НАК "Нафтогаз України" впритул наблизився до дефолту після того, як не зміг виплатити кредиторам по єврооблігаціях. Погодити з Кабінетом міністрів план порятунку компанії вдалося. Тепер вона змушена шукати порозуміння із інвесторами. Чи підуть власники євробондів на реструктуризацію боргу, стане відомо вже 17 серпня. А поки "Українська енергетика" спробувала розібратися, як виникла така складна ситуація, а також на що розраховувати "Нафтогазу" і споживачам.

 

Пропозиція, від якої відмовились

"Нафтогаз" 18 липня 2022 року мав погасити випуск єврооблігацій на $335 млн. У НАК стверджували, що гроші для виплат є, але на заваді стала лише позиція уряду щодо того, чи розраховуватися із кредиторами в умовах війни.

"Нафтогаз" звернувся до власників своїх єврооблігацій 12 липня, за тиждень до терміну погашення євробондів-2022 та виплат відсотків за ними та єврооблігаціями-2024. Кредитори не погодилися на пропозицію перенести погашення єврооблігацій на два роки. На тлі дискусій про те, винен "Нафтогаз" чи уряд, який своєчасно не погодив виплату боргів, НАК оголосив про дефолт.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings майже одразу знизило рейтинг компанії. Там заявили, що зниження рейтингу відображає неврегульований дефолт компанії за платежами і погіршення операційних умов. Також у Fitch додали, що таке рішення пов’язане із зниженням суверенного рейтингу України з "CCC" до "C".

Сам "Нафтогаз" не полишає спроб виконати доручення уряду щодо реструктуризації боргів. Після того, як уряд надав компанії новий дозвіл на зміну умов щодо євробондів, НАК вийшов із новою пропозицією про відтермінування виплат до власників єврооблігацій. Держателі цінних паперів зберуться 12 серпня, щоб розглянути пропозицію. Офіційне оголошення результатів призначили на 17 серпня.

 

Треба було раніше

Керівник аналітичного департаменту в інвестиційній компанії Concorde Capital Олександр Паращій говорить, що "Нафтогазу" було б простіше домовитись із кредиторами про реструктуризацію раніше.

"Для кращого порозуміння ці переговори треба було вести до того, як настала дата платежів. А зараз це буде важче робити. Є надія, що тримачі єврооблігацій – люди адекватні, розуміють ситуацію, яка склалася у країні. "Нафтогаз" це робить не тому, що не хоче платити, а тому, що у уряду і "Нафтогазу" є набагато важливіші речі, зовсім інші пріоритети, і це напряму пов’язано із безпекою самої держави", – сказав експерт "Українській енергетиці".

Якби не війна, "Нафтогаз" міг би перепозичити гроші, необхідні для виплат по євробондам

"За інших умов, якби не було війни, "Нафтогаз" міг би їх перепозичити і закрити це питання. Зараз перепозичити неможливо, тому що ніхто жодній українській компанії не хоче позичати гроші, бо у нас війна. У таких умовах відкладення платежу до завершення війни – цілком адекватне рішення", – вважає Олександр Паращій.

Раніше голова правління НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко розповідав про домовленості із Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо кредиту на EUR300 млн, а також перемовини щодо фінансування із DFC (Міжнародна фінансова корпорація розвитку США) та USAID (Агентство США з міжнародного розвитку).

Олександр Паращій переконаний, що зараз "Нафтогаз" точно не зможе отримати ці кошти від ЄБРР. За його словами, до цього питання можна буде повернутися хіба що після того, як "Нафтогаз" домовиться із тримачами єврооблігацій про реструктуризацію.

"Зараз він у статусі позичальника, який не платить за своїми зобов’язаннями. Таким позичальникам жоден банк кредит дати не може", – пояснив аналітик.

Водночас, Олександр Паращій висловив надію, що згодом можна буде знайти порозуміння із ЄБРР та іншими кредиторами, які теоретично готові фінансувати "Нафтогаз" – хоча очевидно, що таких дуже мало. Втім, навіть при реалізації найгіршого сценарію дефолт значно не погіршить ситуацію, адже основні наслідки – закриття доступу до запозичень – настали вже внаслідок повномасштабної війни росії проти України.

 

Що не так із компенсацією

Держава зі свого боку намагається покращити фінансовий стан НАКу. Верховна Рада 29 липня ухвалила законопроєкт №7429, який у тому числі передбачає компенсацію "Нафтогазу" у сумі 150 млрд грн на покриття різниці між ціною придбання газу, у тому числі за кордоном, та ціною, за якою газ фактично постачатимуть населенню, теплокомуненерго, облгазам. "Українська енергетика" розпитала експертів, наскільки ця сума є обґрунтованою.

Аналітик DiXi Group Андрій Урста визнав: ані пояснювальна записка, ані фінансово-економічне обґрунтування до законопроєкту не додають розуміння, яким чином були отримані відповідні суми.

"Разом з тим, попередній досвід аналогічних видатків з держбюджету викликає занепокоєння", – наголосив Урста.

