Верховна Рада заборонила підвищувати ціни на газ для населення, а також тарифи на тепло, гарячу воду та послуги з розподілу газу. Мораторій, відповідно до прийнятого закону, діятиме під час війни та півроку після неї. Однак для того, щоб він працював і дозволив пройти цей опалювальний сезон, потрібні кошти для компенсації різниці між ринковою вартістю газу і споживчими тарифами. "Українська енергетика"  за допомогою експертів проаналізувала прийнятий закон і дослідила, звідки держава братиме гроші.

 

Населення платитиме, як і раніше

Парламентарі 29 липня схвалили законопроєкт №7424 про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану й подальшого відновлення їх функціонування. Закон передбачає запровадження мораторію на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду, розподіл природного газу для всіх категорій споживачів, а ціна на природний газ для підприємств ТКЕ (для виробництва теплової енергії побутовим споживачам) буде зафіксована на рівні минулого опалювального сезону.

До слова, станом на 5 серпня 2022 року на газовому хабі TTF (Нідерланди) спотова ціна газу становила 195,92 євро за МВт-год, тобто 76,5 тис. грн за 1 тис. куб. м. За останніми даним Міністерства економіки, середня митна вартість імпортного газу, який ввозився в Україну у червні, становила майже 32 тис. грн за 1 тис. куб. м. При цьому на TTF у кінці червня вартість газу сягала 147,5 євро за МВт-год, тобто приблизно 57,6 тис. грн за 1 тис. куб. м

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до кінця серпня продаватиме газ для виробництва тепла населенню та гарячого водопостачання за ціною 7,42 грн (з урахуванням ПДВ) за кубометр. Водночас ціна для бюджетних установ становитиме 16,39 грн, а для інших потреб – 38,326 грн за кубометр. Такі ціни (відповідно до постанови Кабміну) діятимуть із 31 серпня 2022 року до 31 березня 2023 року.

Зрозуміло, що фіксована ціна, встановлена на газ, який піде на потреби населення, повинна кимось компенсуватися. Відповідно до затвердженого урядом Порядку визначення компенсації, вона виділяється виключно на обсяги реалізованого та імпортованого природного газу (для виконання спеціальних обов’язків). Проте, відповідно до прийнятого законопроєкту №7427, компенсація буде виділена не на імпортований газ, а на газ від "Укргазвидобування", але за європейськими цінами.

 

Різницю у тарифах компенсують з держбюджету

Відповідно до закону, підприємства теплопостачання та гарячого водопостачання отримають кошти на покриття різниці у тарифах із державного бюджету на 2022 рік і на наступні роки. Звідки там візьмуться необхідні кошти?

Збільшення надходжень до бюджету відрегульовано законопроєктом №7429, який також направлено на підпис голові держави. У першій редакції документу парламентський комітет із питань бюджету планував, що доходи спеціального фонду держбюджету зростуть на 264,3 млрд грн в основному за рахунок коштів зарубіжних партнерів.

"Для компенсації втрат суб'єктів ринку газу передбачається збільшити доходи і видатки державного бюджету (разом і за спеціальним фондом) на 264,3 млрд грн, тобто планується отримати міжнародну грантову допомогу в цій сумі і передати її "Нафтогазу" для закупівлі газу", – написав у Facebook народний депутат Олексій Гончаренко.

Для компенсації втрат суб'єктів ринку газу передбачається збільшити доходи і видатки державного бюджету...

В його дописі також зазначено, що до спеціального фонду планується зарахувати наступні доходи: надходження від сплати дивідендів, що нараховуються на акції НАК "Нафтогаз України" і які належать державі, за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році – 64,4 млрд грн; авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті цих дивідендів – 11,6 млрд грн; надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, яка надається з метою фінансового забезпечення заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час воєнного стану та подальшого відновлення, на суму 188,3 млрд грн.

"Доволі дивний закон, більше чверті трильйона "Нафтогазу", невідомо звідки вони мають взятись", – зауважив депутат Гончаренко наприкінці цього допису.

