У 2024 році виробникам тепла планують виділити 10 млрд грн. Відповідний законопроєкт внесли до Верховної Ради. Голосування поки що не було. Утім, Кабінет міністрів навряд зможе виконати свої зобов'язання перед громадами. Уряд заборгував щонайменше 36 млрд грн компенсації різниці в тарифах для теплокомуненерго. Цих грошей у бюджет не заклали. А новим законопроєктом держава може частково вирішити похідну проблему. Ідеться про борги виробників тепла за газ. Ця сума, за різними даними, вже сягнула 100 млрд грн.

 

Компенсація різниці в тарифах: чи є зрушення у вирішенні проблеми?

 

З початком повномасштабного російського вторгнення держава засекретила більшість цифр та показників, які стосуються енергетики. Окрім, наприклад, даних щодо видобутку ресурсів чи споживання електроенергії, закрили інформацію і про борги. Державна служба статистики дані не оприлюднює.

Орієнтовні цифри все-таки є. У випадку з компенсацією різниці у тарифах розрахунки здійснює профільна міжгалузева асоціація. Зокрема, "Укртеплокомуненерго" повідомила: станом на початок опалювального сезону заборгованість держави з цієї компенсації становила 36 млрд грн. І цей показник лише зростатиме, констатують у асоціації.

"За попередніми розрахунками, у наступному році різниця в тарифах перевищить 54 млрд грн. При цьому підприємства ТКЕ продовжують сплачувати борги за природний газ, сформовані через невиконання державою своїх зобов’язань з компенсації різниці в тарифах, коли практично у всіх підприємств різниця в тарифах вже повністю перекриває борги за спожитий природний газ, і фактична переплата продовжує зростати. Це спричиняє утворення боргів перед постачальниками інших послуг – розподілу природного газу, електричної енергії, водопостачання та водовідведення", – наголошують у профільній асоціації.

"Укртеплокомуненерго" очікує, що у 2024 році заборгованість держави перед теплокомуненерго з компенсації різниці в тарифах перевищить 54 млрд грн

Наскільки точно зросли борги, стане відомо вже в середині лютого. Теперішні оцінки лише орієнтовні. Розрахунки боргів – це тривалий і складний процес. Процедуру прописали в постановах Кабінету міністрів. Спочатку виробник має розрахувати свої збитки від різниці у тарифах: між реальною ціною і тією, яку платить населення. Відтак розрахунки передають до обласних військових адміністрацій. Там працюють спеціальні комісії. До них входять представники різних державних органів, як-от НКРЕКП, фінаудит, силові органи та обласні управління ЖКГ. Далі голосують і видають висновок: чи прописані ТКЕ цифри є реальними. Такі комісії можуть і завернути розрахунки, якщо матимуть до них зауваження. Власне, висновок – тобто протокол – такої комісії і є підставою для теплокомуненерго просити в держави компенсацію різниці в тарифах.

"Ми маємо дані станом на 1 жовтня. Останній квартал ми ще не проходили. Нам має держава компенсувати уже 216 мільйонів. Це за період з 1 червня 2021 року, коли ми не отримували ніяких компенсацій, до 1 жовтня 2023 року. Але велика частка грошей буде ще за 4 квартал, бо ми багато використаємо ресурсів. Крім того, у нас з жовтня нові економічно обґрунтовані тарифи. Тепер різниця у тарифі становить 36%. Ціна електроенергії зросла, всі матеріали також здорожчали", – пояснив директор "Тернопільміськтеплокомуненерго" Андрій Чумак.

Для покриття компенсації різниці в тарифах, Кабінет міністрів також має ухвалити постанову про розподіл коштів поміж областями. Востаннє таке робили 2022 році. Але тоді грошей теплокомуненерго не отримали, бо в державному бюджеті забракло коштів.

"А от торік навіть постанови про розподіл коштів не видали. Тобто не було жодних перспектив щодо виконання державою своїх гарантій перед нами", – констатує Андрій Чумак.

У 2021 році місцеве самоврядування та уряд уклали меморандум: громади зобов’язалися не підвищувати вартість опалення та гарячої води; Кабмін пообіцяв компенсовувати різницю в тарифах

Загалом проблема різниці в тарифах існує значно довше. Вартість опалення для населення незмінна щонайменше з 2018 року. А 2021 року місцеве самоврядування та уряд уклали спеціальний меморандум. Громади зобов’язалися не підвищувати вартість опалення та гарячої води. Своєю чергою Кабінет міністрів пообіцяв компенсовувати різницю в тарифах.