Попередній досвід аналогічних видатків з держбюджету викликає занепокоєння

Він нагадав, що у кінці 2020 року з держбюджету виділили кошти на компенсацію "Нафтогазу" за минулою моделлю ПСО (покладення спеціальних обов'язків) в обсязі 32,2 млрд грн.

"Гроші виділялись за розрахунками, передбаченими Порядком визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки. Порядок також передбачав, що до 1 липня 2021 року Держаудитслужба перевірить обґрунтованість розрахунків "Нафтогазу". Проте, судячи з відкритих джерел, перевірка не відбулась: в мережі наявний тільки лист Держаудитслужби на адресу "Нафтогазу", в якому відомство закликає допустити своїх співробітників для перевірки розрахунків", – сказав Урста.

Він припускає, що передбачені законопроєктом 150 млрд грн "лише приблизна сума, яка буде в подальшому скоригована фактичними втратами "Нафтогазу" через різницю між ціною закупівлі газу та ціною ПСО, відповідно до існуючого порядку".

Андрій Урста підкреслив: дуже важливо, щоб у подальшому відповідні розрахунки були підтверджені державним аудитом і краще, щоб таке підтвердження відбувалось до фактичного перерахування коштів, а не після нього.

 

Опалювальний сезон – виклик №1

Кабінет міністрів доручив "Нафтогазу" закачати у підземні сховища газу (ПСГ) 19 млрд кубометрів газу до початку опалювального сезону. У "Нафтогазі" кажуть, що було б достатньо і 15 млрд кубометрів – і це було б "навіть з деяким запасом".

Андрій Урста зазначив, що у нинішніх умовах через мінливість ситуації у зв’язку з війною, закриття інформації про базові показники енергетичного балансу досить важко розрахувати потребу у газі на поточний опалювальний сезон. Він наголосив, що важливо також врахувати сезонність споживання: "У літній період більше споживають промислові споживачі, а під час осінньо-зимового періоду найбільшими споживачами стають теплокомуненерго та населення".

За його словами, війна по-різному вплинула на різних споживачів: промисловість постраждала найбільше, а теплокомуненерго та населення – дещо менше. Зокрема, зупинили свою роботу металургійні гіганти Маріуполя: металургійний комбінат імені Ілліча та металургійний комбінат "Азовсталь".

Після повномасштабного вторгнення росії споживання газу скоротилося приблизно на 40%

Нещодавно міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що споживання газу після повномасштабного вторгнення росії скоротилося приблизно на 40%. Водночас прогнозувати ситуацію важко, бо війна вносить багато невизначеності.

"Можливість нарощувати обсяги газу у ПСГ залежатиме від двох чинників: спроможності закачувати газ з власних ресурсів (по суті з різниці видобутку та споживання влітку) та спроможності здійснювати імпорт газу для цілей закачування (поточний обсяг імпорту 3-4 млн куб. м на добу)", – пояснив Андрій Урста.

Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп теж говорить про це: "Ми живемо в умовах загрози ракетних ударів і взагалі воєнних атак на інфраструктуру. Не можна спрогнозувати, яке буде падіння видобутку, яке буде руйнування інфраструктури. І це, насправді, найбільший виклик". До речі, Міненерго оцінює падіння видобутку газу у поточному році на 6,6% – до 18,5 млрд кубометрів.

"Водночас, подальша динаміка видобутку залежатиме від розвитку подій на фронті, адже значна кількість родовищ знаходиться у Харківській області, де продовжуються активні бойові дії", – уточнив Урста.

За оцінками керівництва "Нафтогазу", приблизно 94% добового видобутку газу групи перебуває під високим ризиком вимушеного припинення через близькість видобутку до лінії фронту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Держава концентрує у "Нафтогазі" контроль над енергетичною інфраструктурою

"Кінцева ж цифра необхідного у ПСГ газу врешті також залежатиме від перебігу бойових дій: можливо, газу зі сховищ треба буде менше, через подальше зменшення споживання, або ж навпаки більше – через втрату видобувних активів", – розмірковує Андрій Урста.

Нагадаємо, на початок серпня в українські ПСГ закачали 12,1 млрд кубометрів газу. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 5 серпня. При цьому він знову наголосив, що мета – накопичити 19 млрд кубометрів. Місяць тому голова "Оператора ГТС" України Сергій Макогон повідомляв, що у підземках трохи більше 11 млрд кубометрів.

Таким чином, за місяць вдалося поповнити запаси газу на 1 млрд кубометрів. Якщо такі темпи зберігатимуться, то до 1 жовтня у ПСГ буде близько 14 млрд кубометрів газу.

За даними Міністерства економіки України, середня ціна імпорту газу у червні складала $1145,87 за 1 тис. кубометрів. Таким чином, для закупівлі 1 млрд кубометрів газу потрібно від $1 млрд.

Юрій Вітренко раніше говорив, що рішення уряду про зменшення базового нормативу сплати дивідендів з 95% до 30% вивільнить 8,5 млрд грн. Ці кошти спрямують на імпорт природного газу для сталого проходження опалювального сезону.

Тож, резюмуючи, Олександр Паращій у розмові з "Українською енергетикою" висловив переконання, що у "Нафтогазу" залишаться ресурси для підготовки до опалювального сезону.

Ольга Чайка