Не виключено, що сума в 264 млрд грн у першому варіанті законопроєкту виникла, вочевидь, через заяву голови НАКу Юрія Вітренка на засіданні американської Комісії з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінська комісія) на початку червня 2022 року.

"У газовій сфері в України все добре, Україна показує свої сильні сторони, свою стійкість, але нам знову знадобиться допомога до наступного опалювального сезону, тому що Україні потрібно буде імпортувати до 6 млрд куб. м газу", – зазначив тоді пан Вітренко. – За поточними ринковими цінами це близько 8 млрд доларів".

Однак під час другого читання законопроєкту депутати зменшили суму доходів і видатків бюджету на ці цілі.

"За що ж зрештою проголосував парламент: скорочено на 63 мільярди гривень (тобто на 20%) видатки на купівлю газу", – написав у Facebook перший заступник голови парламентського комітету з енергетики Олексій Кучеренко. – Із 264 до 201 млрд грн з бюджету".

На покриття різниці тарифів від міжнародних партнерів передбачається залучити 125 млрд грн. Про це перший заступник керівника комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив у Телеграм-каналі. У попередній версії законопроєкту йшлося про суму від західних інвесторів у 188 млрд грн.

"Після майже двох місяців дискусій Рада прийняла закон №7427, який передбачає встановлення мораторію на підвищення тарифів на тепло для населення коштом залучення понад 125 млрд грн (від міжнародних партнерів) на покриття різниці тарифів", – написав депутат.

Отже, ці 125 млрд грн мають зарахувати до спеціального фонду держбюджету, а потім перерахувати "Нафтогазу" як компенсацію за виконання ним ПСО (покладання спеціальних обов’язків щодо реалізації побутовим споживачам видобутого в Україні газу). "Нафтогаз України" за рахунок дивідендів платить у бюджет 76 млрд грн. Потім ці гроші йдуть із бюджету (як компенсація різниці в тарифах) операторам газорозподільних мереж (ГРМ), газзбутам і підприємствам теплокомуненерго, а вони своєю чергою завдяки цим коштам сплачують свої борги за газ "Нафтогазу". У результаті всі гроші опиняться в НАКу.

Чи достатньо буде цих коштів, аби навести лад із боргами за газ? А може забагато?

"Це повинен сказати аудит, Міненерго, Тимчасова спеціальна комісія, яка створена у Верховній Раді, Кабінет міністрів, – вважає Леонід Уніговський, генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика". – Голослівно говорити багато це чи мало – неможливо, бо для цього потрібно мати документи".

 

Скільки газу треба імпортувати

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль у перших числах червня наголосив, що до початку опалювального сезону в українських газосховищах необхідно накопичити не менше 19 млрд куб. м газу. Тоді він зазначив, що станом на 1 червня у підземних сховищах є 10 млрд куб. м газу. За останніми даними, станом на 8 серпня в підземні сховища закачано 12,2 млрд куб. м газу. При цьому видобуток блакитного палива цього року має скласти від 16 до 19 млрд кубометрів. Враховуючи очікувані обсяги споживання газу – від 21 до 24 млрд куб. м – частину газу доведеться імпортувати, зазначив на початку літа прем’єр.

До початку опалювального сезону в українських газосховищах слід накопичити не менше 19 млрд куб. м газу...

Однак чимало експертів вважають, що для проходження опалювального сезону не потрібно імпортувати так багато газу.

"Навіть за найбільш песимістичними розрахунками (вони є на моїй сторінці у Facebook), нам потрібно мати 2,2 млрд кубів імпортованого газу, про всяк випадок – 3 млрд кубометрів. Це максимум, який нам може бути потрібний", – впевнений Леонід Уніговський.

