Сфера енергетики традиційно вважається “чоловічою”. Це обумовлено всім кадровим ланцюгом галузі: від популярності енергетичних спеціальностей здебільшого у юнаків до запиту роботодавців галузі саме на чоловіків. Як результат, кількісно чоловіки значно переважають у складі зайнятих в енергосекторі та посідають більшість керівних посад різного рівня.

Втім, з розвитком технологій картина міняється. За даними звіту про гендерні перспективи галузі агентство IRENA відмічає, що найбільша частка жінок, зайнятих в енергосекторі – 32% – припадає на підприємства “зеленої” енергетики. Досвід цих міжнародних компаній доводить, що гендерний баланс оптимізує управлінські процеси, сприяє сталому розвитку підприємств та використанню інноваційних рішень. 

Планувати відбудову енергосистеми України необхідно заздалегідь. Країна має визначити які галузі мають забезпечувати енергонезалежність, які технології треба запровадити, які професійні кадри будуть затребувані, та хто і як буде відбудовувати країну. На думку фахівців, українська енергетика має розвивати галузь із залученням більшої кількості мотивованих спеціалісток на всіх рівнях управління.

Яка наразі ситуація з гендерними розподілом у питаннях освіти, оплати праці, кар’єрного зростання в енергосекторі України? Як працюють в Україні над підвищенням ролі жінок у галузі? Яким чином держава має врахувати гендерну рівність у планах “зеленого” відновлення енергетики України? Ці та інші аспекти “Українській енергетиці” прокоментували фахівці та фахівчині енергетичного сектору та гендерних питань.

 

Україна на світовій мапі гендерної рівності

 

На відміну від статі, яка є біологічним поняттям, гендер означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків.

Термін гендерної рівності виник з усвідомленням важливості рівних прав людей, у тому числі при виборі роду занять, професії, оплати праці, шансів і можливостей кар'єрного зростання. 

Загальна картина гендерної рівності в Україні порівняно із світовими тенденціями далека від успішної. Це підтверджують дані дослідження Всесвітнього економічного форуму: Україна у 2021 році посідала 74 місце серед 156 країн за індексом гендерного розриву.

За показником “економічна участь та кар’єрні можливості” Україна у минулому році була на 44 місці у світі (у 2019 році – 28-ме). Гарний результат країна демонструє за показником рівня освіти – маємо 27 місце, а за показником “політичні права та можливості” ми опустились на 103 місце у світі (проти 83 місця у 2020 році).

Україна у 2021 році посідала 74 місце серед 156 країн за індексом гендерного розриву

Якщо проаналізувати детальніше індекс гендерного розриву за показником політичного представництва, то за критерієм “жінки у парламенті” Україна наразі посідає 98 місце, а за показником “жінки на міністерських посадах” – 110 місце, (у 2020 році ми були на 82 місці).

За даними International IDEA, досягнення України у представництві жінок у парламенті, що становлять зараз біля 21%, майже вполовину нижче показників таких європейських країн, як Швеція (47%), Іспанія (44%), Бельгія (41%), Норвегія (41%), Швейцарія (42%), Франція (40%), Австрія (39%), Велика Британія (34%).

 

Інституційні кроки України до вирівнювання балансу

 

Рівний правовий статус жінок і чоловіків та однакові можливості для його реалізації законодавці визначили у 2005 році у законі України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Наступного року Кабінет міністрів прийняв постанову №504 “Про проведення гендерно-правової експертизи”.

Наразі гендерно-правовій експертизі підлягають положення актів чинного законодавства, в тому числі Конституція та закони України, постанови Верховної Ради та Кабміну України, укази президента, накази міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Уряд у квітні 2018 року затвердив постанову №273 “Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року”. Було розроблено таблиці з кількісними показниками по роках у різних напрямках. 

Серед інших завдань, у Програмі планувалось у 2021 році довести представництво жінок серед народних депутатів України до 20%, серед депутатів обласних, районних і міських рад до 25% та серед посад вищого корпусу державної служби, у тому числі міністрами, до 20%.

