланцюгу боргів декілька: некоректна робота механізмів PSO і суттєва недофінансованість тарифів "Укренерго". Зокрема, мова йде про статті видатків, з яких ми маємо покривати свої зобов’язання по PSO. Безумовно, така ситуація має бути змінена.

Щодо тарифів на 2024 рік. Ми подали свої розрахунки Регулятору, який їх зараз розглядає. Ми до кінця року очікуємо обґрунтоване рішення НКРЕКП, яке дозволить нам підтримувати свою ліквідність. Але ми не просто очікуємо рішення, а також намагаємось збалансувати фінансову ситуацію у компанії.

Ми залучали "зелені" бонди для покриття наших боргів по PSO по компенсації "зеленого" тарифу. Минулого року міжнародні банки дозволили нам перепрофілювати частину залучених раніше кредитів і спрямувати їх на покриття наших боргів перед учасниками ринку. Ми також спрямували у 2022 році на виплату боргів доходів, які ми отримали як плату за доступ до міждержавних ліній при експорті електрики. Це дозволило енергетичним компаніям підготуватись до минулої зими. Але безумовно, проблема ланцюгу боргів усіх перед усіма на ринку потребує регуляторного рішення.

Наразі активно обговорюється цифра заборгованості "Укренерго" "Гарантованому покупцю" ("ГарПоку") у 30 млрд грн за послугу для ВДЕ. Чи коректна ця цифра? Через що утворився борг і які кроки робите для врегулювання цього питання?

– Ми не вважаємо цю цифру коректною і не погоджуємося з нею. Причина у тому, що через певні судові рішення були відмінені регуляторні акти, які визначали формулу і механізм компенсації небалансів "ГарПока" з боку виробників "зеленої" енергії. Відповідно, "ГарПок" не отримуючи ці кошти з учасників ринку, почав актувати нам це у структурі послуги, за яку ми їм сплачуємо по PSO.

Ми не можемо з цим погодитись. Але, наскільки мені відомо, Регулятор вже зараз працює над запровадженням механізму, який дозволить нам з "ГарПоком" перерахувати борг і почати його погашення.

Обстріли тривають і також продовжуються спроби ворога завдати серйозної шкоди нашій енергетичній інфраструктурі. До чого готуватись?

– В кінці вересня ворог випустив більше 40 ракет по нашій країні, атакуючи об’єкти військової та цивільної інфраструктури. Серед обраних російськими терористами цілей був і об’єкт "Укренерго". Ми доволі швидко повернули його у роботу і разом з колегами з обленерго забезпечили відновлення живлення споживачів. Після цієї атаки нас всі питали: почалося чи не почалося? Ми не знаємо правильної відповіді, нам невідомі плани ворога. Але ми не можемо ігнорувати ані застереження ГУР Міноборони, ані президента про те, що ворог готується до атак на енергетику, веде розвідку, вивчає ситуацію.

Для нас це не привід для паніки. Це привід готуватись і зробити все можливе, що залежить від енергетиків, для забезпечення стабільної роботи енергосистеми, пропрацювати найгірші сценарії, підготуватись до швидкого відновлення у разі пошкоджень. Над цим зараз працюють і енергетики, і влада, і військові. Ми маємо досвід минулого року і розуміємо чого очікувати.

Також принагідно хочу підкреслити, що і споживачі мають підготуватись до складної зими. За можливості утеплити свої домівки, подбати про автономні джерела живлення. Для когось це генератори, якщо є можливість їх придбати і встановити; для когось – зарядні станції, повербанки, акумуляторні лампи та ліхтарі. Не зайвим буде підготувати запас води, їжі, ліків, перевірити, де розташований найближчий Пункт незламності. Ощадливо споживати електроенергію взимку, із настанням холодів, особливо вранці та ввечері. І, головне, пам’ятати, що у разі атаки на енергетичні об’єкти та їхнього пошкодження, енергетики зроблять все можливе, щоб якомога швидше повернути живлення у домівки.

Влітку активно ремонтувалась і відновлювалась генерація, підстанції, системи передачі е/е, водночас графіки споживання не вводились і попит задовольнявся на 100%. Що показало літо? Які висновки ви зробили для себе?

– Дійсно, цим літом у ремонтах перебувало більше енергоблоків, ніж зазвичай. Така ремонтна кампанія – наслідок численних пошкоджень електростанцій від російських ударів впродовж минулого опалювального сезону. Зокрема, ми говоримо про теплову генерацію.

Особливості роботи гідрогенерації влітку були пов’язані з досить тривалим паводком в цьому сезоні. Відповідно, "Укргідроенерго" весною не могло ремонтувати свої потужності через те, що мало пропускати паводок. Влітку гідроелектростанції "підстраховували" теплову і атомну генерації, які активно ремонтувались.