"Міста не можуть встановити реальні тарифи, працюють за заниженими. І так запрограмовано, що ці борги будуть з'являтися. Треба йти далі й слід ухвалювати рішення, щоб тарифи могли встановлюватися для покриття збитковості. До війни ми робили дослідження щодо 80 ТКЕ і водоканалів, і лише в 1-2 випадках тариф покривав витрати. Але він покривав чисто розрахунково, а не фактично. У нас є певні складові тарифу, які мають "стелю". Тобто розмір зарплат, розмір втрат у мережах. Їх можна закласти лише у граничних показника і не більше. А вони фактично можуть бути більшими", – зазначив виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.

З початком повномасштабного вторгнення на боргову ситуацію впливає ще одне рішення. У 2022 році Верховна Рада проголосувала за закон, який заборонив підвищувати тарифи на комірне. Держава заборонила робити це під час воєнного стану і ще 6 місяців після його скасування. Ідеться про тарифи на послуги з розподілу природного газу, теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

"Складові тарифу фактично зростають. При цьому держава з початку 2022 року жодної копійки не компенсувала. Питання вирішувалося за рахунок того, що місцеве самоврядування надавало підтримку зі свої бюджетів. Враховуючи ухвалення закону, який позбавив громади військового ПДФО, спроможність місцевих бюджетів дуже сильно впала. Підприємства ТКЕ істотно нарощують борги. Прогнозовано це може призвести до банкрутства", – наголосив експерт з питань ЖКГ Асоціації міст України Олег Гарник.

Підприємства теплокомуненерго істотно нарощують борги. Прогнозовано це може призвести до банкрутства

Натомість в уряді вважають, що місцеве самоврядування і тепер має достатньо коштів. Кабінет міністрів готовий запропонувати допомогу, однак лише окремим громадам.

"Лише в окремих випадках, у тих громадах, які є прифронтовими, там ми підходимо з окремим, фактично з окремими механізмами для того, щоб їх підтримувати", – сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

В Асоціації міст зазначають: лише у 2022 році громади виділили на допомогу теплопостачальникам орієнтовно понад 20 млрд грн.

 

Верховна Рада та Кабмін готують зміни: у чому суть?

 

В уряді пообіцяли шукати вирішення проблеми у 2024 році. У Верховній Раді зареєстровано спеціальний законопроєкт, який обіцяє субвенцію. Документ має відкрити шлях для зменшення боргів.

"Згідно з проєктом закону, сума субвенції залежить не від обсягів боргу за газ, а саме від різниці між фактичними нарахуваннями за діючими тарифами та фактичними витратами підприємств, понесеними на виробництво теплової енергії та надання послуг", – повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.

Ідеться про виділення 10 млрд грн з бюджету для допомоги тим громадам, які мають найкритичнішу ситуацію. Водночас очевидно, що цієї суми на всіх не вистачить. Тому кошти отримають ті громади, які зробили все можливе, аби боргів не було, пояснюють автори законопроєкту.

Урядовці пропонують виділити 10 млрд грн з бюджету для допомоги тим громадам, які мають найкритичнішу ситуацію

"Сьогодні саме місцеві бюджети зіштовхнулись із додатковим фінансовим викликом в умовах, коли чимало громадян через складну ситуацію в країні не сплачують за послуги теплопостачання. Щоб підтримати ТКЕ та забезпечити безперебійне надання ними послуг населенню, ми пропонуємо компенсувати з держбюджету понад 10 млрд грн як різницю в тарифах", – наголосила авторка документу, голова парламентського комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк.

Кошти пропонують виділяти тим громадам, які, зокрема, уже залучали іншу фінансову допомогу та кредитування для того, щоб продовжувати надавати споживачам послугу теплопостачання. Тобто інших варіантів, аніж допомога з державного бюджету, вони вже не мають.

"Відсутність компенсації з погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2022-2023 роках відчутно позначилась на фінансово-економічному стані підприємств теплопостачання, що призвело до збільшення кредиторської заборгованості цих підприємств за спожиті енергоносії, нарахування штрафних санкцій та арешту рахунків", – ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

У державному бюджеті на 2024 рік грошей для компенсації тарифів не передбачили. Тобто новим законопроєктом автори пропонують внести правки до кошторису країни. Документ депутати зареєстрували у Верховні Раді 29 грудня 2023 року. До його розгляду ще не дійшли.

У Києві втрати тепла в мережах у 2021 році були близько 25%, у Житомирі – близько 5%

"Місцевому врядуванню деяких громад врешті варто зайнятися не благоустроєм парків та побудовою нових містків до островів, а принаймні енергомережами. Наприклад, у Києві, місті з бюджетом майже 2 млрд доларів на рік, втрати тепла в мережах у 2021 році були близько 25%. А в Житомирі, де над модернізацією енергетичної інфраструктури працюють десять років, – близько 5%. І це прямо відображається в тарифах. Пропозиція цього законопроекту – просто виділити за рішенням Кабміну кілька мільярдів на покриття утворених боргів. Але чи це вирішує проблему для всіх? Навряд. Чи це вирішить причини виникнення таких боргів? Теж ні, аж ніяк", – вважає членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Інна Совсун.