Приблизно такі ж самі цифри озвучив і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

"На тлі дефолту "Нафтогазу" (кредитори дотепер не погодили відстрочення виплат по євробондах), з одного боку, та рекордних цін на газ в Європі, з іншого, уряд планує до зими імпортувати у підземні сховища газу (ПСГ) 4 млрд куб. м газу, – зазначив експерт. – За рішенням Кабміну це потребує доведення запасів із теперішніх 12,2 до 19 млрд куб. м. Однак насправді через значне зниження попиту на газ (на 40%) внаслідок російської агресії, за умов збереження транзиту й газовидобувної інфраструктури для проходження опалювального сезону 2022-2023 років вистачить і газу власного видобутку".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фінансовий стан "Нафтогазу": на що очікувати в опалювальний сезон

"Купити 2-3 млрд куб. м – це більш-менш реально, – вважає Уніговський. – І тут можливо якось включитись у ленд-ліз, тим паче, що з жовтня починає наповну працювати завод скрапленого газу у США - Freeport. 70% його скрапленого газу йде в Європу. Водночас я би рекомендував Кабінету міністрів намагатися укласти довгострокову угоду, а не чекати, що ми закупимо газ на споті, бо це дуже дорого".

Окрім того, на думку генерального директора ТОВ "Нафтогазбудінформатика", слід врахувати пов’язані з війною ризики.

"По суті, нам необхідний той обсяг, який ми видобуваємо. Проте це лише за умов, що не буде цілеспрямованих військових нападів на наші газовидобувні підприємства й вони збережуть той рівень видобутку, який є зараз. Це 50 млн куб. м на добу, – розмірковує Леонід Уніговський. – Однак через дії окупантів він може бути меншим. На скільки – невідомо. У своїх розрахунках я враховував вітчизняний газовидобуток у розмірі 45 млн куб. м на добу".

"Якщо не брати до уваги фінансову сторону питання, то додатковою проблемою є коливання рівня попиту та обсягів видобутку внаслідок воєнних дій. Саме тому складно оцінити, наскільки адекватними є урядові цілі з накопичення енергоносіїв", –  написав у колонці для НВ Ігор Мошенець, експерт проєкту DiXi Group "Сприяння міжнародному діалогу щодо питань енергетичної безпеки України".

Другий чинник, який слід взяти до уваги, пов'язаний із транзитом газу. Експерт прогнозує, що восени обсяги постачання газу в Європу "Північним потоком-1" (а це впливає на Україну у плані доступу до газу для імпорту) або через українську газотранспортну систему будуть значно меншими, або їх взагалі не буде. Отже, нам треба мати певний запас газу, переконаний Ігор Мошенець.

"Ризик припинення російським "Газпромом" транзиту газу за вказівкою Кремля дуже високий, – зазначив Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. – Тому доведеться імпортувати до 2 млрд куб. м, щоб зберегти надійність роботи ГТСУ для забезпечення економіки України блакитним паливом".

Водночас він вважає, що заповнення ПСГ до 15 жовтня на рівні 19 млрд куб. м є сумнівним і нереалістичним завданням через додаткові витрати у розмірі близько 8 млрд доларів, а також через відсутність платоспроможного попиту.

Заповнення ПСГ до 15 жовтня на рівні 19 млрд куб. м є сумнівним і нереалістичним завданням...

"Більш раціонально розраховувати на цифру у 15 млрд куб. м газу в ПСГ на початку ОЗП", – додав Володимир Омельченко.

Зрештою, очільник "Нафтогазу" пан Вітренко також заявив, що Україні достатньо мати 15 млрд куб. м до початку опалювального сезону. І це вже цифра із запасом.

 

Видатки з бюджету на купівлю газу скоротили на 20%

Схоже, що аргументи опонентів пана Вітренка у парламенті переконали народних депутатів зменшити суму, яку планували виділити НАК "Нафтогаз України" для закупівлі газу. Парламент проголосував за скорочення цих видатків із бюджету на 63 млрд грн, тобто на 20%, – з 264 до 201 млрд грн. Адже "Нафтогаз", по суті, перепродає населенню та тепловикам у рази дешевший газ власного видобутку.

