Upper banner energy

Як змусити правоохоронців реагувати на журналістські розслідування в галузі енергетики

30 травня 2017811
18700159 1350347748379943 7770648788849674879 n

Проблемі незавершеності журналістських розслідувань в енергетиці та взаємодії між медійниками-розслідувачами та правоохоронними органами, які мають повноваження для вирішення антикорупційних справ, був присвячений круглий стіл «Спіймай мене, якщо зможеш, або Чому "дійові особи” журналістських розслідувань залишаються безкарними?»

Актуальні журналістські розслідування у галузі енергетики, які не отримали подальшого розслідування у юридичному плані в правоохоронних органах, були визначені напередодні DiXi Group за допомогою опитування серед учасників коаліції проекту «Прозора енергетика».

Участь у круглому столі окрім журналістів-розслідувачів також взяли представники правоохоронних органів, судової системи України та громадськості.

На початку заходу керівник проектів та програм аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович розповів про наявну проблему, коли журналістські розслідування залишаються тільки «на папері», а також навів приклади таких резонансних справ. «У викритті корупційних схем українські журналісти використовують експертизу, офіційні дані, документацію та витяги з українських та іноземних реєстрів. Проте, багато таких цінних матеріалів ігноруються правоохоронцями попри те, що пропонують цілий набір реальних доказів», – наголосив Роман Ніцович.

Як йшлося на заході, пошук шляхів взаємодії між журналістами, у медійних матеріалах яких розслідуються протиправні дії у галузі енергетики, і представниками правоохоронних органів потрібен також і через суспільну важливість галузі.

Присутні на круглому столі журналісти-розслідувачі розказали про специфіку проведення власних розслідувань на прикладі вже опублікованих у ЗМІ матеріалів. При цьому, за словами, журналіста Ліга.net Євгена Головатюка, журналістські розслідування не повинні одразу призводити до покарання «головних героїв» таких розслідувань. «Це абсурд.  Такого не буває в жодних демократичних країнах. Від журналістського розслідування до покарання – дуже довгий шлях: кримінальні справи, збір доказів, юридичне обґрунтування, суд. В нашому випадку: очевидна імпотенція судової і правоохоронної гілок влади дають дуже мало надій, що по мотивам розслідувань ЗМІ хоча б буде проводитися елементарна перевірка, не говорячи про судові вироки. Тому наразі, в сучасній Україні, журналістські розслідування – не більше ніж епістолярний жанр», – відзначив журналіст.

Керівник відділузв’язків з громадськістю Національного управління по боротьбі з корупцією Румунії Лівіа Саплакан, розповідаючи про досвід роботи у сфері боротьби із корупцією у наших сусідів та власну роботу на позиції комунікаційника антикорупційного органу, зазначила, що взаємодія антикорупційного органу із медіа відбувається двома шляхами: журналісти можуть допомагати детективам, а також детективи — журналістам із інформацією про розслідування, які знаходяться у провадженні антикорупційного органу. «Важливо тут, на її думку, щоб журналісти отримали найбільш важливу чітку інформацію...», – наголосила румунська експертка.

Олександр Скомаров, керівник детективів Національного антикорупційного бюро України, розповідаючи про точки дотику у механізмі «медійне/правоохоронне розслідування» розказав, що журналістські розслідування взагалі надають дуже велику допомогу для детективів. «На сьогодні НАБУ розслідує у галузі енергетики 25 справ на загальну суму у 6 млрд грн. Деякі із них стали можливими, в т.ч. завдяки журналістських розслідуванням». Проте, як було зазначено,такі розслідуваннятакож мають відповідати важливим критеріями відповідно до норм чинного законодавства: усі висновки мають ґрунтуватися на фактах, перевіреній інформації та документах. Тобто бути належним та допустимими доказами.

Суддя Октябрського районного суду м. Полтава Лариса Гольник зазначила, що між журналістськими розслідуваннями та діяльністю правоохоронних органів зв’язок наразі практично відсутній.«Створюється враження, що прокуратура, поліція, СБУ уникають інформації, добутої ЗМІ, як чогось непотрібного, а то й загрозливого для себе, намагаються в будь-який спосіб нівелювати їхні результати. Тільки НАБУ демонструє нові підходи. Натомість високопоставлені корупціонери мають широкий арсенал методів впливу на хід слідства (зв’язки, кошти, адвокати), особливо якщо розслідуванням займаються особи, схильні до "заробітчанства"», – каже Л. Гольник.

У підсумку учасники заходу дійшли згоди, що першопочатковим кроком до вирішення проблеми щодо розслідування правоохоронними органами медійних матеріалів у галузі енергетики є комплексна взаємодія між журналістами та правоохоронцями на етапах підготовки та проведення розслідування.

Круглий стіл було організовано в рамках Ініціативи з протидії корупції та підвищення фіскальної прозорості в енергетичному секторі в Україні (проект «Прозора енергетика»), що спрямована на боротьбу з корупцією та поліпшення фінансової прозорості в енергетичному секторі України.


Коментувати
Energy banner