Підприємства, які подають тепло у будинки українців, опинились у важкій ситуації. Держава не платить їм обіцяної різниці у тарифах, бо не отримала відповідних надходжень від урядів іноземних держав, міжнародних організацій та донорських установ. А відтак тепловики не мають чим розраховуватись за газ. Якщо постачальники тепла не зможуть виконувати свої зобов’язання – українці стануть заручниками ситуації, що склалася.

Як вирішити цю проблему – проаналізувала "Українська енергетика".

 

Борги за борги

 

Борг за газ запорізького концерну "Міські теплові мережі" перед компанією "Нафтогаз Трейдинг" на 1 січня 2023 року становив понад 1 млрд грн. МКП "Чернівцітеплокомуненерго" завинило 107 млн грн, КП ЗМР "Звягельтепло" – понад 37 млн грн, КП "Тепловик", що в Старокостянтинові Хмельницької області, – 32 млн грн. І така ситуація практично у всіх теплокомуненерго. Вони не можуть вчасно розраховуватись за газ і накопичують борги. Проте не з власної провини, а через те, що не отримують із державного бюджету різницю у тарифах, зазначили члени асоціації "Укртеплокомуненерго" у листі до уряду.

Нагадаємо, що тарифи на тепло не піднімались з 2018 року, а тому давно є збитковими для тепловиків.

"Ми застосовуємо сьогодні тарифи, які були затверджені у 2018 році, – зазначив Олександр Душенко, директор КП "Тепловик" (м. Старокостянтинів). – З того моменту зросла в ціні й електроенергія, і газ, і зарплати, і матеріали – все. А деякі складові, необхідні для нашої роботи, подорожчали вдвічі, тому навіть якщо споживачі заплатять нам 100% нарахованого, ми не зможемо розрахуватись за газ".

Проте, відповідно до прийнятого влітку 2022 року закону, в Україні діє мораторій на підняття тарифів на тепло під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення. Підприємства, які виробляють і продають тепло, погодились не піднімати розцінки для населення, бо держава (згідно з вищезгаданим законом) пообіцяла їм продавати газ для виробництва тепла населенню за низькою фіксованою ціною і покривати різницю в тарифах із державного бюджету. Однак, станом на 1 січня 2023 року жодне теплокомуненерго не отримало даної компенсації різниці у тарифах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тарифи на тепло не піднімуться: хто за це заплатить

Як повідомила заступниця міністра розвитку громад і територій Наталія Хоцянівська у листі до обласної, Київської міської військової адміністрації , причина цього – відсутність надходжень до спецфонду держбюджету у рамках програм допомоги урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, а також у неможливості фінансування субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці у тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (відповідно до закону).

Вона зазначила, що міністерство ініціювало внесення змін до закону "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у частині передбачення субвенції на компенсацію різниці у тарифах. І лише тоді, коли такі субвенції будуть затверджені завдяки цим змінам, "буде розроблено Порядок та умови надання у 2023 році коштів із держбюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці у тарифах, а також здійснено розподіл субвенції між регіонами з урахуванням всіх обсягів заборгованості з різниці у тарифах, узгоджених територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості у тарифах, а саме: залишків різниці у тарифах, які були узгодженні станом на 1.06.2021 р. та не профінансованих у попередніх роках; різниці у тарифах, узгодженої станом на 1.07.2022 та у наступних періодах (щоквартально для підприємств теплопостачання)".

 

Хто кому винен

 

"Заборгованість нашому підприємству з боку держави через різницю у тарифах становить 203 млн грн, – наголосив Ігор Ніколенко, директор МКП "Чернівцітеплокомуненерго". – Це борги за період із червня 2021 року по третій квартал 2022 року включно. Борг за четвертий квартал 2022 року ще не підрахували, бо, відповідно до процедури, підприємство спочатку дає свій розрахунок, а комісія, що знаходиться в обласній військовій адміністрації, розглядає його й затверджує або відхиляє. Однак, оскільки у бюджеті країни немає коштів, то навіть вже затверджена різниця у тарифах (203 млн грн) нам не надійшла".

