Починаючи з кінця січня енергопостачальники можуть відключати електроенергію боржникам відповідно до прийнятої урядом постанови. Вона скасовує мораторій на припинення надання житлово-комунальних послуг (ЖКП), нарахування пені, штрафів, стягнення заборгованості через суд зі споживачів, які накопичили борги за ЖКП. Утім, мораторій і далі діятиме на територіях, окупованих ворогом, і тих, де тривають бойові дії. 

Чи припинять надання послуг також постачальники води, тепла та газу? І чи розв'яже це проблему зростання боргів населення? Аналізує "Українська енергетика".

 

Мораторій мав підтримати людей

 

Державна служба статистики ось уже два роки як не оприлюднює дані щодо заборгованості населення за житлово-комунальні послуги (ЖКП). За останніми даними, опублікованими нею, на кінець 2021 року ці борги становили понад 81 млрд грн. З них близько 34 млрд грн – за постачання та розподіл газу, майже 27 млрд грн – за тепло та гарячу воду, близько 7,7 млрд грн – за постачання та розподіл електроенергії, майже 6,4 млрд грн – за централізоване водопостачання та водовідведення, близько 5,6 млрд грн – за управління багатоквартирним будинком, майже 1,3 млрд грн – за вивезення побутових відходів.

Коли в лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгення, уряд вирішив підтримати людей.

"Мораторій на заборону відключення від комунальних послуг, який був впроваджений урядом України 5 березня 2022 року, мав на меті полегшити життя громадян у перший шокуючий період війни. І на той момент це було дуже правильне рішення", – переконаний Володимир Крупко, СЕО Групи Tolk.

Виправданим вважає запровадження цього мораторію через два тижні після нападу РФ на Україну також Олексій Кучеренко, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

"Зрозуміло, що була така психологічна навала, певний хаос, люди пересувалися мільйонами, окупація була на великій території, тому на той момент таке рішення було спонтанним, але, мабуть, виваженим, – каже нардеп. – Проте, як на мене, ключова помилка, що влітку 2022 року, коли відбулась деокупація Київської, Сумської, Чернігівської, Харківської областей і коли ситуація більш-менш утряслась, потрібно було залишати можливість не сплачувати (за компослуги. – Ред.) не для всього населення, а тільки для окремих категорій (людей, що втратили житло або роботу, для родин військових тощо), аби не давати набирати обертів боргам. Проте уряд сам створив проблему".

 

Борги за ЖКП надто великі, щоб не зважати на них

 

За два останніх роки борги людей за ЖКП суттєво зросли. Це змусило Кабмін прийняти рішення про скасування мораторію на припинення надання комунальних послуг боржникам, на нарахування пені, штрафів, інфляційних нарахувань, річних відсотків, а також на стягнення заборгованості в судовому порядку. Нововведення не стосується людей, які проживають на окупованих територіях і в місцевості, де тривають бойові дії.

"Основна причина скасування мораторію – і ми це бачимо по цифрах – це зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги, – пояснив Костянтин Ущаповський, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). – Зокрема сьогодні борг населення за спожиту електроенергію збільшився на 41% проти довоєнного часу".

За підрахунками радника премʼєр-міністра та члена наглядової ради НЕК "Укренерго" Юрія Бойка, він зріс на 15 млрд грн. Зокрема на 7,7 млрд грн лише за 2023 рік. А найбільшими боржниками стали Київ, Київська, Дніпропетровська та Харківська області.

Однак для нормального функціонування енергосистеми України потрібні ресурси, і саме для цього потрібно було скасувати мораторій для більшості споживачів компослуг, пояснив очільник НКРЕКП. 

"На жаль, переважна більшість споживачів сприйняла його (мораторій. – Ред.) як можливість не платити за послуги взагалі, – констатував Володимир Крупко, СЕО Групи Tolk. – Це значним чином вплинуло на ситуацію на енергоринку. Зокрема, прострочена заборгованість населення Закарпатської та Волинської областей за електроенергію за два останніх роки зросла втричі. Наприклад, обсяг заборгованості побутових споживачів, що становить понад 3 місяці (тобто тих, які ми дійсно вважаємо проблемними), лише на Волині збільшився з 4 млн до 12 млн гривень. У Закарпатській області з 1 лютого 2022 року до 1 січня 2024 прострочена заборгованість за електроенергію зросла з 26 млн до 86 млн грн".

Прострочена заборгованість населення Закарпатської та Волинської областей за електроенергію за два останніх роки зросла втричі…

А от протермінована заборгованість за електроенергію споживачів Києва та Дніпропетровської області становить понад 1,246 млрд гривень, підрахували в компанії Yasno. Завдяки скасуванню мораторію компанія почне відключення боржників від електропостачання з 29 січня 2024 року. Ідеться про 28 тис. споживачів у Києві, які заборгували 206 млн грн, та 46 тисяч у Дніпропетровській області, які завинили 417,5 млн грн.

