У відкритому доступі наразі немає точних даних щодо теперішніх боргів українців за житлово-комунальні послуги. Проте, на думку експертів, вони зросли у порівнянні з довоєнним часом. До слова, на кінець 2021 року ці борги, за останніми оприлюдненими Держстатом даними, становили понад 81 млрд грн, з яких майже 27 млрд грн – за тепло і гарячу воду. Зараз люди, залежно від регіону, платять за тепло і гарячу воду від 10% до 90% нарахованих сум. 

Оскільки нараховувати штрафи, а також вимагати повернення боргів через суди з певних категорій громадян під час війни заборонено, підприємства теплокомуненерго опинились у дуже складній ситуації. Її проаналізувала “Українська енергетика”.

 

Борги за тепло зростають 

 

Якщо до війни ситуація із боргами населення перед постачальниками тепла була приблизно однаковою, то зараз вона різна не лише у регіонах, але навіть у сусідніх містах. Проте єдиною тенденцією є те, що борги зростають.

“Офіційних цифр щодо боргів немає, – зазначив Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг України. – У кожному регіоні, і навіть у кожному місті, ситуація інша. Наприклад, у містах, наближених до зони бойових дій (таких, як Харків), неплатежі сягають 60-70%. Втім донедавна у Харкові неплатежі становили до 90%, тобто зараз ситуація покращилась. У Херсоні, Краматорську, Слов'янську (і в містах, які поруч) – також 90%. Ближче до центру – 40-45%, а на західній Україні – 20-25%. Тобто єдиного зрізу по Україні немає”.

Зі слів віцепрезидента міжгалузевої асоціації “Укртеплокомуненерго” Сергія Дунайла, заборгованість населення підприємствам, які входять до асоціації, на 1 лютого 2023 року становила 25,4 млрд грн, а роком раніше (перед війною) вона становила 23,1 млрд грн.

“Є підприємства ТКЕ, де оплата населення впала до 50%”, – констатував він.

Загалом, на думку першого заступника голови комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексія Кучеренка, який посилається на дані профільного міністерства, теперішній рівень розрахунків населення, як це не дивно, достатньо нормальний – 80%. Хоча ця статистика, зрозуміло, не включає міста, які постійно під обстрілами.

“Херсон, Харків та інші аналогічні міста – там провал по платежах з боку населення. Проте населення решти України платить, хоча платежі дещо просіли”, – зазначив депутат.

Як змінилась ситуація, можемо побачити на прикладі тепловиків Запоріжжя.

“Оплата від населення наразі не перевищує 70%”, – навела невтішну статистику Надія Філіппенко,  фінансовий директор концерну “Міські теплові мережі” (Запоріжжя). – На кінець лютого борг населення за тепло (за січень) склав 1 млрд 600 тис. грн, перед стартом опалювального сезону він становив 1 млрд 200 тис. грн. Тобто приріст склав 400 млн грн”.

Вона зауважила, що розрахунки суттєво впали ще торік, як результат запровадження карантину, адже чимало людей залишились без роботи або їх доходи скоротились. А цього року далась взнаки війна. 

“Якщо порівнювати лютий цього року та минулого, то приріст дебіторської заборгованості склав 17%, або 332 млн грн”, – додала фінансова директорка.

Проте, навіть ті люди, які мають роботу і гроші, нерідко воліють притримувати їх і не платять за ЖКП, або розраховуються не повністю. 

“У людей насамперед стоїть питання виживання, – підкреслив голова Спілки споживачів компослуг Олег Попенко. –  Війна ще не закінчилась, тому багато українців ще не впевнені у багатьох речах, які відбуваються. Вони переконані, що переможуть, але як довго доведеться чекати на це і в яких умовах потім жити – усе це незрозуміло”.

 

Борги населення – не єдина проблема ТКЕ

 

Якби заборгованість населення була єдиною проблемою підприємств теплокомуненерго, вони б знайшли вихід. Однак, крім цього, тепловики потерпають від економічно необґрунтованих тарифів, які не змінювались з 2018 року. Наприклад, запорізький концерн “Міські теплові мережі” виставляє населенню тариф у 1655,08 грн (з ПДВ) за 1 Гкал, проте, за розрахунками підприємства, економічно обґрунтованим є тариф у 2346,04 грн на 1 Гкал (на 30% вищий). 

“Хочу зазначити, що у споживача навіть за тарифу 2346 грн за Гкал плата за тепло може бути такою самою, як і за тарифу 1655 грн за Гкал, якщо будинок термомодернізований, – стверджує Надія Філіппенко. – Тобто у людей може бути та сама температура у квартирі і та сама вартість метра квадратного, але різні тарифи за гігакалорію. Власне, підвищення тарифу спонукало б українців до термомодернізації. Зрозуміло, що зараз, під час війни, людям не до цього, однак це слід взяти до уваги у післявоєнний період”.

