Конференція "Енергетика без гендеру" наприкінці жовтня вже вп'яте зібрала учасників та учасниць з України.  Разом з європейськими колегами вони обговорили плани та відзначили досягнення фахівчинь енергетичної галузі у 2023 році. Цього разу конференція вперше відбулася в Берліні в рамках Німецько-українського Енергетичного тижня. На зустрічі відзначили як певні успіхи в досягненні гендерного балансу, так і завдання, які ще потребують вирішення.

Які зміни в кадровій політиці енергосектору можуть підтримати галузь під час війни та відбудови? Чому гендерна рівність є важливою складовою справедливого енергопереходу та що жінки української енергетики роблять для її досягнення? Які стандарти інклюзивності запроваджує світова економіка? Про це дізнавалась "Українська енергетика".

 

Війна змінює пріоритети гендерних питань

 

Кризові ситуації вимагають змін та прискорення, завдання змінюються, зокрема у виробничій та кадровій сферах, вважають експерти та експертки з гендерних питань. Це підтверджує і досвід ковідної пандемії та нинішньої війни, розв'язаної Росією в Європі.

Такої думки дотримуються в Німецькому енергетичному агентстві (dena), яке було одним з організаторів конференції "Енергетика без гендеру". Агентство давно співпрацює з енергосектором України, зокрема підтримує проєкти з підвищення гендерної рівності в рамках Німецько-Українського енергетичного партнерства.

"На перших конференціях ми говорили про різницю в оплаті праці, про “скляну стелю”, про малу кількість фахівчинь і спеціалісток в українській енергетиці та про те, що жінки недостатньо представлені на всіх рівнях. Це є і в Німеччині, тож попереду в нас важлива дорога", – зазначає Кристина Хаверкап, керівна директорка dena.

При цьому фахівчиня відзначає, що загальні пріоритети змінилися з 24 лютого 2022 року.

Зараз багато чоловіків – працівників енергетичної галузі захищають країну на фронті й, на жаль, гинуть. Агресор знищує критичну інфраструктуру, намагаючись таким чином зменшити підтримку суспільством збройного опору загарбникам. Більше ніж половина українських енергооб'єктів була ушкоджена з різним ступенем руйнувань, але система продовжує працювати, зазначила вона.

"Я вражена тією швидкістю, з якою українські енергетики відновлюють енергоструктуру. Підтримую також тих жінок-спеціалісток, які виїхали в інші країни, щоб захистити дітей, бо вони також продовжують працювати та набувають тут нових кваліфікацій. Війна – завжди час потреби. І жінки можуть повністю відповідати всім очікуванням", – наголосила Кристина Хаверкап.

Досягнення  гендерної рівності в українській енергетиці допоможе її розвитку, вважає Юлія Бурмістенко, керівниця відділу міжнародних зв’язків енергетичної компанії  ДТЕК. 

Якщо оцінити гендерний баланс в українському енергосекторі у 2020 році, то, за підрахунками спеціалістів, в середньому в галузі працювало 22% жінок, а в ДТЕК цей показник становив 27%, зазначила фахівчиня. 

"Цей розрив не від невідповідності, а тому що так склалося традиційно. Бо раніше енергетика формувалася більше як світ чоловіків, і зараз теж основний тягар лежить на їхніх плечах, але це треба змінювати", – розмірковує Юлія Бурмістенко і зазначає, що нинішня ситуація вимагає прискорити залучення жінок в енергетику.

"Ми маємо на фронті 4600 співробітників, 18 з них – жінки. На жаль, за час вторгнення РФ ми втратили 212 людей, з них троє – жінки. Близько 12 000 разів наші об’єкти були атаковані й зазнали руйнувань, але всі співробітники працювали, щоб відновити працездатність всіх підрозділів", – поділилася даними фахівчиня.

Вона зазначила, що зараз більше кваліфікованих спеціалісток мають прийти в енергетику.

