У держбюджеті на 2019 рік запланували 1,6 млрд грн на Фонд енергоефективності та 400 млн грн на "теплі" кредити. Керівник житлово-комунальних програм громадської мережі “Опора” Тетяна Бойко пояснює, що очікування уряду від Фонду енергоефективності на наступний рік - зависокі, і варто приділити більше уваги "теплим" кредитам
Цього року у держбюджеті заклали 1,6 млрд грн на Фонд енергоефективності. Приблизно третина коштів вже надійшла у статутний капітал фонду. При цьому, наскільки мені відомо, у Фонді зараз працює одна людина - в.о. голови.
Бо приймати людей на роботу дирекцію фонду і затверджувати процедури Фонду має право лише наглядова Рада, яка ще навіть не сформована.
Наразі конкурсна комісія обирає двох незалежних представників. Ще двох представників є подати уряд України та одного міжнародні донори. Усього наглядова рада складатиметься із п’яти членів. На сьогодні претендентів ні від уряду, ні від донорів немає. Такими темпами, наглядову раду сформують у найкращому випадку до 1 грудня.
Далі наглядова має затвердити конкурсні умови і оголосити конкурс на посади в дирекцію фонду - це виконавчий орган. Звісно, на це піде якийсь час - два-три місяці. А ще потрібно набрати інший персонал.
Потім почнуть створювати процедури роботи. Наприклад, визначити критерії відбору банків-партнерів фонду чи банківських продуктів.
Всі ці пропозиції має готувати дирекція, а затверджувати - наглядова рада. У кращому випадку вони будуть затверджені у березні-квітні 2019 року. Кажуть, що багато проектів уже напрацьовано консультантами проектів міжнародної технічної допомоги. Їх немає у публічному доступі, тому важко сказати про якість матеріалів.
У будь-якому випадку рішення прийматиме наглядова рада. Чи дослухається вона до рекомендацій? Побачимо. Але навіть на опрацювання матеріалів потрібен час. Можливо, щось буде змінено. Тому кінець весни - це надто оптимістичний прогноз для затверджених процедур роботи фонду.
Мінрегіон оприлюднив інформацію щодо двох пропонованих продуктів фонду для ОСББ - пакетів “легкий” і “комплексний”. Обидва - просто "космічні". Чому? Тому що при їхньому формуванні навряд чи запитувалась думка практиків ОСББ. Я думаю, що на всю Україну знайдеться максимум 50 ОСББ, яким вони потрібні у запропонованому вигляді.
Тому над продуктами, щоби зробити їх життєздатними (такими, що користуватимуться попитом), доведеться попрацювати. Можливо, зробити їх більш гнучкими - з великою кількістю можливих опцій (наприклад, у будинку вже стоїть ІТП, але співвласники ще не планують утеплюватися). Звісно, така робота потребує ряду попередніх консультацій з ОСББ.
Чому "теплі кредити" вдалися? Бо перед їх прийняттям була низка нарад з практиками-ОСББ, які уже впроваджували якісь енергоефективні заходи.
Ми не можемо брати і повністю копіювати міжнародний досвід - у нас інша фінансова ситуація (банківська ставка понад 18%), низька платоспроможність населення, різний рівень достатку та ментальності людей в одному будинку. Окреме питання - звісно, невеликий відсоток об”єднаних в ОСББ співвласників. І взагалі - така величезна кількість співвласників.
Щоб спростити ОСББ доступ до грантів, важливо провести попередню роботу з банками, які братимуть участь у роботі Фонду та Національним банком України.
Вже зараз я бачу, що основною проблемою буде відшкодування частини проекту /надання гранту фондом - воно відбудеться лише після завершення робіт і досягнення певного рівня економії (до речі, ще немає методики її вимірювання).
Але ОСББ спершу має замовити енергоаудит і виготовити технічну документацію. Тобто, на самі гроші від Фонду ОСББ доведеться чекати дуже довго. І, швидше за все, сплачувати банку комерційну вартість кредиту. Для 99% ОСББ такі умови не будуть прийнятними.
Тому допомогти можуть місцеві програми, які покриватимуть відсоткову ставку, наприклад. Без цього продукт Фонду буде взагалі нікому не потрібний. До речі, місцеві бюджети також формуються зараз.
Сподіваюся, що команді Фонду таки все вдасться - і продукт буде доступним для ОСББ. Але, очевидно, на це піде час, тому, не думаю, що якесь ОСББ зможе подати документи до Фонду раніше 1 липня 2019 року.
У кращому випадку за осінь 2019 року буде реалізовано кілька проектів. Але мова іде реальне використання про десятки чи сотні мільйонів гривень, але не мільярдів, які закладають в держбюджет.
Тому ми знову матимемо величезний залишок коштів на Фонд і недостатньо на “теплі кредити”. Навіть якщо наглядова рада і дирекція сильно постараються, я не вірю, що Фонд використає у 2019 році більше 1 млрд грн на проекти.
Одним словом, до роботи Фонду, наразі більше запитань, ніж відповідей.