А заборгованість цього підприємства за газ перед "Нафтогаз Трейдингом" становить 107 млн грн. Зі слів директора МКП "Чернівцітеплокомуненерго", вона включає нарахування за листопад і грудень 2022 року. Водночас тепловики мають ще борги за газ за попередній період (із 2018 по 2020 рік) – близько 84 млн грн. Однак для їх сплати у підприємства є сім років, відповідно до укладеного договору про реструктуризацію боргу.

"За 2021 рік у нас боргів за газ немає. Ми повністю розрахувались, – зазначив Ігор Ніколенко. – А з 2022 року через те, що було запроваджено мораторій на підняття тарифів, а також через те, що тарифи на тепло для населення не піднімались з 2018 року, вони є збитковими для нас. Відповідно без виплати різниці у тарифах ми просто не можемо виживати".

Якби "Нафтогаз Трейдинг" враховував, виставляючи борг, цю несплачену державою різницю у тарифах, то ми не мали би боргів...

Сьогодні сума боргу, яку завинило за газ КП "Тепловик" (м.Старокостянтинів Хмельницької області), дорівнює приблизно 32 млн грн, а різниця у тарифах, яку заборгувала держава станом на початок четвертого кварталу минулого року – 36 млн грн. Незабаром буде донараховано борг за четвертий квартал.

"Наразі у нас ще є 4 млн (різниця між 36 і 32 млн грн) на те, щоб погасити реструктуризовану заборгованість за попередні роки, яку ми підписали з "Нафтогазом", – зауважив Олександр Душенко, директор КП "Тепловик". – Поточна заборгованість – 32 млн, а реструктуризована (на 80 місяців) наша заборгованість за попередні роки – 36 млн, тобто ми маємо платити по 430 тисяч щомісяця".

Зі слів Людмили Тодорович, директора КП Звягельської міської ради "Звягельтепло", борг цього підприємства за спожитий газ становить 37 млн 300 тис. грн (за 2021 і 2022 роки). А різниця у тарифах, яка має бути відшкодована з боку держави – 27 млн 300 тис. грн (за 2021 і 2022 роки). Отже, якби підприємству її компенсували, то з 37 млн 300 тис. грн залишився би борг у 10 млн грн. Це заборгованість, що виникла з грудня 2022 року. Її тепловики повинні погасити до 15 лютого (за умовами договору).

"Виходить, якби "Нафтогаз Трейдинг" враховував, виставляючи борг, цю несплачену державою різницю у тарифах, то ми не мали би боргів. 10 млн грн різниці ми б без проблем сплатили до 15 лютого за рахунок коштів, які ще сплачують нам люди. Однак для цього потрібно, аби держава повернулась до нас обличчям", – вважає представниця КП "Звягельтепло".

Проте повернення боргів споживачів більшості підприємств ТКЕ не допоможе.

 

Розрахунки споживачів впали

 

Люди стали гірше розраховуватись за тепло та гарячу воду із тепловиками. Частково це пов’язано із традиційним зменшенням розрахунків у цей період. Зазвичай після закінчення опалювального сезону боржники поступово повертають борги. Проте зараз триває війна. Вона суттєво впливає на розрахунки, бо чимало українців втратили житло, роботу або переїхали на інше місце.

"Оскільки Запоріжжя – прифронтове місто, то вже у березні 2022 року ми відчули значний відтік споживачів, бо люди тікали з міста, – розповіла Надія Філіппенко, фінансова директорка концерну "Міські теплові мережі" (м.Запоріжжя). – Відповідно це позначилось на платежах. Вони зменшились приблизно на 20-30% (залежно від категорії споживачів) проти минулого року".

Співрозмовниця зазначила, що навіть якщо держава профінансує різницю у тарифах, то вона, на жаль, зараз не покриє тих боргів, які завинило підприємство за газ. На 1 січня борг за газ "Міських теплових мереж" становить понад 1 млрд грн. Цей борг складається з двох частин: з боргу за минулий опалювальний сезон (з лютого по квітень 2022 року) і вже за новий (за листопад і грудень 2022 року). А різниця у тарифах, підтверджена протоколом, становить 590 млн грн. Прогнозна різниця у тарифах за четвертий квартал 2022 року складе приблизно 200 млн грн (вона ще не розрахована й відповідно ще не розглянута територіальною комісією). Тобто загалом різниця може скласти приблизно 800 млн грн.

Навіть якби люди сьогодні платили більше, це би нам не допомогло...