Ці інтенсивні ремонти, а по тепловій генерації це ще й відновлювальні роботи, призвели до того, що у системі досить часто виникав дефіцит потужності. Особливо значного рівня він сягнув в останні тижні серпня, коли у країні була спека. "Укренерго" було вимушено "підстраховувати" генерацію практично кожен день серпня, крім вихідних, залучаючи аварійну допомогу із сусідніх європейських країн.

Який загальний обсяг аварійної допомоги був залучений у серпні? Це був не найбільший обсяг порівняно з минулими періодами?

– Це був найбільший обсяг у порівнянні з усіма минулими періодами. Тільки за один місяць у серпні ми залучили більше аварійної допомоги, ніж за сім місяців цього року. Для розуміння наведу цифри: за 2022 рік ми звертались до операторів європейських сусідніх країн за аварійною допомогою п'ять разів, у довоєнному 2021 році – 10 разів. За вісім місяців цього року ми вже запрошували аварійну допомогу у наших європейських колег близько 30 разів в обсязі, який більше ніж у п'ять разів перевищив показник 2022 року. Левова частка цих обсягів була залучена у серпні, коли в енергосистемі через спеку суттєво зросло споживання, а у ремонтах перебувала значна кількість енергоблоків електростанцій.

Важливо розуміти, що влітку у системі не працювало ніякої іншої генерації крім тієї, що була у наявності. Ми бачили, як через пресу до нас звернувся національний Регулятор з дивним закликом віднайти якусь нову генерацію, яка могла б покрити дефіцит. Нової генерації знайти на той момент не вдалось, оскільки вона не могла взятись нізвідки. І це добре видно по заявках енергетичних компаній на балансуючому ринку.

Згідно з правилами роботи ринку, які затверджені регулятором, кожна електростанція зобов’язана подавати заявку на завантаження на всю потужність, яку має. Якщо станція не завантажена на 100%, то мусить розміщувати залишкову потужність на балансуючому сегменті ринку. Ми забирали з балансуючого ринку все, що на той момент було у наявності. І все одно у нас був дефіцит, тому доводилось залучати аварійну допомогу. Про що це свідчить? Про те, що в енергосистеми була потреба відновитись після російських ударів.

Але також це вказує і на інше. Зокрема на те, що наше з’єднання з Європою стало критично важливим елементом нашої енергобезпеки. Є, правда і третій, менш оптимістичний висновок: у періоди, коли ми були змушені залучати аварійну допомогу з сусідніх країн, обсяги імпорту електроенергії були незначні.

Через які причини?

– Причина – регулювання, яке запроваджене Регулятором у літній період. При цьому ми подавали свої пропозиції, які не були враховані. Тому була така ситуація: встановлені Регулятором вимоги ще дозволяли залучати імпорт електроенергії у липні, але, коли у серпні ціни в Європі зросли, імпорт по суті був заблокований. Проте не через технічні, а саме через економічні причини.

Ми говоримо про граничні ціни і, зокрема, їх верхні обмеження, які в окремі години "не пропускали" комерційний імпорт?

– Саме так. Ми говоримо про верхній price cap і відсутність будь-якого іншого альтернативного механізму залучення імпорту електроенергії.

Треба розуміти ще декілька важливих моментів. Аварійна допомога, яку ми залучаємо для балансування з європейських країн, не гарантована. Якщо на момент нашого запиту у наших сусідів – операторів енергосистем суміжних країн – немає надлишку потужності або можливості дати нам допомогу, ніхто це не буде робити на шкоду своїм споживачам у своїх країнах. Тому цей вид балансування і називається аварійна допомога, а не планова. Тому що вона надається у критичних або аварійних ситуаціях, але виключно за наявності ресурсу у системі в оператора-сусіда. Крім того, аварійна допомога дорожча за комерційний плановий імпорт. Взагалі купувати щось у режимі авралу завжди дорожче на будь-яких ринках. І це стосується будь-якого товару. Електроенергія – не виключення.

Імпорт електроенергії, по суті, комерційна операція, яку можна запланувати та, заключивши форвардні контракти, закупити у необхідних обсягах за нижчими цінами. Імпорт є важливим фактором збалансування системи взимку. Без нього надзвичайно важко буде збалансувати систему. Тому ці регуляторні недоліки, які проявились наприкінці серпня, необхідно усунути.

Вже більше місяця НКРЕКП розглядає новий проєкт граничних цін. Проте, що дивує, – у всіх каналах комунікацій транслюється, що верхній price cap лишається незмінним. Це навмисно робиться, щоб не піднімати чергову інформаційну хвилю про зростання цін на е/е, чи дійсно регулятор не має наміру збільшувати граничні ціні, попри те, що форвардні контракти наочно демонструють, що восени-взимку в Європі буде зростання цін?

– Я вважаю некоректним коментувати комунікацію Регулятора. В "Укренерго" ми підготували свої пропозиції. Їх дві. Перша – привести верхній price cap до рівня, при якому для імпорту електроенергії не виникає жодних економічних чи інших перешкод. Друга стосується імпортного PSO, якщо рішення про його запровадження буде прийнято.