Різницю між існуючим сьогодні та економічно обґрунтованим тарифами мала б сплачувати підприємствам ТКЕ держава, відповідно до закону 2479-IX, однак цього не відбувається. Через це тепловики не мають грошей, щоб розрахуватись за газ із компанією “Нафтогаз Трейдинг”. Відтак, вона, згідно з договором, списує з рахунків тепловиків всі чи майже всі кошти за ці борги.

“Усе це не дозволяє їм розпочати роботи з підготовки до нового опалювального сезону, щось закупити, бо вони просто не мають грошей, – пояснив Сергій Дунайло, представник “Укртеплокомуненерго”. – Крім того, відповідно до закону, у різницю в тарифах (якої тепловики не отримують) повинні включатись також кошти недооплати населенням (хоча ми проти цього). Це означає, що держава мала би платити частину суми за населення протягом війни та шість місяців після неї. Розрахунок зроблено на те, що згодом люди почнуть повертати кошти тепловикам, а вони – назад державі (щоб не було подвійної оплати). Однак сьогодні положення про цей порядок лежить у Мін’юсті, і там його не підписують. А борги продовжують зростати”.   

Запорізькі тепловики констатували, що не можуть вчасно розрахуватись з НАК “Нафтогаз України” через те, що, окрім несплаченої різниці у тарифах, є приріст заборгованості споживачів. 

“І навіть якщо нам профінансують різницю в тарифах, нам не вистачить цих грошей, аби покрити борги перед НАК “Нафтогазом“, а також борги перед іншими постачальниками енергоносіїв і розрахуватись з нашими контрагентами, – наголосила фіндиректорка запорізьких “Міських тепломереж” Надія Філіппенко. – А це не дає змогу забезпечити підготовку до наступного опалювального сезону. Рахунки заблоковані з квітня 2021 року, все йде в НАК. Ми розуміємо, що “Нафтогазу” потрібні кошти, щоб закуповувати газ для наступного опалювального сезону, тому вони будуть тиснути на нас, вимагаючи своєчасного розрахунку, а якщо такого не буде, то нам нараховуватимуть штрафні санкції. Водночас ми не можемо нараховувати штрафні санкції своїм споживачам-боржникам, аби вплинути на них, бо на час війни це заборонено. Отже, ми перебуваємо між споживачем і НАКом”.

Ми не можемо нараховувати штрафні санкції своїм споживачам-боржникам, аби вплинути на них, бо на час війни це заборонено. Отже, ми перебуваємо між споживачем і НАКом…

Тепловикам залишається використовувати власні кошти (якщо вони є) і кошти споживачів. Однак для того, аби люди могли платити, вони мають працювати. А з цим сьогодні проблема.

“Якщо населення зараз не може платити, то є механізми субвенцій, субсидій”, – зазначив Сергій Дунайло. 

Проте Олег Попенко не згоден з ним: “Це нічим не допоможе. Субсидії – це шкода, проблема, удавка на шиї споживача. Адже завдання реформ у теплокомуненерго зробити реформи так, аби споживач почав берегти гарячу воду і тепло, а субсидія цього не робить. Людина, яка отримала субсидію, не рахує кошти, бо знає, що держава дасть гроші. Потрібна виважена тарифна політика, згідно з якою будуть продумані всі шляхи і кроки, зокрема, програма термомодернізації житлового фонду і теплокомуненерго. На це мають бути закладені кошти. Субсидії жодним чином не вплинуть на ці процеси, а будуть лише ускладнювати ситуацію”.

До того ж відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, якщо домогосподарство має прострочену понад три місяці заборгованість з оплати ЖКП чи витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн), то субсидія не нараховується. Зважаючи на ситуацію у країні, розрахуватись з боргами і відповідно претендувати на субсидію можуть далеко не всі, хто потребує такої допомоги. Про це свідчать цифри: на початку лютого 2023 року субсидії отримували 2,3 млн домогосподарств, тоді як минулого опалювального сезону – близько 3 млн.

 

Тарифи можуть підвищити

 

Теплові підприємства знаходяться у глухому куті. Аби вийти з нього, мали б передусім перейти на економічно обґрунтовані тарифи. Однак не можуть цього зробити через мораторій. Відповідно до закону № 2479-IX, тарифи на тепло, гарячу воду та розподіл газу не можна підвищувати протягом дії воєнного стану та шести місяців після нього.

