Робота над впровадженням Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ – Extractive Industries Transparency Initiative, EITI) в Україні розпочалась задовго до Революції гідності. Перші кроки щодо приєднання до ІПВГ було зроблено ще 15 років тому. Згадуючи ті часи, Олексій Орловський, директор Програми "Демократія і належне врядування" Міжнародного фонду "Відродження", який працює над імплементацією ІПВГ з кінця 2007 року, називає три організації, які від самого початку просували з боку громадянського суспільства цей порядок денний і відіграли провідну роль у приєднанні до ІПВГ. Зокрема, це Центр "Номос" і тодішній директор його енергетичних програм Михайло Гончар; команда DiXi Group на чолі з президенткою цього аналітичного центру Оленою Павленко; а також Київський міжнародний енергетичний клуб "Q-club" і його президент Олександр Тодійчук.

Усі вони прагнули здолати корупцію у видобувних галузях, запровадивши найкращі міжнародні практики прозорості. Зусиллями передусім організацій громадянського суспільства, у 2013 році Україна офіційно приєдналася до Глобальної ініціативи ІПВГ.

Згідно з вимогами Стандарту вже опубліковано вісім звітів. Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях" №3790, що імплементував вимоги ІПВГ в законодавче поле. Створено сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей, щоб українські компанії могли подавати інформацію в цифровому вигляді. Наразі Україна готується впроваджувати оновлений Стандарт ІПВГ, затверджений у червні 2023 року на Глобальній конференції ІПВГ в Дакарі. Потужну підтримку ініціативі сьогодні надають уряд і Міністерство енергетики.

 

Що являє собою стандарт ІПВГ і чому важливе його впровадження

 

ІПВГ – це міжнародний стандарт, метою якого є сприяння відкритому та ефективному управлінню природними ресурсами країни. Наразі він впроваджується у 57 країнах світу. Стандарт забезпечує основу управління та сприяє процесу підвищення прозорості та підзвітності в нафтовій, газовій та гірничій галузях. Це унікальний живий інструмент, який сформували країни, що його реалізують. Кожна версія Стандарту, який оновлюється один раз на три роки, ґрунтується на національному та міжнародному рівнях з метою подолання як непрозорих частин сектору, так і все більш складних форм корупції.

Стандарт ІПВГ вимагає розкриття державними й недержавними компаніями видобувного сектору інформації, що стосується правил управління (регуляторне поле), розвідки та видобування, експорту, інформації про податки та доходи, розподілу прибутків, соціальних витрат та екологічних платежів, квазіфіскальних витрат, кінцевих бенефіціарних власників активів тощо. Відкриті дані Стандарту дають змогу отримати відповіді на запитання: скільки доходів отримує країна в обмін на використання її природних ресурсів? Які компанії готові до відкритого діалогу та надання всієї необхідної інформації, а які хочуть і далі працювати в тіні.

Розкриття даних на вимоги закону №3790 та згідно зі Стандартом ІПВГ дозволяє представникам громад бачити суми рентних платежів, які сплачують компанії нафтогазовидобувного і гірничого сектору і, зокрема, ту частину коштів, яка має надходити в громади

"Розкриття даних на вимоги закону №3790 та згідно зі Стандартом ІПВГ дозволяє представникам громад бачити суми рентних платежів, які сплачують компанії (нафтогазовидобувного і гірничого сектору) і, зокрема, ту частину коштів, яка має надходити в громади. Це дозволяє їм реагувати відповідно: наприклад, домовлятись з компанією про першочергові проєкти громади, на які ці кошти можуть бути спрямовані. Громадські організації і активісти можуть контролювати ці процеси, допомагаючи запобігати зловживанням", – зазначила в коментарі "Українській енергетиці" президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.

Дані ІПВГ дають громадськості змогу краще розуміти роботу видобувного сектору, мати доступ до достовірної інформації щодо того, наскільки ефективно держава та компанії використовують доходи, отримані від природних ресурсів; допомагати владі у правильному плануванні розвитку місцевих територій.

"Ініціатива прозорості видобувної галузі є надзвичайно важливою, адже допомагає розвінчувати міфи про сектор, сприяє його розвитку та налагодженню співпраці між компаніями й місцевими громадами", – наголосив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.