В принципі не дуже амбітні плани щодо представництва жінок у вищих органах влади реалізовані: наразі у 2022 році показник частки депутаток у парламенті становить біля 21%, а серед членів та членкинь Кабінету міністрів жінки займають п’ять з 23 посад, що складає біля 22%.

Уряд з 2017 року розпочав активну роботу з включення гендерних питань в усі сфери державного управління, уточнила Катерина Левченко, уповноважена Кабміну з питань гендерної політики.

 “Це відбулось тоді, коли стало зрозуміло, що гендерна проблематика стосується не лише соціальної сфери, і не лише Міністерства соціальної політики України, а й усіх сфер управління”, – зазначила вона.

Кабінет міністрів у серпні 2022 року ухвалив Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та затвердив операційний план з її реалізації на 2022-2024 роки.

 

Дані по регіонам з розбивкою за гендерною ознакою з'явились у 2021 році

 

Вперше робота над гендерними профілями регіонів України та міста Києва була ініційована офісом віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної. 

Такі аналітичні звіти по областям з’явились у 2021 році. Завдяки гендерній статистиці можна проаналізувати по областям загальні показники: зайнятість по галузям; безробіття; освіта; представництво жінок і чоловіків в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування; міграційний рух населення тощо. Аналіз даних дозволяє врахувати їх у регіональних планах дій та подальшій роботі.

Донедавна в Україні не збирали статистистичних даних дезагрегованих за гендерною ознакою. На думку експертів, це значно ускладнило повноцінну оцінку відмінностей у становищі чоловіків та жінок в економічній сфері, в органах управління організацій та підприємств країни. 

Більш повне розуміння становища жінок в українській економіці додав звіт ПРООН “Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні: 2017-2020 роки”. Такий аналіз став можливим завдяки програмним засобам ідентифікації статі фізичної особи-підприємця або керівника юридичної особи з реєстру на порталі відкритих даних data.gov.ua.

Дослідження показало, що українські жінки активні у самостійній підприємницькій діяльності та на середньому рівні управлінської ланки. 

Серед керівників юридичних осіб та приватних підприємців у 2020 році співвідношення становило: 60% чоловіків до 40% жінок. Це значно вище за середньосвітовий показник, відмічено у звіті ПРООН.

Україна посідає друге місце в Європі за часткою жінок серед менеджерів і підприємців (самозайнятих), йдеться у висновках звіту. При цьому керівниками і приватними підприємцями у більшості секторів економіки, як і раніше, є переважно чоловіки. Зокрема у сферах, що вважаються “чоловічими”, керівниками приватних підприємств, які за видами відносяться до енергетичної сфери, частка жінок-керівниць складає 11-15%.

 

Гендерне “обличчя” енергосектору України

 

Оцінити загальний стан гендерної рівності у секторах економіки поки неможливо. В Україні наразі відсутні масиви даних, які б дозволили робити такий комплексний аналіз. Втім, завдяки міжнародним проєктам з’являються дослідження по окремим галузям.

У 2021 році представлено звіт “Гендерні аспекти зайнятості в енергетичному секторі України”, який підготувала команда ВГО “Поруч” за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки.

Основним висновком проведеного аналізу стала констатація факту, що жінки в енергетиці мають відносно рівні умови з чоловіками щодо підвищення кваліфікації та складності роботи у межах певної професійної групи, але втрачають таку рівність у процесі переходу на наступні, вищі ланки професійно-кваліфікаційних груп. 

“Стосовно керівних посад і посад топ-менеджерського рівня, проведені розрахунки дозволяють стверджувати високу ймовірність наявності "скляної стелі”, що суттєво зменшує вірогідність обійняти посаду високого рівня жінкою у порівнянні з чоловіком”, – стверджується у звіті.

Вірогідність працевлаштування для жінок стабільно нижча, ніж для чоловіків у кожній із досліджених груп професій. Показник вірогідності працевлаштування для жінок становить 84,8% відповідного показника для чоловіків по всіх групах професій. Але про цьому спостерігається виражена тенденція зменшення гендерних відмінностей умов працевлаштування по мірі зростання кваліфікаційного рівня.