Ми закликаємо виважено підійти до формування джерел покриття видатків. Розраховувати на тариф на передачу "Укренерго", як це пропонується, в умовах кризи ліквідності і тотальної недоплати з ринку, не можна.

І що ще дуже важливо: ми вважаємо, що якщо буде прийняте рішення про визначення спеціального імпортера або імпортерів, які будуть виконувати PSO, отримуючи компенсацію від держави, їх вибір має бути прозорим, конкурентним і зрозумілим.

Останнє. Компенсація, яка буде розраховуватись для такого імпортера, не може базуватись лише на різниці ціни між спотовими ринками Європи та ціною в аналогічному сегменті українського ринку. Чому? Це створює умови для отримання імпортером або імпортерами, які виконуватимуть PSO, завищеної компенсації. Вони можуть купувати електроенергію не по спотовій ціні європейського РДН (ринку на добу наперед), а по ціні ринку двосторонніх договорів, де ціна зазвичай нижча.

Аби уникнути таких маніпуляцій, потрібно чітко визначити прозорий механізм розрахунку компенсації, виходячи з реальних цін закупівлі за кордоном і продажу в Україні.

На якому рівні ви пропонуєте встановити верхні цінові обмеження, які зроблять імпорт прохідним?

– Я вважаю некоректним називати якісь конкретні цифри, тому що розраховувати їх це все-таки компетенція Регулятора. Ми вважаємо, що важливим є сам принцип.

Досі доступний імпортний перетин використовувався в Україні на близько 55%. Якщо регулятором буде запроваджена вдала конфігурація в якій будуть враховані найкращі з ваших і учасників ринку пропозицій, на скільки може зрости об’єм його використання взимку?

– Давайте я спочатку більш детально поясню, як відбувається процес збільшення дозволеного обсягу імпорту електроенергії з Європи. Ми приходимо до наших колег з ENTSO-E і кажемо: збільшить нам пропускну спроможність міждержавного перетину з 1,2 до 2 ГВт. І у відповідь наші європейські партнери ставлять нам дуже просте запитання: у вас влітку був значний дефіцит в енергосистемі. А він був у серпні, зокрема, в вечірні години максимального споживання. Середній коефіцієнт використання імпортного перетину у дефіцитний період склав 1,5-2%. Ви просите при цьому збільшити перетин до 2 ГВт. То може ви спочатку 1,2 ГВт виберете, а потім будемо говорити про підвищення?

От приблизно так виглядає наша розмова. І з точки зору операторів енергосистем це абсолютно логічні вимоги. Якщо ми говоримо про те, що нам дуже потрібно збільшити обсяг імпорту, а самі навіть не вибираємо ті обсяги, технічна можливість імпортувати які вже є, то виникає запитання: чи дійсно у цьому є потреба?

Безумовно, стратегічно ми продовжуємо наполягати на збільшенні пропускної спроможності і пояснювати для наших партнерів ситуацію на ринку. Проте, якщо б Україна продемонструвала, що потребує більше ніж 1,2 ГВт на імпортному напрямку, це б значно полегшило вирішення питання щодо збільшення технічної можливості імпортувати з Європи більші обсяги.

Повторюсь, навіть при гострому дефіциті у літні місяці ми поки що навіть і близько не підходили до "стелі" дозволеної пропускної спроможності саме через фактори, які ми обговорили перед цим. Тому регулювання, яке дозволило б нам зимою залучити більше імпорту, є критично важливим.

Повертаючись до ситуації влітку. Гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота в інтерв’ю "Енергобізнес" висловив стурбованість щодо прискорення темпів зносу обладнання у поточному режимі його експлуатації. За його словами, цитую: "диспетчер дає команду "завантажитись" і через 5 хвилин "розвантажитись". Агрегату, щоб зупинитись, треба близько 20 хвилин. Таким чином він не зупиняється, а вже має крутитись в інший бік. Відтак ми маємо високий рівень зношення ресурсу нашого обладнання". Як ми можете це прокоментувати?

– Ми детально проаналізували диспетчерські команди на "завантаження" і "розвантаження", які віддавались у той період, про який згадував пан Сирота. Дійшли висновку, що це було пов’язано не з забаганками наших диспетчерів. Команди віддавались через необхідність балансувати енергосистему.

Технічні, мережеві кодекси виписані таким чином, що кожна станція у межах своєї фізичної спроможності має надавати послуги з балансування. Навіть, якщо це важко виконувати. Команда, яка триває декілька хвилин, після того, як її було віддано диспетчером, це – нормальна практика. Це викликано необхідністю короткострокового балансування енергосистеми. Наш аналіз не виявив ніяких надлишкових, зайвих диспетчерських команд, яких можна було б уникнути.

