Принаймні, про це свідчать оприлюднені до засідання проекти рішень.

Як очікується, регулятор затвердить ці проекти та оприлюднить їх на сайті для публічного обговорення, надання коментарів та рекомендацій. Зміни плануються відразу до трьох документів – Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу, Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу.

У приміщенні на вулиці Смоленській ретельно підготувалися до нового "бою" за введення плати за розподіл газу. У червні-липні проведено три круглі столи за участі експертної спільноти та представників міжнародних інституцій. "Основна мета цих обговорень – обмін досвідом, фаховими думками та підвищення якості професійної комунікації", йдеться у повідомленні НКРЕКП. Важливо, щоб такі дискусії відбувалися не "для галочки", щоб виправдати майбутнє рішення, але і для того, щоб враховувати висловлені аргументи.

Наскільки змінився підхід регулятора, порівняно із скандальним рішенням у кінці березня, яке було відмінене внаслідок скандалу? Вже зараз можемо зробити деякі висновки на основі експрес-аналізу.

По-перше, НКРЕКП пропонує перехід до замовленої потужності для окремих категорій побутових споживачів. Такий підхід означає, що плата відбуватиметься за прогнозні обсяги газу, які пройдуть через мережі та під які «замовляється» потужність труби. Це менше, ніж повна технічна (приєднана) потужність, але, як правило, більше, ніж фактичні обсяги споживання газу.

По-друге, для побутових споживачів, які користуються лише плитою (майже 40% населення), пропонується принцип фіксованої замовленої потужності на рівні 1,2 м³/год. Це удвічі менше, ніж пропонувалося у березні, – 2,5 м³/год. При цьому такий принцип запроваджується незалежно від наявності чи відсутності лічильника.Теоретично, якщо плани облгазів щодо виручки не зміняться, це означатиме зростання платежу на розподіл (окремо від вартості газу як товару) лише на 75%, тоді як раніше воно могло становити в середньому 2,7 разів. Це орієнтовно додаткових 20-25 грн. на місяць, якщо брати до уваги сукупну плату за газ і його розподіл.

По-третє, регулятор пропонує диференціювати підхід для побутових споживачів без лічильників (6 м³/год для плити та колонки, 10 м³/год – для газового котла). Це більш зважений підхід до потужності розподілу, особливо для різних газоспоживаючих приладів. Таких споживачів без обліку насправді мало (11% в категорії «плита+колонка» та 1% у категорії «газовий котел»), і потенційне зростання платежу на розподіл газу в 2-2,5 рази теоретично має стимулювати їх до встановлення лічильників.

Разом з тим, для інших категорій побутових споживачів по суті підходи не змінилися: величина замовленої потужності де-факто дорівнює максимальній витраті їхнього індивідуального лічильника за типорозміром (Qmax). Для них зростання сукупної платіжки теоретично може скласти кілька відсотків (типорозмір лічильника від G4 до G10). Для непобутових споживачів та побутових споживачів з лічильником G16 і вище - застосовується принцип приєднаної потужності, який пропонувався навесні.

В цілому щодо підходів НКРЕКП можна сперечатися, тим більше, що в більшості країн ЄС побутовим споживачам виставляють платіжки на основі фактичних обсягів споживання (energy charge) і фіксованої плати (fixed charge). А промислові споживачі лише у половині країн Європи сплачують на основі принципуприєднаної (технічної) потужності.

Однак можна констатувати – порівняно з березневим рішенням, на користь побутових споживачів зроблено кілька суттєвих поступок. Проте, це лише перша частина рівняння, адже навіть найбільш справедливі принципи розрахунку тарифів не означають, що платіж за розподіл газу не зростатиме.

Тариф розраховується шляхом ділення планової виручки облгазу на обсяг планованої замовленої потужності. Зараз НКРЕКП пропонує лише «знаменник», а ось за «чисельник» відбуватимуться реальні «бої». Грубо кажучи, розмір абонплати – платіжки №2 (платіжка №1 буде за газ як товар) – залежатиме від здатності облгазів захистити свої інтереси перед регулятором.

Ціна питання – щонайменше 3-5 млрд грн. Як йдеться у матеріалах НКРЕКП, діючі тарифи не покривають на 30-40% потреб операторів газорозподільних мереж, а це 180 грн. за кожну тисячу кубометрів. Також облгази виступають за ліквідацію сезонного "розриву" у платежах в обсязі 1,29 млрд грн.

Утім, поки що всі припущення щодо величини майбутніх платежів за розподіл газу – теоретичні. Якщо обсяг «пирога» (тарифної виручки), який треба буде розділити між усіма споживачами, зросте, то і суми у платіжках також зростуть.

Погані новини для споживачів – «пиріг» зростатиме. І справа не лише в апетитах газорозподільних компаній, за якими треба стежити. Відшкодування витрат необхідне, зокрема, для нормального розвитку газових мереж та можливості спрямувати у цей сектор інвестиції. Наскільки драматичним це зростання стане для споживачів – предмет наступного етапу, коли НКРЕКП перегляне тариф облгазів на основі нової методики. За умови безболісного затвердження змін у Кодексі та Методиці, це може статися вже восени – з тим, щоб нові тарифи були запроваджені з 2018 року.

Гарні новини – регулятор заклав кілька «запобіжників», які можуть захистити від маніпуляцій. По-перше, збережено процедуру зміни потужності лічильника, якщо облгаз встановив його неправильно (більшого типорозміру, ніж реальне споживання). Заміна має відбутися протягом 3-х місяців і потребуватиме відповідної заяви споживача, але знижена абонплата буде нараховуватися вже з наступного місяця після задоволення такої заяви.

По-друге, запроваджується поняття "нецільового використання коштів", закладених у тариф. Якщо недобросовісних ліцензіатів спіймають на гарячому, тариф може бути переглянутий, і явно у бік зменшення.

Звичайно, це вимагатиме від НКРЕКП посилення уваги та компетенцій, або здійснювати контроль за облгазами як природними монополістами у сфері надання послуг з розподілу газу. Чи здатен на це регулятор, над яким висить загроза інституційного паралічу, – уже інша, не менш інтригуюча, історія.