Дослідження показало, що середній освітній рівень жінок в енергетиці дещо нижчий, ніж у чоловіків. При цьому серед жінок значно більше тих, хто має непрофільну для своєї поточної роботи освіту. На думку експертів, це свідчить водночас і про більший “середній коефіцієнт віддачі” від освіти для чоловіків, і про більшу адаптивність та гнучкість жінок у побудові кар’єри. Однак “кар’єрна драбина” для жінок в енергетиці у 2,5 рази довша.

Для респондентів-чоловіків з повною вищою профільною освітою середня тривалість перебування на одному рівні становить сім років, а для жінок – понад 19 років. Для тих, хто має профільно-технічну освіту, ці показники мають ще більший розрив: чоловіки у середньому працюють на одному рівні шість років, а жінки – 42 роки.

Студенти профільних спеціальностей у закладах професійно-технічної та вищої освіти при опитуванні відзначили, що досі існують стереотипні уявлення про те, що чоловіки більш схильні до точних наук, і тому саме чоловікам підходять професії та спеціальності, які вимагають високої кваліфікації, вказано у висновку.

Щодо корпоративної політики, дослідники відзначили, що 93% респондентів назвали важливим пріоритетом діяльності забезпечення енергетичних компаній кваліфікованим персоналом. 

При цьому на важливість створення умов, за яких жінки та чоловіки – персонал енергетичної компанії – мали б можливість поєднувати професійне та сімейне життя, вказали лише 42%, а впровадження корпоративних цінностей, що базуються на принципах недискримінації та гендерної рівності, відмітили 39%. 

На думку експертів, це свідчить про те, що керівництво не вбачає прямого зв’язку між проблемами забезпечення компанії кваліфікованими працівниками й тими обмеженнями, що перешкоджають використанню повною мірою трудового потенціалу жінок в енергетиці.

Проведені розрахунки гендерного розриву в оплаті праці, на думку дослідників, показали, що нерівність можливостей реалізації трудового потенціалу жінок і чоловіків в енергетиці проявляється більшою мірою в обмеженні доступу жінок до більш високооплачуваних позицій, ніж у заниженні оплати у порівнянні з чоловіками, що працюють на аналогічних позиціях.

Нерівні умови оплати праці жінок і чоловіків виявились на рівні групи посад технічних службовців (ІV рівень) та групи менеджерських і керівних посад (VІІ рівень), уточнили експерти.

Розміри середньої зарплати жінок, чоловіків і загальні по рівнях кваліфікаційної ієрархії обстежених підприємств

Джерело: звіт “Гендерні аспекти зайнятості в енергетичному секторі України” 

 

“У міру зростання кваліфікації і досвіду (відповідно – цінності працівників для роботодавців) проблема гендерної нерівності оплати проявляється все менше. Проте чисельність жінок, що досягають у своєму кар’єрному зростанні рівня, де гендерна нерівність в оплаті практично не спостерігається, менша за відповідну чисельність чоловіків”, – резюмується у звіті.

Для чого планам відновлення енергетики гендерний аналіз

 

Стратегію повоєнного відновлення української енергетики неможливо побудувати лише з погляду компенсації воєнних втрат та руйнувань, зауважують в експертному середовищі. Україна має враховувати геополітичні, фінансові, інвестиційні, кліматичні, технологічні та соціальні виклики. 

Думкою щодо важливості застосування гендерного аналізу при розробці планів відновлення економіки, у тому числі енергетичної галузі, з “Українською енергетикою” поділились фахівці профільного відомства – Міністерства енергетики України. 

Робота над відновленням України потребує багатьох активних і мотивованих людей. При цьому, кожна людина муситиме давати раду особистому життю у нових обставинах, зауважила Олена Осмоловська, керівниця Офісу реформ при Міненерго.

