Запуск нового ринку електроенергії в Україні: міф чи реальність?
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (№ 2712-VIII від 25.04.2019), від 1 липня 2019 року в Україні запроваджується новий оптовий ринок електроенергії, який відкривається для широкої конкуренції виробників та функціонуватиме відповідно до принципів Третього енергетичного пакета ЄС.
Це означає, що через декілька днів учасники українського ринку матимуть можливість вільно купувати та продавати електроенергію на основі двосторонніх договорів, на організованих біржах : ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку, а також пропонувати потужності та балансовану енергію на балансуючому ринку в суто комерційних умовах. Монополія державної компанії «Енергоринок», яка наразі обов'язково закуповує всю згенеровану електроенергію, вироблену в Україні за ціною, адміністративно встановленою Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), буде скасована.
Для досягнення поточного результату впровадження було виконано великий обсяг роботи. Протягом 2017-2018 років прийняті основні законодавчі акти, за якими впроваджується нова модель лібералізованого ринку. У січні 2019 року відбулася перша частина реформи ринку електроенергії — реформа роздрібного ринку. Однак, незважаючи на всі докладені зусилля, багато хто залишається скептичним щодо готовності учасників ринку до нового оптового ринку.
Скептицизм і невизначеність виявляються в нещодавніх публічних заявах найвищих органів влади (таких як, наприклад, Рада національної безпеки і оборони) і декількох спробах на законодавчому рівні перенести запуск ринку на декілька місяців у Верховній раді (жодна спроба не завершилася успішно). Проте, через проведення парламентських виборів та довготриваючу кампанію, прийняття будь-якого закону, що уможливлює відкладення запуску ринку, є малоймовірним.
Отже, в чому полягає проблема повноцінного запуску? Чому не всі складові для повноцінного запуску нової моделі ринку підготовлені і встановлені? Існують два аспекти проблеми. Перший – інституційний та організаційний. Для того аби нова модель працювала належним чином, учасники ринку, зокрема НЕК «Укренерго» (ОСП) та ДП «Енергоринок» (ОР), повинні розробляти та впроваджувати процеси для ефективного обміну даними, проводити закупівлю, впровадження нових комплексів програмного забезпечення та налагоджувати саму логіку нового ринку. Деякі учасники ринку (дистриб'юторські компанії, ОСП, окремі виробники електроенергії) також повинні бути залучені до виконання спеціальних зобов’язань, покладених на них Законом (PSO). Залишається відкритим питання технічної підготовки та низка невирішених організаційних складових. Наприклад, вимірювання обсягу споживання та балансу. Зрозуміло, що без можливості ефективно виміряти фізичні небаланси, узгодити їх з договірними (наголошеними) обсягами, провести фізичне і комерційне регулювання, система функціонувати не буде. На додаток до всіх цих проблем, існують невирішені аспекти, що виникли у зв'язку з відкриттям роздрібного ринку ще у січні 2019 року.
Інший аспект, який викликає занепокоєння і виступає на користь відтермінування ринку, – це аспект ціноутворення. Невідомо, якою буде майбутня ціна на електроенергію як тільки ДП «Енергоринок» припинить купувати електроенергію у виробників за заздалегідь встановленими цінами (наразі ціна становить 1722 грн /МВт/год, без ПДВ, яка дорівнює приблизно 68 євро, що можна порівняти з цінами пікового навантаження за 1 квартал 2019 року на PXE). Україна є закритим ринком з обмеженими можливостями транскордонної передачі (по відношенню до західних сусідів) і досі слабким суб'єктом в імпорті електроенергії. Наприклад, тому неможливо встановити ціну EEX як орієнтовну. З цієї причини виникають занепокоєння щодо стрімкого зростання цін і можливих маніпуляцій з ринком.
