Upper banner energy

Як запобігти «бурі» у виконанні Угоди про Асоціацію?

24 квітня 2017741
Watch?v=mbschtmgbjg

21 квітня експерти громадської організації «DiXi Group», громадянської мережі «ОПОРА», всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України», ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» та асоціації «Європейсько-Українське агентство», презентували результати моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля за 2016 рік та обговор

21 квітня експерти громадської організації «DiXi Group», громадянської мережі «ОПОРА», всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України», ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» та асоціації «Європейсько-Українське агентство», презентували результати моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля за 2016 рік та обговорили наслідки подальших зволікань з виконанням зобов’язань.

 

Однією з ключових цілей моніторингу є інформування українського суспільства про значення та переваги європейських реформ у сфері енергетики та довкілля з метою підзвітності уряду. Учасники шести робочих груп є відповідальними за експертизу та надають найновішу інформацію про реформи та відповідні аналітичні продукти.

 

Учасники:  Світлана Голікова, незалежний експерт, голова компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг»; Роман Ніцович, керівник проектів та програм DiXi Group; Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів НТЦ «Психея»; Наталія Андрусевич, голова правління РАЦ «Суспільство і довкілля»; Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА; Валентина Белякова, директор Європейсько-Українського Енергетичного агентства.

ГАЗ

Реформу газового ринку можна назвати такою, де досягнуто найбільшого прогресу. Попри затягування, важливим надбанням стало прийняття та початок втілення плану реструктуризації НАК "Нафтогаз України". На український ринок зайшли відразу кілька європейських постачальників, які почали продажі не на кордоні, а всередині ринку – напряму українським трейдерам та промисловим споживачам. Більше 500 днів Україна не імпортує газ із Росії, пройшовши другий поспіль зимовий сезон без ексцесів.

 

Водночас, лібералізація цін поки не відкрила шляху до вільного вибору постачальників для побутових споживачів, у тому числі теплопостачальних компаній. НАК “Нафтогаз України” все ще зберігає загальне домінуюче положення на ринку (74% від загального імпорту, 78% на оптовому ринку – дані АМКУ). Уряд своєю постановою закріпив монополію "Нафтогазу" і облгазів для населення ще на рік.

 

На заваді розвитку конкуренції стоїть збереження залежного статусу оператора української ГТС. До моменту, коли транспортування газу буде відокремлене від "Нафтогазу", зберігаються можливості негативно впливати на рішення оператора. Суперечливі рішення щодо управління "Нафтогазом" – зайве свідчення того, що не всі політики відмовилися від намірів "сісти на трубу".

 

Окрім немонетизованих субсидій, процес застопорився через затягування і непрозорість при розділенні рахунків – за газ як товар та за експлуатацію газових мереж. Рішення НКРЕКП про нові тарифи на транспортування і розподіл газу було прийняте без належного публічного обговорення та консультацій – як наслідок, його довелося відміняти у "пожежному" режимі.

 

Рекомендації:

Вже зараз треба оцінити ефективність виконання плану з реформування газового сектору. Системний огляд стану справ на ринку газу має привести до чіткої постановки задач у питанні реструктуризації "Нафтогазу". Реальне розділення його функцій має початися відразу після рішення арбітражу у Стокгольмі, а для цього має бути все готово. Корпоративна реформа "Нафтогазу" має також тривати.

 

Так само маємо рік, щоб підготуватися до запуску вільного роздрібного ринку для населення. Умовою для вибору постачальника стане не лише монетизація субсидій для кінцевих споживачів, а й вирішення питань з абонплатою за газові мережі.

 

Нам відомо про створену при віце-премʼєр-міністрі робочу групу, яка має зайнятися пропозиціями з розвитку ринку. Ми готові працювати в цій групі – публічний діалог усіх зацікавлених сторін має стати обов’язковим елементом імплементації Угоди про асоціацію. Так само публічно та відкрито ми готові долучатися до консультацій НКРЕКП щодо тарифів на транспортування і розподіл газу – аби потім не виникало скандалів.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ ТА ЯДЕРНА БЕЗПЕКА

У 2016 році найбільшим досягненням в електроенергетиці можна вважати прийняття у першому читанні ВРУ Закону «Про ринок електричної енергії» , яким діючий ринок єдиного покупця-продавця трансформує  ринок у відповідності до Третього енергетичного пакету і де замість монополії виникає конкуренція . В нашому випадку – спочатку на рівні постачальників, а з реалізацією програми ENTSO-E і на рівні виробництва.

 

Закон прийнято Верховною Радою  13 квітня і тепер до липня 2019 року мають бути ухвалені майже 60 нормативних актів, здійснені організаційні та технічні заходи.

