Ввезення через лінію розмежування вугілля, видобутого на тимчасово неконтрольованій урядом України території Донбасу, було заборонено в березні поточного року. Це сталося після введення окупаційною «владою» «зовнішнього управління» на підприємствах, які до того працювали в українському правовому полі.

Заблоковані залізничні рейки в Станиці Луганській. Ще на початку 2017 року тут проходили на «ДТЕК Луганська ТЕС» потяги з вугіллям, видобутим у непыдконтрольних уряду ОРДЛО. З березня цей рух припинився. Фото автора

На початку серпня «депутат Народної ради» «ЛНР» Дмитро Хорошилов розповів, ніби на вугільних підприємствах Окремих районів Луганської області (ОРЛО) справи йдуть добре. За його словами, скорочень не було, на шахтах працюють 35 тис. людей, і всі вони отримують зарплату – таку, як і до «націоналізації». В інтерв’ю акуратно обійшли питання, куди ж продається вугілля з шахт непідконтрольної території.

Періодично спливали новини на кшталт «Лутугинський район веде переговори про постачання вугілля на теплоелектростанції «ДНР». Однак навряд це серйозний ринок – в Донецькій області є свій видобуток, зокрема, і вугілля, аналогічного лутугінському.

І, зрозуміло, від самого початку «націоналізації» (тобто введення «зовнішнього управління») «влада» ОРДЛО натякала, що вугілля планують продавати в Росію.

«Нам є куди реалізовувати вугілля», говорив ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький в березні.

«До кінця травня ми плануємо повну переорієнтацію вугільної промисловості (на Російську Федерацію)», – повідомив у квітні «в.о. міністра палива, енергетики та вугільної промисловості» угруповання «ЛНР» Павло Мальгін.

Чи потрібне донбаське вугілля Росії?

Видобуток вугілля в Росії зростає щороку. У 2015 році видобуто на 4% більше, ніж в попередньому році, на 2016 рік прогнозували спочатку збільшення видобутку вугілля на 0,8%, потім міністр енергетики Росії Олександр Новак обіцяв президенту РФ зростання на 4,4% – до 390 млн т. І хоча цього показника досягти не вдалося, зростання все одно було на 3,2%, за даними російського Міненерго, – до 385,7 млн т. Це рекордний показник за всі пострадянські роки.

Графік видобутку за останні роки в РФ. Зображення з сайту Міністерства енергетики РФ

РФ – один з найбільших експортерів кам’яного вугілля в світі разом із Австралією, Індонезією, Колумбією, Південно-Африканською Республікою і Сполученими Штатами. Як повідомляється з посиланням на Федеральну держустанову «Центральне диспетчерське управління паливно-енергетичного комплексу», експорт вугілля Росія в 2016 році збільшила на 9% — він склав 165 млн т (за даними Федеральної служби державної статистики, РФ експортувала на 1 млн т більше – 166,11 млн т вугілля).

Проте внутрішнє споживання скоротилося на 5%. Зниження внутрішньої потреби РФ у вугіллі пояснюється такими факторами в «Міжнародному енергетичному прогнозі 2016», який підготувала Адміністрація енергетичної інформації США:

«Вугільна електрогенерація, яка становила лише 16% від загального обсягу виробництва електроенергії в Росії в 2012 році, ще більше скоротиться до 2025 року в результаті збільшення виробництва ядерної енергії та короткострокового скорочення загального попиту на електроенергію через міжнародні фінансові санкції, введені стосовно Росії в 2014 році. Після 2025 року використання вугілля в електроенергетиці відновиться залежно від зростання попиту на електроенергію і скорочення виробництва атомних електростанцій. Використання вугілля в промисловому секторі знижується в результаті санкцій 2014 року, але відновиться до рівня, що перевищує досанкційний, до кінця прогнозного періоду». (Тобто до 2040 року. – «РГ»).

У нинішньому році в РФ планують ще наростити видобуток вугілля на 4% до 400 млн т, перевищивши минулорічний рекорд. Такий прогноз висловив заступник міністра енергетики РФ Анатолій Яновський у інтерв’ю ТАСС наприкінці серпня.

Отже внутрішнє споживання вугілля в Росії спадає, видобуток збільшується, і потреби у вугіллі з непідконтрольній українському уряду території Донецької та Луганської областей немає у енергетичної системи РФ.  Задля чого ж тоді вугілля з окупованого Донбасу йде через неконтрольовані Держприкордонслужбою України ділянки державного кордону до Росії?