За його словами, компанії Асоціації (АГКУ) почали звітувати про свою діяльність ще задовго до того, як це стало обов'язковою законодавчою нормою. Це свідчить про те, що видобувники самі були зацікавлені в тому, щоб відкрито й прозоро показувати свою роботу, відрахування до бюджету та ефект для газовидобувних регіонів.

Компанії, які подають дані до щорічних звітів відповідно до вимог Стандарту, відчувають його вплив через покращення інвестиційного клімату у видобувному секторі, кращу взаємодії та поглиблення взаєморозуміння з громадськістю, зміцнення іміджу як в Україні, так і на міжнародній арені.

Впровадження ініціативи надзвичайно важливе в контексті інтеграції України до Євросоюзу

ІПВГ дає змогу державам, що впроваджують Стандарт, не лише продемонструвати готовність до реформ і боротьби з корупцією, а й поліпшити міжнародний імідж країни, підвищити довіру інвесторів, вдосконалити процес збору податків.

Впровадження ініціативи надзвичайно важливе в контексті інтеграції України до Євросоюзу. За допомогою цього інструменту країна може продемонструвати зусилля, які робить у напрямку збільшення прозорості у видобувній галузі, подоланні корупції.

"Приєднання до Ініціативи прозорості видобувних галузей було однією з вимог міжнародних фінансових інститутів, які відкривали Україні кредитні лінії, – нагадав Олексій Орловський, директор Програми "Демократія і належне врядування" Міжнародного фонду "Відродження". – Таким чином міжнародна спільнота ще задовго до потужних перетворень, які згодом стались у країні, підштовхувала Україну до необхідності запровадження стандартів прозорості".

 

Якими є досягнення України з впровадження ІПВГ

 

Днями в Києві відбулась конференція "10 років ІПВГ в Україні: досягнення та перспективи", організована Міжнародним фондом "Відродження", Міністерством енергетики України у співпраці з аналітичним центром DiXi Group за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Захід зібрав на одному майданчику представників уряду, громадськості, учасників ринку. Учасники конференції обговорили впровадження Стандарту ІПВГ в умовах війни, подальші кроки з огляду на необхідність імплементувати нові, розширені вимоги, досягнення України в цьому напрямку. Загалом було прийнято близько 35 важливих рішень.

"Україна досягла значного прогресу у підвищенні прозорості своєї видобувної галузу. Це – фантастичний успіх. Сьогодні нормативно-правова база в сфері ІПВГ в Україні вважається однією з найпрогресивніших у світі. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) пишається тим, що зробило свій внесок до розробки і впровадження нормативної бази в Україні, завдяки якій видобувний сектор став ще прозорішим. Ця нормативно-правова база допоможе Україні не лише запобігати корупції у видобувних галузях, а й вибудувати міцніші переговорні позиції в майбутньому та покращить управління в цьому секторі в цілому", – заявила на конференції в.о. директора місії USAID в Україні Теодора Делл.

Вона нагадала, що в 2013 році нафтогазовидобувний сектор України вважався одним з найбільш закритих для громадськості й одним з найбільш корумпованих.

Ця нормативно-правова база допоможе Україні не лише запобігати корупції у видобувних галузях, а й вибудувати міцніші переговорні позиції в майбутньому та покращить управління в цьому секторі в цілому

Голова правління ІПВГ Хелен Кларк наголосила, що Україна продовжує впроваджувати Стандарт попри війну й серйозні виклики. Наразі країну визнали однією з найкращих в імплементації ІПВГ серед інших країн – учасниць Ініціативи. У червні під час Глобальної конференції Ініціативи в Дакарі (Сенегал) наша держава отримала нагороду від голови правління ІПВГ за захист демократичних цінностей та демократії у світі. Від імені української команди, як заступник голови української БГЗО (багатосторонньої групи зацікавлених осіб, що імплементує ІПВГ в Україні), її отримала президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. Окрему нагороду ІПВГ вручили Олексію Орловському, директору Програми "Демократія і належне врядування" Міжнародного фонду "Відродження", який працює над імплементацією ІПВГ з 2007 року, був членом Правління ІПВГ у 2016-2023 роках, також очолював Комітет з управління та нагляду протягом останніх п’яти років.

