12 червня 2025 року в готелі Hilton відбулась масштабна конференція, яка зібрала провідних українських і міжнародних експертів для обговорення майбутнього біометану. Учасники події приділили увагу економічним перевагам цього виду палива, потенційним моделям фінансування, екологічним аспектам і стратегіям сталого розвитку, а також окреслили виклики та можливості для галузі в Україні.

Про потенціал українського біометану дізнавалась «Українська енергетика».

Україна має колосальний ресурс для виробництва біометану — орієнтовно 21,8 млрд куб. м щороку. Це в чотири рази більше, ніж нинішній рівень виробництва в ЄС, і перевищує обсяги видобутку природного газу в Україні у 2024 році (19,12 млрд куб. м).

Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха наголошує:

«За умови середньої ціни експорту на рівні €0,9 за куб. м, біометан може приносити близько €20 млрд на рік».

На його думку, перехід від виробництва електроенергії до виробництва біометану є більш вигідним, проте війна значно стримує розвиток цієї галузі.

Виробники та перші експорти

Станом на середину 2025 року в Україні діють три біометанові заводи: у складі агрохолдингів Vitagro, МХП та «Галс Агро». Ще чотири об’єкти мають запуститися до кінця року. Загалом ці підприємства зможуть генерувати 111 млн куб. м біометану щорічно.

Vitagro стала піонером у сфері експорту — перша партія в 70 тис. куб. м була відправлена до Німеччини, а в травні здійснили ще одне постачання — 200 тис. куб. м. Потужність заводу — 3 млн куб. м на рік, інвестиції сягнули €6 млн.

У лютому МХП експортував 27,4 тис. куб. м, а також здійснив перше комерційне постачання біометану в зрідженій формі (Bio-LNG). Покупцем виступила Vitol.

«Галс Агро» також анонсував плани з експорту, але публічної інформації про перші постачання поки що немає. Водночас компанія повідомила, що подає біометан до української ГТС.

Проте, експорт залишається єдиною рентабельною опцією.

«В Україні біометан продається за ціною звичайного газу, хоча коштує приблизно вдвічі дорожче. Це економічно невигідно», — пояснює Георгій Гелетуха.

Цю позицію поділяє і Vitagro.

«Без державної підтримки внутрішній ринок не покриває навіть собівартості», — розповідає Володимир Івахів, керівник проєктів з ВДЕ компанії.

ЄС: високий попит і реальні гроші

На відміну від України, у ЄС діє система преміювання за екологічність. Там ціна біометану може досягати €900 за 1 тис. куб. м, що робить експорт надзвичайно привабливим.

Євросоюз планує суттєво збільшити споживання біометану — з нинішніх 5 млрд куб. м на рік до 35 млрд у 2030 році, і до 150 млрд у 2050-му. Але навіть за найоптимістичнішими сценаріями до 2030 року вдасться досягти лише 20 млрд куб. м. Це створює значну нішу для українських виробників.

Заступник міністра енергетики Микола Колісник наголосив: «Україна може відіграти ключову роль у забезпеченні Європи “зеленим” газом у рамках програм Fit for 55 та RePowerEU».

У лютому 2025 року відбулось перше постачання біометану трубопроводом до ЄС — за підтримки держави, яка розробила необхідну нормативну та технічну базу.

Колісник також підкреслив необхідність інтеграції з єдиною європейською базою даних, залучення інвестицій, доступу до фінансових інструментів ЄС.

Нафтогаз і стратегічний інтерес

Компанія «Нафтогаз України» також активно включилась у розвиток біометанового напрямку. Її європейський підрозділ Naftogaz Trading Europe AG отримав сертифікацію для торгівлі біометаном.

Начальник департаменту розвитку бізнесу НАК Денис Костюк зазначає:

«Ми забезпечуємо повний супровід — від підключення до ГТС до викупу продукції за ринковими умовами. Це дозволяє виробникам уникати складних контрактів із європейськими трейдерами».

Також створено спеціальний сервісний центр на базі ТОВ «Газорозподільчі мережі України» для майбутніх виробників.