Куди везуть донбаське вугілля?

Багато сил свого часу поклали журналісти різних видань на розслідування, де доводили очевидну, здавалося б, річ – що вугілля з ОРДЛО вивозиться до Росії. І ось нещодавно Міненерго РФ легко визнало цей факт.

«(Вугілля Донбасу) надходить в Росію. Воно споживається на Новочеркаській станції… І основні обсяги сортового вугілля транзитом через територію Росії йдуть на експорт», – цитує заступника міністра енергетики РФ Анатолія Яновського агентство Reuters.

Посадовець говорить про Новочеркаську ГРЕС, що належить генеруючій ОГК-2 «Газпрому» і споживає близько 3 млн т вугілля на рік.

Раніше на цю електростанцію поставлялося вугілля з шахтоуправління «Обухівська» (Ростовська область РФ), яке належить компанії ДТЕК українського мільярдера Ріната Ахметова. Тепер туди йде вугілля з «націоналізованих» угрупованням «ЛНР» вугільних об’єднань – не виключено, що з «ДТЕК Ровенькиантрацит» і «ДТЕК Свердловантрацит». А з «Обухівської» енергетичне вугілля, навпаки, тепер направляється до України – замість ровеньківського і свердловського.

Так виглядає Луганська ТЕС з непідконтрольного українському уряду берега Сіверського Донця. Щоправда, тепер більшість ЛЕП перебиті, а електроенергія до ОРДЛО не постачається

«ДТЕК поставляє в Україну антрацит з шахтоуправління «Обухівська» (РФ, Ростовська область), яке належить компанії. Це вугілля постачається на Луганську ТЕС (м. Щастя), яка є єдиним джерелом енергії в області і не має іншої можливості отримати вугілля залізницею, крім як з території РФ», – розповіли в прес-службі «ДТЕК Енерго» на питання «РГ» про постачання вугілля з Росії на їх електростанції.

Цікаве й визнання заступника міністра енергетики РФ Яновського про те, що нелегально вивезене з окупованої території вугілля йде на експорт. Він не уточнив, куди саме продають паливо. Але про ці схеми раніше говорив в.о. гендиректора компанії «ДТЕК Енерго» Дмитро Сахарук.

«Те, що ми бачимо – це приблизно 50 тис. т антрациту на місяць, є спроби поставляти його в Туреччину… також судно обсягом 30 тис. т збирають до Іспанії», – заявив Дмитро Сахарук на прес-конференції в червні.

На неконтрольованій урядом території Донбасу в 2017 році ДТЕК планувала видобути, за його словами, 8 млн т товарного антрациту, 1 млн т з яких компанія встигла вивезти звідти. Ще близько 2 млн т окупаційна «влада» планує вивезти на Старобешівську ТЕС (розташована на окупованій території Донецької області).

«Залишається приблизно 5 млн т – це профіцит, який у них є, і його треба кудись подіти», – констатував Сахарук.

Він додав: потенційних покупців попередили про те, що їм може надійти вугілля, нелегально вивезене з території України.

«У рамках роботи по недопущенню незаконної реалізації в Україні та інших країнах вугілля активів ДТЕК, що знаходяться в ОРДЛО, компанія визначила всі необхідні ознаки відмінності вугілля. ДТЕК розіслала такі дані на всіх потенційних покупців вугілля, які зможуть провести аналіз і не допустити закупівель нелегального ресурсу ДТЕК», – пояснили «РГ» в прес-службі «ДТЕК Енерго».

Скільки донбаського вугілля йде до РФ?

Скільки українського вугілля з непідконтрольних територій вивезли до РФ, можна підрахувати, порівнявши дані Держстату України зі статистикою Федеральної митної служби (ФМС) Росії.

В таблиці «Експорт-імпорт окремих видів товарів за країнами світу в 2016 році» з сайту Держстату ми бачимо, що антрацит з України в РФ не експортувався. Водночас, в базі даних митної статистики зовнішньої торгівлі на сайті ФМС є інформація, що протягом минулого року з території України в Росію завезено 980,1 тис. т антрациту на 38,55 млн дол. Є розбіжності, хоч не такі значні, і по постачанню битумінозного вугілля (вугілля газових марок) до Росії. Держстат України дає цифру 81,8 тис. т, а, відповідно до російської митної статистики, ввезено 83,8 тис. т.