Проте, невдовзі все може змінитись. Питання підвищення тарифів сьогодні активно обговорюється в уряді та Верховній Раді. Передусім очікується подорожчання електроенергії для населення та газу для підприємств теплової комунальної енергетики. А НКРЕКП повідомила про те, що розгляне питання встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. Вони можуть збільшитись на 15% за два етапи. Усе це спричинить підвищення собівартості тепла та гарячої води. 

“Уряд зараз (це вже не таємниця) розглядає підвищення ціни на електроенергію для населення. Прораховують варіанти, про що вже казав і прем’єр, і голова НКРЕКП, і заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма, – розповів Олексій Кучеренко. –  Проте, я дуже боюсь, що так само після кінця опалювального сезону почнуться спроби підвищення ціни на газ для теплокомуненерго, що може призвести до підвищення тарифів на тепло для населення. Це, як на мене, у даній ситуації буде неприпустимо через фінансову незбалансованість у стосунках між НАК “Нафтогаз”, теплокомуненерго, облгазами і споживачами по всьому ланцюгу”.

Після кінця опалювального сезону почнуться спроби підвищення ціни на газ для теплокомуненерго, що може призвести до підвищення тарифів на тепло для населення…

За цивілізованого підходу, підняття тарифів на тепло для населення мало б відбутися лише після запровадження компенсаційних заходів. Зокрема, після проведення термомодернізації житлового фонду, вважає Олег Попенко, голова Спілки споживачів компослуг.

“Спочатку – зменшення витрат ТКЕ, а потім – підняття тарифів, – зазначив експерт. – У нас кажуть, що треба піднімати тарифи, бо вони економічно необґрунтовані. Та зменшіть витрати! До слова, так робила Франція в 50-60 роках минулого століття: спочатку провели модернізацію житлового фонду, заклали засади зменшення витрат тепла у багатоквартирному фонді і лише тоді підняли тарифи. І у людей платіжка залишилась на минулому рівні”.

Сьогодні чимало прибічників підняття тарифів кажуть, що якщо цього не зробити, то люди не почнуть економити тепло. У відповідь на це Олег Попенко радить згадати

 2017 рік, коли у країні суттєво підняли тарифи на тепло. 

“Чи стали люди внаслідок цього економити? Ні. Тому що було 70 млрд грн субсидій. А що відбулось у цій ситуації? Накопичились величезні борги: було 20-30 млрд, а до війни стало вже понад 81 млрд грн. Тобто 50 млрд додалось за п‘ять років. Щороку по 10 млрд грн”. 

Як це не дивно, підняття тарифів у ситуації, яка склалась, не вигідне навіть тепловикам.

“У межах дії мораторію на підвищення тарифів на тепло, підняття тарифів на енергоносії, що використовуються для виробництва цього тепла, призведе лише до зростання наших збитків. Ми будемо змушені (згідно з діючою методикою) перекласти їх на державу у вигляді компенсації різниці в тарифах і чекати, коли її профінансують, а також коли споживачі все ж таки розрахуються за спожиті комунальні послуги”, – вважає Надія Філіппенко, фіндиректорка компанії-постачальника тепла у Запоріжжі. 

 

Повернення боргів споживачами – тривалий процес  

 

Дані платформи відкритих даних "Опендатабот” свідчать про те, що торік у судах країни знаходилось 52 тисячі справ, які стосувались стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. Вони становили найбільшу частку – 26% – у загальній кількості цивільних справ. І це попри те, що під час дії воєнного стану законом заборонено примусово стягувати борги з людей, які проживають у районах проведення воєнних дій, або які перебувають/перебували у тимчасовій окупації. 

Вирішити проблему боргів можна за рахунок сплати тепловикам різниці у тарифах і погашення заборгованості споживачів. Однак як змусити людей погасити борги, зважаючи на вищезгаданий закон? Крім того, діє постанова Кабміну, що забороняє штрафи, пені, інфляційні нарахування, проценти на заборгованість, що утворилась за несвоєчасне або неповне внесення плати за ЖКП. А ще заборонено призупиняти надання цих послуг населенню через несплату або сплату не в повному обсязі.

Борги зменшилися б, якби люди реструктуризували їх, однак сьогодні таких бажаючих мало, зауважили тепловики. 

Тепловики не сподіваються на швидке отримання навіть так званих перехідних боргів, тих, які люди накопичили за попередні роки, хоча ці борги відпрацьовані в судах. Річ у тім, що Державна виконавча служба стягує з офіційного сукупного доходу боржників не більше 20-25%. 

“Отже, ці гроші будуть повертатись до нас дуже довго. Роками. А поточні борги, які люди не сплатили, скажімо, ще цього року, є незначними і не вирішать наших проблем, бо “Нафтогазу” ми маємо сплатити набагато більше”, – пояснив Ігор Ніколенко, директор МКП “Чернівцітеплокомуненерго”.