За словами Георгія Гелетухи, нині вже працюють чотири заводи, ще три — на завершальному етапі переходу з виробництва біогазу на біометан. Очікується, що найближчим часом вони почнуть комерційну діяльність.

У дослідженні Green Deal Ukraіna та Українського кліматичного офісу прогнозується, що до 2030 року Україна зможе виробляти до 1 млрд куб. м біометану щороку, а до 2050 року — від 6 до 22 млрд куб. м.

Біометан у фокусі

Зважаючи на великі переспективи України з цього питанння, в Києві пройшла конференція, яка об'єднала лідерів ринку, представників влади та міжнародних партнерів.

Усі три тематичні сесії конференції супроводжувались активною дискусією, в якій взяли участь як розробники проєктів, так і регулятори. Команда Біоенергетичної асоціації України (UABIO) долучилась до кожної з панелей, а завершальну сесію модерував її голова правління Георгій Гелетуха.

Під час заходу учасники детально розглянули економіку виробництва біометану, шляхи фінансування проєктів, екологічні переваги та стратегічне значення для енергонезалежності країни. Значна увага була приділена аналізу бар’єрів та способам їхнього подолання, а також ролі держави у формуванні сприятливого ринку.

Конференція складалася з трьох тематичних сесій, участь у яких взяла команда Біоенергетичної асоціації України (UABIO). Заключну сесію модерував голова правління асоціації Георгій Гелетуха.

Учасники заходу відзначили, що попри повномасштабну війну Україна демонструє прогрес у розвитку біометану. Галузь розглядається як елемент не лише екологічної, а й геополітичної безпеки, адже дозволяє зменшити залежність від імпорту викопного палива з країни-агресора. Згідно з оцінками, потенціал України у сфері біометану становить понад 21 млрд кубометрів на рік. Уже зараз діють чотири установки загальною річною потужністю 41 млн кубометрів, а до кінця року очікується збільшення виробництва до 111 млн кубометрів.

“У ВРУ є хороша підтримка виробників біометану. Оперативно вирішуємо наявні проблеми та вносимо відповідні зміни до законодавства про біометан. Якщо ви бачите якісь проблеми — звертайтеся до нас, будемо намагатися все вирішити. Пишаюся, що вже бачимо розвиток цієї сфери в Україні навіть під час війни. Усіх вітаю! Ми створили нову підгалузь економіки, яка має великий потенціал. Нині задача номер один — перевести всі 80 біогазових заводів на біометан”, - розповів народний депутат України Андрій Жупанін.

Перші приклади успішного експорту біометану до ЄС уже реалізовані, хоча українські компанії стикаються з низкою труднощів — серед них додаткові логістичні витрати, відсутність спрощеного доступу до ринків Євросоюзу та обмеження, які на практиці існують навіть там, де їх немає на рівні законодавства. Водночас потенціал для торгівлі залишається, особливо на ринку Великої Британії, попри високу вартість транспортування.

На конференції прозвучала думка, що біометан здатен не лише зміцнити енергетичну незалежність України, але й створити нову галузь економіки. Окремі спікери наголосили на потребі активнішої підтримки з боку уряду, в тому числі — на рівні міждержавної співпраці з Європейським Союзом.

Учасники дискусій також зазначили, що виробництво біометану має бути доступним не лише великим агрохолдингам, а й середнім і малим гравцям, інакше повториться сценарій біогазової галузі, де ринок розвивали переважно крупні гравці. Для цього необхідно створити передбачувану регуляторну базу та залучити інституційну підтримку.

Окремий блок конференції було присвячено новим технологіям, зокрема синтетичному метану, що виробляється з використанням CO₂ та зеленого водню. Українські компанії вже впроваджують такі інноваційні рішення, демонструючи високий технічний рівень, порівнюваний з європейськими зразками.

Загалом конференція засвідчила, що біометан в Україні перестає бути лише перспективною технологією — він стає реальним інструментом для енергетичної трансформації країни, нарощування експорту та розвитку внутрішнього виробництва з високою доданою вартістю.