Втім, разом з нашими колегами ми продовжимо аналізувати, чи є можливість скоротити кількість команд, щоб експлуатувати обладнання у більш ощадливому режимі. Якщо такі можливості будуть з’являтись, ми з радістю будемо давати менше навантаження на потужності, зокрема, і компанії "Укргідроенерго". Проте влітку маневр був обмежений. По суті, ми у великій мірі балансували енергосистему саме водою. Це було пов’язано з тим, що у роботі перебував не такий великий обсяг теплових електростанцій через ремонтну кампанію, а їх маневровість також була обмеженою.

Теплоелектростанції, які працювали на природному газу, не рятували ситуацію?

– По-перше, їх не так багато. По-друге, маневр потрібно було здійснити протягом доби – це декілька гігават. Тому врятувати ситуацію тільки за допомогою газових теплових електростанцій ми не могли. Саме тому ГЕС і ГАЕС постійно залучались і залучаються зараз до балансування енергосистеми.

А як будемо балансуватись зимою, коли великої води не буде через льодостав, коли вдарять морози?

– Буде менше води – скоротиться і діапазон можливостей. Але ми так само будемо залучати гідроенергетику для балансування. Так було раніше у довоєнні роки, і так само буде цієї зими.

Гідроенергетика грає значну роль у спроможності нашої енергосистеми у швидкому балансуванні. Розраховуємо, шо у майбутньому ці спроможності можуть зрости. Ми знаємо, що є проєкти "Укргідроенерго" по добудові певних гідроакумулюючих електростанцій і побудові нових. Проте, у стратегічній перспективі нам би хотілось, щоб основне навантаження лягало не тільки на "Укргідроенерго", а з’являлись би й нові "гнучкі" маневрові електростанції, які б допомагали гідроенергетикам балансувати енергосистему.

Системне рішення проблеми з великою кількістю команд і ступенем зношеності обладнання є. Мова йде про реалізацію проєктів з будівництва нових балансуючих потужностей, про які "Укренерго" говорить з 2017 року. І повірте, для цього не треба чекати перемоги, це треба робити вже зараз. Для того, щоб це нарешті сталось, потрібно одне: створити стабільне регуляторне поле, щоб інвестиції зайшли в енергосистему. І допоки цього не сталось, просто перестати віддавати команди гідроенергетикам неможливо. Тому що, якби це сталось цього літа, то призвело б до дефіцитів і необхідності обмежувати споживачів.

Чи потрібно на вашу думку відновлювати Каховську ГЕС?

– Нам як оператору енергосистеми будь-яка гідроелектростанція надзвичайно важлива і корисна для балансування. І Каховська ГЕС – не виключення. Безумовно, рішення буде прийматись після деокупації наших територій і, виходячи із співвідношення витрат і переваг. Але нам, повторюсь, як оператору системи краще, коли гідроелектростанцій в енергосистемі більше.

Запитання по експорту. Зрозуміло, якщо імпорт – це питання виживання, то експорт – це питання економічної стабільності, додаткових валютних надходжень і розвитку нашої країни… Як ми бачимо, восени обсяги експорту зростають, хоча, вочевидь, тут задіяні сезонні фактори.

– На жаль, у цьому році, на відміну від попередніх періодів, експорт електроенергії не є фактором економічної стабільності. Його обсяги зовсім незначні. Енергосистема ще не відновилася до того рівня, коли здатна виробити великі обсяги електроенергії, які можна експортувати за кордон. Те, що ми спостерігали з вересня та на початку жовтня – це ситуативне та сезоне явище. Маємо незначні вільні обсяги для експорту переважно у денні години доби через високу активність сонячних електростанцій. При цьому вдень споживання у цей період зменшилось із припиненням літньої спеки. Тож маємо невеликий надлишок, який можна експортувати.

Минулого року через різницю у цінах між українським і європейським ринками, експорт електроенергії дозволив нам, як державній компанії, залучити додатково близько 6 мільярдів гривень. Ми спрямували ці кошти на виплату боргів на ринку електроенергії. Таким чином також надали суттєву підтримку виробникам електроенергії перед минулим опалювальним сезоном. Зараз, із збільшенням споживання та зниженням температури повітря, доходи від експорту будуть незначними.

Але, важливо сказати, що дозволена європейцями технічна можливість інтерконекторів для експорту у нас зараз навіть більше ніж була торік – 400 МВт. У минулому році ми починали зі 100 МВт, потім вийшли на 200, і наразі 400. Але проблема у тому, що немає вільних об’ємів електроенергії, яку можна продати на зовнішніх ринках.

На майбутнє – експортні спроможності будуть розширюватись, але це буде залежати і від темпів відновлення генерації і від результатів проходження опалювального сезону 2023-2024 років. Поки що ні в кого немає чіткого розуміння, чи зможе енергосистема з квітня по жовтень постійно виробляти додаткові обсяги електроенергії, щоб продавати їх в Європу.

Проте, як я і сказав, наразі нас, як системного оператора, набагато більше хвилює імпорт.