Дані Держстату та ФМС про торгівлю антрацитом РФ та України

За інформацією Держстату, за перше півріччя поточного року, антрацитове вугілля до РФ теж не експортувалося, а ФМС Росії вказує імпорт з України 703 тис. т. (Дані по інших видах вугілля практично збігаються).

Таким чином, за 2016 рік і половину 2017 року на територію Росії нелегально вивезені мінімум 1,683 млн т українського антрациту. Немає сумнівів, що це саме те вугілля, яке видобуте на непідконтрольній уряду території Донбасу. Насправді цифра може бути більшою – невідомо, скільки вугілля пройшло повз офіційну митну статистику РФ.

ЦІ ЦИФРИ СВІДЧАТЬ ПРО ЗРОСТАННЯ «ЕКСПОРТУ» АНТРАЦИТУ З ОРДЛО В РОСІЮ. ЯКЩО ДИНАМІКА ПОСТАВОК ЗА ПЕРШЕ ПІВРІЧЧЯ 2017 РОКУ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ, ТО ДО КІНЦЯ РОКУ УГРУПОВАННЯ «ЛНР» І «ДНР» ВІДВАНТАЖАТЬ В РФ МАЙЖЕ В ПОЛОВИНУ БІЛЬШЕ ТОРІШНЬОГО – БЛИЗЬКО 1,4 МЛН Т АНТРАЦИТУ.

Це пов’язане, вочевидь, із тим, що в 2016 році в РФ нелегально постачався антрацит лише з «націоналізованих» державних шахт (наприклад, з ДП «Антрацит»). Вугілля з підприємств української юрисдикції у той час легальним чином відвантажувалося на підконтрольну уряду територію. А в 2017 році в потік нелегальних поставок до РФ додався видобуток підприємств, де в березні бойовики ввели «зовнішнє управління» – таких, як «ДТЕК Ровенькиантрацит» і «ДТЕК Свердловантрацит».

Разом з іншим майном у вугільних підприємств «віджали» і дитячі табори. Зокрема, «Зарница» («ДТЕК Ровенькиантрацит») працювала цього літа по віськовому профілю

Порівнюючи дані ФМС РФ щодо імпорту та експорту вугілля, ми бачимо: найбільшим імпортером контрабандного донбаського антрациту в 2016 була Ростовська область – її підприємства розмитнили майже 562,4 тис. т цього палива. При цьому та сама Ростовська область – чемпіон з продажу антрациту до України. ФМС вказує, що в минулому році Ростовська область експортувала в Україну 432,1 тис. т антрациту.

У 2017 році лідером із ввезення нелегального донбаського вугілля до РФ стала Нижегородська область (344,9 тис. т) – вона посунула на друге місце Ростовську (318,6 тис. т). Однак найбільший обсяг постачання антрациту в Україну залишається у Ростовщини – 276,9 тис. т.

Чи можна довести, що вугілля – з окупованих територій?

У який спосіб можна довести походження вугілля? Перше – це те, про що говорили в ДТЕК: лабораторне дослідження характеристик вугілля.

«Для експерта визначити, звідки походить вугілля, не є  складним. Є характеристики – вміст золи, азоту тощо. Фахівець відрізнить навіть вугілля з різних регіонів Донецького басейну – з покладів у місті Антрацит від ровеньківського або від вугілля з Шахтарська. Антрацит донецький – але, наприклад, точка плавлення золи різна у вугіллі з кожного регіону. Характеристики близькі, але вони відрізняються», – розповідає Ігор Вольчин, заступник директора з наукової роботи Інституту вугільних енерготехнологій НАН.

Проте такого вугілля, як на Донбасі (включно зі Східним Донбасом на частині Ростовської області РФ), більше нема ніде на території колишнього СРСР, зазначає експерт. Процедура дослідження не складна, але вона коштує певних грошей.

Однак до кінця серпня, повідомили «РГ» в «ДТЕК Енерго», все ще немає офіційно підтверджених лабораторним аналізом випадків поставок вугілля із захоплених бойовиками активів ДТЕК на Донбасі. І офіційних претензій з такого приводу нікому не висувалося.

Другий спосіб довести походження вугілля – відстежити маршрути поставок і ланцюжки юридичних осіб, які задіяні в контрабанді вугілля з ОРДЛО. У відкритих джерелах знайти ці дані не вдалося. Федеральна митна служба РФ публікує лише узагальнену статистику, не конкретизуючи, які саме підприємства розмитнювали донбаське вугілля. Немає у відкритому доступі й інформації про компанії-імпортери антрациту в Україні.

