Напередодні найскладнішого в історії незалежної України опалювального сезону повноваження "Нафтогазу" різко зросли. Збільшилась і відповідальність
В уряді та офісі президента визнають: прийдешня зима може стати найскладнішою в історії України. І чим більше буде зроблено у теплу пору року, тим легше буде зігрівати споживачів у холодну: з жовтня по квітень. Головну роль у підготовці до холодів відвели державному НАК "Нафтогаз України". Перед компанією стоїть завдання не лише закупити газ у достатньому обсязі, але й забезпечити його постачання більшості споживачів.
Як "Нафтогаз України" готується до опалювального сезону розповів голова правління компанії Юрій Вітренко українським журналістам у вівторок, 21 червня. "Українська Енергетика" публікує основні тези пресконференції.
Запаси газу у підземних сховищах України – традиційно одне з найважливіших питань енергетичної безпеки. Уряд доручив "Нафтогазу" закачати до сховищ газу не менше, ніж було торік, – 19 млрд кубометрів.
"Україні потрібно накопичити до опалювального сезону 19 млрд кубометрів газу – це позиція українського уряду, він хоче створити такий запас газу, щоб підстрахуватися на різні варіанти зимою. У нас зараз у підземних сховищах, попри війну, більше газу, ніж є нормальний рівень, розрахований на підставі 2016-2018 років", – сказав Юрій Вітренко.
Йдеться про 10,5 млрд кубометрів газу при середньому рівні 10,1 млрд кубометрів. Зрозуміло, що ще принаймні 8,5 млрд кубометрів доведеться докачати до початку опалювального сезону. Як і у попередні роки, частину газу забезпечить власний видобуток, а частина буде імпортована з Європи. Власний видобуток газу внаслідок війни впав, визнав Вітренко та зазначив, що "Нафтогаз" планує видобути цього року, орієнтовно, 12 млрд кубометрів газу.
"Ми очікуємо, що з урахуванням всіх обставин видобуток за підсумком року впаде на 5-10%. Це не настільки критичне падіння відносно споживання, що впало набагато сильніше. Тому ми можемо закачувати газ до сховищ та готуватися до опалювального сезону", – пояснив Вітренко.
Що стосується імпортного газу, закупити його за поточних цін буде можливо лише за допомогою уряду та міжнародних партнерів, адже газ уже зараз на ринку коштує майже 1,5 тис. доларів за тисячу кубометрів. Забезпечення необхідного обсягу газу в підземних сховищах потребує значних інвестицій – близько 8 млрд доларів. "Нафтогаз" не мае достатніх фінансових резервів, щоб інвестувати таку суму. Коштів компанії вистачить лише на певний обсяг. Один з варіантів, що розглядаються для забезпечення цієї потреби, це використання механізму ленд-лізу.
"Я просив, щоб уряд США долучився до допомоги України в уплані фінансування закупівлі цих обсягів газу. Історично ленд-ліз під час Другої Світової Війни включав не тільки озброєння, а й певні енергетичні продукти, наприклад, паливо. Тому, використовуючи цю аналогію, ми запропонували, що уряд США може надати нам природний газ. Щодо джерел для закупівлі газу, то Україна інтегрована у європейський ринок. Ми можемо отримувати газ через трубопроводи, і ми його отримуємо. Ми зараз також ведемо переговори про можливі поставки LNG вже в четвертому кварталі. Тут є певні технологічні обмеження: Україна фізично ніколи не імпортувала LNG, у нас немає терміналів. Тобто ми маємо отримати LNG на термінали в Європі, а потім забезпечити його фізичну доставку трубопроводами вже в Україну. Але робота ведеться", – описав можливості по накопиченню газу очільник "Нафтогазу".
Він додав: навіть якщо накопичити 19 млрд кубометрів газу не вдасться, Україна все одно пройде наступну зиму. Запасів газу на рівні, наприклад, 15 млрд кубометрів також буде достатньо.
"У нас все одно буде запас газу. Ми не просто увійдемо у опалювальний сезон з мінімальними обсягами запасів газу. Але питання у тому, який запас газу має бути і де він має бути розміщений, щоб підстрахуватися від воєнних ризиків. Ми маємо розуміти, що навіть для накопичення 15 млрд кубометрів газу потрібні величезні кошти та допомога від наших міжнародних партнерів", – каже голова НАК.
Віднедавна "Нафтогаз" забезпечує газом 97,6%, або 12,4 млн побутових споживачів, а також незабаром відповідатиме за 61% сегменту роздрібного постачання газу, управляючи 27 облгазами.
"Починаючи з останніх місяців, практично усі побутові споживачі отримують газ від "Нафтогазу". Між нами немає посередника – групи Фірташа, яка ніколи не була реальним постачальником і не несла жодних ризиків, які зазвичай несуть справжні постачальники у європейському розумінні цього слова", – сказав Вітренко.
Таким чином монопольне становище на ринку газу перейшло від олігарха Дмитра Фірташа, якому належали газзбути під брендом "РГК" та облгази мережі 104.ua, до державної компанії "Нафтогаз України".
Формально – це збіг обставин. Газзбути у травні не змогли виконати зобов’язання із постачання газу для своїх клієнтів, тож всі ці споживачі, відповідно до правил газового ринку, перейшли до постачальника "останньої надії" (ПОН). Таку роль виконує ГПК "Нафтогаз України", обраний на відкритому конкурсі за найкращі умови. Облгази були передані в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), через махінації, виявлені Державним бюро розслідувань.
