На засіданні 25 липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила нові граничні ціни (прайскепи) на короткострокових сегментах ринку — «на добу наперед» (РДН), внутрішньодобовому (ВДР) і балансуючому ринку (БР). Рішення набирає чинності з 31 липня.

Наскільки виправдане таке рішення, з’ясувала «Українська енергетика».

Оновлені тарифи на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку виглядають так:

00:00–07:00 та 11:00–17:00 — 5 600 грн/МВт·год

07:00–11:00 та 23:00–24:00 — 6 900 грн/МВт·год

17:00–23:00 — 15 000 грн/МВт·год

Мінімальна ціна — 10 грн/МВт·год

Рекомендовано мінімізувати споживання з 17:00, адже саме в цей часовий діапазон тариф найвищий.

Прайс-кепи, це верхні та нижні обмеження вартості електроенергії на ринку електроенергії. Вони напряму впливають скільки ми заплатимо за електроенергію в собівартості товарів та послуг або просто як бізнес.

Обленерго отримують компенсацію за тарифи населення через середній РДН , який також формується на основі прайс-кепів

Ціни на ринку зростуть

Відповідно до нових правил, у пікові вечірні години (з 17:00 до 23:00) ціни на електроенергію суттєво зростуть. Для РДН та ВДР максимальні граничні ціни встановлено на рівні 15 000 грн/МВт·год, що майже вдвічі вище порівняно з попередніми значеннями. Для решти періодів доби передбачені нижчі пороги, наприклад, 5 600 грн/МВт·год у нічний і денний періоди. Мінімальна ціна на РДН залишиться на рівні 10 грн/МВт·год.

На балансуючому ринку максимальні ціни в пікові години сягатимуть 16 000 грн/МВт·год, у той час як мінімальний поріг становитиме 0,01 грн/МВт·год. В уряді таку зміну не оскаржували — у Міністерстві енергетики заявили про підтримку поступової лібералізації обмежень на ринку.

Однак частина гравців ринку та громадські організації висловлюють занепокоєння як самим рішенням, так і процедурою його ухвалення. Свою думку висловили у Громадській спілці «Енергетичний Союз».

Зокрема, на відкритих обговореннях 18 липня, що передували рішенню, були озвучені застереження щодо доцільності та обґрунтованості змін, проте ці зауваження не потрапили до протоколу.

Основна критика стосується того, що нові цінові обмеження вводяться без достатнього аналітичного підґрунтя. Учасники обговорень наголошують: у серпні світловий день триває до 20:00, отже, обґрунтування високих вечірніх прайскепів виглядає сумнівним. Ринок має бути проінформований завчасно, з урахуванням балансових прогнозів, а також потребує впровадження механізмів довгострокового планування — передусім форвардних торгів.

Крім того, питання впровадження нових прайскепів без реформування механізму ПСО (покладання спеціальних обов’язків) створює додаткове фінансове навантаження на «Енергоатом» та «Укргідроенерго», які забезпечують постачання електроенергії для населення. Представники цих компаній не були присутні під час ухвалення рішення, і наразі неясно, чи готові вони до нових фінансових умов.

Інше ключове питання — зв’язок ринку «на добу наперед» із кінцевими цінами для споживачів. Багато бюджетних організацій закуповують електроенергію через систему Prozorro, орієнтуючись саме на прайскепи РДН. Відтак будь-яке зростання ціни на РДН напряму впливає на тарифи, вартість продукції й послуг, включно з базовими товарами — хлібом, молоком, промисловими товарами. Таким чином, зростання прайскепів може мати ефект доміно по всій економіці.

Окрема критика стосується імпорту електроенергії. Згідно із законом, лише 10% імпорту має реалізовуватись на РДН, інше — на довгострокових контрактах. Проте регулятор не пояснив, чому не розглядається тимчасова відміна цього обов’язку, аби зменшити вплив імпорту на короткостроковий ринок.

У підсумку, критики реформи вказують на небезпеку зростання цін без системних змін. Відсутність балансових прогнозів, слабкий розвиток довгострокового сегменту, перекіс у механізмі ПСО — усе це підриває стабільність ринку. І поки споживачі намагаються зорієнтуватися в нових реаліях, окремі учасники ринку можуть отримати переваги на тлі тимчасового інформаційного вакууму.