 

На виконання програми з розробки вторинного законодавства для нового ринку за допомогою та участю ЕК при НКРЕКП була створена Координаційна група, прийнятий план роботи з напрацювання проектів вторинного законодавства для впровадження нової моделі ринку. За інформацією учасників групи, вторинне законодавство (правила ринку, кодекси, ліцензійні умови, тощо ) опрацьовано майже на 50%. Однак, громадськість та експертне середовище не було залучено до цієї роботи, тому її результати оцінити важко.

 

Другою значною подією було прийняття закону України «Про Національну комісію, що  здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Він набрав чинності 26 листопада 2016 року і лише у квітні 2017 Президент України видав наказ про ротацію членів комісії, а номінаційна комісія з обрання нових членів Регулятора ще не сформована.

 

Законом передбачено створення нового інституту – енергетичного омбудсмена, проект закону про якого має бути поданий до кінця першого півріччя цього року.

 

НКРЕКП були здійснені певні кроки у напрямку покращення безпеки постачання та якості постачання електроенергії для споживачів. Так, 18 жовтня 2016 р був затверджений   Порядок забезпечення стандартів якості надання послуг з електропостачання, яким передбачені компенсаційні виплати у разі порушення стандартів якості.

 

У листопаді Регулятор прийняв постанову  №1946 ,якою вніс  зміни до Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж. Спочатку ці зміни були сприйняті позитивно, оскільки дозволяли спростити та удосконалити порядок розрахунку та визначення плати за приєднання електроустановок до електричних мереж . Однак, вже у січні 2017 НКРЕКП було прийняте нове рішення . Головне нововведення до порядку розрахунку плати за приєднання до електричних мереж таке, що крім вартості витрат, безпосередньо пов'язаних з приєднанням електроустановок до мереж, споживач повинен сплачувати "питому вартість нестандартного приєднання". Це викликало край негативну реакцію бізнесу та суспільства.

 

У 2016 році так і не була прийнята нова Енергетична стратегія України 2035 хоча є надія, що процес її розробки наближається до завершення у квітні 2017 року. І далі вже слово за Урядом.

 

Висновки та рекомендації:

У 2016 рік Україна, в цілому, виконувала зобов’зання відповідно до УА Україна- ЄС в сфері електроенергетики, але темпи були досить повільними , а брак законів про енергетичний ринок та національного регулятора стримували цей рух.

 

Певний прогрес відбувався у напрямку інтеграції ОЕС України з європейською в рамках ENTSO-E.

 

Не була прийнята нова Енергетична Стратегія 2035, хоча неодноразово лунали обіцянки її прийняття.

 

Закон України «Про Національну комісію, що  здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» набрав чинності лише наприкінці року і склад комісії не був оновлений.

 

Суттєвої критики зазнало рішення Регулятора по плату за нестандартне приєднання до мереж, що було не на користь розвитку бізнесу.

 

Реформування вугільної галузі знаходиться на стадії розвитку концепцій та планів. Проблема з дефіцитом вугілля, особливо антрацитової групи, так і не була вирішена.

 

На ефективність робота по адаптації законодавства до Директив Євратом вплинула зміна Уряду, через що виникла затримка у внесені змін до відповідних законів, що в свою чергу спричинило затримку в імплементації норм та положень деяких Директив.

 

Ефективно і успішно просувалась робота по реалізації першого етапу заходів щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, результатом чого стало успішне завершення процесу насування Арки на об’єкт «Укриття» ЧАЕС.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ

У сфері енергоефективності та енергозбереження 2016-й рік не приніс значних досягнень. На жаль, реформування цього вкрай важливого сектору залишається на етапі розробки та прийняття рамкового законодавства . Ті законопроекти, які мали би об'єднувати Верховну Раду, не набирають необхідну кількість голосів для набрання чинності. У свою чергу, без прийнятих законів профільні Міністерства та агентства не можуть розпочати нормативну та організаційну роботу з підготовки вторинного законодавства. Такі акти ЦОВВ, а також якість їхньої імплементації, у значній мірі визначатимуть темп та обсяги економії енергетичних ресурсів у майбутньому.

 

Особливістю цього сектору є значна взаємопов'язаність сфери енергетики та житлово-комунального господарства, а тому засоби та методи підвищення енергоефективності на національному рівні мають бути достатньо комплексними. Це відображається у тому, що корпус рамкового законодавства, який так і не був прийнятий впродовж минулого року, складається з щонайменше п'яти проектів законів: про енергетичні характеристики будівель, про житлово-комунальні послуги, про комерційний облік комунальних послуг, про фонд енергетичної ефективності і загальний закон про енергетичну ефективність. При цьому, закон про фонд енергоефективності, на якому, як здається, сконцентрували увагу ключові полісі-мейкери, не був зареєстрований у Верховній Раді до останніх чисел грудня, а станом на зараз залишається не проголосованим у сесійній залі.