Нещодавно НКРЕКП ухвалила рішення про розподіл 100% доступної пропускної спроможності міждержавного перетину між Україною та Словаччиною для експортно-імпортних операцій з електроенергією на добових аукціонах. Яким буде практичне втілення цього рішення і чи вирішилось питання валютних обмежень, яке стояло на заваді співпраці з європейськими операторами?

– Питання валютних обмежень для учасників аукціонів, у тому числі іноземних, вже врегульовано.

Ми наразі на фінальному етапі узгодження з румунськими колегами всіх необхідних для початку спільних аукціонів процесів. Я не хочу передчасно називати терміни, але сподіваюсь, що у найближчій перспективі ми почнемо розторговувати доступ до міждержавних інтерконекторів за європейськими правилами, тобто за процедурою спільних аукціонів, з Румунією. Ці спільні аукціони будуть базуватись на платформі, яка розроблена "Укренерго". Спільні аукціоні з іншими країнами – Польщею, Словаччиною, Угорщиною – будуть проходити на універсальній європейській платформі JAO. І тут, я сподіваюсь, що дуже скоро ми теж зможемо оголосити про хороші новини.

Для того, щоб аукціони за європейськими правилами стали реальністю, потрібно було врегулювати низку законодавчих питань. Дякую Верховній Раді, та, зокрема, комітету з енергетики за те, що всі необхідні законодавчі норми були прийняті. Тому дорога перед нами відкрита. Зараз ми разом з нашими колегами з операторів Угорщини, Словаччини та Польщі у процесі приєднання до європейської платформи. Наступний крок – початок спільних аукціонів на доступ до міждержавних перетинів з цими країнами.

Є розуміння коли розпочнуться перші такі аукціони?

– До кінця року на платформі JAO. А перші спільні аукціони на платформі "Укренерго" ми плануємо провести вже найближчим часом. Ми про це обов’язково повідомимо окремо.

Можете розповісти про платформу "Укренерго" більш детально?

– У нас є дочірня компанія, яка називається Ukrenergo Digital Solutions. Це компанія, яка розробляє для "Укренерго" софт, зокрема, і для роботи диспетчерських центрів. Також розробила аукціонну платформу. Це та сама платформа, на якій у минулому році проводились усі експортні аукціони. Вона дала можливість забезпечити конкуренцію між учасниками, що також сприяло збільшенню надходжень і отриманню кількох мільярдів гривень минулого року.

Платформа розроблена відповідно до порядку проведення аукціонів, які визначені Регулятором. Наразі НКРЕКП сформувала регуляторну рамку, щоб проводити спільні аукціони, і наша платформа до цього вже адаптована. Це гарний якісний IT-продукт, створений фахівцями "Укренерго", який вже пройшов практичне тестування.

Платформа дає переваги учасникам, у порівнянні з JAO (Joint Allocation Office)?

– Ні, але вона дешевша для учасників ринку.

На скільки?

– На декілька сотень тисяч доларів на рік. Для того, щоб проводити аукціони на JAO потрібно сплачувати абонентський внесок за приєднання до платформи та користування нею. Тому деякі оператори вибирають нашу платформу, деякі надають перевагу JAO.

Голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський поставив питання: чому, зокрема, румунський оператор погодив структуру розподілу перетину, що передбачає розподіл 35% потужності на річних аукціонах, 35% – на місячних, а 30% – на добових, а словацький – ні? Зокрема, він вніс пропозицію зобов’язати НЕК "Укренерго" у найкоротші терміни надати НКРЕКП усі листи-звернення до суміжних системних операторів та їхні відповіді щодо проведення місячних і річних аукціонів. Чи надали ви листи, які вимагала комісія і як можете прокоментувати чому не запроваджуються місячні і річні аукціони із Словаччиною?

– У НКРЕКП знають, що це вимога наших європейських колег з ENTSO-Е. З чим вона пов’язана? З війною, яка іде в нашій країні. Наприклад, ми і європейська сторона проведемо місячний або річний аукціони, отримаємо результати, а раптом станеться форс-мажор (наприклад, масована атака на енергетику), і цей експортний або імпортний графік не можна буде виконати. Хто буде нести фінансові ризики? Наші європейські партнери вважають такі ризики суттєвими. І, відповідно, ми практикуємо добові аукціони. Як показала практика минулого року, добова розмірність аукціонів, абсолютно нормальний, плановий процес.

Проблема не у місячних чи річних аукціонах. Справжня проблема полягає у тому, що запроваджене цінове регулювання не дозволяє залучати імпорт. Крапка. І тут треба працювати і знаходити рішення.

Головний диспетчер Віталій Зайченко на "круглому" столі DiXi Group казав, що робота зі збільшення дозволеного обсягу експорту є дуже непростою, у тому числі і через побоювання ваших європейських колег, через проблеми низькочастотних коливань. Чи продовжуєте ви роботи по зменшенню впливу таких явищ і запровадження стабільної роботи енергосистеми?