Біометан і сучасні українські реалії

Одним з головних питань стало підключення біометанових установок до українських газових мереж. Компанія «Газмережі» вже має успішний досвід такої інтеграції. За словами її представників, на сайті доступна покрокова інструкція для підключення, однак найважливішим кроком є офіційне звернення від потенційного виробника.

Водночас Оператор ГТС України застерігає: біометан можна приєднувати до систем із високим тиском лише за умови, що його характеристики максимально наближені до природного газу. Це технічно складний і фінансово затратний процес, тому фахівці радять розглядати насамперед приєднання до систем розподілу (ГРМ), де вимоги простіші.

Інший напрям — зберігання біометану. За даними «Укртрансгазу», підземні сховища газу України дозволяють накопичувати значні обсяги палива — третій показник у світі та перший в Європі. Як зазначив представник компанії Станіслав Ігнатьєв, фахівці також вивчають можливості зберігання CO₂ у виснажених родовищах — таких як Малогорожанське та Рудківське.

Після оновлення українського законодавства експорт біометану став можливим. За словами юриста CMS Україна Віталія Радченка, вдалося зняти колізію, яка фактично прирівнювала біометан до природного газу і не дозволяла його вивозити. Водночас він застеріг, що українським виробникам доведеться адаптуватися до великої кількості норм і регламентів ЄС, зокрема щодо сталості виробництва, простежуваності походження сировини та скорочення вуглецевого сліду.

Процедуру сертифікації пояснили у Bureau Veritas Ukraine. Щоб вийти на європейські ринки, виробнику потрібно пройти аудит ISCC. Але сертифікація стосується не лише самого заводу, а й усього ланцюга — від сировини до трейдера. Це означає, що кожен учасник поставки має відповідати вимогам сталості.

Визначити, де саме будувати нові заводи з виробництва біометану, допомагає стратегічне зонування. Біоенергетична асоціація України (БАУ) презентувала відповідну методику, що враховує кілька факторів — доступність сировини, наявність інфраструктури, локальний попит, ризики, пов’язані з війною. За словами аналітиків, подібний підхід дозволив Франції стати одним з лідерів біометанового ринку в Європі.

Окрему увагу приділили розрахункам вуглецевої інтенсивності біометану. Як пояснив експерт БАУ Володимир Крамар, кінцевий вуглецевий слід залежить не лише від сировини, а й від технологій. Зменшити його можна, зокрема, за рахунок усунення метанових викидів при зберіганні дигестату та використання біогенного CO₂ замість викопного.

Крім традиційної агровідходової сировини, українські дослідники пропонують використовувати покривні культури, лігноцелюлозні залишки та навіть мікроводорості.

Так, за словами експертки БАУ Тетяни Желєзної, проміжні культури, які вирощуються між основними посівами, мають потенціал виробництва понад 9 млрд м³ біометану на рік. Вони не конкурують із харчовими культурами та допомагають зберігати родючість ґрунтів.

Інші дослідження показують складнощі з переробкою соломи через її низьку вологість і вміст лігніну. Водночас науковці пропонують перспективні рішення з використання мікроводоростей, які мають надшвидкий цикл вирощування — лише 15 днів — та ефективно перетворюють CO₂ у біомасу.

У сфері транспорту біометан може стати альтернативою дизелю, особливо для аграрного сектору, де споживання пального найбільше. За словами аналітика БАУ Семена Драгнєва, заміна дизпалива біометаном дозволить одночасно скоротити викиди парникових газів і утилізувати аграрні відходи без шкоди для довкілля.

Тож, як бачимо з проведеного заходу, біометан поступово стає не лише важливим екологічним ресурсом, а й експортною опорою української енергетики. І хоча внутрішній ринок поки не сформований, саме завдяки підтримці ЄС, державному регулюванню та ініціативам приватного бізнесу Україна вже сьогодні закладає підвалини для «зеленого» енергетичного майбутнього.

Відверті обговорення, нові дослідження та законодавчі прориви свідчать, що сектор біометану в Україні виходить на новий рівень розвитку.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»