«РГ» запросила цю інформацію в Міжрегіональній митниці ДФС України. Однак митниця, пославшись на Митний кодекс, відповіла, що не може надати такі відомості:

Відповідь Міжрегіональної митниці ДФС на запит «РГ» 

«Інформація, що стосується державної митної справи, отримана органами доходів і зборів, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб’єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам. (…) Інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом», – йдеться в документі.

У той же час, зазначає у відповіді в.о. начальника Міжрегіональної митниці Микола Вергун, «інформація стосовно експортно-імпортних операцій конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися органам досудового Розслідування у зв’язку із здійсненням ними кримінального провадження».

Спроба з’ясувати в Службі безпеки України стан справ із контролем вугілля, яке ввозиться з Росії, залишилась не дуже успішною.

Відповідь СБУ на запит «РГ» 

«Компетентним підрозділом Служби здійснюється комплекс заходів із захисту національних інтересів в енергетичній сфері в рамках відповідних кримінальних проваджень, відкритих слідчими органів безпеки, у тому числі спрямованих на боротьбу з фінансуванням діяльності т. зв. «ДНР/ЛНР» шляхом реалізації вугілля з тимчасово непідконтрольної українській владі території. Водночас відповідно до вимог ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, відомості досудових розслідувань, які стосуються порушених у запиті питань, можуть бути надані лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, у якому вони визнають можливим», – йдеться у листі за підписом речниці СБУ Олени Гітлянської.

Вочевидь, «слідчий або прокурор» не визнали можливим розповісти про хід перевірки державного підприємства «Центренерго», стосовно якого ЗМІ висловлювали підозру, ніби воно під виглядом південноафриканського вугілля ввозило з території РФ контрабандне донбаське вугілля.

У свою чергу, Міністерство енергетики та вугільної промисловості запевнило, що звернулося до відповідних органів щодо посилення такого контролю:

«Міненерговугілля звернулось до Державної фіскальної служби України (лист від 12.05.2017 № 01/17-4331) та Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України (лист від 23.05.2017 № 01/1-4677) щодо необхідності посилення контролю під час проходження митного оформлення товарів за кодами УКТ ЗЕД 2701 11 00 00 (антрацит), 2701 19 00 00 (вугілля Інше) в режимах імпорту та транзиту з Російської Федерації», – написав у відповіді на запит «РГ» заступник начальника Департаменту електроенергетичного комплексу Кирило Новиков.

Журналісти в ролі СБУ

Можливість поставки контрабандного донбаського вугілля з території РФ в Україну вже досліджували журналісти. Зокрема, видання LIGA.net опублікувало розлоге розслідуванняЄвгена Головатюка «Економіка окупованого Донбасу: гравці, схеми, обсяги».

Наведені там дані в цілому відповідають узагальненим відомостям про «українські» (а насправді – контрабандні) постачання антрациту до Росії, які ми знайшли в базі ФМС РФ.

Обсяги вивозу вугілля до РФ в 2015-17 рр. Інфографика LIGA.net

Ґрунтуючись на інсайдерських даних Федеральної митної служби РФ, «Російських залізниць» і «Укрзалізниці», автор вказує назви фірм, задіяних у «відмиванні» донбаського вугілля. Після вивезення вугілля з ОРДЛО, пише LIGA.net, наступний етап – експорт через російські порти.

«Щоб легалізувати поставки незаконно вивезеної продукції, російські компанії залучили державну «РЖД Логістику». Ця компанія за документами ФМС проходить як експортер вугілля. В реальності «РЖД Логістика» лише надає послуги з транспортування вугільної продукції в порти або на залізничні станції. Паливо переоформлюється на третіх осіб і продається кінцевим покупцям», – зазначається в статті.

Згідно з даними, отриманими LIGA.net, приблизно 800 тис. т антрациту, вивезеного з окупованого Донбасу, поставлено до Туреччини, Італії, Естонії та Грузії. Ланцюжок вивезення вугілля з окупованих районів в Росію замикається переважно на двох пов’язаних між собою офшорних компаніях. Це британська Coal Trade Antrahcit LLP (Лондон) і Grecol Limited (Гонконг). Як стверджує видання, до них має стосунок родина Олександра Мельничука, який є (або був) «заступником міністра енергетики ЛНР».