– Низькочастотні коливання, як проблема, були ідентифіковані європейськими колегами ще до повномасштабного вторгнення, у 2021 році. План заходів для її вирішення був узгоджений з ENTSO-E. Частково ця проблема вирішується шляхом встановлення STATCOMів. В енергосистемі вже встановлено один STATCOM з чотирьох необхідних. Частково ця проблема також вирішується за допомогою заходу, який не був передбачений у каталозі ENTSO-Е – це введення у роботу нового інтерконектора між Україною та Польщею. Тому що поява нового зв’язку між українською і європейською енергосистемами, ще й такого потужного, стабілізує з’єднання і гасить низькочастотні коливання, які можуть виникнути. Тому зараз ситуація з низькочастотними коливаннями суттєво краща, ніж була. І наразі низькочастотні коливання не є обмежуючим фактором для подальшого зростання експорту і імпорту.

У контексті підготовки до ОЗП повідомлялось, що з урахуванням досвіду минулої зими оновлюються "протоколи реагування на надзвичайні події: яким чином, в якій послідовності, як реагувати на екстрені ситуації". Чи вже затверджені ці зміни (яким документом) і чи можете ви розповісти більш детально що зміниться?

– По суті, це плани реагування на масштабні обстріли енергетичної інфраструктури. Розглядаються різні сценарії. Наприклад, вийшла з ладу підстанція N і електростанція N – яким чином заживити споживачів як найшвидше в такий ситуації.

Такого плану раніше не було?

– Був, але його необхідно оновлювати, і ми над цим працюємо.

Ліміти для областей цієї зими будуть відрізнятись від минулого року?

– Наша задача максимум полягає у тому, щоб ліміти не довелось застосовувати. Але у принципі ліміти розраховуються з урахуванням обсягу виробництва електростанцій, які у цей момент часу працюють у системі, імпорту електричної енергії, а потім розподіляються по областях. Вже у кожній області військово-цивільні адміністрації і обленерго розподіляють цей ліміт між конкретними споживачами. Ліміти для областей визначаються пропорційно до їх споживання. А споживання визначається на основі режимного заміру: у певний день міряється, яка область скільки споживає у кожну годину доби. Звісно, заміри знімаються у літньому та зимовому режимах. І такі заміри дозволяють порахувати ліміти для кожної області.

З досвіду минулого року ми знаємо, що області мають свої особливості, які не можна не брати до уваги. У деяких областях велика частка критичної інфраструктури, свої особливості у прифронтових областях. Є області, в яких багато переселенців, і це не тільки західні. Також, наприклад, Дніпропетровська. І ці особливості мають бути враховані, щоб спростити розподіл, який базується на розрахунках пропорційно споживанню, і при цьому не створити ситуацію, коли споживачі отримуватимуть доступ до електрики у різних областях нерівномірно.

Як виявилось, справедливий розподіл електроенергії між споживачами – це велике мистецтво, яке треба опановувати. І ускладнюється ситуація тим, що у світі мало хто має досвід у цьому, який Україна могла б запозичити. Але ми самі, спираючись на власний досвід, отриманий під час минулого ОЗП, зараз набагато краще розуміємо ці особливості в умовах війни.

Тому сподіваємось, що якщо під час опалювального сезону ми будемо вимушені запровадити ліміти, вони вже будуть краще збалансовані.

Чи зросло споживання електроенергії в Україні з огляду на певне відновлення економіки, повернення українців з-за кордону, релокацію підприємств? На початку війни споживання скоротилось на 30%, скільки з цього об’єму вже відновилось?

– Об’єм споживання росте незначно в окремі місяці, якщо порівнювати з минулим роком. Якщо розглянемо поточний рік, то споживання за вісім місяців було у середньому на 10% менше ніж за аналогічний період минулого року. На загальну цифру споживання впливає ефект відключень, які були у січні-лютому. Якщо усунути цей ефект і подивитись на період з квітня по вересень, то ми побачимо дуже незначне, помірне зростання споживання місяць до місяця – не більше 2%. Але такого стрибка, який був коли закінчився COVID, ми зараз не спостерігаємо.

Зараз активно будуються споруди для захисту критичних підстанцій від трьох типів загроз внаслідок ударів росіян: уламків, дронів, ракетних ударів. Частину об’єктів "Укренерго" будує самостійно, а частину захищає Агентство відновлення. Як на мене, у цьому питанні є елемент конкуренції, це так?

– Ви знаєте, ми маємо настільки стислі терміни і такі обсяги робіт, що на конкуренцію немає ані часу, ані сил. До того ж ми переслідуємо спільну мету: захистити нашу енергосистему так, щоб максимально мінімізувати наслідки ракетних та дронових атак. Ми дійсно розділили роботу з Агентством, оскільки "Укренерго" має десятки об’єктів, які потребують захисту. І ми дуже вдячні Агентству відновлення, що вони взяли на себе непросту задачу нам допомогти.