 

Зусилля з підтримки існуючих програм у цій сфері обмежуються подовженням дії єдиної урядової програми фінансування енергоефективних заходів. Вона відома під назвою "теплі кредити" і давно довела свою значну популярність у населення, яке, незважаючи на відсутність повноцінного середовища, що заохочувало б споживачів економити, використовують ресурси цієї державної програми значно швидше, ніж уряд встигає їх надавати.

 

У сфері соціального захисту споживачів енергії виконання Україною своїх зобов'язань за Угодою про Асоціацію принципово залежить від якісної імплементації рамкових законів про ринки природного газу та електроенергії, а також від функціональності національного регулятора. І якщо НКРЕКП принаймні отримала профільний закон, який загалом імплементує необхідні положення Третього енергопакету, на жаль, до цього часу не можна казати про імплементацію положень нового закону, так само як і вкрай мало зроблено в частині імплементації положень про захист споживачів у законі про ринок природного газу. Використання вкрай значних сум державного бюджету, що направляються на фінансування житлових та комунальних пільг та субсидій, і у 2016 році, і до цього часу, важко назвати ефективним. На недосконалості цієї системи часто наголошує і громадськість, і міжнародні донори, що, втім, так і не призвело до жодних результатів з боку профільних міністерств. Очевидно, що у майбутньому опалювальному сезоні населення так само не буде стимулюватися до скорочення споживання жодними фінансовими засобами, можливими за умови монетизації субсидій.

 

Рекомендації

Значним успіхом у 2017 році має стати ухвалення ВРУ усього пакет "енергоефективних" законів і прискорена нормотворча робота відповідальних міністерств.

 

Проривом у соціальному забезпеченні може стати вибір та впровадження системи монетизації субсидій, яка б передбачала отримання споживачами зекономлених коштів або принаймні можливість використати їх на проведення заходів з підвищення енергоефективності.

 

Початок роботи Фонду енергетичної ефективності також може стати великим кроком вперед.

ВДЕ ТА ДОВКІЛЛЯ

Незважаючи на значні зусилля для впровадження в Україні такого важливого інструменту екологічної політики як оцінка впливу на довкілля, питання й надалі залишається відкритим. Незрозумілою є доля заветованого проекту закону «Про оцінку впливу на довкілля» (№ 2009а-д), а можливість його доопрацювання із врахуванням зауважень Президента теж виглядає сумнівною. Однак, визначені Угодою про Асоціацію часові терміни, невиконання зобов’язання в рамках Енергетичного Співтовариства, включення екологічного компоненту до підписаного Меморандуму про взаєморозуміння зі стратегічного енергетичного партнерства між Україною та ЄС – однозначні аргументи на користь того, що робота над впровадженням в Україні європейської моделі оцінки впливу на довкілля має продовжуватись.

 

Впровадження процедури стратегічної екологічної оцінки в Україні так само не стало реальністю через накладене вето на закон «Про стратегічну екологічну оцінку». Терміни визначені для імплементації Директиви порушені, питання залишається на порядку денному проведення першочергових екологічних реформ в Україні.

 

Розпочата Мінприроди реформа державного контролю у сфері довкілля тісно поєднується із впровадженням ефективної системи моніторингу, проте на початковій стадії планування реформи важко сказати, чи враховуватиме вона основні вимоги відповідного європейського законодавства. Важливим кроком стала розробка та обговорення проекту Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля. Діяльність робочої групи, створеної для імплементації Директиви, є непублічною, а низка анонсованих документів, що були розроблені, не доступні.

 

Пожвавлення діяльності з розробки та прийняття Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок дає підстави очікувати на його затвердження найближчим часом. Робота над впровадженням інтегрованого дозволу ведеться надто повільно.

 

Незважаючи на офіційні заяви про підтримку «зеленої» енергетики та необхідність до 2020 року досягти амбітних цілей Національного плану дій щодо розвитку відновлювальної енергетики, політика уряду свідчить про більшу підтримку інших видів генерації (зокрема, атомної), а повільність усього процесу − про те, що виконання Нацплану може бути зірвано. Позитивним сигналом є те, що, незважаючи на політичну нестабільність, поступове наближення українського «зеленого» законодавства до європейського підвищує інтерес іноземних інвесторів до реалізації в Україні проектів.

 

Рекомендації:

Посилити пріоритетність питань довкілля в порядку денному реформ через забезпечення особливого статусу в стратегічних документах, тиск з боку ЄС та з боку громадськості.

 

Використовувати підхід системного реформування, а не точкових законодавчих змін, для цілісного впровадження європейських підходів із залученням усіх зацікавлених осіб на етапі розробки політики.

 

Документи, прийняті на забезпечення належної імплементації УА, а саме План заходів та плани імплементації кожної директиви чи регламенту повинні бути актуалізовані з огляду на наявні виклики та вже отриманий досвід в процесі імплементації УА.   