"Все одно нам цієї різниці не вистачить, аби розрахуватись з "Нафтогаз Трейдингом". Вона не покриє заборгованості, яка також сформувалась через зниження платоспроможності споживачів. У нас, коли ввечері йдеш містом, то світиться лише третина вікон у будинках (коли є світло). Люди виїхали. Місто наполовину пусте", – додала Надія Філіппенко.

МКП "Чернівцітеплокомуненерго" населення заборгувало 96 млн грн. Із них 45 млн грн – борги, що утворились протягом попередніх шести років, решта – поточні нарахування, уточнив директор підприємства Ігор Ніколенко.

"Загалом зараз споживачі сплачують менше, – зазначив він. – Однак частину заборгованості, яку вони традиційно накопичують під час опалювального сезону, люди віддають в міжопалювальний період. Якщо порівняти з попередніми роками та врахувати воєнні дії, то частка оплати зменшилась приблизно на 10% проти попередніх періодів. Отже, якщо раніше ми збирали на рівні 90-95% нарахованої плати, то зараз – 80-85%. Проте навіть якби люди сьогодні платили більше, це б нам не допомогло".

Ігор Ніколенко пояснив чому. Наприклад, у підприємства є, так звані, перехідні борги, які накопичились за попередні роки і які вже відпрацьовані у судах. Проте Державна виконавча служба стягує з офіційного доходу боржників не більше 20-25%. Отже, ці гроші будуть повертатись до тепловиків дуже довго – роками. Щодо поточних боргів, які люди не сплатили вже за цей рік (близько 50 млн грн), то вони не покриють борг "Нафтогазу" в розмірі 107 млн грн.

 

Безакцептне списання – покарання невинних?

 

Оскільки підприємства теплокомуненерго заборгували за газ (хоча й не з власної провини), ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" почало стягувати кошти з їх поточних рахунків (так зване безакцептне, тобто безспірне, списання). Таке списання обумовлене тристороннім договором між обслуговуючим банком, підприємством ТКЕ та постачальником газу.

"Коли були ще трирічні договори з "Нафтогаз Трейдингом" (до 1 червня 2022 року), то вони вимагали від підприємств ТКЕ відкриття рахунків безакцептного списання коштів, інакше тепловикам не дали би газ, – пояснив Сергій Дунайло, віцепрезидент міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго". – Відтак ще з січня 2022 року постачальник газу почав знімати кошти з рахунків деяких підприємств. Пізніше "Нафтогаз Трейдинг" уклав новий договір на постачання газу до 31 березня 2023 року (по суті переуклав договір ПСО відповідно до постанови КМУ). Проте, там також є пункт про безакцептне списання. Якби підприємства ТКЕ не погодились, то потрапили б на постачальника останньої надії (ПОН) і змушені були б купувати газ не за фіксованою державою ціною, а за ринковою".

"Нафтогаз Трейдинг" почав списувати кошти з рахунків підприємств ТКЕ-боржників у різний час. Наприклад, із КП "Тепловик", що забезпечує теплом жителів Старокостянтинова на Хмельниччині, безакцептне списання почалось з лютого 2022 року. А з МКП "Чернівцітеплокомуненерго" – з 20 січня 2023 року.

Відповідно до договору про договірне списання, кошти, які надходять на рахунок підприємства, насамперед йдуть на списання за судовими рішеннями, далі – сплачуються податки, заробітна плата, а потім – гроші йдуть до "Нафтогаз Трейдинг". І лише після цього передбачені інші видатки.

"Нафтогаз Трейдинг" направив лист до банку і забирає всі кошти, які є на 16:00 на нашому рахунку. Щодня. Ми можемо оплатити з отриманих нами коштів лише податки і заробітну плату, – пояснив Олександр Душенко, директор КП "Тепловик" (м. Старокостянтинів). – І з лютого ми так живемо. Доки у країні не було війни, ми платили за газ справно, але з початком російської агресії платежі впали, і ми не змогли вчасно розрахуватись за газ. Це був минулорічний контракт, укладений на три роки. Після закінчення опалювального сезону ми вже газ не брали, бо кошти у нас забирали, і ми не могли нічого з цим зробити. Цього опалювального сезону ми заключили з "Нафтогаз Трейдингом" новий договір на постачання газу. І до цього документу також додається договір безакцептного списання".