Інфографіка Yasno

Водночас голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко акцентує на тому, що ці борги у людей накопичувалися з 2020 року. 

"У мене запитання до самої компанії Yasno: чому вони не працювали з боржниками з 2020 року, коли їх борги були по 300-500 тисяч? Нагадаю кейс Нестора Шуфрича, який не платив за газ і заборгував понад пів мільйона грн", – каже Олег Попенко.

Інфографіка Yasno

Не платять за ЖКП переважно не бідні

 

Здавалося б, боржники – бідні люди, яким бракує коштів, аби повністю розраховуватися за комунальні послуги. Проте керівник НКРЕКП зауважив таку тенденцію: домогосподарства, що отримують субсидію, розраховуються за ЖКП на всі 100%, а от люди, які мають матеріальну можливість платити, навпаки, дуже погіршили платіжну дисципліну. Отже, борги зростають переважно через платоспроможні сім’ї. Це підтверджують також компанії – постачальники послуг. 

"Найбільший приріст боргів стався саме в категорії споживачів, платіжка яких становить у середньому від 2700 грн на місяць, – констатує Володимир Крупко. – Це власники великих будинків, приватних басейнів і кортів. А найбільш вразлива частина населення – пенсіонери, наші бабусі та дідусі – як і завжди, навіть в цих умовах, виявилися найдисциплінованішими платниками".

Найбільший приріст боргів стався саме в категорії споживачів, платіжка яких становить у середньому від 2700 грн на місяць. Це власники великих будинків, приватних басейнів і кортів…

Примудряються не платити навіть власники кількох квартир, які, можливо, отримують кошти за оренду.

"Повірте, у нас є кейси, коли людина має кілька квартир, і по одній із них – багатотисячний борг, попри війну. Зовсім не розумію, чому пенсіонери можуть платити, а вона – ні", – каже Сергій Коваленко, генеральний директор Yasno. 

Виходить, що переважно заможні люди використали мораторій, аби не платити за ЖКП. А все тому, що держава, по суті, дозволила їм це. 

Звісно, частина людей може не платити за ЖКП через те, що їх житло зруйноване. Однак це має бути підтверджено та зафіксовано через заяву в поліцію або Дію.

"Якщо ви не живете у квартирі – уточніть свої показання, передавайте їх коректно та щомісяця, тоді боргу не буде, – радить Сергій Коваленко. Для тих, кому оплачувати складно, держава розробила субсидії. Зараз їх можна оформити за спрощеною процедурою".

Керівник Yasno наголосив на тому, що сьогодні атаки на інфраструктуру, особливо у східній частині України, продовжуються, тому компанії змушені постійно проводити ремонти, займатися відновленням. А для цього потрібні кошти, які компанії отримують, зокрема, завдяки вчасним розрахункам людей за послуги.

Отже, компанії відключатимуть споживачів, які заборгували за електроенергію. Але перед цим надішлють їм повідомлення всіма можливими способами із проханням сплатити борг. Якщо боржник не зробить цього, то за 10 днів до відключення він отримає попередження про відключення послуги, а за 5 днів – ще одне. Передусім відключатимуть споживачів, які не платили тривалий час і заборгували великі суми.

 

Що робити боржнику?

 

Найкращий вихід для боржників (щоб не опинитися без майна і без житла) – почати перемовини з компанією – постачальником послуги й укласти з нею угоду про реструктуризацію своїх боргів.

"На рівні законодавства встановлено декілька механізмів вирішення проблеми заборгованості, – пояснює старший юрист юридичної фірми "Sayenko Kharenko" Наталія Гутаревич. – Перший передбачає надання можливості реструктуризації (розстрочення) заборгованості. Для цього необхідно звернутися до постачальника (виконавця) ЖКП та укласти відповідну угоду". 

Утім, зазначає правник, постачальник може відмовити в реструктуризації або вимагати від споживача документи, що підтверджують його неплатоспроможність.

Якщо врегулювання заборгованості за домовленістю сторін (реструктуризація) не застосовувалась або виявилася неефективною, боржник, зазначає Наталія Гутаревич, може бути притягнутий до відповідальності в таких формах:

• стягнення пені;
• припинення надання комунальних послуг;
• обмеження у користуванні та розпорядженні майном (арешт майна, наприклад коштів на банківському рахунку);
• стягнення з доходу (заробітної плати, пенсії, стипендії тощо);
• погашення заборгованості за рахунок майна боржника (аж до виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість).

Слід зауважити, що самостійно постачальник/виконавець ЖКП може застосувати до боржника лише заходи щодо припинення надання відповідної послуги. Усі інші заходи відповідальності застосовуються за рішенням суду, яке, однак, може бути отримане у спрощеному порядку без участі боржника. Йдеться про наказне провадження за вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, додає Наталія Гутаревич.