“Через війну багато фахівців пішли служити, хтось активно залучений у волонтерську діяльність, хтось вимушено залишив дім. Дошкільні заклади тепер менш доступні, школи, частково або повністю, перейшли в онлайн режим. Ми хвилюємось за рідних і близьких на фронті, переживаємо за свою країну, родину і майбутнє. Є багато додаткових побутових питань, які негативно впливають на доступний для роботи час і додають нам головного болю”, – розмірковує фахівчиня. 

Війна змінює життя суспільства, у тому числі, суспільні ролі жінок і чоловіків та ставлення до цих ролей, вважає Олена Осмоловська. 

“Минулий досвід і ваша попередня кар’єра зараз важать менше, ніж ваша готовність працювати, вміння організувати процес і довести задачу до кінця. Для жінок це складний період, але також це період можливостей проявити себе у найбільш рівноправній атмосфері, ніж будь-коли до цього”, – зазначила вона.

Застосування гендерного аналізу є однією з умов євроінтеграційних процесів, у тому числі процесів післявоєнної відбудови та відновлення України, які будуть здійснюватись за підтримки ЄС

Заступник міністра енергетики України Ярослав Демченков вважає, що гендерна ситуація в Україні змінюється на краще. За його інформацією, в українській енергетиці чимало жінок обіймають керівні посади, а на деяких підприємствах вони складають майже половину управлінців.

“Ми у міністерстві обговорюємо гендерні питання постійно: при розробці стратегій та програм, під час “круглих” столів. Минулого року я навіть брав участь у презентації онлайн-курсу “Кар’єра в енергетиці – це круто” у рамках проєкту ”Дівчата в енергетиці”, – додав він.

Фахівець наголосив, що врахування гендерного підходу важливе в усіх сферах державної політики. На його думку, це дозволяє отримати соціально-економічний ефект та сприяє економічному зростанню, що вигідно усім. 

“Суспільство отримує переваги, коли жінки мають змогу вільно, повно та рівнозначно брати участь в економічній і соціальній діяльності, – підкреслив Ярослав Демченков. – Тому просування принципів гендерної рівності загалом й підтримка та збільшення ролі жінок мають бути в центрі ухвалюваних нами рішень”. 

Крім того, заступник міністра нагадав, що застосування гендерного аналізу є однією з умов євроінтеграційних процесів, у тому числі процесів післявоєнної відбудови та відновлення України, які будуть здійснюватись за підтримки ЄС. 

“На необхідності застосування гендерного підходу у процесах відновлення акцентують увагу наші міжнародні партнери, у тому числі міжнародні фінансові інституції та двосторонні партнери з розвитку, які підтримують програми та надають кошти для відбудови та відновлення України (ЄБРР, МВФ, Світовий банк, США, Канада, Великобританія, держави-члени ЄС та інші)”, – нагадав він.

Гендерний підхід у сфері енергетики не обмежується формальними питаннями загального становища жінок і чоловіків, які працюють у галузі, наголосив заступник міністра енергетики. Такий підхід є значно ширшим та охоплює конкретні потреби людей з інвалідністю, молоді, людей похилого віку, представників меншин та всіх категорій населення, які можуть бути вразливими або незахищеними за різними ознаками.

Вирівнювання гендерних можливостей поліпшить умови праці та якість життя працівників в енергетиці та суспільства в цілому, незалежно від статі, стверджує Ярослав Демченков. За його спостереженнями, зростає кількість активно зайнятих в енергетиці жінок і чоловіків, які розуміють важливість усунення гендерних бар’єрів. 

Міненерго: гендерні заходи мають вести до реальних змін

 

Трансформації в енергетиці  передбачають не лише зміну технологій, але й зміни у суспільстві, у ставленні один до одного. Ярослав Демченков погоджується з тим, що енергетичний сектор досить тривалий час вважався “чоловічим”.

Питання гендерного балансу та інклюзивності чинить безпосередній вплив на якість енергетичної реформи, гендерна нерівність породжує гендерну бідність, наголосив він. 

Заступник міністра підтвердив, що жінки й досі стикаються з проявами дискримінації: це й різний рівень зарплати, перешкоди у кар’єрному зростанні, неврахування елементарних потреб жінок та упереджене ставлення при прийомі на роботу.