"Українська держава може регулювати ціну на український газ, – вважає Олексій Кучеренко, перший заступник голови парламентського комітету з енергетики. – Адже реальна його ціна (з урахуванням 30% рентабельності) становить максимум 4-4,5 грн за куб". А це у 10 разів дешевше імпортного газу.

Щоб розібратися у ситуації депутати санкціонували аудит "Нафтогазу" та його дочірніх компаній, а ще зобов’язали уряд надати дані щодо балансу палива, бо лише таким чином можна отримати реальні цифри щодо потреб у газі та грошах.

"Ми зобов’язуємо уряд та Міненергетики надати нам баланс газу для того, щоб ми могли перевірити всі розрахунки, – зазначив Олексій Кучеренко. – Баланс газу є визначальним у конструкції закону №7427. Тільки отримавши такий документ, можна зрозуміти, які ресурси ми насправді маємо і скільки треба закупити (якщо у цьому є потреба), скільки на це потрібно коштів і головне – де їх взяти".

З його слів, на підставі цієї інформації українці отримають можливість контролю за обґрунтуванням державної підтримки "Нафтогазу України" й контролю над його фінансовою та господарською діяльністю.

 

Україні потрібні стратегічні резерви газу

Попри прийняті законом зміни, опалювальний сезон все одно може виявитися під загрозою зриву. Для того щоб уникнути ризиків, пов’язаних із війною, нашій країні потрібно мати стратегічний запас природного газу.

"Ще три роки тому я говорив, що нам потрібен закон про стратегічні резерви природного газу, – нагадав Леонід Уніговський, генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика". – І життя показує, що зараз і європейські держави роблять такі запаси. На мій погляд, це справа держави. Чому президент Європейської комісії може поїхати в Азербайджан і домовлятися про імпорт газу? Чому це міг зробити уряд Естонії, який, до слова, заключив довгострокову угоду про постачання скрапленого газу, а не купив природний газ на споті, де він коштує значно дорожче? Отже, нам потрібен закон, за яким держава могла б закуповувати газ (за окремим фінансовим механізмом, а не через "Нафтогаз України") у державні стратегічні резерви природного газу".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Токсичний газ: Європа вже знаходить заміну російському паливу

Однак всі, хто відповідав в Україні за енергетику, зокрема, газ, удавали, що нам цього не потрібно, бо ми все вирішимо за рахунок "ринкових механізмів" та імпортного паритету, додав експерт.

Секретаріат Енергетичного співтовариства ще кілька років тому запропонував механізм, за яким "Укргазвидобування" весь свій газ, орієнтований на населення, бюджет і теплокомуненерго, продавало на біржі. Україна в такий спосіб могла б формувати національний газовий ринок і національний ціновий індикатор. Це дозволило б не залежати від імпортного паритету. Цю пропозицію підтримала робоча група з функціонування ринку природного газу експертної ради при Міненерго. Однак пропозиція була проігнорована.

"Що можна було б зробити зараз, так це продавати газ для населення, теплокомуненерго й операторам ГРМ з певним прайс-кепом (граничною ціною) через нашу біржу, – пропонує генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика". – Яку саме – нехай вирішує Кабмін. Можливо, через Українську енергетичну. Ресурс газу для такого продажу повинно постачати "Укргазвидобування". Причому на біржі повинні використовуватись раніше застосовані в Європі для забезпечення конкуренції "програми вивільнення обсягів газу" (Gas Release Programme, які передбачають заборону трейдерам купувати більше, ніж певна кількість лотів, обмеження на обсяги газу в кожному лоті й таке інше). Якщо цього газу не вистачить, а "Нафтогаз" має певні обсяги імпортованого газу, то цій компанії повинні виплачувати компенсацію лише на обсяг цього проданого імпортованого газу (який є у стратегічному резерві і який закупила держава, а не "Нафтогаз")".

Я б рекомендував закупити ці 3 млрд куб. м імпортного газу безпосередньо за участю держави чи якоїсь торговельної агенції...

