У 1983-му керівництво Москви отримало інформацію, що ЧАЕС є однією з найнебезпечніших атомних станцій в СРСР. У випадку аварії радіоактивність оцінювалась в 60 разів вища, ніж під час вибухів атомних бомб в Хіросімі та Нагасакі
Державний архів Служби безпеки України оприлюднив секретні документи КДБ щодо катастрофи на Чорнобильській АЕС. Про це повідомляє прес-служба відомства.
"Архівні справи свідчать, що аварії на ЧАЕС траплялися і до 26 квітня 1986 року. Наприклад, у 1982 році на 1 енергоблоці відбувся значний викид радіоактивних речовин. Але доповідь КДБ про це закінчується звичним "здійснено заходи для недопущення панічних та провокаційних чуток". У 1984 році аварійні ситуації були на 3 і 4 енергоблоках", - йдеться у повідомленні.
У 1983-му керівництво Москви отримало інформацію, що ЧАЕС є однією з найнебезпечніших атомних станцій в СРСР через відсутність засобів безпеки. У випадку аварії радіоактивність оцінювалась "в 60 разів вища, ніж під час вибухів атомних бомб в Хіросімі та Нагасакі".
Також зазначається, що 8 липня 1986 року з'явилася директива, яка засекречувала всі деталі аварії на ЧАЕС: її причини, характер руйнувань, склад суміші, викинутої в повітря під час вибуху, радіаційну обстановку, масштаби робіт з ліквідації, захворюваність та інші.
У жовтні 1987 року кореспондент французької газети Жан П’єр Водон намагався вивезти за кордон зразки ґрунту і води з Прип’яті. Проте в секретній доповіді КДБ звітував про успішну спецоперацію: взяті іноземцем зразки були підмінені на радіоактивно чисті.
Після аварії радянська влада шукала різні «теорії змови», але не визнавала реальності. Вже 27 квітня був готовий перелік "неблагонадійних" жителів Прип’яті, іноземних делегацій, які відвідували ЧАЕС, а також "сектантів, представників німецької національності та тих, хто листується за кордон". А згодом з’являються документи, що "націоналісти» хотіли отримати зразки зараженого ґрунту за допомогою «агентурної мережі у Києві", щоб дискредитувати радянське керівництво у світі.
Більше фактів про аварію можна дізнатися у двох збірках "Чорнобильське досьє КҐБ", підготованих Архівом СБУ та Українським інститутом національної пам’яті. Вони розміщені у вільному доступі за посиланнями:
Перша книга
Друга книга