Усі ці обставини змушують ставити питання про прозорість регулювання, реальну конкуренцію та кінцеву мету змін. Замість підтримки конкуренції та прогнозованості, ринок ризикує отримати зростання цін і втрату довіри з боку споживачів та інвесторів.

Народний депутат Олексій Кучеренко теж висловився вкрай негативно з приводу такого рішення.

«Регулятор у нас «незалежний» згідно з проєвропейськими реформами - оскаржити його дії можна лише в суді, поскаржитися на нього нема кому, тиснути на нього заборонено законом. Тому просто спостерігаємо», - каже нардеп.

Вразлива система в умовах війни

Як підкреслює керівник енергетичних програм ГО «Український інститут майбутнього», доктор економічних наук Андріан Прокіп, це рішення було давно назрілим і стало об'єктивною необхідністю в нинішніх умовах.

Після масштабних російських ударів по енергетичній інфраструктурі українська енергосистема залишається уразливою до будь-яких порушень балансу генерації та споживання. Особливо гостро це відчувається у вечірній час, коли попит стрімко зростає. До того ж, частина атомних блоків нині перебуває в ремонті — готуються до зимового сезону. Водночас дефіцит покривається за рахунок імпорту, який останніми тижнями значно збільшився саме у вечірні години, зазначає Прокіп.

Однак він попереджає: якщо ціни на електроенергію в країнах ЄС зростуть, імпорт може виявитися економічно недоцільним, а Україна залишиться перед вибором — або аварійна допомога з-за кордону, або віялові відключення. Тому рішення про зміну прайс-кепів виглядає не лише своєчасним, а й вкрай важливим з погляду національної безпеки.

Крім того, Прокіп звертає увагу на міжнародні зобов’язання України в контексті інтеграції до європейського енергетичного простору. Повноцінне об’єднання ринків (маркет каплінг), заплановане до 2027 року, неможливе без поступового вирівнювання правил гри, у тому числі й у сфері цінових обмежень.

Очевидно, що зміна граничних тарифів стане темою для активного публічного обговорення та об’єктом політичних інтерпретацій. Однак, за словами експерта, твердження про автоматичне зростання цін для споживачів є перебільшенням. Навіть упродовж останніх тижнів ціни рідко сягали рівня встановлених лімітів, отже, перегляд сам по собі не означає миттєвого підвищення тарифів.

«Йдеться насамперед про посилення енергетичної стабільності, а не про зміну тарифної політики», — наголошує Прокіп. За його словами, підвищення прайс-кепів дозволить забезпечити більш гнучку й ефективну роботу ринку в умовах дефіциту потужностей і не означає довгострокового подорожчання електроенергії.

До цього 4 грудня 2024 року НКРЕКП вже ініціювала процедуру перегляду граничних цін на ринку електроенергії, однак тоді фінального рішення ухвалено не було. Згодом низка експертів та представників енергетичного комітету парламенту публічно закликали скасувати обмеження, які, на їхню думку, стримують імпорт електроенергії з Європи в критичний для країни період.

Позиція ринку: обмеження цін шкодять енергосистемі

Запровадження граничних цін на електроенергію, узгоджених із європейськими стандартами, має стати однією з основних цілей для нової управлінської команди Міністерства енергетики. На цьому наголосили у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА), підкреслюючи, що енергетика відіграє стратегічну роль для економічної стійкості країни, зміцнення енергетичної безпеки та просування інтеграційних процесів з ЄС.

Одна з ключових ініціатив, яку бізнес вважає критично важливою для подальшої гармонізації з європейським енергоринком — це встановлення прайс-кепів на рівні, який відповідає європейським практикам. Такий крок, за словами представників ЄБА, не лише спростить процес євроінтеграції, а й забезпечить передбачуваність для інвесторів.

Також серед пріоритетів — системне врегулювання проблеми накопичених боргів на ринку, дерегуляція дозвільних процедур у сфері будівництва та охорони довкілля, збереження податкових пільг на ввезення енергетичного обладнання, активізація внутрішнього ринку гарантій походження електроенергії, відтермінування запровадження СВАМ (вуглецевого мита), а також захист критичної інфраструктури та її відбудова.