В Асоціації міст України вже ознайомилися з нормами законопроєкту. Зазначили: очевидно, що 10 млрд грн для вирішення проблеми недостатньо, ці кошти громади зможуть використати лише для одного – частково оплатити борги за газ. Водночас в асоціації вважають, що кошти варто розподілити поміж ТКЕ пропорційно.

 

Газові борги ТКЕ: суми колосальні

 

Загальні борги теплопостачальних компаній за блакитне паливо перед НАК "Нафтогаз України" сягнули 125 млрд грн. Такими є підрахунки енергетичних фахівців Центру Разумкова. Називають і причини накопичення таких боргів. І це не лише незбалансовані тарифи.

"Компанії ТКЕ надзвичайно неефективні з точки зору менеджменту та величезних втрат теплової енергії, що перевищують в середньому 27%. Компанії ТКЕ намагаються компенсувати свої проблеми за рахунок того, що подають енергоносії в будинки з нижчою температурою, ніж передбачено стандартами. Це теж проблема, бо люди починають більше споживати електроенергії, обігріваються електрообігрівачами та переходять на газові котли", – вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Компанії ТКЕ намагаються компенсувати свої проблеми за рахунок того, що подають енергоносії в будинки з нижчою температурою, ніж передбачено стандартами

Цифру боргів ТКЕ за блакитне паливо у "Нафтогазі" озвучували на початку опалювального сезону. Тоді йшлося про 95 млрд грн.

"Ми розуміємо проблематику. Тому "Нафтогаз" наразі не наполягає на сплаті частини боргів, пов'язаних із різницею в тарифах, особливо тими громадами та містами, які розташовані у прифронтових чи деокупованих регіонах", – розповів тоді голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

В Асоціації міст України повідомили: борг ТКЕ за газ становить понад 100 млрд грн. Але ця сума включає заборгованість і теплоцентралей, якими громади здебільшого не управляють. Водночас в асоціації "Укртеплокомуненерго" додають: розуміють, що пріоритетом для держави є фінансування оборони, власне, це і є одна з причин, чому підприємства ТКЕ не отримують компенсації за різницю у тарифах. А от щодо газових боргів мають свої пропозиції.

У 100 млрд грн оцінюють борг теплокомуненерго за газ в Асоціації міст України

"Пропонуємо при визначенні простроченого боргу за природний газ враховувати не профінансовану, але узгоджену згідно з чинним законодавством різницю в тарифах як таку, що зменшує суму простроченої заборгованості. Якщо ж прострочена заборгованість за спожитий природний газ більша, то застосовувати механізм розподілу коштів 65/35 до кінця поточного та в наступному роках. Це єдине економічно виважене рішення, яке дозволить ТКЕ стабілізувати роботу під час проходження опалювального сезону в умовах воєнного стану", – пояснив президент Міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго" Арсентій Блащук.

 

Борги населення за тепло: відносна стабільність 

 

Уряд скасував мораторій на відключення боржників. Теоретично затятих неплатників могли б залишити без опалення. Утім, взимку до такого навряд чи дійде. Та й у Кабінеті міністрів, коли пояснювали своє рішення, згадували лише про ситуацію з оплатою електропостачання. Власне, головною причиною скасування мораторію було накопичення боргів і здебільшого саме за світло. Але у випадку з теплопостачанням відключення неплатника – це надскладне завдання.

"Ми не можемо собі дозволити відключити одну квартиру – мусимо відключати весь будинок. А якщо частина людей виїжджає, то ми змушені також опалювати весь будинок. Якщо намагатися опалювати якусь квартиру на рівні 13-14°С, то проблеми є у всіх: мокрі стіни, грибок у кутах. Ми опалюємо не лише, щоб мати комфорт, а й зберігати конструкції будинку", – додав директор "Тернопільміськтеплокомуненерго" Андрій Чумак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Борги за комуналку: скільки накопичилося і хто заплатить

Якими ж є загальні борги населення за опалення? В "Укртеплокомуненерго" на початку 2023 року назвали суму. На той час споживачі заборгували підприємствам, які входять до цієї міжгалузевої асоціації, понад 25 млрд грн. Якщо порівнювати з довоєнними показниками, то ситуація критично не відрізняється. Істотного приросту не зафіксували.

Скажімо, за даними Державної служби статистики, у грудні 2021 року борги населення за постачання теплової енергії та гарячої води становили понад 26 млрд грн. Водночас ці суми є колосальним навантаженням на ТКЕ, яким просто бракне коштів. Зокрема й на модернізацію, що в сучасних умовах є життєво важливим.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"