Керівники підприємств обурились і почали писати листи до "Нафтогаз Трейдингу", аби компанія відкликала повідомлення про договірне списання, проте вона обґрунтувала свої вимоги. Зокрема, зазначила, що пунктом договору щодо постачання природного газу передбачено, що у разі порушення споживачем умов розрахунків за поставлений газ оплата за нього здійснюється шляхом щоденного договірного списання банками залишку грошових коштів з банківських рахунків споживача. Водночас, "Нафтогаз Трейдинг" зауважив у листі, що взаєморозрахунки з погашення заборгованості різниці у тарифах можуть проводитись відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

"Проте на цей час відповідна субвенція не надана", – констатували у газопостачальній компанії.

"Нафтогаз Трейдинг" направив лист до банку і забирає всі кошти, які є на 16:00 на нашому рахунку. Щодня. Ми можемо оплатити з отриманих нами коштів лише податки і заробітну плату…

Як розповіла Надія Філіппенко, договірне списання з рахунків "Міські теплові мережі" (м.Запоріжжя) почалось з квітня 2022 року. Якийсь час після цього підприємство ще могло розраховуватись завдяки тим незначним коштам, які були накопичені. За ці гроші воно закупило якісь матеріали для ремонту, розрахувалось за електроенергію у міжопалювальний сезон і якось працювало.

"Щоб не витрачати кошти, ми відмовились від гарячої води у місті, хоча вона у нас була, – зазначила фінансова директорка концерну. – Перед початком опалювального сезону нам довелось звертатись до місцевих органів, щоб вони допомогли нам розраховуватись за електроенергію, воду. У грудні ми навіть просили допомогти нам із оплатою за труби, сіль, бензин для заправки наших автомобілів. Наразі у нас немає на це грошей, бо наші рахунки заблоковані".

Однак, і в бюджеті міста тепер грошей немає, адже бізнес разом із людьми виїхав, тому, з економічної точки зору, ситуація у Запоріжжі дуже складна, наголосила Надія Філіппенко. Місцевий бюджет недоотримує кошти, зменшились доходи місцевих жителів, а відтак потерпає й підприємство ТКЕ, бо недоотримує оплату, хоча забезпечує теплом усі будинки. Отже, заборгованість буде накопичуватися.

Директор старокостянтинівського "Тепловика" Олександр Душенко також розповів про те, що раніше коштами підприємству допомагали органи місцевого самоврядування, але зараз їх бюджети дуже обмежені через воєнний стан.

 

Без обігових коштів світить банкрутство

 

Чим загрожує підприємствам ТКЕ списання коштів з їх рахунків? Зі слів опитаних "Українською енергетикою" керівників компаній, тепловики опинились без обігових коштів. А без них вони не мають чим розрахуватись за розподіл газу, електроенергію, воду, запчастини, дизпаливо, яке потрібне зараз для генераторів, які працюють, коли немає світла.

"Їм немає чим платити за електроенергію та воду, а тому їх можуть відключити, – зазначив віцепрезидент міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго" Сергій Дунайло. – Без грошей облгази можуть зупинити послугу з розподілу газу. У результаті постраждає споживач, бо котельні можуть або знижувати потужність, або зупинятись у зв’язку з неоплатою інших послуг".

Про зупинення роботи МКП "Чернівцітеплокомуненерго" наразі не йдеться, стверджує директор підприємства Ігор Ніколенко. Однак, тепловики  переймаються можливими аварійними ситуаціями, бо на їх усунення не мають грошей. Крім того, вони не виключають можливості опинитись на ПОНі.

Без зміни до законодавства ми перетворимось на банкрутів…

"Газ буде постачатись, електрики також не відключать нас від постачання електроенергії, але є ризики, що підприємство може отримати ще більше збитків. Наприклад, у нас є постачальник електричної енергії, але через те, що ми з ним не зможемо вчасно розрахуватись, бо все забере постачальник газу, то він переведе нас на постачальника останньої надії, а там ціна вища за ринкову", – розмірковує про ситуацію, що склалася, Ігор Ніколенко.

Підприємства ТКЕ переймаються, що можуть стати банкрутами.

"Ми не знаємо, що робити. Без зміни до законодавства ми перетворимось на банкрутів. Ми не зможемо навіть у міжопалювальний сезон виконати регламентні ремонті роботи, – переймається фінансова директорка запорізького концерну "Міські теплові мережі" Надія Філіппенко.