"Незважаючи на жахливі умови війни, групи стейкхолдерів продовжують працювати, вчасно публікувати звіти, шукати нові інноваційні способи розкриття даних. Це найкращі практики у регіоні, тому ваш досвід цінний для всієї спільноти. Ми визнаємо досягнення в Україні, й у червні цього року в Сенегалі країну було відзначено відповідною нагородою. Ваша робота над прозорістю й належним врядуванням під час війни – це натхнення для усіх нас", – заявила під час конференції Хелен Кларк, наголосивши, що успішне впровадження Ініціативи було б неможливе без співпраці усіх стейкхолдерів – від уряду до промисловості. Вона відзначила суттєвий внесок громадськості, зокрема таких організацій, як DiXi Group, Міжнародний фонд "Відродження" та GIZ.

Про активну роль громадськості для впровадження ініціативи та підвищення прозорості згадала також в.о. директора місії USAID в Україні Теодора Делл.

"Законотворча робота – це завдання органів влади. Але я хочу сьогодні відзначити роль потужних громадських організацій. Вони стали поборниками багатьох ініціатив з протидії корупції та вдосконалення управління видобувними галузями. Одне з головних завдань сьогодні – не допустити відкату назад, забезпечивши ще більшу прозорість, досконалість в управлінні та справедливість у секторі", – сказала вона.

Один з найбільш активних учасників підготовчого етапу, що передував впровадженню ІПВГ в Україні, екс-директор Shell в Україні Грехем Тайлі на конференції окремо виділив роль DiXi Group.

"Дійсно, це була рушійна сила з самого початку. Вони були представниками громадянського суспільства, їхнє завзяття, їхня енергія рухалася, в принципі, з такою ж потужністю, як і хвиля змін в Україні, яка розпочалася Революцією гідності", – сказав Тайлі.

 

ІПВГ і війна: виклики та шляхи подолання

 

Зараз одним з найбільших викликів, що стоять перед Україною, є потреба знайти баланс між необхідністю забезпечити національну безпеку, не розкриваючи ворогу чутливих даних, і виконанням міжнародних обов’язків щодо забезпечення прозорості, в тому числі відповідно до вимог ІПВГ. Про це йшлося під час конференції.

"Іде війна, і питання інформації – дуже чутливе. Перед нами, тими хто займається збором інформації, стоїть завдання правильно підійти до цього, особливо до тієї частини, яка буде повністю відкритою", – вказала заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

За її словами, той факт, що Україна продовжує під час війни дотримуватися принципів прозорості у видобувній галузі та впроваджувати ІПВГ, характеризує її перед світом як державу, що дбає про розвиток, прагне стати повноцінним членом європейської сім’ї.

"Попри спроби нашого північного сусіда нав’язати нам інший шлях, ми продовжимо працювати над тим, щоб створити прозору, успішну країну", – наголосила заступниця міністра.

Той факт, що Україна продовжує під час війни дотримуватися принципів прозорості у видобувній галузі іта впроваджувати ІПВГ, характеризує її перед світом як державу, що дбає про розвиток, прагне стати повноцінним членом європейської сім’ї

Іноземні партнери України сприймають ситуацію з розумінням. Це, зокрема, засвідчили виступи під час конференції "10 років ІПВГ в Україні: досягнення та перспективи".

"Я уявляю, наскільки це актуальна для вас тема. Звичайно, не всю інформацію можна публікувати. Є питання, пов’язані з національною безпекою. Ми розуміємо, що непросто досягти балансу, коли на одній шальці терезів стоїть прагнення прозорості, а з іншого боку – прагнення захистити національні інтереси й національну безпеку", – заявив виконавчий директор Міжнародного Секретаріату ІПВГ Марк Робінсон.

До необхідності обмежувати доступ до інформації, зокрема і в такій стратегічно важливій галузі як видобувна, з розумінням ставиться і USAID.

"Зараз, під час повномасштабної війни існують великі виклики для реалізації ІПВГ. Доводиться обмежувати доступ до інформації у стратегічно важливій галузі, зокрема видобувній. Попри ці обставини Україна і далі рухається до впровадження стандарту ІПВГ, і ця рішуча налаштованість України до втілення ІПВГ є насправді взірцем для багатьох країн", – сказала Теодора Делл.

Утім, важливо не забувати – війна і закритість даних на вимогу військового часу – явище тимчасове, відзначила президентка DiXi Group Олена Павленко.

"Ми не маємо погоджуватися на те, що така сама ситуація збережеться після перемоги. Уже зараз ми маємо підготувати основу повернення максимальної прозорості у видобувній галузі", – наголосила вона.