У нас всі технічні рішення і організація роботи між собою синхронізовані. По-іншому було б неможливо все це ефективно виконувати. Ми маємо достатньо фінансового та інженерного ресурсу, щоб наші підстанції були максимально захищені, наскільки це можливо в умовах сучасної війни.

Я не можу з міркувань безпеки назвати відсоток виконання робіт або якісь терміни. Не хочу підказувати російським терористам зайву інформацію. Але я можу сказати, що такі проєкти із інженерного захисту складаються з трьох ключових рівнів: перший – це фізичний захист обладнання від уламків ракет або дронів. Переважно це або біг-бегі (великі мішки з піском), або габіони (металеві сітки з піском або камінням), якими обставляється обладнання. Для розуміння масштабу таких робіт скажу, що нам потрібно збудувати 100 км габіонів.

Другий рівень захисту – антидроновий. Це спеціальні інженерні споруди, які мають брати на себе дронові удари. І третій рівень, найбільш складний, – антиракетний захист. Тут не можу вдаватись у деталі, але можу сказати, що перед тим, як почати застосовувати ці рішення, ми проаналізували досвід інших країн світу. Такого комплексного захисту на об’єктах енергетики ніде немає. Україна буде першою країною, яка реалізує такі складні технічні проєкти.

Також важливо розуміти, що покладатись тільки на інженерний, пасивний захист у разі масованих атак – неможливо. Тому насправді ключовим і головним елементом захисту від ракетних та дронових ударів є ППО. Наші Сили оборони стали ще більш вправними і досвідченими за останній рік, зросла і щільність ППО. Безумовно, у світі не існує стовідсоткового захисту від таких атак, які ми пережили, як і не існує ППО, яке збиває абсолютно все. Але ми, і енергетики, і влада, і військові, зробимо все, щоб максимально мінімізувати можливості ворога руйнувати наші енергетичні об’єкти.

План розвитку системи передачі "Укренерго" і звіт достатності генерації затверджені? Яких змін очікувати?

– Ці документи затверджені ще минулого року. Готуються оновлені редакції. В умовах військового стану ми їх, на жаль, не можемо публікувати, але основний тренд, якщо ми говоримо про систему передачі, це безумовно розвиток інтерконекторів, розвиток зв'язків з Європою під майбутні, як експортні, так і імпортні операції. Також, безумовно, відновлення інфраструктури, яка постраждала внаслідок російських атак.

Дуже велика частина плану розвитку буде присвячена збільшенню пропускної спроможності мереж після деокупації територій. Звісно, ми бачимо в якому стані перебувають наразі наші об’єкти і розуміємо, що багато чого доведеться відновлювати або відбудовувати заново.

Деякі вузли, зокрема, ті, що знаходяться на сході, будуть перебудовані в іншій конфігурації. Маріупольський енерговузол точно буде в іншому виконанні. Тому що деякі класи напруги там були історично побудовані саме під зв’язки з рф. Але всі ці зміни вже відбудуться після звільнення наших територій.

Польські ЗМІ повідомляли про намір компанії Orlen Synthos Green Energy побудувати абсолютно нове транскордонне сполучення – між Хелмом і Рівненською атомною електростанцією. Повідомлялося шо довжина лінії електропередачі 400 кВ складатиме 175 км (23 км – зі сторони Польщі, решта – в Україні). Лінія має забезпечити двосторонню передачу енергії на рівні приблизно 1 тис. МВт. На скільки цей проєкт є важливим і яку роль в його реалізації відіграє "Укренерго"?

– Потрібно говорити не конкретно про Рівненську АЕС і її зв’язок з Хелмом або будь-яким іншим європейським енерговузлом. А потрібно говорити про додатковий зв’язок з Польщею. Чому? Тому що є набагато ближчі об’єкти до Хелма, ніж Рівненська АЕС. І звісно ж ця АЕС, як і будь-яка інша, не працює окремо від ОЕС України. І куди б ми не приєднували новий інтерконектор, хоч до Рівненської АЕС, хоч до Південноукраїнської чи до ДніпроГЕСу, від цього ситуація не зміниться. Проте питання вибору оптимального маршруту з’єднання лишиться актуальним.

Я так розумію, таку конфігурацію обрала саме польська компанія інвестор…

– Ми з цією компанією ведемо діалог. Ми передали їм свої коментарі, як ми бачимо розвиток зв'язків з Польщею. Ми також у діалозі з цього питання з польським системним оператором PSE. Я впевнений, що ми знайдемо спільне оптимальне рішення.

Чи реально очікувати, що ще до закінчення війни "Укренерго" повернеться до проєкту реконструкції ЛЕП 400 кВ Мукачеве — Вельке Капушани (Словаччина), а також будівництва ЛЕП 400 кВ Приморська — Ісакча (Румунія), в якій конфігурації? Які заходи загалом плануються для розвитку і збільшення потужності міждержавних інтерконекторів?