 

Яким може бути результат повернення каральних заходів

 

Прийняте рішення щодо скасування мораторію для більшості споживачів дасть змогу покращити ситуацію із заборгованістю, переконаний голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.

І вона вже почала змінюватися, зазначають постачальники електроенергії.

"29 грудня 2023 року Кабінет міністрів України своєю постановою скасував мораторій на відключення через борги за спожиті ЖКП тих боржників, які мешкають у регіонах, де не ведуться бойові дії та які не перебувають під тимчасовою окупацією. За перші кілька тижнів ми вже спостерігаємо позитивний вплив урядового рішення на поліпшення фінансової ситуації. Усі заборговані раніше кошти, що надходять зараз від споживачів, будуть спрямовані на розрахунки постачальника електроенергії з іншими учасниками ринку – на погашення боргів оператору системи передачі, оператору системи розподілу, власникам приватних сонячних електростанцій тощо", – каже Володимир Крупко, CEO Групи Tolk.

Він нагадав, що кожний вчасно сплачений платіж за електричну енергію – це внесок у відновлення пошкодженої війною енергоінфраструктури, у стабільність енергосистеми, в енергетичну безпеку України.

Кожний вчасно сплачений платіж за електричну енергію – це внесок у відновлення пошкодженої війною енергоінфраструктури, у стабільність енергосистеми, в енергетичну безпеку України…

Тож рішення уряду має позитивно вплинути на ринок, вважають електропостачальники. Але як усе це відбуватиметься?

"Мене цікавить лише один момент: як далі назад відкручувати наслідки цього мораторію, який призвів до накопичення боргів? – запитує Олексій Кучеренко. – Хочу зрозуміти подальшу технологію. Швидко відновити ланцюг і погасити борги, на жаль, не вдасться".

 

Вплив скасування мораторію на борги за тепло, воду, газ

 

Найбільше на позитивні зміни в ситуації із боргами сподіваються постачальники електроенергії. А як щодо інших постачальників ЖКП? Адже відповідно до постанови КМУ мораторій скасовано для всіх них. До того ж, відповідно до старих даних Держстату, люди завжди мали найбільші борги за газ, тепло та гарячу воду. Вочевидь, зараз вони також суттєво зросли. На скільки?

"Якщо, відповідно до останніх опублікованих Держстатом даних, заборгованість за електроенергію (постачання та розподіл) станом на 31 грудня 2021 року становила 7 млрд 765 млн грн, і за 2 роки, за словами Бойка, вона зросла до 15 млрд, то це, виходить, збільшення на 100%",  – каже Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг України.

Щоб довідатися, якими приблизно є борги за інші ЖКП, експерт пропонує припустити, що темпи зростання інших комунальних послуг є такими самими. Отже, загальний обсяг заборгованості за комунальні послуги може становити близько 240 млрд грн.

"Вирішити проблему боргу на суму близько 240 млрд грн поверненням штрафів, пені, наданням субсидій – неможливо", – переконаний Олег Попенко.

Вирішити проблему боргу на суму близько 240 млрд грн поверненням штрафів, пені, наданням субсидій – неможливо…

Крім того, хоча постанова про скасування мораторію, повернення штрафів, пені, інфляційних нарахувань тощо поширюється на всіх без винятку боржників, проте споживачів відключатимуть не від всіх комунальних послуг.

"Звертаю увагу, що сьогодні мораторій де-факто скасований лише по електроенергії, – каже Олексій Кучеренко. – По розподілу газу люди захищені, бо законом, який ми приймали півтора року тому (про мораторій) відключення від газу – заборонене, по теплу та воді – неможливо відключити". 

Отже, боротися з боржниками можна лише за старою схемою – через суди. А це доволі довга процедура. Та чи буде вона ефективною під час війни?

"У людей можуть заарештувати банківські рахунки, картки, квартири, але це кардинально не впливає на надходження коштів, тому що мільйони людей свого часу просто виїхали з країни. Відтак це глухий кут. Особливо для теплопостачання та водоканалів. І я, відверто, не бачу з нього виходу. До того ж проблема набагато глибша, ніж просто наявність боргів. Проблема – у величезному бардаку в нашій енергетиці, у безконтрольності, в неплатоспроможності споживачів. Я взагалі дивуюся, як наша енергетика витримує останні два роки все те, що відбувається під час війни", – підсумовує голова Спілки споживачів комунальних послуг України.

Попри те, що повернення боргів – дуже важка й тривала в часі справа, усі розуміють, що іншого виходу немає. Адже всі ми хочемо мати світло, тепло, воду й газ. Тому в умовах війни, коли ворог постійно руйнує мережі постачання та об’єкти інфраструктури, навіть часткове повернення боргів матиме позитивний вплив на енергосистему, а отже – на наше повсякденне життя.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"