Після перемоги слід негайно повернути вимогу щодо розкриття контрактів відповідно до Закону №3790, дія якої тимчасово призупинена через військовий стан, вважає очільниця DiXi Group.

У якій точці стейкхолдерам процесу вдасться знайти баланс і як це буде оцінено на рівні Глобальної ініціативи – дізнаємося незабаром, коли з’явиться дев’ятий звіт ІПВГ. Його підготовка наразі завершується.

 

Оновлені вимоги ІПВГ: чому важливо їх запроваджувати

 

Країни – учасниці ІПВГ оновлюють вимоги до Стандарту один раз на три роки, посилюючи їх відповідно до вимог часу та перетворень, які відбуваються в енергетичному секторі. Остання четверта редакція, яку має впровадити Україна, була затверджена в червні у Дакарі. Україна першою серед всіх країн-учасниць переклала Стандарт-2023 національною мовою, одразу після його затвердження.

Перехідний період із впровадження нових вимог триватиме до 1 січня 2025 року.

"У Дакарі був прийнятий новий Стандарт і він вже набрав чинності, але до 1 січня 2025 року ми не будемо оцінювати результати за ним. Країни матимуть час підготуватись до його впровадження. Зараз ми маємо допомогти країнам поглибити своє розуміння того, що передбачено новим документом", – наголосив Марк Робінсон на конференції в Києві.

Оновлений стандарт має чотири ключові риси:

• Антикорупційні ініціативи. Нові положення Стандарту розширюють можливості країн і компаній використовувати платформу ІПВГ для виявлення та усунення корупційних ризиків у секторі природних ресурсів. Новий Стандарт ІПВГ передбачає, що всі компанії, які беруть у ньому участь, включаючи державні підприємства, повинні публічно розкривати свою антикорупційну політику.

• Енергетичний перехід. Новий Стандарт підтримує розкриття інформації та публічне обговорення наслідків енергетичного переходу, проливаючи світло на відповідну політику та очікувані доходи від нафти, газу та мінералів за різних ринкових сценаріїв.

• Гендерна рівність. Стандарт ІПВГ-2023 містить посилені положення для сприяння більшій різноманітності у прийнятті рішень і розкритті інформації, які враховують гендерні, соціальні та екологічні питання.

• Розкриття інформації про доходи. Нові та вдосконалені положення Стандарту вимагають більш повного та детального розкриття інформації про доходи, що може допомогти країнам зміцнити свою податкову базу та збільшити доходи.

До Стандарту ІПВГ вперше включено положення про розкриття інформації, пов’язаної з процесом енергетичного переходу. Це створює потенційні можливості Стандарту як інструменту для діалогу та змін в енергетичному секторі, який демонструє стрімкий розвиток. З огляду на необхідність переорієнтувати попит з викопних видів палива на інші, з'являються нові важливі вимоги щодо надання інформації про податки на викиди вуглецю та механізми ціноутворення, викиди парникових газів, собівартість видобутку, запасів, субсидії.

"Оприлюднення прогнозів доходів і витрат компаній може покращити розуміння громадськістю очікуваних доходів та інвестиційних рішень, а дані про викиди парникових газів можуть бути використані як орієнтир для політиків, громадян та інвесторів", – зазначила у вступній промові до Стандарту ІПВГ-2023 від імені Голови правління Глобальної ініціативи Хелен Кларк.

Оприлюднення прогнозів доходів і витрат компаній може покращити розуміння громадськістю очікуваних доходів та інвестиційних рішень, а дані про викиди парникових газів можуть бути використані як орієнтир для політиків, громадян та інвесторів

Окрім того, новим Стандартом посилено вимоги до надання інформації в таких ключових сферах, як гендерна рівність, соціальний та екологічний моніторинг і вплив, кустарний і дрібномасштабний видобуток корисних копалин, а також консультації з громадськістю.

Загалом, на думку Марка Робінсона, Стандарт ІПВГ 2023 року відповідає на потребу в більш високому і постійно зростаючому рівні належного врядування у сфері природних ресурсів. Очікується, що він допоможе підвищити актуальність впровадження ІПВГ для країн і посприяє відкритому та підзвітному управлінню природними ресурсами в межах спільної відповідальності всіх зацікавлених сторін.

