Запровадження цієї норми стало частиною курсу держави на екологізацію транспортного сектору, а також виконання євроінтеграційних зобов’язань і зменшення енергозалежності від імпорту нафтопродуктів.

Проте, попри чіткі законодавчі наміри, норма викликала неоднозначну реакцію з боку експертів та операторів ринку. Водночас Верховна Рада України цими днями оперативно ухвалила рішення про тимчасове скасування штрафів за її невиконання.

Чому так і які перспективи з’ясувала «Українська енергетика».

Екологічна альтернатива з логістичними викликами

Біоетанол є етанолом, який виробляється з рослинної сировини – переважно кукурудзи, цукрової тростини, буряків, ячменю чи навіть картоплі. Найбільшими виробниками цієї біоальтернативи традиційному бензину є США та Бразилія. У перспективі біоетанол може зменшити шкідливі викиди транспорту та знизити залежність від нафтопродуктів.

Втім, як зазначає засновник логістичної групи компаній "Прайм" Дмитро Льоушкін, на практиці нова норма створює чимало ризиків. За його словами, більшість мереж, які не мають доступу до якісного імпортного пального, вимушені будуть змішувати бензин зі спиртом на місцях. Це підвищує імовірність появи неякісного пального, що у споживацькому середовищі традиційно називають "бодягою".

«Коли пальне бодяжать, з'являється додатковий прибуток — саме тому говорити про зростання ціни немає сенсу. Але й зниження ніхто не допустить, щоб не підозрювали кустарного виробництва», — пояснює Льоушкін.

Він також наголошує, що на ринку все одно будуть орієнтуватися на великі бренди, такі як WOG чи OKKO, які тримають високу якість і відповідно — стабільну ціну.

Попри формальне запровадження 5-відсоткового біоетанолу в бензині, Верховна Рада цими днями практично одночасно тимчасово зупинила дію штрафних санкцій за порушення цієї норми. За відповідне рішення проголосували 248 депутатів.

Згідно з чинною редакцією закону, автозаправні станції, які реалізують бензин без необхідного вмісту біоетанолу, підлягали б штрафу в розмірі семи прожиткових мінімумів (понад 21 тис. грн) за кожні тисячу літрів такого пального. Однак у разі підписання закону Президентом, ці санкції будуть призупинені до 1 січня 2026 року.

Аналогічне послаблення стосується і гуртових постачальників, які мали б звітувати про біокомпоненти в реалізованому пальному. Ця норма також відкладається майже на рік.

Між цілями та реальністю

Експерти ринку вже неодноразово попереджали про технічні, економічні й логістичні труднощі, пов’язані з імплементацією біоетанолу в бензин. Найбільше занепокоєння викликає питання контролю якості такого пального на місцях, адже підмішування спирту не завжди здійснюється з дотриманням технологічних стандартів.

У результаті споживачі можуть зіткнутися з погіршенням характеристик пального, ризиками для двигунів та необхідністю ретельного вибору заправки.

Запровадження біоетанолу в український бензин — це крок у правильному напрямку з точки зору екології та відповідності європейським підходам. Водночас відсутність системного контролю й фінансових стимулів може звузити реальні переваги цього рішення. А поки країна балансує між бажанням модернізувати паливний ринок та потребою захистити споживача від "домашніх" експериментів із спиртом.

Вимушене рішення на тлі ринкової нестабільності

Енергетичний експерт Сергій Куюн пояснив, що причина в операційних труднощах, які виникли на ринку після запровадження обов’язкової біодобавки. За його словами, у розпал сезону високого попиту на пальне українські імпортери зіткнулися з проблемою: більшість європейських постачальників орієнтовані на виробництво бензину формату E10, тоді як в Україні ще не сформовано стабільну інфраструктуру для такого продукту.

«Європейський бензин із біоетанолом у пропорції 10% — це вже стандарт. Але наш ринок поки не готовий до його системного споживання. Ми просто не встигаємо за логістикою. Саме тому було ухвалено компромісне рішення — дозволити реалізацію бензину без біоетанолу без штрафів до кінця року», — зазначає Куюн.

Водночас він наголосив, що цей крок — не відмова від реформи, а лише її тактична корекція. Більше того, в Україні вже є компанії, які почали проектувати потужності для змішування пального зі спиртом на місцях.

«Це гарна нагода вже з наступного року повноцінно перейти на E10. Це спростить закупівлі в ЄС, розвине внутрішній ринок біоетанолу і не викличе стресу у споживача», — додав експерт.

Народна депутатка Ніна Южаніна назвала ухвалення рішення про відстрочку штрафів несподіваним і заявила, що на засіданні профільного податкового комітету його було підтримано поспіхом. Головним аргументом була потреба замінити продукцію українського нафтопереробного заводу, виведеного з ладу внаслідок російських обстрілів.

«Завод забезпечував до третини внутрішнього ринку бензину. Тепер цей обсяг маємо шукати за кордоном, і найшвидший варіант — купівля пального в морських портах Греції чи Туреччини. Але воно не містить біоетанолу, тому було вирішено тимчасово не штрафувати за відсутність домішки», — прокоментувала Южаніна.

Вона також звернула увагу на те, що питання імпорту нафтопродуктів безпосередньо пов’язане з ризиком постачання пального російського походження.

«Поставила пряме питання керівнику "Нафтогазу" Сергію Корецькому про ризик потрапляння російського пального в Україну через обхід санкцій. Відповідь була не зовсім однозначною. А вже згодом прочитала повідомлення від ГУР про діяльність "тіньового нафтового хабу" в Середземному морі», — додала вона.

На думку аналітика ринку нафтопродуктів Олександра Сіренка, сьогоднішня ринкова ситуація, навпаки, створює сприятливі умови для ширшого запровадження біоетанолу.