Представники ТКЕ згадують, як під час приймання закону про реструктуризацію боргів за ЖКП, вони наполягали на тому, аби паралельно було прийнято закон про посилення відповідальності за несплату комунальних послуг. Однак цього не сталося. 

“У період боротьби з епідемією коронавірусу і зараз, під час російської агресії, держава створює умови для захисту населення: дає можливість не відчувати зростання тарифів, накладає мораторій на нарахування надавачами комунальних послуг штрафних санкцій тощо. Однак цифри вперта річ – заборгованість споживачів зростає. Отже, між споживачами та ТКЕ складаються нерівні умови. Через це ми пропонуємо в найкоротший термін підписати порядок компенсації втрат, пов’язаних із наслідками військової агресії рф, що передбачено законом 2479, та внести зміни до порядку розрахунків із НАК”, – каже фінансова директорка запорізького концерну “Міські теплові мережі” Надія Філіпенко.  

 

Як розв’язати проблему боргів населення ТКЕ

 

На думку Олега Попенка, голови Спілки споживачів компослуг, проблема боргів населення за ЖКП є комплексною, тому її слід розглядати у розрізі регіональної політики, децентралізації, аналізу роботи теплокомуненерго. 

“Наприклад, візьмемо ТКЕ в місті Сміла. П’ять років тому там був один з найбільших тарифів на тепло в Україні – понад 2500 грн га 1 Гкал (в Києві тоді був тариф близько 1700 грн за 1 Гкал). Можливо, такі міста слід перевести на іншу схему: встановити там окремі котельні, або перевести котельні на електроенергію, як це зробили в трьох містах Дніпропетровській області, – пропонує можливі шляхи вирішення проблеми він. – Звісно, я не кажу про теперішній період і про дефіцит електроенергії, а кажу про розв'язання задачі. Однак для прийняття рішення потрібен глибокий аналіз. Його має провести місцева і центральна влади”. 

Експерт навів кілька прикладів. Так, місцева влада Тернополя дозволила людям встановлювати індивідуальне газове опалення. В результаті до 40% міста вже перейшло на таке опалення. У Дніпрі цілий мікрорайон (близько 500 багатоквартирних будинків) відрізали від центрального опалення та гарячої води, аби люди переходили на газове опалення. Кривий Ріг, Запоріжжя також відмовились від централізованого гарячого водопостачання. 

“Це є підсумком тих житлово-комунальних реформ, які почались 2017 року, коли держава скинула вирішення цих проблем на місцеву владу, – констатував голова Спілки споживачів комунальних послуг. – І ось до чого ми прийшли: ТКЕ в абсолютно вбитому стані, відсутність платоспроможного споживача, відсутність нормальних законів, бо вони прописані під ТКЕ, замість того, аби враховувати також інтереси держави, місцевої влади і споживачів. Тому немає одного рецепту, як вийти з цієї ситуації”. 

Олег Попенко вважає, що у малих містах треба відмовлятись від ТКЕ і переводити всіх споживачів на індивідуальне опалення або встановлювати квартальні котельні (твердопаливні або газові). Але цим мають займатись місцева влада разом з ТКЕ.

З одного боку, тариф для населення будуть намагатись тримати, а з іншого – борги перед НАК “Нафтогаз” зростатимуть, а це вкрай небезпечно…

“Вихід із ситуації з боргами: повноцінний механізм покладання спеціальних обов'язків, який регулюється постановою уряду й регулює ось ці цінові, тарифні питання, передусім для ТКЕ і населення, – переконаний нардеп Олексій Кучеренко. – Свого часу (два роки тому) уряд абсолютно помилково припинив дію цього механізму, через що утворилась дуже серйозна боргова яма. Думаю, найближчим часом стане зрозуміло, як Кабмін збирається балансувати інтереси НАК “Нафтогаз”, яка знаходиться у дуже скрутному становищі. Втім сьогодні більше питань, ніж відповідей. З одного боку, тариф для населення будуть намагатись тримати, а з іншого – борги перед НАК “Нафтогаз” зростатимуть. А це вкрай небезпечно”.

Отже, найімовірніше, проблема з боргами за тепло буде вирішена у старий спосіб – за допомогою покладання спеціальних обов’язків (ПСО) для ТКЕ. Це, вочевидь, допоможе тепловикам триматись на плаву, проте не зменшить заборгованості населення. Адже війна триває. За оцінками Нацбанку, рівень безробіття за 2022 рік зріс із 9,8% до 25,8%, а за цей рік може сягнути 26,1%. Відтак доходи людей будуть падати. Згідно з прогнозами Світового банку, до кінця року за межею бідності опиниться понад половина українців.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”