Експорт вугілля з ОРДЛО в 2016 р. Інфографика LIGA.net

Цих офшорних компаній, підкреслює автор, немає в переліку юридичних і фізичних осіб, до яких РНБО України застосувала санкції за торгівлю з бойовиками на Донбасі. Так само не потрапила до санкційного списку ще низка компаній, які торгують одночасно з ОРДЛО і українськими підприємствами. Зокрема, фірма «Термолант», яка вивозить антрацит з окупованих територій і одночасно постачає його на металургійний завод «Дніпросталь» Віктора Пінчука. («У LIGA.net немає доказів, що завод Пінчука купував саме той антрацит, який був попередньо вивезений з окупованих територій до Росії», – уточнюється в статті.)

Більш ніж очевидно: у спецслужб значно більше можливостей для збору і аналізу подібної інформації, ніж у журналіста-розслідувача. Проте, якщо вірити публікаціям LIGA.net,«Української правди» та «Бізнес-Цензора», схеми контрабандного постачання вугілля з окупованої території в РФ, а звідти в Україну, діють з 2015 року.

Як Україні уникнути покупки вкраденого вугілля?

Отже, вивезення вугілля з ОРДЛО до Росії — це факт. Імпорт дефіцитного антрациту з РФ на українські ТЕС – також факт. Нагадаємо, протягом 2016 та першого півріччя 2017 року нелегально вивезені з Донбасу принаймні 1,683 млн т антрациту. За той же час електрогенеруючі підприємства, як повідомило «РГ» Міненерговугілля, імпортували з РФ 840,3 тис. т енергетичного вугілля (257,1 тис. т у 2016 році й 583,2 тис. т у першому півріччі 2017 року). Існує певна ймовірність, що до України везуть нелегальне вугілля з окупованого Донбасу.

З іншого боку, у росіян нема перешкод для «переведення стрілок» – до України пустити «чисте» вугілля російського видобутку, а «токсичне» донбаське скерувати на внутрішній ринок або на експорт.

У БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ, КОНТРАБАНДНЕ ВУГІЛЛЯ СТАЄ ЧАСТКОЮ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ РОСІЇ. ОТЖЕ, УКРАЇНА КУПУЄ У ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА ЧАСТИНУ НАДЛИШКУ, ЯКИЙ З’ЯВИВСЯ, ЗОКРЕМА, ЗАВДЯКИ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ.

Чи може Україна без повної відмови від імпорту вугілля з РФ (попри негативні економічні наслідки) бути впевненою, що українські підприємства не фінансують опосередковано терористичні угруповання «ЛНР» та «ДНР»? Що вони не платять російським постачальникам за вугілля, видобуте на окупованій території Донбасу?

Водночас під час закупівель палива з інших джерел відповідні органи – як фінансового контролю, так і правоохоронні, – мають гарантувати, що бенефіціарами компаній-постачальників не є резиденти РФ. Одночасно би вони пильнували походження усього імпортованого до України вугілля (з лабораторними дослідженнями включно). Це могло б стати справжнім випробуванням на принциповість і патріотизм.

У нашому дослідженні ми користувалися виключно відкритими відомостями (на відміну від розвідок, наприклад, Євгена Головатюка, який посилається на інсайдерські дані). Тобто наведена інформація є публічно доступним вагомим обґрунтуванням для вживання заходів щодо обмежень імпорту вугілля з Росії.

У «ДТЕК Енерго» нам повідомили, що працюють над зниженням залежності України від імпортного антрациту. Зокрема, компанія планує «до початку осінньо-зимового періоду 2017 року перевести два блоки Придніпровської ТЕС з антрациту на використання вугілля газової марки, яке видобувається в Україні». У Міненерговугілля уточнили, що енергоблок №7 Придніпровської ТЕС буде переведений на газове вугілля до 1 листопада, а енергоблок №8 – до 1 грудня 2017 року.

Також пілотний проект переведення енергоблоків з антрациту на газове вугілля реалізується на державному ПАТ «Центренерго», повідомили «РГ» у Міністерстві. Зокрема, з 2016 року проект діє на Зміївській ТЕС (енергоблоки №2 та №5) у Харківській області. У поточному році має бути переобладнаний на споживання газового вугілля енергоблок №4 Трипільської ТЕС того ж «Центренерго» на Київщині.

 

Олександр Бєлокобильський, «РГ»

---

Текст підготовлений в рамках проекту USAID «Прозора енергетика». Позиція автора може не збігатися з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group. У разі передруку розслідування передрук дисклеймера обов’язковий.