За крок до енергонезалежності: практика столиці

Євген Миколайович Яровий ось уже п’ять років рухається у напрямку енергонезалежності. Він є головою правління ОСББ «Гашека 18» у Дніпровському районі міста Києва. Мешканці цієї багатоповерхівки отримують вдвічі менші платіжки, аніж сусідній ідентичний будинок - завдяки комплексній модернізації.

З 1955 року багатоповерхівка була гуртожитком та впродовж 50 років виконувала функції соціального житла. У двохтисячних роках будинок передали Київміськбуду з метою подальшої реконструкції у житловий. Від п’ятиповерхового гуртожитку залишили тільки зовнішні стіни, перекриття і фундамент, а все, що було всередині, замінили та додали ще два поверхи. Саме тоді були закладені нові комунікації: опалення, гаряче та холодне водопостачання, каналізація. Однак виявилося, що обладнання частково не працює.

Спочатку вчимося економити, потім – садити квіти

З 2013 року в будинку успішно функціонує ОСББ. Рішення про створення об’єднання ухвалили після спроби забудовника без відома мешканців передати будинок для обслуговування приватній компанії. Порушення законодавства та нехтування інтересами власників квартир спонукало до пошуків альтернативних способів утримання житла. Після невдалих спроб знайти обслуговуючу компанію пан Євген вирішив власними силами доглядати будівлю.

Перше, що потребувало термінового втручання, – це несправний індивідуальний тепловий пункт (ІТП) та утеплення даху.

ІТП автоматично регулює та встановлює необхідну температуру опалення залежно від погоди ззовні. Завдяки ІТП радіатори в будинку не перегріватимуться, якщо надворі тепло, та температури забезпечуватимуть комфортну температуру взимку. Система регуляції не працювала, а те тепло, що було, виходило через неутеплений дах.

Аби зекономити кошти мешканців, пан Євген вирішив скористатися програмою співфінансування енергоефективних заходів у житлових будинках ОСББ та ЖБК на умовах конкурсу: 70%  вартості проекту покриває столичний бюджет, 30% – мешканці ОСББ (так звана програма «70/30»). Видимий результат отримали вже наступного опалювального сезону.

За програмою в 2016 році будинок зобов’язався утеплити дах, держава відшкодувала встановлення регуляторів температури та насосів.

«За проектом у будівлі залізобетонне перекриття з керамзитним утеплювачем, а насправді між останнім поверхом і холодним горищем був профнастил з тонким шаром мінеральної вати і пароізоляція. Моя сім’я більше за всіх відчувала різницю між температурою на нижніх та верхніх поверхах, адже мешкаємо у дворівневій квартирі під дахом. Різниця температури в кімнаті на 7 та 8 поверхах становила 4-5 градусів. Уявіть, що ви готували на кухні при +23 і підіймаєтеся до спальні, де +18 – це величезний перепад. Та й стільки коштів витрачається дарма», – поділився власним досвідом голова правління.

ОСББ оформило кредит в Укргазбану. За словами Євгенія Миколайовича, обрали цей банк, адже мали там поточний рахунок, що суттєво спрощувало процедуру отримання кредитних коштів. Кредит під суму 97 420 грн отримали у вересні. 30% від суми надійшло в жовтні від міської адміністрації та ще 40% – на початку листопада від державного бюджету. Загалом минулого року повернули 60 620 грн.

«Після виконаних робіт ми отримали понад 30% економії за оплату послуг теплопостачання. Результат відчуло не тільки ОСББ загалом, а й кожен мешканець на власних платіжках. Для порівняння я завжди беру сусідній ідентичний будинок: постачальник один, тарифи такі ж, але він немодернізований. У них 1 кв. м коштує 18 грн, нам обходиться у 8 грн. Економія помітна одразу, тому різниця утримання квартири, наприклад, на 50 кв. м становить 500 грн щомісяця та близько 6 000 щорічно», – розповідає Євген Миколайович.

Цьогоріч за кошти бюджету ОСББ встановлять балансувальні клапани, модернізують систему гарячого водопостачання (вмонтують циркуляційні насоси, частотний перетворювач, контро́лер) і ще додатково виведуть систему управління на смартфон. Завдяки цьому голова об’єднання зможе постійно контролювати температуру носія, його доставку до кінцевої точки та нагрівання гарячої води. «Вночі температуру зменшуватимуть, вдень вона буде теплішою, – пояснює пан Євген. – Усе це витрати теплової енергії і ми ще більше будемо економити на всьому, а насоси працюватимуть тільки тоді, коли йде розбір води (години пік)».

Зі свого боку, об’єднання замінить вікна та двері у місцях загального користування. Кредит отримали в розмірі 113 тис. грн в Укргазбанку знову.

Також у багатоповерхівці замінили освітлення на енергоефективне та обладнали датчики звуку.

«Люди, можливо, й не помітили економії, проте я – так. До встановлення нового виду ламп будинок споживав 3-4 тис. кВт у місяць, нині ледве набираємо 1000», – ділиться результатами голова «Гашека 18».

Фінансування заради економії

Програма «теплі кредити» не може вирішити потреби усього житлового фонду столиці, та й місцевий бюджет має свої обмеження. Після прийняття трьох законів з «енергоефективного пакету» є сподівання, що мешканці матимуть більше можливостей контролювати витрати ресурсів та отримати фінансову допомогу на комплексне утеплення завдяки роботі Фонду енергоефективності.

Разом з тим, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко вважає, що Фонд енергоефективності сам по собі не вирішить проблему. На думку експерта, потрібно, щоби були свідомі і відповідальні співвласники, які братимуть кошти з Фонду на впровадження енергоефективних заходів, усвідомлюючи їх нагальність для власних будинків.

Рух назустріч модернізації житла повинен бути двостороннім, коли держава підтримує термомодернізацію, а власники мотивовані зменшувати споживання. Зокрема, Віце-прем’єр-міністр України - міністр регіонального розвитку будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко стверджує: «Українська родина сьогодні споживає в 3-5 разів більше газу, ніж польська або німецька. Держава готова компенсувати 30-40% витрат на енергоефективні заходи. Спільними зусиллями, думаю, ми врешті станемо європейською енергонезалежною країною».