«Перехід на бензин Е10 дозволив би гармонізувати закупівлі з європейським ринком, де саме така формула є стандартною. Це не лише спростить логістику, а й зменшить витрати на валютні закупівлі бензину без домішок, які потім змішують в Україні», — зазначив він.

Сіренко додав, що перші тижні продажів бензину з біоетанолом формату E5 вже продемонстрували, що український ринок цілком здатен адаптуватися до таких змін. А тому, на його думку, цілком логічним кроком було б розширення біоетанольної програми до повноцінного формату E10.

Незважаючи на певні труднощі та тимчасові компроміси, ринок бензину в Україні поступово готується до повноцінної інтеграції біоетанолу. Якщо не втратити імпульс, з 2026 року держава зможе не лише знизити залежність від імпорту, а й стимулювати внутрішнє виробництво, що позитивно позначиться на енергетичній безпеці та економіці загалом.

Європейський ринок етанолу лихоманить

Весна 2025 року ознаменувалась несподіваним провалом на європейському ринку етанолу. У період, коли зазвичай очікується активізація попиту і, відповідно, зростання цін, ринок показав зворотну динаміку. У квітні–травні вартість етанолу впала нижче психологічної позначки в 600 євро за 1000 літрів без урахування податків — рівень, який востаннє фіксувався в середині 2024 року. Це вже змушує гравців ринку говорити про перегрів пропозиції та можливі зупинки виробництва, зокрема в Україні.

Ще на початку 2025 року ринок демонстрував зростання — у лютому ціна на етанол з високими екологічними параметрами (щонайменше 64% скорочення викидів парникових газів) у північно-західній Європі сягнула близько 700 євро за кубометр. Це був найвищий показник із серпня 2024 року. Але вже навесні тенденція змінилась: за даними Trading Economics, станом на 8 травня ціна опустилась до приблизно $1,71 за галон, що після конвертації становить суттєво менше 600 євро за кубометр.

Ціни на етанол у Європі продовжують знижуватися під тиском одразу кількох факторів. Насамперед це надмірний імпорт із США та Бразилії, який призвів до перенасичення ринку. Попри спроби Європейської комісії ще наприкінці 2023 року запровадити механізми контролю за ввезенням біопалива, великі обсяги продовжують надходити, створюючи надлишок пропозиції на тлі обмеженого попиту.

До цього додається ще один важливий чинник — зростання цін на сировину, зокрема кукурудзу і пшеницю. В Україні, Франції та низці інших європейських країн посухи та неврожаї призвели до здорожчання зернових, що, у свою чергу, зробило виробництво етанолу дорожчим. При цьому ринкова ціна самого етанолу продовжує падати, що ставить під сумнів рентабельність переробки, особливо для тих країн, які не мають потужної державної підтримки чи розвиненої експортної логістики.

Не менш суттєвою є і проблема попиту. Хоча деякі країни ЄС поступово переходять на стандарти, як-от E10 із підвищеним вмістом етанолу, цього недостатньо для поглинання надлишкової пропозиції. Весняний період, як правило, є міжсезонням у споживанні пального, що ще більше знижує активність на ринку.

Ускладнює ситуацію й висока конкуренція між європейськими виробниками та імпортерами. Перші змушені знижувати ціни, аби зберегти свою присутність на ринку, а другі пропонують більш дешеву продукцію, використовуючи дешевшу сировину — як-от цукрову тростину в Бразилії.

Також свою роль відіграє ситуація на нафтовому ринку. Стабільні або низькі ціни на нафту та бензин знижують інтерес до дорожчих альтернатив, зокрема до етанолу як біокомпонента.

Окрім того, помітний вплив має і вартість квот на викиди парникових газів. У періоди, коли ціни на ці квоти падають, економічна вигода від використання екологічно чистішого пального зменшується, а разом із нею знижується й стимул до інвестування у біопаливні компоненти.

Для України ситуація на європейському ринку створює особливо критичний тиск. За умов, коли ціни на етанол падають, а вартість сировини зростає, внутрішні виробники втрачають будь-яку економічну мотивацію підтримувати виробництво.

За оцінками аналітиків, у разі подальшої низької рентабельності, близько 200–300 тисяч тонн зернових культур, які традиційно йшли на переробку в етанол, можуть залишитися поза виробничими ланцюгами. Це, своєю чергою, загрожує скороченням обсягів внутрішнього споживання зерна, зниженням закупівель у фермерів і, потенційно, зростанням напруги на аграрному ринку.

Якщо тенденція збережеться, частина українських етанольних підприємств може зупинити виробництво або перейти в режим простою. Водночас ринок не має впевненості в стабільному імпорті біокомпонентів, що ставить під питання реалізацію обов’язкових норм щодо біоетанолу в українському бензині.

Падіння європейських цін на етанол — не просто локальна ринкова корекція, а дзеркало глибших структурних проблем: глобальної конкуренції, кліматичних ризиків, нестабільності політик у сфері біопалива. Для України це виклик, який потребує комплексної відповіді — від переформатування внутрішнього ринку біоетанолу до залучення інвестицій у логістику, експорт та нові технології виробництва.

Попри складнощі на ринку та виклики, що супроводжують впровадження біоетанолу в Україні, цей напрямок лишається важливим елементом енергетичної стратегії держави. Виконання євроінтеграційних зобов’язань, екологічна безпека та зменшення імпортозалежності — основні фактори, що підштовхують країну до розвитку ринку біопального. Водночас ситуація в Європі демонструє: стабільне зростання можливе лише за умови виваженої політики, підтримки національного виробника та чіткої взаємодії бізнесу і держави. Як швидко вдасться адаптувати українську систему до нових викликів — покаже найближчий рік.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»