 

Цифровізація – важливий напрям у запровадженні ІПВГ

 

Учасники конференції "10 років ІПВГ в Україні: досягнення та перспективи" відзначили величезний прогрес, якого Україна досягнула в переході від паперових звітів до цифрових інструментів.

"В Україні прийнято законодавство, згідно з яким видобувні компанії мають розкривати важливу інформацію про матеріали і платежі. Створено онлайн-портал даних, на якому представлено інформацію від видобувних компаній. Це покращує підзвітність, сприяє прозорості й боротьбі з корупцією. Ми також говоримо про важливі кроки на майбутнє", – зазначила очільниця правління ІПВГ Хелен Кларк. Вона вказала, що одним з пріоритетів ІПВГ є рух у бік пошуку нових цифрових форм і поступовий перехід від паперових звітів.

Необхідність впроваджувати цифрові інструменти в напрямку ІПВГ-звітності добре розуміють у Міністерстві енергетики, де сприяють цим крокам і активно підтримують їх.

"Хочу відмітити, що протягом десяти років, ми поступово рухаємося до виконання всіх наших міжнародних зобов’язань, які ми маємо як країна, що впроваджує стандарт ІПВГ. Ставимося до цього дуже відповідально. Ми вже змінили й затвердили під нові вимоги наше законодавство. Предмет нашої окремої гордості – це впровадження порталу ІПВГ саме під час війни. Хоча він і працює в тестовому режимі, натомість є надійною платформою, яка допомагала нам і збирати інформацію під час війни, і виконувати наші зобов’язання", – наголосила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Заступник міністра енергетики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Фарід Сафаров на конференції розповів, що на порталі ІПВГ вже зареєстровано 982 компанії, серед яких найбільші платники податків, що забезпечують майже 98% надходжень до бюджету. 124 суб’єкти вже подали інформацію до дев’ятого звіту ІПВГ.

На порталі ІПВГ вже зареєстровано 982 компанії, серед яких найбільші платники податків, що забезпечують майже 98% надходжень до бюджету

За його словами, пріоритетною метою Міненерго є об’єднання всіх даних на єдиній цифровій платформі, а також формування на базі ІПВГ потужних аналітичних інструментів, які можуть слугувати всій галузі.

"Якщо говорити про плани цифровізації, є певна логіка всіх дій, які здійснює міністерство, попри військовий стан. Вона полягає в структуруванні даних. Це першочергове завдання. Так, можна говорити про те, що ми, умовно, хочемо створити енергетичну "Дію", або "Дію" в сфері енергетики. Головна мета, яку ми з колегами перед собою ставимо, – це не тільки цифровізація, мова про взаємодію абсолютно всіх напрямків, які є всередині міністерства. Ми робимо акцент на тому, що нам потрібно навчитися правильно збирати дані, правильно їх використовувати, аналізувати і правильно ними ділитися. Ділитися цією інформацією як з громадянським суспільством, так і з нашими колегами з інших органів", – сказав Сафаров.

Заступник міністра висловив сподівання, що з часом ІПВГ стане потужним інструментом для взаємодії видобувників із державними органами щодо звітності, обліку і розкриття даних. Він також анонсував на конференції запуск газового дата-хабу, який дозволить бачити інформацію щодо руху блакитного палива від видобутку до входження в газотранспортну систему.

"Ми якраз на фінальній стадії запуску роботи над газовим дата-хабом. Це приклад, коли ми хочемо бачити інформацію з моменту видобутку, входу в систему ГТС і до досягнення кінцевого споживача. Це дозволить бачити усі переміщення газу", – сказав Сафаров.

Він наголосив, що це – важливий інструмент для аналізу, на базі якого вибудовуватимуть політику розподілу, формуватимуть модель PSO.

***

Попереду в усіх багато роботи – і в уряду, і в компаній, і в громадських організацій. Зокрема, президентку організації DiXi Group Олену Павленко нещодавно обрали до правління Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ). Також закінчується робота над дев'ятим звітом ІПВГ і вже розпочато активну підготовку до впровадження нового розширеного Стандарту. Це означає, що ІПВГ в Україні й надалі працюватиме, незважаючи на війну, і торуватиме шлях до вільної від корупції, прозорої газовидобувної галузі, якою вона має стати після перемоги.

Альона Манжело, спеціально для "Української енергетики"