У ЄБА зазначають: усі ці пропозиції — результат глибокого аналізу сучасних викликів, з якими стикається бізнес-середовище. Їхнє впровадження сприятиме формуванню відкритої, стабільної та інвестиційно привабливої моделі функціонування енергосектору в Україні.

Свою точку зору щодо цінових обмежень висловила й державна компанія «Укргідроенерго». Компанія підтримала ініціативу НКРЕКП щодо коригування граничних цін, особливо у вечірні години, коли навантаження на систему найбільше.

У компанії пояснили, що прайс-кепи не повинні втручатися в ринкове ціноутворення, яке формується відповідно до реального попиту і пропозиції. Їхнє головне завдання — запобігати ціновим спекуляціям, а не стримувати вартість електроенергії у штучний спосіб.

За словами представників «Укргідроенерго», чинні граничні ціни у пікові години фактично унеможливлюють повноцінну роботу ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. Як результат — виробники не мають економічної мотивації покривати попит, а імпортна електроенергія втрачає фінансову привабливість. Це породжує дефіцит, який часто доводиться покривати за рахунок аварійної допомоги, що є найдорожчим та нестабільним варіантом.

У компанії також наголошують, що оновлення цінових меж дозволить залучати більше імпортних поставок у години максимального навантаження. Така зміна створить сприятливі умови для покриття дефіциту в ситуаціях, коли внутрішнє виробництво не встигає за попитом.

Схожої думки дотримується й Вікторія Гриб — голова Підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки. Вона публічно підтримала намір НКРЕКП переглянути граничні ціни у вечірній час, вважаючи це необхідним кроком для стабілізації ринку.

Тимчасове та постійне

Обмеження на формування ціни на електроенергію були запроваджені ще у 2019 році як тимчасовий інструмент. Про це нагадала Ольга Савченко, партнерка юридичної фірми «Альтело» та очільниця правового комітету Української вітроенергетичної асоціації.

За її словами, механізм прайс-кепів впроваджувався під час запуску нової моделі енергоринку 1 липня 2019 року. Ідея полягала в тому, щоб забезпечити стабільний перехідний період.

«Це мало бути короткочасне регулювання, яке дозволить ринку адаптуватися до нових умов», — пояснила вона.

Однак обмеження залишилися й після завершення мирного періоду. Експертка підкреслює: воєнний стан — не єдина причина існування прайс-кепів, адже протягом майже трьох років до повномасштабного вторгнення обмеження не переглядалися належним чином. «Навіть у довоєнний період ці механізми діяли без необхідного оновлення. Підвищення почалися вже в умовах війни, коли стало зрозуміло, що ринок не витримає штучно занижених цін», — зазначає вона.

Савченко також наголосила, що постійна дія прайс-кепів суперечить принципам європейського права. Такі обмеження можуть застосовуватись лише у виняткових випадках і на підставі чіткого та обґрунтованого аналізу. «Будь-яке втручання в конкуренцію має бути виваженим, часово обмеженим і юридично обґрунтованим. У нашому випадку цього, на жаль, не дотримано», — зауважила вона.

Крім того, на проблему неодноразово звертала увагу Енергетична спільнота (Energy Community), яка вказувала на невиконання Україною зобов’язань щодо демонтажу ринкових обмежень. «Так, визнається, що підняття прайс-кепів — це крок уперед. Але в ЄС чітко наголошують: таких обмежень взагалі не повинно бути. Це викривлює роботу ринку і порушує міжнародні домовленості», — додала юристка.

Проблему також озвучив Владислав Соколовський, голова правління Асоціації сонячної енергетики України. На його думку, чинна система стримує розвиток промислової генерації з відновлюваних джерел, зокрема сонячних електростанцій, і негативно впливає на інвестиційний клімат у галузі.

Зрештою, з одного боку перегляд прайс-кепів це черговий етап здорожчання тарифів на електроенергію на всіх рівнях, здорожчання цін та послуг, черговий етап збільшення видатків всіх бюджетних установ та черговий крок до банкрутства водоканалів та теплокомуненерго. А з іншого боку – Україна вже четвертий рік живе в умовах війни і ворог регулярно знищує енергосистему, завдаючи чималих збитків. А жити в умовах блек-аутів та регулярних обмежень пересічним українцям не хочеться.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»