Директори підприємств звертались до Кабінету міністрів, профільної асоціації і просили порівняти заборгованості: якщо борги держави перед ними перевищують їх борги за газ, то, можливо, можна було б припинити безакцептне списання.

"Дайте нам можливість бодай дихнути й погасити інші борги, які у нас також накопичуються", – пропонує альтернативу Олександр Душенко.

"Держава не виконує свої зобов’язання перед тепловиками, – констатувала Людмила Тодорович, директорка КП ЗМР "Звягельтепло". – Проте, достукатися ні до кого неможливо. Я розумію, що у бюджеті немає грошей, однак "Нафтогаз" – це державна компанія. Чому б її не зобов’язати враховувати вже затверджену територіальною комісією різницю у тарифах на виконання закону?"

На даний час "Нафтогаз Трейдинг" діє відповідно до укладених договорів і пояснює це у листах-відповідях обуреним теплопостачальникам: "умовами договору постачання не передбачена можливість невиконання зобов’язання Споживача по оплаті за отриманий природний газ у разі відсутності фінансування з боку держави різниці в тарифах… Товариство не має підстав для зупинення (призупинення) договірного списання за Договорами про договірне списання N1 від 10.11.2021".

Та найгірше, що ситуація загострюється. Адже кошти на відшкодування різниці у тарифах мали надійти з держбюджету ще до нового року. Цього не сталося. А у бюджеті на цей, 2023 рік, цих коштів не передбачили. Зміни до бюджету можуть провести вже після завершення опалювального сезону.

"Отже, ми будемо сидіти із заблокованими рахунками до кінця цього опалювального сезону і якось виживати. А коли сезон мине, то ми взагалі станемо нікому не потрібні і про нас забудуть аж до вересня", –  прогнозує директор КП "Тепловик".

 

Тепловикам потрібне дуже швидке рішення

 

Для розв'язання проблеми боргів у підприємств ТКЕ не обов’язково чекати на зміни до бюджету. Достатньо наразі дуже швидко внести зміни до чинних договорів та нормативно-правових актів, які убезпечать українців від перебоїв теплопостачання цієї зими.

Міжгалузева асоціація "Укртеплокомуненерго", зокрема, пропонує внести зміни до договорів (трирічному та ПСО) з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" і прописати, що зобов’язання з виплати суми заборгованості, яка дорівнює сумі невідшкодованої заборгованості з різниці у тарифах, не є порушенням грошових зобов’язань. Також експерти пропонують виключити з договору ПСО пункту щодо нарахування штрафних санкцій на прострочену заборгованість. А списання коштів з рахунків тепловиків здійснювати відповідно до відсотку від надходжень за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, з урахуванням залишку заборгованості за спожитий природний газ та суми нарахованої (підтвердженої), але не компенсованої державою різниці у тарифах на теплову енергію. І у разі перевищення суми нарахованої (підтвердженої), але не компенсованої суми різниці у тарифах на теплоенергію над сумою заборгованості за газ, списання коштів з поточних рахунків підприємства ТКЕ не проводити.

Мінрегіон підготував дещо інші зміни до постанови №812, які стосуються договірного списання. Зокрема, документ передбачає, що безакцептне списання може становити не більше 60% надходжень на рахунок, якщо заборгованість із різниці у тарифах не перевищує борг підприємства ТКЕ за газ, або якщо у виробника тепла не має нарахованої різниці у тарифах. Якщо ж заборгованість із різниці у тарифах перевищує або дорівнює боргу за газ, то списання коштів починається з дня, коли сума заборгованості за газ перевищить обсяг заборгованості з різниці у тарифах, але не більше 60% надходжень і в межах різниці між сумою заборгованості за газ та сумою заборгованості з різниці у тарифах.

Попри існування проєкту нової постанови, затверджувати її не поспішають. Можливо, тому що у Мінрегіоні нині всі зайняті реорганізацією.

 

Підприємства теплопостачання знову опинились у борговому зашморгу. Цього опалювального сезону це сталось через те, що держава не мала коштів для виплати різниці у тарифах. Тепловики сподіваються на швидку реакцію уряду. Однак, чи дочекаються, зважаючи на перестановки у Мінрегіоні?

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"