Передумови для цього є, бо, наприклад, з випускників технічних вишів високі показники знань мають 54% дівчат і 46% юнаків,  які й будуватимуть енергетику нового технологічного та безпекового рівня, зазначає Юлія Бурмістенко. 

"Відбудова має бути “зеленою”. Наша компанія під час війни ввела в експлуатацію 114 МВт “зеленої” енергії, яку виробляють 19 вітрогенераторів. Їх однією ракетою не зруйнують. Тож саме розподілена генерація допоможе розвивати українську енергетику, зважаючи на таке сусідство", – підсумувала фахівчиня.

 

Зелене відновлення – крок до більшого залучення жінок

 

Якщо порівнювати ситуацію з гендерною рівністю в Україні зі світовими показниками, ми поки що далеко від успішних країн. Так, за індексом гендерного розриву, ми перебуваємо на 81-му місці зі 147 досліджуваних країн. Згідно з дослідженням World Economic Forum, гендерний розрив в Україні у 2022 році становив 29%. 

Це означає, якщо чоловік заробляє 100 грн, то за аналогічну роботу жінка такого самого рівня компетенцій та освіти отримує лише 71 грн, пояснюють аналітики Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).

При цьому в НІСД відзначають, що війна поглиблює це розрив. До нерівності в соціально-трудових відносинах додається те, що жінки на тлі воєнних дій віддають перевагу справам, які пов’язані з виживанням домогосподарств (відсутність енергії, пошкодження житла тощо), ніж професійній діяльності та самореалізації.

Утім, підтримка гендерної рівності в концепції справедливого енергопереходу має надати жінкам отримати шанси вирівняти положення, наголосив під час виступу на конференції “Енергетика без гендеру” Дірк Бушле, заступник директора та керівник юридичного відділу секретаріату Енергетичного Співтовариства (СЕС).

Він зазначив, що для цього важливо мати дезагреговані дані працівників та працівниць за секторами. Наприклад, у процедурі проведення тендерів СЕС уже запровадив вимогу щодо гендерної рівності в компаніях.

“Війна проти України змінила нас всіх. Ми найняли багато колег з України, вони поповнили наш енергетичний сектор. Разом з донорами ми піклуємося про залучення жінок до проєктів підтримки розподіленої генерації в Україні, наприклад, інвестування в сонячні станції на дахах домогосподарств, – уточнив Дірк Бушле. – Енергоперехід та трансформація допоможе вирівняти ситуацію із залученістю жінок в енергетичний сектор, зокрема у сферу ВДЕ. Депутати мають працювати над виправленням гендерних несправедливостей”. 

На думку Дірка Бушле, Національний енергетичний і кліматичний план України має стати значною частиною повоєнного відновлення країни.

 За індексом гендерного розриву Україна перебуває на 81-му місці зі 147 досліджуваних країн

Експерти акцентують на важливій ролі розподіленої генерації в процесі відновлення. При цьому в інвестуванні та  реалізації таких проєктів варто враховувати гендерний аспект – залучати жінок-підприємиць, мотивувати представниць місцевих спільнот. Бо на рівні громад багато жінок, які можуть бути корисними в “зеленому” відновленні – це голови адміністрацій, енергоменеджерки, представниці локальних бізнесів. 

Про те, що жінки-підприємиці націлені на таку роботу, свідчить і цільове опитування, наведене у дослідженні "Гендерні та кліматичні аспекти у проєктах підтримки підприємництва в Україні в умовах війни".

Його провела Наталія Ревуцька, кандидатка економічних наук, за допомогою ГО “Енергійна Країна”. 

Результати опитування підтверджують необхідність врахування гендерного профілю в проєктах підтримки бізнесу, наприклад, підтримки жіночого підприємництва, працевлаштування жінок, зокрема внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Це зазначили 80% опитаних.