Та остаточну роль у формуванні нової газової монополії "Нафтогазу" відіграв уряд. Міністерство енергетики своїм наказом, якого досі немає у відкритому доступі, зробило споживачів ПОН постійними клієнтами ГПК "Нафтогаз України", а уряд доручив передати активи заарештованих облгазів АТ "Чорноморнафтогаз" (входить до НАК "Нафтогаз України"). Відтепер сегменти постачання і розподілу газу опинилися фактично в управлінні однієї компанії, що може не узгоджуватись із Третім енергопакетом. Втім, Юрій Вітренко заперечує, що такий стан справ порушує європейські правила:
"Немає ніяких розбіжностей з Третім енергопакетом щодо передачі акцій облгазів "Чорноморнафтогазу". Третій енергопакет дуже чітко розрізняє правила щодо оператора газотранспортної системи і оператора газорозподільних систем. Мова йде про те, що вони мають бути окремими компаніями з окремим менеджментом, який здійснює свою діяльність відповідно до ліцензійних умов. Це буде збережено. Це будуть окремі компанії, які будуть здійснювати свою діяльність у відповідності до законодавства. Вони не будуть об’єднані в одну компанію з іншими, що здійснюють іншу діяльність. Тим паче, у складі групи уже є "Донецькоблгаз", "Кіровоградоблгаз". Щодо них не виникало жодних питань про відповідність Третьому енергопакету", – наголосив Вітренко.
Чи виграють від нового розподілу газового ринку споживачі? Очевидно, що конкуренції на ринку більше немає. Тож "Нафтогаз" як державна компанія відповідатиме за стабільне газопостачання українців за відносно низькими цінами: 7,96 грн за кубометр для населення та 7,42 грн за кубометр для теплокомуненерго, що забезпечують теплопостачання побутових споживачів.
"Для населення, яке отримує газ як безпосередньо, так і через централізоване опалення, ми змогли забезпечити стабільні ціни на газ на набагато нижчому рівні, ніж спотові ціни на ринку. Це питання стосується не стільки економічних показників, воно є важливим чинником забезпечення соціальної стабільності, яка є складовою національної безпеки. Зараз тільки у "Нафтогазу" є необхідна потужність, щоб забезпечити газ фізично. У газзбутів Фірташа цього газу не було", – відзначив Вітренко.
Низькі ціни для населення намагаються закріпити законодавчо. Парламент уже схвалив у першому читанні розроблений урядом пакет законопроєктів, який передбачає мораторій на підвищення цін і тарифів на опалення, гарячу воду і газ на час воєнного стану, а також на шість місяців після його завершення. Натомість, учасники комунального ринку отримають компенсацію з держбюджету розміром 264 млрд грн. Кошти витратять на компенсацію між ринковою вартістю газу та тарифами на газ та тепло для населення, які встановила держава.
Найбільше дістанеться саме "Нафтогазу" – 150 млрд грн за продаж блакитного палива теплокомуненерго та постачальникам газу для забезпечення населення. 76 млрд грн витратять на погашення боргів облгазів, виробників тепла та газопостачальників. На підтримку місцевих бюджетів і утримання тарифів на тепло та гарячу воду у містах в законопроєкті передбачено 38,2 млрд грн. Сумарно всі ці витрати – п’ята частина українського бюджету на 2022 рік.
Днями стало відомо, що уряд передав у власність "Нафтогазу" шість підприємств теплокомуненерго. Як пояснили рішення у Кабміні, це дозволить ефективніше витрачати ресурси та управляти цими підприємствами, а також підготувати їх до зими. Раніше вказані ТЕЦ були в управлінні держави. Таким чином, разом з переданими раніше шістьма об’єктами теплоенергетики (АТ "Дніпровська ТЕЦ", ПАТ "Миколаївська ТЕЦ", АТ "Криворізька теплоцентраль", АТ "Херсонська ТЕЦ", АТ "Одеська ТЕЦ", цілісний майновий комплекс ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"), а також Новоярівською та Новороздільською ТЕЦ, якими компанія лише управляє, "Нафтогаз" керуватиме 14 підприємствами теплокомуненерго. Тож разом з монополією на ринку газу для населення, НАК також здобув частку ринку теплопостачання.
Вітренко нагадує, що російська федерація цілеспрямовано знищує об’єкти теплопостачання в українських містах. Разом з іншою цивільною інфраструктурою, необхідною для нормального життєзабезпечення. Тож прогнозувати перебіг опалювального сезону, навіть з урахуванням низької ціни на газ та дотацій з бюджету для виробників тепла, доволі складно. Втім, зазначив Юрій Вітренко, розуміння ситуації є.
"У тих містах, де бойові дії вже не ведуться, але велися, є розуміння робочої групи на чолі з міністром розвитку громад та територій України Олексієм Чернишовим, як підготуватися до опалювального сезону. Не хочу зараз розголошувати деталі, щоб туди знову не прилетіло", – сказав голова "Нафтогазу".
Вітренко закликає громадян допомогти уряду із підготовкою до зими, ставлячись до споживання свідомо і економлячи ресурси.
"Громадяни теж мають проявити свідомість і підготуватись належним чином до зими. Стійкість України сьогодні залежить від того, наскільки ефективно ми споживаємо енергоресурси, – підсумував Вітренко. – Тому всі українці сьогодні мають бути відповідальними у своєму ставленні до використання енергії, її максимального збереження, до термомодернізації власного житла – до багатьох інших речей, які дозволять Україні вистояти".