БІЗНЕС-КЛІМАТ

Найбільш вагомим з точки зору покращення бізнес клімату в секторах енергетики, безумовно стало прийняття Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Чому так? У першу чергу закон позбавив політичного впливу Президента України на НКРЕКП, оскільки члени регулятора обиратимуться відтепер спеціально створеною конкурсною комісією. Також, позбавлено фінансового тиску на НКРЕКП, оскільки її бюджет формуватиметься зі спеціальних “внесків на регулювання”, що сплачуватимуться компаніями, які потрапляють у сферу повноважень регулятора. У підсумку, суб’єкти енергоринків України мають отримати неупереджений орган, який формуватиме правила на ринках не під окремих компаній, а все ж сприятиме відкриттю енергоринків та досягненню балансу інтересів суб’єктів господарювання, держави і споживачів.

 

Не менш важливим зрушенням в секторі державних закупівель стало прийняття Стратегії реформування державних закупівель до 2022 року. Чому вона є важливою? Дана реформа має повністю змінити сферу державних закупівель, трансформувавши їх з паперової в електронну форму. Це у свою чергу робить їх прозорими та доступними для бізнесу. Система Prozorro, запуск якої відбувся в рамках реалізації реформи забезпечила вільний та прозорий доступ до державних закупівель в 2016 році. Крім того, з її допомогою вдалось зекономити більше 19 млрд грн бюджетних коштів.

 

Так само позитивно відзначилося в бізнес кліматі запуск Єдиного Вікна на митницях України в серпні минулого року. Система нарешті почала вирішувати проблеми митного контролю: зменшено час проходження митного контролю завдяки скороченню кількості процедур проходження митного контролю та врегульовано процес подачі документів.

 

Першочергові завдання/рекомендації на 2017 рік:

Закон про НКРЕКП прийнято наприкінці 2016 року і ним визначається 18 місячний перехідний період. Протягом цього часу має повністю оновитись склад регулятора, що і є пріоритетним завданням на 2017 рік.

 

Наступним пріоритетним завданням є продовження імплементації Стратегії по реформі державних закупівель, що передбачає гармонізацію допорогових закупівель та стандартизацію укладання договорів, відкриття доступу до держконтрактів підприємств замовників, зокрема в газовій сфері, сфері електропостачання та водопостачання.

 

Пріоритетним завданням на наступний рік у митній реформі має сж. Бстати гармонізація законодавства з європейськими стандартами в частині подання інформації та документів, а також щодо обміну інформацією, що позитивно відзначиться на транзитних та торговельних потоках.

НАФТА

Активність Уряду з реалізації міжнародних зобов’язань України в нафтовій сфері залишається низькою. Попри зрозумілі цілі, розроблені плани, наявність підтримки з боку європейських партнерів і формування низки робочих груп, недостатньо ефективна робота Кабміну, відсутність належної вимогливості, низька виконавська дисципліна, реорганізація відповідальних інституцій призвели до невиконання завдань 2015-2016 років у встановлені раніше строки. Ідеться, насамперед, про ухвалення правочинів із формування мінімальних запасів вуглеводнів; гармонізації вимог до зберігання, транспортування та перевантаження палива; забезпечення рівних умов надання й використання дозволів на користування надрами; створення системи моніторингу якості та безпечності нафтопродуктів.

 

У звітах про виконання зобов’язань простежується бажання керівників органів влади видати продукти політики (проведення переговорів, створення дорадчих органів, підписання угод про наміри тощо) за її результати (вирішення проблем). Помітна також відсутність координації дій, що знаходить своє відображення у створенні великої кількості робочих груп, які не взаємодіють між собою. При цьому в їх складі зазвичай відсутні експерти ринку, що спричинює появу численних помилок в ухвалених актах.

 

Відсутність прогресу в імплементації положень Угоди про асоціацію, що стосуються нафтової сфери, підтверджена у вересневому звіті секретаріату Європейського енергетичного співтовариства. У ньому зазначено, що пріоритетним для України має стати затвердження плану дій зі створення мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів, а також прийняття нормативних актів, необхідних для їхнього формування та розроблення системи управління ними.

 

Рекомендації:

Установити причини зриву строків виконання міжнародних зобов’язань України в сфері енергетики, визначених у планах імплементації.

 

Виправити зумовлені неточним перекладом помилки в затверджених Урядом планах імплементації директив Ради ЄС (зокрема в плані імплементації Директиви 94/63/ЄС).

 

Затвердити відповідальними виконавцями завдань, що потребують підготовки правочинів (зокрема Кодексу України про надра, закону України «Про стратегічні резерви» тощо), центральні органи виконавчої влади, що формують політику у відповідній сфері.

 

Призначити відповідального виконавця завдань, визначених планом імплементації Директиви 98/70/ЄС.

 


Коментувати
Energy banner