При цьому обов’язкове включення критерію впровадження кліматичних та екологічних технологій (енергоефективності, “зеленої” енергії, рециклінгу) у проєктах підтримки бізнесу схвалили 96% опитаних підприємиць та експерток.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зростання жіночого лідерства може стати трендом сучасної енергетики

Згідно зі звітом Міжнародного енергетичного агентства (IEA) світові енергокомпанії у 2023 році стикнулися з нестачею кваліфікованої робочої сили. Попит на спеціалістів не встигає за пропозицією. Галузі потребують електриків, спеціалістів з монтажу, а також фахівців у галузі науки, технологій та інженерії.

У звіті зазначено, що кількість працівників, які здобувають дипломи чи сертифікати, пов’язані з роботою в енергетичному секторі, не задовольняє попит, що стрімко зростає. 

Про тенденції розвитку “зелених” технологій та переходу до низьковуглецевої економіки свідчить також активний запит на таких спеціалістів та спеціалісток у галузі. 

Зростання ринку “зеленої” енергетики також красномовно ілюструють дані IEA щодо загальної зайнятості персоналу у двох напрямах енергетики – вироблення енергії з викопних та відновлюваних джерел.

 

Динаміка змін загальної зайнятості за секторами енергії з ВДЕ (зелений графік) та енергії з викопних джерел (жовтий графік). Джерело: IEA

Графік демонструє, що за п’ять років – з 2019 до 2023-го – кількість працівників компаній, що виробляють електроенергію з ВДЕ, зросла на 4 млн осіб і становить зараз 36,2 млн осіб. За той самий період світові компанії генерації з викопних джерел втратили 1 млн працівників і мають зараз 32,1 млн осіб.

Таким чином, прогнозується значний попит на кваліфіковані кадри для “зеленої” енергетики, яким можуть скористатись жінки, що бачать своє професійне майбутнє в галузі генерації з ВДЕ.

 

Інструменти гендерної політики вже працюють

 

Робота з включення гендерних питань в усі сфери українського державного управління триває з 2017 року, уточнила Катерина Левченко, уповноважена Кабінету Міністрів з питань гендерної політики.

Наразі гендерно-правовій експертизі підлягають положення актів чинного законодавства, в тому числі Конституція та закони України, постанови ВРУ та Кабміну, укази президента, накази міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

“Гендерні питання треба враховувати в розробці Плану відновлення України, а базою для нього має бути Державна стратегія гендерної рівності до 2030 року”, – наполягає урядова уповноважена.

Нині в Україні вже є практика включення принципу гендерного балансу не лише до політики великих енергетичних компаній, а й до виробничих сфер, пов’язаних з енергетикою.

Наприклад, оновлений стандарт Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ-2023)  містить посилені положення стосовно сприяння більшій різноманітності в прийнятті рішень і розкритті інформації, які враховують гендерні, соціальні та екологічні питання.

При цьому шляхи просування жінок в енергетиці кожна компанія обирає сама, зважаючи на свої можливості, потреби та, часом, креативні ідеї, зазначили учасниці конференції “Енергетика без гендеру”. 

Одним з таких підходів поділилася Сільвія Борхердінг, директорка з персоналу   німецької енергетичної компанії 50Hertz, що управляє електромережами для транспортування електроенергії на великі відстані з мінімальними втратами потужності.

 

Дискусійна панель конференції “Енергетика без гендеру”. Зліва направо: Сільвія Борхердінг, Кристина Хаверкап, Вікторія Гриб

Фахівчиня зазначила, що компанія зазнала певного гендерного відкату під час пандемії, утім незалежно від обставин та умов спеціалісти працювали над відновленням  гендерної рівності. І ось що придумали. 

“Я провокатор в нашій компанії, бо питання гендеру важливе в кадровій політиці команди 50Hertz. Ми вирішили свідомо в оголошеннях про вакансії застосувати фемінітиви. Спочатку над нами сміялися, але анкет від жінок, що відгукнулися на оголошення, стало більше. Отже, формулювання жіночих форм професій дійсно змінило картину. – резюмувала Сільвія Борхердінг. – Також зараз ми платимо промоутерам за залучення жінок і чоловіків у відділи, незбалансовані щодо гендеру”. 