Втім, оскільки опалювальний сезон дуже близько, то зараз треба діяти обережно, аби зовсім не зруйнувати ринок газу, підкреслив Леонід Уніговський.

"Я б рекомендував закупити ці 3 млрд куб. м імпортного газу безпосередньо за участю держави чи якоїсь торговельної агенції, що буде уповноважена державою. Однак не "Нафтогазом", щоб не змішувати газ. Куплений газ зберігати в наших підземних сховищах", – пояснив він.

На думку експерта, можна також удосконалити механізм рентних платежів. Наприклад, сума рентних платежів зменшується на суму, яка вкладається в геологорозвідку, інтенсифікацію газовидобутку. Чи перейняти досвід Великої Британії, де на доходи енергокомпаній був прийнятий додатковий 25%-й податок на прибуток. Проте він зменшується на суму, яку ці компанії направляють із прибутку на газовидобуток. Завдяки цьому можна було б збільшити видобуток й українського газу.

 

Опалювальний сезон залежить від розрахунків між учасниками ринку

Загалом учасники ринку задоволені прийнятим законопроєктом, бо він дозволяє розраховуватись всім учасникам газового ринку за своїми зобов’язаннями, функціонувати підприємствам, які постачають тепло й гарячу воду, а людям – отримувати необхідні послуги. Втім, якщо постане необхідність у змінах через те, що якісь нюанси недопрацьовані, то правки у документ будуть вноситись по ходу.

"Аби опалювальний сезон пройшов успішно, потрібно забезпечити достатність ресурсів, стабільність функціонування інфраструктури, а також ліквідність газового ринку, – вважає Максим Білявський, експерт енергетичних програм Центру Разумкова. – Ліквідність – це здатність усіх учасників ринку здійснювати свої платежі, виконувати фінансові зобов'язання у грошовій формі. Фактично це означає мінімальні боргові зобов'язання, мінімальну кількість фактів банкрутства серед учасників ринку газу й теплової енергії (так будемо умовно називати й об'єднувати всіх суб'єктів)".

Законопроєкт №7427 не ідеальний, до нього ще будуть вноситися зміни і правки протягом опалювального сезону...

Водночас це можливість завдяки отриманим вчасно грошам проводити ремонтні роботи, які за обсягами, зрозуміло, будуть більшими, аніж минулого року, через фактор війни, зауважив експерт. Крім того, потрібно буде закуповувати ті ж самі паливно-мастильні матеріали для своєчасного виїзду аварійних бригад, а також вчасно платити зарплату, аби співробітники були вмотивовані виконувати надважливі і надскладні завдання.

"Власне на виконання цих задач і був розроблений законопроєкт №7427. Безумовно, він не ідеальний, тому, думаю, до нього ще будуть вноситись зміни і правки протягом опалювального сезону. Крім того, безумовно, в нас будуть виникати ризики, пов'язані з фактором війни. Передусім, у регіонах, які дотичні або суміжні з областями, де проходить власне протистояння російській агресії. Проте, загалом я оцінюю підготовку до опалювального сезону на належному рівні", – додав Максим Білявський.

"Цей закон все одно не вирішує проблеми хаосу на ринку газу, яка у нас спостерігалась протягом останніх років, – вважає Олексій Кучеренко. – Він носить аварійний, а не системний характер".

 

Тож, підсумовуючи, можна сказати, що основні пункти прийнятого законопроєкту дозволяють сподіватись, що опалювальний сезон не буде зірвано, а тарифи для людей не зміняться. Крім того, завдяки цьому документу всі учасники ринку дістали змогу вийти з боргової кризи і розрахуватися між собою. Щодо коштів, необхідних для цього, то уряд сподівається в основному на міжнародну допомогу. Щоправда, сума, яку в результаті отримає "Нафтогаз України", все ще викликає сумніви. Крапку в цьому питанні можна буде поставити після оприлюднення зведеного балансу газу, висновків Тимчасової спеціальної комісії та аудиту "Нафтогазу України".

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"