Ярослав Демченков запевняє, що наразі у Міненерго, реформуючи та відновлюючи енергетичний сектор, працюють над тим, щоб розвінчувати стереотипи, та акцентують увагу на потребах жінок і чоловіків. 

Серед основних напрямів на майбутнє він назвав: 

• програми заохочення жінок до здобуття вищої освіти за технічними спеціальностями;

• поліпшення умови праці: дистанційна форм зайнятості, гнучкий робочий графік, врахування потреб та інтересів жінок і чоловіків при плануванні виробничої інфраструктури (наявність вбиралень і роздягалок на бурових установках, спеціального робочого одягу тощо); 

• можливість професійного розвитку: запровадження лідерських програм і менторства;

• призначення на керівні посади, дотримання принципу гендерної збалансованості при призначенні ключових керівних позицій, запровадження системи “м’яких” гендерних квот у топ-менеджменті; 

• протидія гендерним стереотипам і дискримінації. 

Керівниця Офісу реформ при Міністерстві енергетики Олена Осмоловська уточнила, що галузь буде однією з рушійних сил у відновлення економіки України, робота буде на всіх рівнях, і багато що залежить від активності та професійної підготовки кадрів.

“Вже зараз компанії скаржаться на кадровий голод, особливо серед управлінців. Якщо ви бажаєте кар’єрного зростання, беріть більше відповідальності і проявляйте ініціативу, – закликала вона. – Це правило працювало і раніше, а зараз воно є ще більш актуальним. Чоловік ви чи жінка, ваш успіх залежатиме від вашої енергії і професійності, від готовності вкладати час, від вміння знайти і організувати свою команду”

Драйверами змін мають стати держава та роботодавці

 

Ярослав Демченков нагадав, що досі існують обмеження щодо жіночої зайнятості у секторі енергетики, які зумовлені міркуваннями соціального захисту. Це робочі місця у сфері видобутку нафти, газу, торфу, буріння свердловин тощо. 

Проте фахівець відмічає, що сучасні результати інноваційного розвитку – комп’ютерні технології, дистанційні методи управління виробничими процесами – суттєво зменшують актуальність проблеми небезпечних і шкідливих умов праці в енергетиці. 

У Міненерго вважають, що застосування обмежувальних заходів у сфері зайнятості в енергетиці має підпорядковуватись раціональним настановам та відповідати реальним потребам як роботодавців, так і працівників й працівниць.

“Нам слід усунути всі організаційно-технічні та інституціональні перешкоди для зайнятості жінок в енергетиці й забезпечити рівні можливості як для чоловіків, так і для жінок”, – наголосив Демченков. 

Сучасні результати інноваційного розвитку суттєво зменшують проблеми небезпечних і шкідливих умов праці в енергетиці

 

Крім того, для відновлення економіки важливо зробити так, щоб люди були здатні інвестувати свій час у роботу, вважає Олена Осмоловська.

“Заходи потрібні на рівні країни та роботодавців, щоб підтримати родини, де вихованням дітей займається лише один з батьків, де є прийомні діти, люди, які проходять реабілітацію після травм, де родини втратили житло, – звернула увагу на деякі аспекти фахівчиня, – Це об’єктивні речі, як і додаткові безпекові заходи”.

На думку представниці Міненерго, важливим кроком саме для підтримки жінок є запровадження менторських програм, які допоможуть зрозуміти нові можливості, знайти рішення нагальних побутових питань, познайомитись з однодумцями і зібратись з силами для наступного кар’єрного кроку.

 

Інструменти комунікації та менторства

 

Світова практика налічує вже багато організацій, які займаються адвокацією прав та можливостей жінок. Досить поширений напрям діяльності – збільшення залученості жінок на управлінські посади та бізнес-сектору загалом, відзначила Анастасія Горбач, координаторка Жіночого енергетичного клубу України (ЖЕКУ).