Водночас німецький енергооператор проводить власну кадрову політику, активно залучаючи жінок на програми підвищення кваліфікації. Фахівці компанії наголошують на рівності оплати праці та можливості гнучкого робочого графіку. 

В Україні варто очікувати збільшення ваги жіночої праці. Тому вже зараз необхідно працювати над державними програмами, які забезпечували б жінкам можливість отримувати новий досвід, знання або перекваліфікації.

Учасниці та учасники конференції "Енергетика без гендеру" під час обговорень та дискусій представили основні приклади та підходи, які вони використовують для стійкої гендерно збалансованої роботи компаній та підприємств енергосектору. 

Фахівчині та фахівці виділили такі інструменти досягнення гендерного балансу:

• справедлива рівна оплата за рівну працю для всіх статей;

• гендерні квоти представництва статей на посадах всіх рівнів, починаючи з наглядових рад енергетичних компаній;

• впровадження таких форм роботи, як гнучкий графік та дистанційна робота, щоб жінки та чоловіки могли збалансовано планувати та поєднувати роботу й родинні справи;

• мотивування та залучення молоді, зокрема дівчат, до технічної освіти ще зі школи; 

• програми з підвищення кваліфікації, стипендії та стажування для жінок, людей з інвалідністю в енергетичних професіях;

• дезагрегація даних за статтю в статистиці та документації підприємств для оптимізації політики гендерного балансу;

• використання фемінітивів у медіа, а також інформаційні компанії, які відображають участь жінок в енергетиці, показуючи таким чином дієві моделі для тих, хто обирає професію, зважаючи на виклики повномасштабної війни та післявоєнного відновлення.

Питання гендерної нерівності, зокрема на ринку праці, набуває особливої уваги в контексті європейської інтеграції України та має стати частиною Плану відновлення після перемоги України, вважають експерти Національного інституту стратегічних досліджень. 

Аналітики відзначають, що через прямі воєнні втрати переважно серед працездатних чоловіків в Україні варто очікувати збільшення ваги жіночої праці. Тому вже зараз необхідно працювати над державними програмами, які забезпечували б жінкам можливість отримувати новий досвід, знання або перекваліфікації та можливість отримувати гідну заробітну плату. 

На думку експертів НІСД, цьому сприятиме ухвалення Закону України “Про рівне винагородження за рівноцінну працю”, проєкт якого розроблено Міністерством економіки України. Також потрібна активна інформаційна кампанія, спрямована на подолання гендерних стереотипів щодо “жіночих” та “чоловічих” професій та створення умов для поєднання сімейних та професійних обов’язків працівниками з дітьми.

 

Конкурс ЖЕКУ висвітлює досягнення та мотивує

 

Під час конференції вже вп’яте відзначали особливі внески жінок, які у своїх сферах сприяють розвитку енергетики – працею, досвідом, зусиллями.

Організатором щорічного конкурсу "Жінки української енергетики" є ГО “Жіночий енергетичний клуб України” (ЖЕКУ). Традиційно проведення конкурсу підтримав Фонд ім. Гайнріха Бьолля в Україні. 

Визначали переможниць цього щорічного конкурсу фахівці й фахівчині українських та  міжнародних інституцій – Сергій Поровський (UNIDO), експертки енергетичної галузі Світлана Голікова та Владислава Магалецька, Олександр Формагей (НКРЕКП).

 

 

Журі відзначило досягнення учасниць  конкурсу "Жінки української енергетики" в шести номінаціях.

У номінації “Компанія” відзначено команду Unisolar, яка спеціалізується на будівництві промислових сонячних електростанцій “під ключ” – від планування до введення станцій в експлуатацію. Керівниця й засновниця компанії Тетяна Однорог працює в енергосекторі 14 років. 

Загальна потужність реалізованих Unisolar проєктів з 2009 року становить понад 283 МВт. Тогоріч компанія відкрила представництво в Молдові та Литві. У компанії працюють 50 професійних фахівців: 27 чоловіків і 23 жінки, серед яких проєктувальниці та інженерки. 