– Розвиток міждержавних інтерконекторів – це суттєва складова нашого 10-річного Плану розвитку мережі. Ми не відмовлялись від реалізації цих проєктів, які дозволять значно посилити наше з’єднання з Європою та збільшать пропускну спроможність з сусідами. Під час війни ми разом з польськими колегами відновили потужний інтерконектор, який зв’язує Україну та Польшу. Ця лінія вже у роботі.

Я не можу вдаватисть у деталі щодо конфігурації мережі у військовий час, але наразі триває будівництво частини інтерконектору у румунському напрямку, який проходить по нашій території. Його запуск у роботу, до речі, дозволить також підвищити надійність енергоживлення на півдні для українських споживачів. Тож роботи по розвитку міждержавного з’єднання не зупиняються.

Згідно стратегії, яка останнім часом окреслюється Міненерго, генерація має стати більш "зеленою", ніж зараз, і децентралізованою. Проте Європа озвучувала наміри згодом вивести атомну генерацію зі своєї "зеленої" таксономії, і тоді наш енергомікс стане менш "зеленим"… Чи готова буде магістральна мережа до обслуговування більш розгалуженої генерації в Україні і наскільки важливі для нас трансформації з "зеленим" переходом в ЄС? Як це буде впливати на потенційні обсяги нашого експорту?

– Відповідаю на ваше перше питання. Магістральна мережа буде готова. Більше того, магістральна мережа вже зараз готова видати у рази більше "зеленої" чи будь-якої генерації. Для мережі немає значення, з якого джерела походить кіловат. Проблем з цим немає жодних.

Стосовно другого запитання, я все-таки сподіваюсь, що атомна енергетика не буде вилучена з європейської таксономії. На моє переконання це принесе більше проблем безпосередньо європейській енергетиці. Тому що, якщо атомна енергетика "зникне з горизонту", чимало європейських країн відчують значні проблеми з балансом електроенергії у своїх енергосистемах.

В Україні ми маємо можливо найкращі в Європі стартові позиції, щоб стати потужним експортером електроенергії. Україна, в енергетичному сенсі, потенційно донор для Європи, а не реципієнт. Ми говорили про це задовго до повномасштабного вторгнення, визначаючи сценарії розвитку енергосистеми.

Цільовий сценарій з точки зору оператора енергосистеми має виглядати так. Ми спостерігаємо, що висока частка атомної електроенергії у нашому балансі поєднана з виробництвом непогано розвинутих гідроелектростанцій і відновлюваною енергетикою. Це залишає нам на найближче десятиліття одну задачу, яку маємо вирішити для енергосистеми, – це заміна теплової генерації, яка переважно функціонує на базі застарілих радянських технологій, на певний "коктейль" сучасних генеруючих потужностей. Ці додаткові потужності можуть складатись із сонячних і вітрових джерел генерації, але обов’язково у супроводі високоманеврових потужностей і додаткового навантаження на атомні електростанції.

Тобто основна ідея у тому, щоб балансувати енергосистему не слабоманевровими радянськими вугільними ТЕС, які виробляють дорогу електрику, а пропускати у системі більше дешевої і чистої "зеленої" генерації. Це вимагатиме додаткових високоманеврових потужностей для балансування, наприклад, газових пікерів. Такі пікери включались би набагато рідше, кілька разів на день, і виробляли би менше електрики, ніж зараз вугільні теплові станції, але при цьому вони б допомагали балансувати "зелену" генерацію. Це дозволило б залучити в енергосистему набагато більше "зеленої" електрики ніж зараз за участі вугільних ТЕС, які діють у своїх технічних параметрах. Тоді наш мікс, або "коктейль", який виробляють всі електростанції у країні, міг би бути "зеленим". До того ж кіловат би коштував значно дешевше, ніж коштує зараз. Моделювання енергосистеми на десятирічний період ми робимо і оновлюємо щороку. І таке моделювання показує, що такий шлях розвитку, дозволив би отримувати якомога більше саме дешевої електрики для споживачів.

Драйвером "озеленення" "мікса" електроенергії в Україні буде не стільки європейська регуляція, скільки усвідомлення, що так дешевше і так надійніше.

Чим швидше це усвідомлення прийде до нас всередині країни, тим швидше почне змінюватись регуляція у галузі, почнуть залучатись інвестиції, будуватись нові об’єкти. І це не тільки можна, але й треба робити вже зараз, навіть в умовах війни. Підготовка до прийдешнього опалювального сезону – це питання нашого виживання. Але будуть і інші зими, до яких треба готуватися. Війна закінчиться Перемогою. Божевільний сусід залишиться під боком. Тому вже сьогодні дуже важливо створювати умови, щоб інвестори були зацікавлені будувати генеруючи потужності в Україні, і це було б їм вигідно. Тоді у нас не буде проблем у підготовці до наступних опалювальних сезонів.

Альона Манжело спеціально для "Української енергетики"