Наприклад, одна з таких організації Solar Sister діє у галузі відновлюваної енергетики у країнах Африки. Її засновниці підтверджують, що жінки часто є рушійною силою просування “чистої” енергії. Вони інвестують у жіночі підприємства в автономних громадах, розширюючи можливості тих, кого не охоплюють звичайні енергетичні моделі. 

Мешканки села Мадума (Танзанія), які завдяки організації мають доступ до автономного освітлення. Джерело: Solar Sister

Концентрація місцевих жінок у зростаючому секторі “чистої” енергії має важливе значення для викорінення бідності та досягнення стійких рішень щодо зміни клімату та низки проблем розвитку.

Анастасія Горбач відмічає активну роботу жіночих спільнот у Канаді, які працюють над визнанням цінності гендерної різноманітності та збільшенням представленості жінок в електроенергетичному секторі Канади. Серед ініціатив – Лідерська угода про гендерну різноманітність, підтримка більш широкого представництва жінок, як кваліфікованих працівників. Плани налагодити контакти та обговорити напрями співпраці з ними зараз розглядає ЖЕКУ.

Наразі Жіночий енергетичний клуб України співпрацює з такими організаціями як GWNET, Німецьким енергетичним агентством dena та Hypatia. Особливо межі співпраці розширились під час війни, зазначили у ЖЕКУ.

“Ці організації виказують невимовну підтримку українцям, а зокрема, українським жінкам. В ці важкі дні вони пропонували членкиням ЖЕК України допомогу у пошуку житла, психологічну та моральну підтримку, – розповіла Анастасія Горбач. – У рамках Німецько-українського енергетичного партнерства та співпраці з dena ми запустили чудову ініціативу Women in energy united for Ukraine". 

У рамках цієї діяльності міжнародні компанії надавали списки вакансій українкам, які потребували допомоги у пошуку роботи згідно їх професійного досвіду. Було проведено серію вебінарів з підготовки до проходження співбесід та написання CV, як з українськими рекрутерами, так і з іноземними HR-спеціалістами. Для набуття європейського досвіду та знань, членкині клубу двічі у цьому році відвідали Німеччину з освітнім туром.

 

Гендерна складова у плані відновлення України

 

Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко під час заходу “Гендерна рівність і “зелене” відновлення: чи можливе одне без іншого?” відзначила, що збройна агресія росії несе серйозні екологічні загрози та енергетичні ризики. Це впливає на різні верстви населення, особливо на мешканців східних, південних та північних регіонах України, що перебували , або перебувають під тимчасовою окупацією, а також для жителів сільської місцевості, серед яких більше жінок, що робить цю проблему гендерно сенсативною. 

Гендерні питання треба враховувати у розробці Плану відновлення України, а базою для нього має бути Державна стратегія гендерної рівності до 2030 року

Потреби різних груп жінок і чоловіків недостатньо враховують у формуванні та реалізації політики та програм, які пов’язані з природокористуванням, зокрема, зі споживанням енергетичних ресурсів, вважає Катерина Левченко.

Тому гендерні питання треба враховувати у розробці Плану відновлення України, а базою для нього має бути Державна стратегія гендерної рівності до 2030 року. На думку урядової уповноваженої з гендерної політики, необхідно забезпечити наскрізне включення гендерних питань до сфери енергетики та охорони довкілля.

“До державної системи моніторингу стану довкілля обов’язково мають бути включені принципи гендерної рівності, враховані гендерно-деталізовані дані в екологічних факторах і запроваджено гендерний компонент при плануванні будь-якої роботи. Крім того, при оцінці ризиків та вразливості до змін клімату також має враховуватись гендерний компонент”, – наголосила Катерина Левченко.
 

Опитані нами експертки та експерти відзначили, що питання гендерної рівності – це справа всіх рівнів управління: від місцевої влади до урядової політики, від закладів освіти до корпоративної культури на підприємствах. Національний план відновлення економіки має базуватись на принципах гендерної рівності. Фахівці енергетичної галузі наголосили, що якісні енергетичні реформи неможливі без урахування європейських стандартів рівності та збалансованої гендерної політики. 

Лариса Білозерова