У номінації “Керівниця” журі відзначило Юлію Перчук, директорку Офісу підтримки реформ при Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України. Вона має 12-річний досвід роботи у державному та приватному секторах. Юлія є експерткою з енергоефективності, централізованого теплопостачання, житлової політики, стратегічного планування та управління проєктами. Як фахівчиня з права, номінантка  працювала над гармонізацією законодавства України з правом ЄС у сфері енергоефективності та централізованого теплопостачання.

Переможницею в номінації “Працівниця” стала Наталія Коса-Микитюк, електромонтерка з обслуговування підстанцій Західної енергетичної системи ПАТ НЕК "Укренерго". В енергетиці фахівчиня працює два десятиліття, починала з роботи на посаді електрослюсаря на Ладижинській ТЕС. Зараз має 6 групу кваліфікації, налагоджує роботу будь-якого устаткування – від вимикача до трансформатора та електродвигуна. У жовтні 2022 року під час ракетного обстрілу підстанції Наталія впоралася з усіма викликами нестандартної ситуації та відновлювала роботу обладнання.

У номінації “Журналістка” журі відзначило Ларису Білозерову, журналістку, аналітикиню. Експерти відзначили публікації номінантки на сайті "Українська енергетика" та розроблений нею порадник для медіа Аналітична РИБА, що містить рекомендації для підготовки публікацій на енергетичну тематику.

Відзнаку в номінації “Освітянка” отримала Ірина Гунько, доцентка кафедри електричних станцій та систем ВНТУ, докторантка Інституту відновлюваної енергетики НАН України. Викладає за спеціальністю “Електричні станції, мережі і системи”, має навчально-методичні праці, монографії та наукові статті (в базі SCOPUS). Активно залучає дівчат до вибору технічних спеціальностей, готує студенток до участі в наукових конференціях та конкурсах студентських наукових робіт.

Номінацію “Лідерка з декарбонізації” здобула Юлія Усенко, голова ГО “Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку”, експертка коаліції “Енергетичний перехід”, інженерка в енергетичній сфері за освітою. Зараз здобуває другу вищу освіту за спеціальністю “Право”. Її досвід в енергетиці становить близько 14 років, основні напрями діяльності – інжиніринг та супровід проєктів в енергетиці, декарбонізація, реформування енергоринку, впровадження ВДЕ.  Питання гендерної рівності експертка висвітлює під час заходів стосовно захисту прав споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг, а також популяризує технічні професії на зустрічах з молоддю.

 

 

Плани відновлення потребують фахових досліджень

Учасники та учасниці конференції “Енергетика без гендеру” відзначили, що етап обговорення гендерної політики давно має перейти до етапу впровадження її інструментів. Процес вже рухається, цьому сприяють не тільки імплементація європейської гендерної політики та стандартів, а й нагальна потреба в спеціалістках для роботи в енергетичній галузі сьогодні та в кваліфікованих кадрах для її “зеленого” відновлення в перспективі.

Сьогодні українська економіка, і зокрема енергетика, потребує фахових досліджень, які допомогли б визначили обсяги потужностей, які можна відновити, та які необхідно будувати з нуля. Також важливо знати, скільки і яких фахівців потребуватимуть сектори галузі, зазначають експерти.

Готуючись до “зеленого” відновлення, держава та бізнес мають розуміти необхідні кадрові ресурси для середньострокової та далекої перспективи. Варто проаналізувати, чи достатньо технічних освітніх закладів та чи готові вони залучати та навчати на сучасному технологічному рівні кваліфіковані кадри з урахуванням гендерних потреб.

Важливо дослідити гострі питання: чи готові бізнес і держава створити відповідні робочі місця, а також чи готові жінки повертатися до України та за яких обставин.

Тож, щоб не втратити людський капітал, держава має готуватися і розглядати можливості повернення українських громадян – військових після поранень та реабілітацій, жінок, які зараз працюють та виховують дітей за кордонами держави, – до мирної відбудови країни на новому технологічному рівні.

Лариса Білозерова спеціально для “Української енергетики”