Не дивно, що чим ближча дата відкриття ринку, тим більше зусиль докладається для обмеження можливої волатильності цін, яку ми зазначили. Слід зауважити, що вже було запроваджено цінову межу для деяких сегментів. На початку червня 2019 року Уряд прийняв два документи (Постанова №499 від 05.06.2019 та Постанова № 483 від 05.06.2019), які обмежують можливість державних підприємств вільно ініціювати і виконувати двосторонні договори купівлі-продажу. Двосторонню торгівлю необхідно буде реалізувати за допомогою електронної аукціонної платформи. Протягом перших шести місяців з моменту відкриття ринку (тобто до грудня 2019 року) ДП «НАЕК «Енергоатом» має продати не менше 85% свого номінального навантаження за ціною, яка відповідає середній піковій ціні, що діє протягом останніх трьох місяців до відкриття ринку. Обмеженням для функціонування позабіржового ринку стає той факт, що обсяг електроенергії, яку виробляє ДП «НАЕК «Енергоатом» становить трохи більше 50% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні (близько 84 ТВт * від загального обсягу 159 ТВт * у 2018 році). Зауважимо, що ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» також повинні будуть продавати електроенергію на спеціальних аукціонах, де оператори системи передачі та оператори системи розподілу електроенергії можуть закуповувати електроенергію для покриття технічних втрат, а постачальники універсальних послуг – для домогосподарств та середнього та малого бізнесу (оскільки ціна постачання для цих споживачів регулюється/обмежується). Ціна на спеціальному аукціоні не може перевищувати середньозважену ціну, домінуючу протягом трьох останніх місяців до відкриття ринку.
Такий же підхід, ймовірно, буде застосований до ринків «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. НКРЕКП наразі завершує останнє коло поправок до Правил РДН/ВДР і має намір розмістити погодинну цінову межу для заявок РДН/ВДР. Враховуючи, що Закон вимагає від виробників продавати максимум 15% від загального обсягу виробництва на вищезазначених біржах (точне мінімальне значення встановлюється Регулятором і, наскільки нам відомо, значення ще не встановлено) це також вплине на ринок та кінцеву оптову ринкову ціну.
Враховуючи вищевикладене, можна стверджувати, що більше 50% загального обсягу виробництва електроенергії буде продано в перші шість місяців за регульованою ціною. ДП «НАЕК «Енергоатом» продасть більшу частину електроенергії, що виробляється за заздалегідь встановленою ціною. ПрАТ «Укргідроенерго» буде передусім покривати потреби постачальників універсальних послуг, а також технічні втрати для ОСП та ОСР через участь у спеціальних аукціонах. В такому випадку не залишиться багато електроенергії для продажу на вільному ринку. Схоже, теплові електростанції, для яких не застосовуються цінові обмеження (за винятком обмежень РДН/ВДР), стануть арбітром цін на електроенергію. Теплові електростанції охоплюють трохи більше 1/3 від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні (37% у 2018 році) і переважно належать приватним інвесторам (з частиною акцій, яка належить державі), головним чином це стосується холдингу ДТЕК. Якщо рівень попиту залишатиметься стабільним, а для певної частки споживачів буде необхідна закупівля електроенергії з виробництва теплової електростанції (оскільки не існує можливості імпорту), єдиним фактором, що обмежує ціну для цих виробників, буде ціна небалансу (ціна, отримана ОСП) встановлена Регулятором. Остаточна ціна буде коливатися приблизно між ціновим лімітом і ціною за небаланс та може бути набагато вищою за витрати на виробництво теплової електростанції.
Враховуючи ризики нестабільності цін і той факт, що всі процеси, необхідні для належного функціонування ринку, ще не повністю встановлені, Уряд може, як запобіжний захід, розглянути можливість відтермінування відкриття ринку. Принаймні на місяць або два. Як альтернатива, він може відкласти набуття чинності окремих правових положень (наприклад, про вимірювання даних споживання). Тим часом Уряд може запровадити аналіз, який передбачає можливі сценарії розвитку цін та рекомендації щодо зменшення волатильності цін. Проблема полягає в тому, що політична сила нинішнього уряду близька до нуля. Сумнівно, чи НКРЕКП буде спроможний зробити кроки для регулювання проблем, які можуть виникнути наступного тижня. Адже повноваження комісії послаблюються після нещодавнього рішення Конституційного Суду щодо неконституційності Закону про регуляторні органи – правову основу, на якій було створено НКРЕКП.
Напевно, єдиним, хто може врегулювати вирішення питань – чинний Президент України. Чи дійсно втрутиться пан Зеленський у рішення відтермінування запуску ринку – залишається чекати. У будь-якому випадку, питання повноцінного запуску нового ринку електроенергії в Україні з 1 липня залишається відкритим та проблематичним...
Автор: Крістіан Такач
Думки і твердження, висловлені у публікації, відображають особисту позицію авторів і можуть не співпадати з позицією редакції "Української енергетики"
