100% відновлювана енергія: чому обіцянки не працюють?
В угодах на закупівлю відновлюваної енергії компанії завуальовують електропостачання із викопного палива
Багато великих компаній, як-от Google, Facebook, Apple і Netflix, ставлять собі за мету на 100% використовувати відновлювані джерела енергії – напряму або у компенсаційний спосіб. Однак, коли сонце не світить, а вітру немає, ми все ще можемо дивитися «Гру престолів». Як це можливо? Відповідь на запитання криється у тому, як саме компанії усувають прогалину між генерацією з відновлюваних джерел і попитом на електроенергію в мережах.
Як правило, цього досягають за допомогою електроенергії з викопного палива, що шкодить навколишньому середовищу. Поки що амбітні плани задовольняти попит винятково відновлюваною енергією, накопиченою у великих сховищах в періоди зниженого споживання, залишаються лиш далекою мрією.
В електроенергетиці час вирішує все. І саме це ставить під сумнів сміливі твердження, що все більше корпоративних споживачів працюють у режимі стовідсотково відновлюваної енергетики. Такі заяви не означають, що електропостачання центрів обробки даних провідних технологічних гігантів США здійснюється із відновлюваних джерел цілодобово. Йдеться радше про те, що вони щорічно закуповують достатньо електроенергії із відновлюваних джерел, аби компенсувати оті 100% споживання.
Часто це означає, що компанії з гучними заявами про зелене електропостачання у критичні моменти все ж залежать від викопного палива. У цій публікації ми зовсім не маємо наміру перекреслювати їх екологічні заяви: коли працює генерація з відновлюваних джерел, замінники не потрібні. Але якщо йдеться про переваги для клімату, то важливим у ситуації є природа викидів, зокрема джерел-замінників. Саме тому є небезпека, що корпорації, укладаючи угоди на закупівлю відновлюваної енергії, завуальовують електропостачання із викопного палива.
Каліфорнія, «домівка» багатьох відомих світових технологічних компаній, стала провідною лабораторією із декарбонізації мережі.
За останнє десятиліття проекти сонячної генерації допомогли декарбонізувати електроенергію, вироблену упродовж дня. У квітні 2018-го викиди вуглецю опівдні були вдвічі меншими, аніж опівночі. У 2025 році планують досягти ще більше: вуглецеві викиди вдень будуть у п’ять разів нижчими, аніж уночі.
Тож прогрес відбувається. Проте, щоб і надалі декарбонізувати електроенергетику, варто переорієнтуватися на інвестиції в нічну електрогенерацію.
Досліджують кілька варіантів глибокої декарбонізації для електроенергетичних систем у Каліфорнії та за її межами – й усі вони знадобляться, особливо коли попит досягатиме піку.
Окрім як розширювати наявні сонячні та вітрові станції, маємо працювати над довшими лініями електропередач і сховищами, щоби підвищити ефективність електропостачання із відновлюваних джерел незалежно від часу та пори року.
Гнучкіше, ефективніше й усвідомлене споживання також допоможе віднайти баланс між попитом і пропонуванням у зеленій енергетиці.
Чимало суб’єктів приватного сектору виявляють готовність очолити рух проти кліматичних змін. Ці зусилля варто підтримувати й мотивувати, зважаючи на очевидну млявість багатьох представників влади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лос-Анджелес планує побудувати електростанцію на водневому паливі. Такого ще ніхто не робив
Проте кожну заяву про амбіції на 100% використовувати відновлювані джерела в загальній річній перспективі варто піддавати сумнівам. Ми повинні диктувати компаніям вищі стандарти, які краще відповідатимуть потребам планети. Йдеться про те, аби здійснювати закупівлі електроенергії з відновлюваних джерел у режимі реального часу або зменшити викиди вуглецю до нуля.
ЖАК ДЕ ЧЕЛЕНДЕР, докторант Стенфордського університету в галузі енергетичних ресурсів
Переклад «Української енергетики»
